Інтеграція математичної та природознавчої освіти.
Відповідно до світових стандартів освіти розробка державних стандартів природничо-математичної освіти в Україні має базуватись на філософському підході до інтеграції різнорідних знань, поглядів на людину і суспільство, гуманізації та гуманітаризації освіти. Цього вимагає і завдання формування планетарного мислення сучасної людини.
На порядку денному - розробка та апробація концепції запровадження інтегрованого навчання на всіх ступенях навчання загальної середньої школи. Вона має відповідати принципу вікової доцільності навчального змісту, який зумовлює добір змісту навчального матеріалу, форм його організації, рівень вивченого залежно від можливостей його сприймання і застосування, детермінованих віковими особливостями школярів.
Основне дидактичне завдання - через навчальний зміст предмета забезпечити рух пізнання учня до наукового змісту, а через нього - до розуміння самої об"єктивної дійсності. При цьому передбачається:
1) формування в учнів категоріальних, тобто найбільш загальних, фундаментальних понять науки;
2) розгляд методологічних проблем науки.
Для міжнаукової взаємодії необхідна наявність хоча б двох наук. Кожна з них може бути інтегрована в міжнауковий процес як цілісна система або через окремі свої структурні ланки. При цьому не виключається взаємодія з іншими науковими теоріями.
Інтегративні процеси, характерні для сучасних міжнаукових зв"язків, проходять у таких напрямках:
1) в окремій науці, що визначає підхід до її розвитку як мононауковий (монодисциплінарний), тобто внутрінауковий;
2) між науками однієї галузі, без участі філософії, що визначає міжнауковий (міждисциплінарний) підхід;
3) між конкретним пізнанням і філософією, що становить загальнонауковий підхід.
Сучасне теоретичне мислення повинно мати своїм інструментом найбільш загальні, фундаментальні закони природи і суспільства, наукові теорії. Їх використання створено умови для формування глобального, екологічного мислення. Адже відомо, що "мислення здатне скерувати найбільш загальними, фундаментальними закономірностями обґрунтовувати на їх основі явища дійсності, часткові закони різних наук називають інтегративним мисленням".[17.с 22.]
Концепції Н. Ф. Борисенко, І.Д. Звєрєва,В.М. Максимової, В.Н.Федорової та інших свідчать, що міжпредметні зв"язки становлять відображення міжнаукових зв"язків у змісті й методах навчання гуманітарних і природничих дисциплін. Навчальні предмети - дидактичний еквівалент основ відповідних наук. Дидактична специфіка істотно відрізняє навчальні предмети і їх взаємодії - від міжнаукових.
Викладене певною мірою стосується теорії імовірностей, яка займає особливе місце в сім"ї математичних наук.
Загальнодидактична схема на засадах інтеграції, яка дозволяє усунути дублювання навчального матеріалу, забезпечує єдиний підхід до здобуття ґрунтовних і цілісних знань при економії навчального часу, така:
1) вибір базового предмета - теми(математика);
2) інтеграція знань базового предмета - теми за знаннями сумісних фундаментальних наук(математика, природознавство, художня праця);
3) профілювання знань із врахуванням типу закладу, потреб особи і суспільства.
Функцію синтезування і поглиблення знань виконують системно-узагальнюючі заняття, інтегративні дні, інтегровані курси, заняття в гуртках, екскурсії в природу тощо.
Основна мета уроків серед природи – навчити дітей думати. Досягти цього, вважав В.О. Сухомлинський, можна, тільки навчивши їх спостерігати, дивуватися, радіти пізнанню, перетворювати думку слова, творити казку. Коли діти спостерігають за явищами природи, перед ними відкривається несподіване в навколишньому світі, його таємниця і краса. Вони дивуються раніше не поміченому. І тут починається роздуми серед природи.
Проаналізувавши розділ можна зробити такий висновок, визначивши особливості інтеграції математичної і природничої освіти:
² навчання повинне бути побудоване таким чином, щоб формувати в учнів здатність відтворювати раніше засвоєні знання для кращого запам’ятовування нового матеріалу;
² систематичний розвиток педагогічно доцільних взаємодій між розділами навчальних предметів природознавства й математики – одне з необхідних умов розвитку пізнання учня наукового змісту, а через нього – до розуміння самої об’єктивної дійсності;
² сприйняття природничих і математичних понять носить схожу природу й доповнює один одного;
² виходячи із проаналізованих передових робіт учителів багато хто з них використовують, і досить успішно, даний тип інтеграції;
² освітні програми по природознавству і математиці дозволяють повною мірою використати даний тип інтеграції в навчальному процесі початкової школи;
² інтеграція природознавства і математики в початковій школі на практиці використовується не повною мірою, тому що для цього багато вчителів недостатньо підготовлені в науковому й методичному плані, що в свою чергу вимагає більше глибокого методичного пророблення інтегрованих процесів між курсами природознавства і математики в початковій школі.
2.2. Інтегрований урок читання і природознавства на тему:
« Торкнутися краси можна тільки серцем»
Мета:Вчити дітей любити і берегти природу рідного краю, виховувати доброту і великодушність.
Хід уроку.
І. Організація класу.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Розповідь казки В. Сухомлинського про те, як хлопчик з рогатки вбив пташку.
- Що ви можете сказати про поведінку хлопчика?
- Як ви ставитесь до вчинку хлопчика? Чому?
- Сьогодні на уроці ми будемо говорити про природу: про птахів, про рослин і звірів. І про те, як можна побачити красу, що оточує нас. Сьогодні ми ще раз переконались, що торкнутися краси можна тільки серцем.
ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.
1.Бесіда по картині.
- Уявіть собі, що у мене в руках чарівна паличка, я змахну нею – і ми опинимось на цій чудесній галявині. Давайте присядемо, вдихнемо запах трав і квітів та повідгадуємо загадки.
2.Робота над загадками.
3.Ознайомлення з віршами О.Ющенка «Насінина кульбаби».
- А чи знаєте ви, що багато з цих рослин називають лікарськими? Хто знає чому їх так називають?
4. Легенда про грицики.
Одного разу сільський хлопчик пастушок Гриць пас у полі Худобу й ненавмисне поранив собі ногу. Оскільки під рукою нічого не було, хлопчик вирвав пучечок трави, що росла неподалік, і приклав до рани. Як же здивувався він, коли біль поступово затих, перестала йти кров. Отак люди і назвали рослину грициками – на честь пастушка Гриця.
У народній медицині її використовують як знеболюючий і кровоспинний засіб.
- А які ще легенди про рослин ви знаєте?
8. Пізнавальні завдання.
- Діти ось, певне, сорока-білобока пошту розносила та й аркуш загубила. Що ж на ньому? А на ньому кросворд. Може спробуємо розгадати?
6.Моральна задача.
- Оля зараз познайомить вас із віршем А. Костецького, а ви постарайтесь дати відповідь на запитання: чому в класі стало темно, коли зрізали дерево?
- Отже, чому в класі стало темно, коли зрізали дерево?
- Чи відчували ви коли-небудь жаль за зрізаним деревом?
- А хто з вас посадив уже дерево?
7.Моральна ситуація. Тест.
Віра і Оленка пішли до лісу по гриби. Довго збирали їх, а потім сіли під кущем пообідати. Витьохкував пісні соловейко. Віра поїла і викинула рештки під кущ, а Оленка заховала сміття до кошика.
- Навіщо ти ховаєш? Викинь, адже ніхто не бачить, - сказала Віра.
- Яка правильна відповідь, на вашу думку?
а) Оленці треба погодитись і викинути;
б) заховати в кошик, не погодитись з подругою;
в) ви не знаєте як бути.
- А знаєте, Як вчинила Оленка?
Вона сказала:
- Ні, Віро не викину я сміття під кущ, мені перед соловейком соромно.
8.Написання твору-мініатюри «Коли людині має бути соромно».
IV. Підсумок уроку.
- Подумайте і скажіть, чи можна зрозуміти красу рослини, зірвавши її? Чи можна милуватися твариною, яку позбавили волі і чекають від неї радості? Ось як сказав поет А. Гвудалов
2). Читання вірша А.Костецького «Не хочу»
Вчителька 4-А класу Іванковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Ігнатєва В.С. проводить урок у незвичайній формі, на якому інтегруються предмети читання і природознавство. Вона активізує розумову діяльність при допомозі використання елементів зацікавленості, повідомляючи цікавий факт, який ніби конкретизує відповідний програмовий матеріал.
Щоб зацікавленість учнів не проходила швидко, щоб зростала допитливість, пізнавальний інтерес – проведення ігор, розповіді цікавих фактів Валентина Степанівна супроводжує запитаннями : «Чому?», «Для чого?», «Як це пояснити?».
Даний урок виховує любов до природи, бажання берегти і любити рідну землю, естетичні смаки і почуття. Нестандартні підходи які присутні на уроці стимулюють самостійність, творчу активність, ініціативу школярів, підвищують якість знань, розвивають творче мислення, узагальнюють і систематизують знання.
Мета запропонованого уроку – збагачення чуттєвого досвіду, розширення кругозору дітей, створення мотиву мистецької діяльності – бажання передати власне бачення краси.
Інтегрований урок допомагає вчительці різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення і поняття. Різні види діяльності, які присутні на уроці, роблять його цікавим, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.
Наявний стан навчання визначається рядом об’єктивних і суб’єктивних причин. Серед об’єктивних слід назвати економічне положення України, що провокує кризу в освіті.
Існують і суб’єктивні пояснення недоліків. Суспільство вимагає від школи докорінної перебудови навчання. Вчителі повинні більше уваги приділяти новим підходам до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, проявляти свою творчість, яка супроводжується постійним пошуком ефективних форм навчання.
Важливою причиною є і недостатня практична підготовка педагогічних кадрів до використання нових технологій навчання, ситуацію ускладнює і відсутність методичних розробок з питань проведення інтегрованих уроків. Наявні доробки недоступні широким колам вчителів, особливо у сільській місцевості. Про це свідчить проведені анкетування серед вчителів міської і сільської шкіл.
Практично досліджуючи проблему інтеграції навчання молодших школярів, педагоги перевіряли ефективність проведення різноманітних інтегрованих уроків.
Вони створювали на уроках різні ситуації, які допомагають дітям зрозуміти, що без знань, наполегливої розумової праці в житті обійтися не можна, а міцні знання і навички формуються лише за активної діяльності. Щоб довести це дітям, проводили різноманітні інтегровані уроки, зокрема: інтегрований урок з читання, української мови, природознавства, художньої праці на тем «Осінь щедра осінь золотава», урок, на якому інтегруються знання з читання і художньої праці на тему: «Виготовлення виробів з тканини. Мішечок для насіння (за готовою викройкою)», у цікавій формі проведено інтегрований урок вивчення правил дорожнього руху (з елементами читання, рідної мови, розвитку усного мовлення, малювання), досить активно діти працювали на уроці художньої праці (музика, хореографія) під час теми «Розучування пісні В. Кравчука «Свято зими», вивчення рухів до неї. Виготовлення аплікації «Сніговик».
Вчителі намагалися не давати учням знань в готовому вигляді, а за допомогою запитань, постановки пізнавальних завдань спонукали їх брати активну участь у здобуванні знань. Так наприклад, проведено інтегрований урок, на якому з інтегровано види діяльності з таких предметів, які вивчаються за програмою як самостійні:
² рідна мова й мовлення;
² образотворче мистецтво;
² природознавство;
² читання;
² складання діалогів;
² музика;
² елементи фізкультури та хореографії.
Цей урок містить різноманітні прийоми збагачення чуттєвого досвіду, активізації це все та управління словесною творчістю способи організації спостережень за весняними квітами та побудова евристичної бесіди за враженнями від духовного спілкування з природою.
Щоб не перевтомлювати учнів одноманітністю, ми поєднували на уроці спостереження зі словесною творчістю. Дітям пропонується групова діяльність – скласти діалог і виразні розповісти їх з елементами сценічного мистецтва.
Готуючись до уроку, повинні старанно продумували зміст навчальних завдань і використання різних прийомів подачі їх, щоб забезпечити кожному учневі радість першого відкривача, яка є могутнім стимулом для активізації не лише мислення, а й усієї особистості школяра. Інтегровані уроки читання мають великі можливості для розвитку творчої особистості. Потрібно проводити різні інтегровані уроки читання, а саме урок читання і художньої праці, інтегрування читання з рідною мовою, природознавством. Такі уроки забезпечують розвиток у дітей творчого мислення, формують науковий світогляд, розвивають пізнавальний інтерес, бажання до самостійного здобуття знань. Учні на уроках оживають, активно включаються у діяльність, стають співробітниками вчителя, беруть участь у розв’язанні нових для них пізнавальних і практичних задач. Таким чином , у них формується співдружність, почуття колективу, співпереживання, взаємодопомоги.
Така робота переконливо доводить, що інтеграція навчальних предметів дає змогу кожному учневі розвивати свої здібності, опановувати програму в доступному йому темпі.
Педагоги проводили дослідження, яке показало, що інтегровані уроки, подібно до традиційних, можна класифікувати за такими ознаками:
І. За дидактичною метою:
1. інтегровані уроки засвоєння нових знань;
2. інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;
3. інтегровані уроки узагальнення і систематизації знань;
4. інтегровані контрольні уроки;
ІІ. За етапами навчальної діяльності:
1. вступні інтегровані уроки;
2. інтегровані уроки первинного ознайомлення з матеріалом;
3. інтегровані уроки формування понять, вивчення законів і правил;
4. інтегровані уроки застосування знань на практиці;
5. інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;
6. інтегровані уроки повторення і узагальнення матеріалу.
Вважаємо що друга класифікація більш підходить до інтегрованих уроків.
Вивчаючи технологію (структуру) кожного типу уроку вчитель повинен враховувати тему і зміст, предметів, які інтегруються на одному уроці, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовки учнів.
Майже в усіх типах інтегрованих уроків наявні такі структурні елементи: вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання, закріплення уроку.
Вступні інтегровані уроки передбачають повідомлення учням теми, мети і завдань уроку, мотивацію навчання школярів, сприймання й усвідомлення учнями практичного матеріалу.
Інтегровані уроки первинного ознайомлення з матеріалом включають, головним чином, сприймання й усвідомлення учнями практичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного.
Інтегровані уроки формування понять передбачають вивчення нового матеріалу, виведення законів і правил, тобто осмислення всього вивченого на основі формування понять.
На інтегрованих уроках формування практичних умінь і навичок головна увага звертається на виконання вправ під час вивчення нового матеріалу (вступні мотиваційні та пізнавальні вправи), первинне застосування нових знань (пробні вправи;самостійні застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням), творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи).
На інтегрованих уроках застосування знань на практиці передбачається осмислення змісту послідовності застосування, способів виконання дій, самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя; звіт учнів про роботу й теоретичне обґрунтування отриманих результатів.
На інтегрованих уроках повторення і узагальнення матеріалу найбільша кількість часу відводилась на відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення і систематизацію основних теоретичних положень і відповідних ідей науки.
ВИСНОВКИ
Інтеграція навчальних предметів – це вимога часу, це творчість, самобутність, мистецтво педагога . Інтегрований урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, такий урок дає можливість підводити дітей до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки. Тому наша мета була розробити вимоги до проведення уроків у початковій школі.
З метою покращення якості проведення уроку, підвищення рівня знань учнів пропонуємо вимоги до проведення інтегрованих уроків.
Серед загальних вимог, яким повинен відповідати якісний інтегрований урок, виділяють наступні:
1. Використання нових досягнень науки, передової педагогічної практики, побудови уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.
2. Інформація на уроці оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.
3. Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів здібностей і потреб.
4. Зв’язок з раніше засвоєними знаннями і вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.
5. Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості.
6. Логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності.
7. Ефективність використання педагогічних засобів.
8. Зв’язок з життям, особистим досвідом учнів.
9. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності.
10. Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати об’єм знань.
11. Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.
Інтегрований урок, як і звичайний традиційний урок, направлений на досягнення триєдиної мети. З урахуванням цього загальні вимоги до уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих вимогах.
До дидактичних (навчальних) вимог відносяться:
² чітке визначення задач кожного предмета, що інтегруються на уроці;
² раціоналізація інформаційного навчання уроку, оптимізація інтегрованого змісту з урахуванням соціальних і особистих потреб;
² раціональне поєднання різноманітних форм і методів;
² творчий підхід до формування структури уроку;
² забезпечення оперативного зворотного зв’язку.
Виховні вимоги до інтегрованого уроку включають:
- визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на урок;
- постановку тільки тих виховних завдань, які органічно витікають із цілей і змісту навчальної роботи;
- формування життєво необхідних якостей: охайності, відповідальності, самостійності, уважності, чесності, колективізму та ін;
- увага і гуманне відношення до учнів, до тримання вимог педагогічного такту, співробітництво зі школярами і зацікавленість у інших успіхах.
До розвивальних вимог відносяться:
- формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, інтересів, творчої ініціативи і активності;
- вивчення та врахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»;
- проведення інтегрованого уроку на випереджаючому рівні, стимулювання нових якісних змін у розвитку.
Таким чином, ми переконалися, що внаслідок врахування класифікації, дотримання технології проведення інтегрованих уроків забезпечується висока ефективність навчально-виховного процесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акімова Т.А. Попередній розподіл навчальних посібників ІІ Рідна школа. – 1991 - №11
2. Баженова Н.А. Педагогічний пошук –м. Просвіта, 1989. – 300с.
3. Балютіна К.О. Педагогічні проблеми гуманізації початкової освіти та шляхи їх вирішення ІІ Початкова школа. – 1999 - №10с.46 – 49.
4. Баранов С.П. Педагогіка. –К,: Либідь. 1991 – 350с.
5. Бахарева Л.Н. Интеграция учебных занятий в начальной школе на краеведческой основе, М. -1992 -151с.
6. Боровой В.О. и не только игра ІІ народное образование. -1994 - №2. – с. 12 – 16.
7. Варзацька Л.О. Типи інтегрованих уроків мови та мовлення ІІ Початкова школа – 1996. - №6. – с.11- 14
8. Василюк А.М. Школа і вчитель: вчора і завтра. Причини і тенденції змін у світовій освіті ІІ Рідна школа – 1999. - №3. – с.78 – 79.
9. Вакуленко М.С. Інтегрування завдань з рідної мови й читання. ІІ Початкова школа – 1994. - №6 –с.8 – 11.
10. Вахтеров В.О. Психологія мистецтва. – К., 1998 – 315с.
11. Бап’юк Г.В. Нестандартні завдання з математики ІІ Початкова школа. – 1991 №12. – с.34 – 36.
12. Державна національна програма «Освіта» (України ХХІ століття): Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993р. №196 – к.: Райдуга. 1994 – 61с.
13. Доренська Л.І. Нестандартні заняття з трудового навчання школа. – 1992. - №1. – с.29 – 33.
14. Дубинчук О.С. Орієнтуймося на нові тенденції математичної освіти ІІ Рідна школа. – 1998. - №9. – с. 9 – 12
15. Закон України «Про освіту» Підписаний президентом України 23 березня 1996року. – К. Генеза. 1996. – 37с.