Структура інформаційно-аналітичного підрозділу

 

Керівникові, зацікавленому в розвитку підприємства й завоюванні нових ринків збуту своєї продукції з мінімальним ризиком втрат, що задались метою створити повноцінну службу інформації, необхідно ясно представити собі цілі, які варто поставити перед цією службою, і структуру, що дозволить їх реалізувати. Лише грамотно організована, добре оснащена, із кваліфікованим персоналом служба зможе вирішити весь комплекс завдань. Тільки для такої служби доцільно розробляти й застосовувати критерії ефективності при оцінці її функціонування. Успішна діяльність служби інформації підприємства можлива за умови її опори й орієнтації на реальні інтелектуальні, наукові, технічні й виробничі можливості підприємства, його фінансовий потенціал і реальні перспективи розвитку (48).

Дана модель інформаційно-аналітичної служби підприємства може бути корисною, у першу чергу, для великих підприємств ринкової орієнтації, що мають велику номенклатуру виконуваних робіт.

Розглянемо функції кожної групи.

Група маркетингу:

- моніторинг динаміки ринку й кон'юнктури;

- формування моделі споживчих очікувань;

- формування «ідеальної» моделі продукції;

- усе про фірми - конкуренти і товари-аналоги;

- розробка бізнес-планів;

- реклама;

- пропозиції по вдосконалюванню продукції і її асортиментів;

- динаміка обсягів виробництва й організація системи руху товарів;

- пропозиції по сервісному забезпеченню користувачів.

Патентно-правова група:

- патентно-правовий захист промислової й інтелектуальної власності

- рекомендації з організації конкурентної боротьби на ринках продукції (послуг) підприємства

- рекомендації з безпечного вивозу нової продукції на ринок.

Група збору й обробки інформації:

- пошук, обробка, систематизація, класифікація й первинне перетворення (згортання) інформації;

- формування, ведення й удосконалювання баз даних;

- підготовка диференційованої інформації для керівників й осіб, що приймають рішення.

Група експертів:

- пошук нових джерел інформації, потенційних інвесторів;

- відбір «потрібної» інформації (поріг надмірності, вірогідності);

- визначення структури й обсягу інформації, необхідної й достатньої для інформаційного забезпечення діяльності й розвитку підприємства;

Група аналізу й синтезу інформації:

- підготовка аналітичної інформації для забезпечення господарської діяльності підприємства

- підготовка інформації про діяльність підприємства для передачі в зовнішнє середовище.

Слід зазначити, що в даній роботі модель інформаційної служби представлена в самому загальному виді. У кожній конкретній області існує своя специфіка.

Співробітники інформаційної служби повинні мати наступні якості:

- аналітичне, асоціативне мислення;

- здатність ідентифікувати й концептуалізувати проблеми (теми, запити);

- уміння аналізувати вихідні документальні масиви (інформацію);

- загострене почуття нового;

- мобільність свідомості, сприйнятливість до інновацій;

- цілеспрямованість і послідовність дій;

- комунікативність.

У коло професійних знань співробітників повинні входити:

- теорія й практика комунікації, інформатизації, бібліотечно-інформаційної діяльності;

- менеджмент і маркетинг бібліотечно-інформаційних ресурсів, послуг, продукції;

- економіка бібліотечно-інформаційної діяльності;

- теорія кон'юнктури;

- стандартизація бібліотечно-інформаційної діяльності;

- авторське право суміжні права на інтелектуальну власність;

- господарсько-договірне (контрактне) право;

- порядок ліцензування видів діяльності;

- експертні системи оцінки потоків інформації;

- логічне моделювання;

- довідково-інформаційне джерелознавство (бізнес-інформаційні ресурси);

- характеристики й властивості нетрадиційних носіїв інформації;

- принципи підготовки й характерні риси метаінформації;

- основи реферування документної інформації;

- інформаційні потреби малого й середнього бізнесу;

- поведінка споживачів інформації;

- методика соціологічних досліджень;

- теорія факторного аналізу;

- технологія автоматизованої обробки, організації (систематизації), управління, пошуку й передачі інформації;

- методика роботи з комп'ютером і сучасними засобами зв'язку, копіювально-множною технікою;

- вільне володіння мінімум однією міждержавною мовою (насамперед англійською як інтернаціональною мовою бізнесу, додатковими мовами можуть бути німецький, французький й іспанський).

Основні практичні навички:

- експертиза інформаційних потоків

- цільовий відбір документальних матеріалів

- різноаспектний пошук первинних джерел й інформаційний пошук, у тому числі бібліографічний і фактографічний пошук;

- організація й контроль (збереження) зафіксованої інформації;

- використання конкретних програмно-методичних продуктів;

- динамічне читання текстової інформації;

- багатофакторний аналіз:

1. бібліографічний опис

2. реферування

3. індексування

4. організація й ведення баз даних

5. інформаційний моніторинг

- застосування касет, дисків, дискети;

- володіння мікропроцесорною технікою (комп'ютерна грамотність), прогресивними засобами зв'язку (електронна пошта, телефакс, відеотекст, стільниковий телефонний зв'язок й ін.), копіювально-множними апаратами;

- маркетинг і бізнес планування, оцінка ефективності інформаційної діяльності;

- ділове спілкування;

- організаційно-правове оформлення економічних відносин підприємства з партнерами (юридичними й фізичними особами).