налітичний і синтетичний облік витрат виробництва та собівартості готової продукції.
ІЛ 2
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА І СОБІВАРТОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІІ
2.1. Організація обліку витрат виробництва і собівартості готової продукції на підприємстві ПАТ «ЦГЗК»
Організація бухгалтерського обліку є одним з найбільш відповідальних етапів створення підприємства та підготовки його до ефективної діяльності. Без правильно організованого обліку неможлива господарська діяльність підприємства. Організація бухгалтерського обліку – це цілеспрямована діяльність керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та удосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів. Таким чином завданнями організації обліку є наступні:
- своєчасне, повне, достовірне, безперервне відображення фактів
господарської діяльності, які були здійснені на підприємстві протягом звітних періодів,
- обробка даних за допомогою відповідних процедур, прийомів та способів
у відповідності до вихідної інформації,
- складання на основі отриманого масиву обробленої інформації, зафіксованої у первинних документах, регістрах обліку балансу і фінансової звітності та передачі їх зацікавленим користувачам.
Організація бухгалтерського обліку складається з трьох взаємопов’язаних та послідовних етапів:
1. Методичний етап організації бухгалтерського обліку, на якому здійснюється вибір системи способів та прийомів, в основі яких лежать документація, інвентаризація, використання синтетичних та аналітичних рахунків, застосування методу подвійного запису, оцінка майна та зобов’язань, калькулювання, бухгалтерський баланс та звітність.
2. Технічний етап, на якому здійснюється вибір форми обліку, що найбільш відповідає галузі та особливостям діяльності підприємства. Він полягає у виборі способу обробки облікових даних; розробці переліку форм облікових регістрів; встановленні порядку здійснення записів в регістрах і переносу даних в регістри.
3. Організація управління бухгалтерії, що включає встановлення найбільш економної і найбільш зручної зальної системи обліку; визначення оптимальної структури і чисельності бухгалтерів облікового апарату; встановлення норм праці та часу, необхідного для виконання робіт; набір кадрів та їх навчання; організація робочих місць; раціональне розміщення облікового апарату; встановлення інформаційних каналів між окремими частинами бухгалтерії та між бухгалтерією та іншими підрозділами, а також із зовнішнім середовищем; організація матеріального, інформаційного та технічного забезпечення облікових працівників; встановлення правильного і точного обліку роботи працівників та контроль за виконанням ними функцій; організація зберігання бухгалтерських документів; організація безпеки та захисту облікової інформації.
Від правильно організованого обліку формування собівартості готової продукціі залежить правильність розрахунку фінансових результатів діяльності підприємства та відображення її і у фінансовій звітності. Тому для досягнення визначених цілей необхідне наступне;
1. організація групування запасів;
2. вибір методу вибуття виробничих запасів;
3. контроль за дотриманням норм використання запасів на виробництво;
4. забезпечення своєчасного документального оформлення вибуття виробничих запасів в момент здійснення операції.
5. розробка тарифної системи;
6. відображення нарахованої заробітної плати;
7. формування, списання та розподіл загально виробничих витрат;
8. розрахунок фактичної собівартості готової продукції.
Наближення вітчизняних стандартів обліку до міжнародних стало основою для впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики. Під обліковою політикою розуміють сукупність принципів, методів і процедур, які використовує підприємство для складання і подання фінансової звітності, виходячи з діючих нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.
Згідно чинного законодавства вибір облікової політики підприємство здійснює самостійно, тобто впроваджує сукупність принципів, методів та процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Основна мета облікової політики – забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень. Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом керівника.
Організацію бухгалтерського обліку на ПАТ „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат ” регламентовано наказом №4 від 02.01.2003р. “Про організацію бухгалтерського, податкового обліку та облікової політики на ПАТ “ЦГЗК”, який видано керівником підприємства (додаток М).
Згідно Наказу про облікову політику підприємства до виробничої собівартості продукції включають:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- загально виробничі витати.
До складу прямих матеріальних витрат включають вартість сировини та основних матеріалів, які складають основу готової продукції, купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду продукції.
До прямих витрат на оплату праці включають основу та додаткову заробітну плату та інші види заохочень, витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконані роботи згідно трудових угод , які можуть бути безпосередньо віднесені до собівартості конкретного виду продукції.
До складу інших прямих витрат включають виробничі витрати: послуги по вскриші, рекультивація землі, технологічні перевезення, відрахування на соцстрах, амортизацію і ремонт виробничого обладнання.
Ці прямі витрати на виробництво продукції обліковуються на рахунку 23 «Виробництва».
Облік загально виробничих витрат ведеться на рахунку 91. Загально виробничі витрати відносяться до непрямих витрат і поділяються на постійні та зміні.
Загально виробничі витрати основних цехів розподіляються між видами продукції пропорційно обсягам виробництва.
До нормальної виробничої потужності на комбінаті прийнято заплановані обсяги виробництва готової продукції (агломерат, концентрат).
Собівартість продукції розраховується за по передільним методом калькулювання. Калькуляція собівартості складається на:
- вскришу;
- видобуток;
- дроблення;
- концентрат;
- агломерат;
- різні послуги населенню.
На комбінаті здійснення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності покладено на бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером (додаток Y). Структуру і штати головної бухгалтерії стверджує директор підприємства. В структуру головної бухгалтерії входять заступник головного бухгалтера з обліку та звітності, заступник головного бухгалтера з методології та загальних питань, заступник головного бухгалтера з заробітної плати та податкам, начальники бюро обліку, ведучі бухгалтери. Ця інформація надається у Положенні про головну бухгалтерію підприємства, а також у посадових інструкціях.
Головна бухгалтерія, де зосереджений основний обліковий апарат, знаходиться в головному управлінні, де безпосередньо здійснюється ведення обліку. Положення про головну бухгалтерію наведено в додатку О.Головна бухгалтерія комбінату поділяється на відділи, а в середині окремих відділів створюються групи бухгалтерів.
В момент створення кожного підприємства формулюються мета, цілі і порядок створення та функціонування, права, обов’язки та організацію роботи бухгалтерії. Положення оформлюється на бланку підприємства за підписом головного бухгалтера і затверджується керівником підприємства.
З метою забезпечення чіткого виконання обов’язків працівників бухгалтерської служби, доцільно розробити Положення про кожний підрозділ, що є у складі бухгалтерії підприємства, тобто положення про відділ матеріальної та виробничої бухгалтерії. Треба зазначити, що на ПАТ “ЦГЗК” відсутні положення окремо про кожний відділ бухгалтерії, що є значним недоліком в організації бухгалтерського обліку на підприємстві.
На кожну посаду в бухгалтерії, передбачену штатним розкладом, керівником підприємства затверджується посадова інструкція (додаток П), в якій викладаються обов’язки, права і відповідальність посадової особи.
Також до системи організаційно-розпорядчої документації належать графіки та схеми документообігу, що містять перелік робіт зі створення, перевірки та обробки документів, що використовуються кожним підрозділом підприємства, а також усіма виконавцями із зазначенням строків виконання, взаємозв’язку відповідних робіт та відповідальних. Зокрема на ПАТ „ЦГЗК” дана вимога не виконується, що є недоліком організації обліку та планування і значно ускладнює роботу облікових працівників. Тому можна запропонувати наступний структурний графік облікових робіт матеріального відділу бухгалтерії підприємства (див. табл. 2.1.).
Таблиця 2.1.
Графік облікових робіт матеріального відділу бухгалтерії
| № | Зміст роботи | Виконавець | Термін виконання | Примітки |
| 1. | Приймання первинної документації від структурних підрозділів | Бухгалтер | Щоденно | |
| 2. | Контроль за правильністю оформлення первинних документів | Бухгалтер | Щоденно | |
| 3. | Приймання матеріальних звітів та супутніх до них документів про рух запасів від матеріально відповідальних осіб | Бухгалтер | Щомісяця | |
| 4. | Виписка рахунків покупцям на відпущені товарно-матеріальні цінності | Бухгалтер | Щоденно | |
| 5. | Складання довідки про реалізацію продукції до місячного балансу | Бухгалтер | Щомісяця | |
| 6. | Складання проводок з витрачання матеріалів | Бухгалтер | Щоденно | |
| 7. | Записи з руху запасів в регістрах аналітичного обліку, складання оборотних відомостей та звірка їх з регістрами синтетичного обліку | Бухгалтер | Щомісяця | |
| 8. | Перевірка на складах правильності ведення складського обліку, приймання документів з відпускання запасів | Бухгалтер | Один раз на тиждень | |
| 9. | Звірка складського з бухгалтерським на кожне перше число | Бухгалтер | Друга декада місяця | |
| 10. | Вибіркові інвентаризації матеріалів на складах | Бухгалтер | Один раз на місяць |
Продовження таблиці 2.1.
| 11. | Виписка лімітно-забірних карток на відпуск запасів зі складів | Бухгалтер | В кінці першої і другої половини місяця | |
| 12. | Виписка разових вимог на відпуск зі складів | Бухгалтер | Щоденно | |
| 13. | Заповнення звітів з використання виробничих запасів структурними підрозділами за місяць | Бухгалтер | В кінці місяця |
На ПАТ “ЦГЗК” застосовується журнально-ордерна система обліку із застосуванням електронно-обчислювальної техніки. Сутність журнально-ордерної форми обліку полягає в застосуванні журналів і відомостей до них, які є основними обліковими реєстрами. Для кожного рахунку у відповідному журналі відображається суми всіх господарських операцій, що проходять по кредиту цього рахунку, а також номери рахунків, дебет яких змінюється в результаті цієї операції. Всі господарські операції записуються в хронологічному порядку. Журнали побудовані таким чином, що в них нагромаджуються і підсумовуються дані, а потім підсумки переносяться до звітних форм.
Для узагальнення всіх витрат, які включаються до собівартості продукції використовують журнал-ордер № 10 (додаток Р), в якому відображається накопичення витрат за виробничими рахунками. Підсумки журналів-ордерів переносять до Головної книги, в якій виводяться кінцеві залишки по всіх рахунках, необхідні при складанні балансу за звітний період.
Бухгалтерський облік ґрунтується на даних первинних документів. Законом передбачено, що власник підприємства несе відповідальність за організацію обліку на підприємстві таким чином, щоб усі господарські операції були документально підтверджені. Відносно понесених в процесі виробництва витрат складаються наступні документи:
- лімітно-заборна картка, призначена для систематичного відпуску матеріалів в межах ліміту (додаток С). В ній зазначається центр витрат, назва продукції, розмір ліміту. Виписується відділом постачання на продукцію терміном на 1 місяць в 2-ох примірниках;
- вимога на відпуск матеріалів, коли відпуск має не систематичний характер (додаток Т);
- табель обліку використаного часу, призначений для контролю за явками на роботу, одержання даних про фактично відпрацьований час (додаток У).
Таким чином на підставі первинної документації в бухгалтерії проводиться групування даних первинного обліку і проводиться у відомостях аналітичного обліку , які ведуться на комбінаті довільної форми. Атак по витраченим матеріалам складають матеріальний звіт (додаток Ф), а по зарплаті ведеться відомість розподілу заробітної плати (додаток Ц). На підставі цих регістрів ведуться відомості по рахунка 231, 232 (додаток Ш) та по рахунку 91 (додаток Щ).
Структура документообігу в бухгалтерії підприємства повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження та передачу необхідної інформації для потреб обліку, контролю й оперативного управління за собівартістю готової продукції. Тому можна запропонувати наступну схему документообігу по використанню виробничих запасів, в якій показано шлях проходження усіх документів (первинні, поточні, підсумкові) з моменту створення до здачі в архів на зберігання ( додаток Ю).
Робота за графіками сприяє не тільки поліпшенню організації бухгалтерського обліку і економічного контролю, а й зміцнює дисципліну, скорочує строки виконання робіт та подання результатної інформації звітності. Тому можна запропонувати індивідуальний графік окремого документа (оперограму), де показано у технологічній послідовності рух документу з моменту створення і використання до передавання його в архів.
Одним з факторів організації обліку на підприємстві є застосування плану рахунків. Відповідно до діючого плану рахунків ПАТ «ЦГЗК» розробило свій план з відповідними субрахунками (додаток АА) Відповідно до цього плану введені наступні субрахунки:
231 «Основне виробництво»;
232 «Допоміжне виробництво»;
233 «ЖКХ»;
234 «Дитячі садки»;
235 «Поліклініка»;
236 «Соціальні об’єкти»;
237 «Поточний ремонт»;
238 «Капітальний ремонт»;
239 «Присадибне господарство»,
В сучасних економічних умовах функціонування підприємств за частими змінами та доповненнями законодавства в сфері бухгалтерського обліку важко вслідкувати, але знання нововведень є просто необхідними управлінському персоналу служб та управлінь комбінату. Тому з метою перевірки професійного рівня кваліфікації, підвищення ефективності роботи спеціалістів головної бухгалтерії і бухгалтерів структурних підрозділів комбінату, підвищення ділових та професійних якостей, оцінки виконання ними професійних обов’язків, які встановлені посадовими інструкціями, періодично проводиться атестація всіх спеціалістів із знання методології та практики ведення бухгалтерського обліку. Атестація проводиться за наказом керівника, який затверджує склад атестаційної комісії, графік проведення, що доводиться до відома працівників.
За результатами проведеної роботи атестаційна комісія робить відповідні висновки про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді. Атестаційна комісія дає рекомендації щодо подальшого професійного зростання працівника, оплати його праці, необхідності підвищення професійного чи кваліфікаційного рівня. Відповідно до цього приймаються рішення про кадрові перестановки, переміщення спеціалістів, що досягли кращих результатів на вищі посади, зарахування до резерву, організацію проведення занять, семінарів, направлення на навчання з метою підвищення кваліфікації чи перепідготовки.
налітичний і синтетичний облік витрат виробництва та собівартості готової продукції.
Як уже зазначалось у п.2.1. дипломної роботи до прямих витрат відносяться:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати.
До складу прямих матеріальних витрат відносяться наступні складові– аглоруда, вапняк, коксовий дріб’язок, щебінь, штиб, вугіль, тверде паливо. Найбільшу питому вагу в собівартості готової продукції на комбінаті займають матеріальні витрати, що і визначає актуальність їх обліку. Завдання полягає в тому, щоб правильно оцінити їх та віднести на певну продукцію.
Відповідно до П(С)БО 16 кожне підприємство відповідно до особливостей технології виробництва самостійно встановлює перелік калькуляційних статей. В нашому випадку ПАТ «ЦГЗК» користується методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт та послуг) на гірничо видобувних підприємствах ДАК «Укррудпром». Згідно з цими рекомендаціями встановлений наступний перелік прямих матеріальних витрат:
1. по концентрату:
- руда;
- шари;
- електроенергія;
- вода технічна.
2. по агломерату:
- концентрат;
- аглоруда;
- вапняк;
- шлами;;
- паливо технологічне;
- газ коксовий;
- каз природний;
- електроенергія;
- вода технічна.
На документи, які підтверджують витрачання матеріалів (сировини, матеріалів, палива, запчастин, малоцінних та швидкозношуваних предметів тощо) складається реєстр видаткових документів.
Реєстри виписуються у двох примірниках: один залишається на складі, а другий, з прикладеними до нього документами, здається на обробку в бухгалтерію.
Здані реєстри обробляються в бухгалтерії таким чином: прикладені первинні документи групуються за окремими ознаками, які визначаються в бухгалтерії. Наприклад, основні, допоміжні матеріали, паливо, запасні частини та ін. Документи групуються за видами матеріалів, після чого за кожною з груп документів підраховується загальна сума і записується на зворотному боці реєстру.
Оброблені реєстри записуються в накопичувальну відомість руху матеріалів. У відомість записуються лишки з відомості за попередній місяць, а потім робляться записи з реєстрів по витрачанню та надходженню того ж періоду. Після запису реєстрів за місяць виводяться обороти з надходження і витрачання, а також лишки на кінець місяця. Інформація про залишок на початок періоду, надходження, вибуття та залишок на кінець періоду. Враховуючи потреби працівників бухгалтерії, звіт деталізовано в розрізі об’єктів витрачання виробничих запасів, тобто структурних підрозділів, зокрема за вересень відбувався рух запасів по рахунку 2012 до РОФ-2, РУ.
Враховуючи те, що на підприємстві використовується велика кількість матеріалів, а як наслідок і звіт може бути громіздким, на підприємстві до звіту по складу включають лише ті запаси, по яких був рух впродовж звітного місяця. Звіт про витрати матеріалів на виробництво та розподіл послуг надає інформацію про витрати матеріалів на виробництво по переділам виробничого процесу. Звіт про рух матеріальних цінностей складається у двох екземплярах. Перший із підписом завідуючого складом і прикладеними до нього документами по надходженню і вибуттю матеріалів передається до бухгалтерії, а другий із підписом бухгалтера, який відповідає за облік матеріалів, повертається завідуючому складом і виступає як підтвердження щодо здачі ним звіту.
Для систематизації даних про використання запасів на підприємстві є необхідним регістр бухгалтерського обліку, в якому відображаються такі дані: дата, номер документа та найменування матеріалу, номер видаткового документа, кредит синтетичних рахунків матеріальних цінностей, сальдо на початок місяця. Облік використання виробничих запасів на ПАТ „ЦГЗК” ведеться у журналі-ордері 10 (додаток Р). Протягом місяця записи в журналі-ордері робляться на підставі документів, що фіксують витрачання запасів і надходять до бухгалтерії та відповідним чином обробляються. Ведення журналу-ордеру 10 на ПАТ „ЦГЗК” здійснюється при застосуванні комп'ютерної техніки – тому вони мають вигляд машинограм, які необхідні для потреб управлінців, які використовують їх для аналізу даних та прийняття управлінських рішень.
Також важливим моментом обліку використання виробничих запасів є їх оцінка при вибутті. Методи, використовувані підприємством були зазначені раніше. Для найбільш чисельної групи запасів, а саме – аглоруди, вапняку, коксового дріб’язку, вулю, що використовуються для агломераційного виробництва використовується метод середньозваженої собівартості. Тому доцільним буде зробити розрахунок саме за цим методом.
Оцінка за середньозваженою собівартістюпроводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. При цьому середня вартість запасу визначається за формулою:
Всер = (Впоч+Впр)/(Кпоч+Кпр), (2.1).
де Всер – вартість запасів на початок періоду;
Впр – вартість придбаних запасів в обліковому періоді;
Кпоч – кількість запасів на початок періоду;
Кпр – кількість придбаних запасів в обліковому періоді.
Метод розрахунку за середньозваженою собівартістю унаочнює таблиця 2.2.
Таблиця 2.2.
Розрахунок середньозваженої собівартості одиниці „аглоруда”
| Період | Залишок на початок періоду | Придбано за період | ||||
| Кількість, тонн | Ціна, грн. | Вартість, грн | Кількість, тонн | Ціна, грн. | Вартість, грн | |
| Лютий 2011 року |
Отже, за наведеними даними середньозважена собівартість одиниці „аглоруда” становитиме:
Всер = (26475+69930)/(25+63) = 1095,51 (грн.)
Таким чином, при застосуванні цього методу вартість запасів, що знову надійшли протягом періоду, усереднюється з вартістю наявних запасів. Не дивлячись на те, що цей метод використовується для багатьох запасів, його недоліком є складність визначення середньої ціни в умовах, коли виробничі запаси надходять або витрачаються щоденно. А також, якщо в період з дати останнього вибуття відбулось зростання цін порівняно із середнім рівнем, то оцінка запасів за цим методом дає більшу вартість вибуття запасів.
Для накопичення інформації про витрати на виробництво призначений рахунок 23 «Виробництво», до якого відкриваються субрахунки за окремими виробництвами та видами продукції. Цей рахунок активний, основний, витратний, призначений для обліку господарських засобів. Представимо списання прямих матеріальних витрат у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Відображення в обліку операцій з витрачання виробничих запасів на ПАТ “ЦГЗК” за лютий 2011 року
| Зміст господарської операції | Проводка | Сума | |
| Дебет | Кредит | ||
| Списані в цехи основного виробництва: | |||
| - основні матеріали | 1340775,00 |
Істотним елементом собівартості продукції на будь-якому підприємстві є витрати на оплату праці. Для обліку таких витрат відповідно до Рекомендацій № 47 призначені наступні статті калькуляції: “Основна заробітна плата” та “Додатково заробітна плата”.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється в вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені норми за трудові успіхи й за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки й компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань.
Оплата праці виробничих робітників-відрядників здійснюється на основі первинних документів на виробіток, а тому такі витрати завжди можна віднести на певний виріб безпосередньо. У рапортах на виробіток, нарядах, актах та інших документах вказується, що виконується робітником і на яку суму. Відхилення від норм оформлюються спеціальними документами: доплатними листами та нарядами з особливою смугою.
Всі первинні документи по нарахуванню заробітної плати обробляються у відділі „Розрахунків та обліку заробітної плати” по структурним підрозділам і по підприємству в цілому. На підставі нарядів на відрядну роботу, табелів обліку робочого часу складаються дві книги. Перша має назву „Книга замірів для робітників-відрядників” у якій відображаються обсяги виконаних робіт і розподіл заробітної плати згідно тарифу, розряду, коефіцієнта трудової участі та відпрацьованого часу за прізвищами. У другій книзі на основі табелю обліку робочого часу, який ведеться за прізвищами складається розрахунково-платіжна відомість для робітників з погодинною оплатою праці. Крім того, при розрахунку заробітної плати враховуються: лікарняні листи, отримані додаткові відпустки працівниками, виклики до суду та військові комісаріати. Вся інформація групується по напрямкам витрат у зведених відомостях та розшифровках до журналу 10. Ця інформація передається у відділ “Праці та заробітної плати”, а також до відділу „Формування витрат та калькулювання собівартості” у вигляді відомості до рахунка 23 (додаток Ш).
Відповідно до чинного законодавства від нарахованої заробітної плати виробничих робітників проводять нарахування на соціальне страхування. Ці витрати належать до інших прямих витрат, оскільки вони прямо залежать від фонду оплати праці та встановлених державою розмірів нарахувань на різні види страхування.
На сьогодні діють диференційовані ставки нарахувань єдиного соціального внеску на фонд оплати праці. До 01.01.2011р. проводились соціальні відрахування з фонду заробітної плати підприємства:
- до Пенсійного фонду – 31,8%,
- на обов’язкове соціальне страхування – 2,9%,
- на страхування на випадок безробіття – 1,3%,
- на страхування від нещасних випадків на виробництві – 4,3% .
Відповідно до цього в бухгалтерському обліку суми нарахувань на різні види страхування відображаються наступним чином:
Таблиця 2.4
Синтетичний облік нарахувань на соціальні заходи на ПАТ «ЦГЗК» за лютий 2011 року
| Нарахований ЄСВ | 211987,30 | ||
| - допоміжних цехів | 207531,87 | ||
| - соціальної сфери | 4096,60 |
Таким чином, визначивши порядок аналітичного та синтетичного обліку прямих витрат, і оскільки базове підприємство виробляє по переділам один вид продукції , то всі прямі витрати безпосередньо списуються на собівартість виготовленої продукції.
Загальновиробничі витрати як складова частина виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) не мають безпосереднього зв’язку з технологічним процесом основних і допоміжних структурних підрозділів підприємства, а пов’язані лише з його організацією, обслуговуванням і створенням для підрозділів необхідних умов виробництва та здійснення управління .
Орієнтовний перелік статей загальновиробничих витрат наводиться у стандарті бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. До таких витрат належать:
1.Витрати на управління підприємством;
2.Амортизація основних засобів загальновиробничого призначення;
3.Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;
4.Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів;
5.Витрати на вдосконалення технології та організації виробництва;
6.Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;
7.Витрати на обслуговування виробничого процесу;
8.Витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього середовища;
9.Інші витрати.
Облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також втрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання ведеться на рахунку 911 “ Загальновиробничі витрати ”. Цей рахунок активний, витратний, збірно-розподільчий, сальдо не має .
Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями витрат або елементами у журналі довільної форми „911 Загальновиробничі витрати . А, також у відомості № 12 „Відомість обліку загально виробничих витрат”, де відображаються кореспондуючі рахунки та статті аналітичного обліку загальновиробничих витрат (додаток Щ) .
Первинними документами при відображенні накопичення загальновиробничих витрат є накладна, рахунок, ВКО, виписка банку, авансовий звіт, рахунок бухгалтерії тощо. Щомісячне списання цих витрат за відповідним розподілом оформлюється довідкою бухгалтерії. Протягом місяця всі первинні документи заносяться до комп’ютера, де в кінці місяця за допомогою спеціально розробленої програми отримують документ „Оборот рахунку 911 – загальновиробничі витрати ш., за лютий 2011 року , крім того бухгалтер веде журнал 911, в довільній формі, для перевірки правильності розрахунків комп’ютера. Для синтетичного обліку загальновиробничих витрат використовується журнал-ордер № 10(додаток Р)
Використовуючи суми, наведені в документі „ Оборот рахунку 911 – загальновиробничі витрати за лютий 2011 року відобразимо віднесення витрат до загальновиробничих за допомогою бухгалтерських проводок і покажемо їх у розробленій таблиці. 2.6, яку наведено нижче.
П(С)БО 16 встановлено особливий порядок віднесення загальновиробничих витрат до складу собівартості продукції. До неї можуть входити не всі загальновиробничі витрати, а тільки їх частина залежно від співвідношення граничного випуску продукції та нормальної виробничої потужності, а решта визначається витратами в період їх виникнення. Іншими словами, такі витрати повинні щомісячно розподілятися між рахунками 231 та 90.
Визначені підприємством за переліком і складом загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні .До змінних належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. При чому змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (обсягу виробництва, прямих витрат), виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Отже, змінні витрати прямо й повністю включаються до складу собівартості продукції, тобто списуються в дебет рахунку 231.
До постійних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу виробництва. Постійні витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу виробничої собівартості продукції у повному обсязі у випадку, коли фактичний обсяг виробництва дорівнює або перевищує нормальну потужність. В даному випадку постійні витрати списуються в дебет 231 рахунку .
В разі, коли фактичний обсяг виробництва не досяг нормальної потужності, включається лише частина постійних загальновиробничих витрат. Решта таких витрат, які називаються нерозподіленими й визначаються витратами звітного періоду, включаються до складу собівартості реалізованої продукції, тобто списуються на рахунок 90.
Крім того, важливим є те, що загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.
Таким чином, розподіл загальновиробничих витрат проводиться у наступній послідовності :
· Обрати базу розподілу загальновиробничих витрат.
· Визначити очікуваний середній обсяг діяльності при звичайних умовах господарювання (нормальну потужність).
· Визначити загальну величину загальновиробничих витрат, в тому числі постійних і змінних за умови досягнення підприємством нормальної потужності.
· Визначити норматив змінних і постійних загальновиробничих витрат.
Оскільки на ПАТ «ЦГЗК» фактичний обсяг виробництва перевищує нормальну потужність, загальновиробничі витрати повністю списуються на 23 рахунок.
Включення постійних витрат до собівартості продукції відображено у таблиці 2.7
Таблиця 2.7
Кореспонденція рахунків з обліку загальновиробничих витрат на за лютий 2011 року
| Зміст господарської операції | Дебет | Кредит | Сума, грн. |
| Включення суми загальнови | |||
| робничих витрат до складу ви | 6271095,40 | ||
| робничої собівартості продукції |
Отже, можна зробити наступний висновок, що списання загальновиробничих витрат залежить від особливостей організації виробництва та результатів виробничої діяльності підприємства. Тобто в залежності від фактичної потужності за звітний період, яка може відрізнятися від нормальної як у бік збільшення так і в бік зменшення.
Завдання обліку витрат на виробництво продукції полягає в накопиченні даних для розрахунку собівартості одиниці продукції. Мета зведення даних - встановити величину витрат по двох напрямах об’єктів – по продукту і за центрами відповідальності .
Оскільки собівартість готової продукції накопичується по дебету калькуляційного рахунку 231 „ Виробництво ”, то доцільно розглянути збирання витрат на цьому рахунку. Таке формування можна здійснити в кілька етапів.
На першому етапі на рахунок 231 списуються прямі технологічні витрати. Відобразимо це на рахунках бухгалтерського обліку, які наведемо у таблиці 2.8.
На другому етапі після збору та розподілу списується частина загальновиробничих витрат. Слід відзначити, що на рахунок 231 списується вся сума загальновиробничих витрат, так як фактична потужність видобутку корисної копалини більша за нормативну потужність.
На третьому та четвертому етапі списуються витрати виробництва продукції майбутніх періодів та витрати в наслідок технологічного браку. Оскільки на базовому підприємстві таких витрат не було, то записи не відображаємо.
Всі витрати по виробничим рахункам накопичуються в журналі-ордері №10 (додаток Р), який заповнюється на підставі наступних документів: відомості 12 (зведення дебетових оборотів по 911 рахунку); чи „ Оборот рахунку 911 «загальновиробничі витрати за лютий 2011 року ”, або відомість 15 (зведений облік дебетових оборотів по рахункам 39, 92, 93). Окремо на підставі розрахункових таблиць в журналі 10 збирається дебетовий оборот по рахунку 231 „ Виробництво ”.
Після складання журналу 10 в кінці місяця розраховується фактична собівартість готової продукції (С/в):
С/в = НЗВп + витрати – НЗВк, (2.2)
де, НЗВп – незавершене виробництво на початок місяця,
НЗВк – незавершене виробництво на кінець місяця.
Оскільки на даному підприємстві незавершеного виробництва немає, то всі витрати, зібрані на 231 рахунку, становлять фактичну собівартість готової продукції , яка списується наступним записом на рахунок 261 „ Готова продукція ”:
Таблиця 2.8
Облік витрат на виробництво ПАТ «ЦГЗК» за лютий 2011 року
| Зміст господарської операції | Дебет | Кредит | Сума, грн. |
| 1. Оприбутковано на склад готову продукцію | 86428813,25 | ||
Таким чином, всі витрати по виробництву товарної руди прямим шляхом списуються на собівартість готової продукції, яка за підсумками становить 86428813,25 гривень.