ріоритетні напрямки розвитку інноваційної діяльності в Україні.
Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні — це науково, економічно й соціально обгрунтовані та законодавчо визначені напрями інноваційної діяльності, спрямовані на забезпечення потреб суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній, екологічно чистій продукції, високоякісних послугах та збільшення експортного потенціалу держави.
Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні складаються зі стратегічних і середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.
Стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності, розраховані на тривалу перспективу (не менш як десять років) найважливіші напрями інноваційної діяльності щодо забезпечення соціально-економічного зростання держави, розроблені на підставі науково-прогнозного аналізу світових тенденцій соціально-економічного та науково-технологічного розвитку з урахуванням можливостей вітчизняного інноваційного потенціалу.
Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності — розраховані на реалізацію протягом найближчих 3—5 років, напрями інноваційного оновлення промислового, сільськогосподарського виробництва та сфери послуг щодо освоєння випуску нових наукомістких товарів і послуг з високою конкурентоспроможністю на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Пріоритетні напрями на середньострокову перспективу в інноваційній діяльності формуються в межах стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на основі новітніх досягнень вітчизняної і світової науки, аналізу кон'юнктури світового та внутрішнього ринків і ресурсних можливостей держави.
Стратегічними пріоритетними напрямами інноваційної діяльності в Україні на 2003—2013 роки є:
• модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела енергії; новітні ресурсозберігаючі технології;
• машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток високоякісної металургії;
• нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації;
• вдосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій;
• високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості;
• транспортні системи: будівництво і реконструкція;
• охорона й оздоровлення людини та навколишнього середовища;
• розвиток інноваційної культури суспільства.
Нижче наводимо результати реалізації деяких пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.
Машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток високоякісної металургії. Реалізація цього напряму забезпечувалася через виконання окремих розділів Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70, Загальнодержавної (Національної) космічної програми України на 2003—2007 pp., науково-технічної програми «Продукція суднобудування», Програми розвитку автомобілебудування в Україні, інноваційних проектів «Створення обладнання і високоперспективних технологій для виробництва конкурентоспроможних прокатних валків», «Створення високооснащеного механообробного комплексу і впровадження прогресивних технологій для виробництва сучасної конкурентоспроможної техніки», «Освоєння виробництва композитних опорних і великих робочих прокатних валків прокатних станів» і державного замовлення й науково-технічну та інноваційну продукцію.
• розгорнуто виробництво сучасної ракетно-космічної та авіаційної техніки, суден, електровозів, проектування виробництва і логістичної підтримки процесів створення техніки нового покоління, засобів діагностування, агрегатів, приладів та комплектуючих техніки нового покоління. Зокрема було підготовлено та здійснено з космодрому «Плесецьк» (РФ) запуск космічного апарата ДЗЗ «Січ-ЇМ» із «мікросупутником»; розроблено апарат «Варіант», призначений для виконання завдань із розвитку супутникового та наземного моніторингу іоносфери.
2. «Нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації». Реалізація цього напряму здійснювалася в руслі виконання окремих розділів Комплексної програми створення Єдиної національної системи зв'язку України на 1994-2005 pp. та Національної програми інформатизації на 2004р.
Серед досягнень країни у виконанні цього напряму слід виокремити такі:
• створення інформаційних технологій контролю та управління об'єктами базових технологій; інтелектуальних комп'ютерних засобів високої продуктивності;
• програмних систем розпізнавання об'єктів і процесів; цифрових широкосмугових систем розподілу інформації, зокрема освоєно у виробництві системи засобів зв'язку на транспорті;
• створено електронну базу систем зв'язку, комп'ютерні та телекомунікаційні технології; волоконно-оптичні системи; світлосигнальну та інформаційну апаратуру. Триває розвиток первинної транспортної мережі зв'язку на основі волоконно-оптичних ліній зв'язку як основи створення мультисервісної мережі. Збудовано та введено в експлуатацію понад 4,2 тис.км цифрової транспортної мережі зв'язку. Реалізовано пілотні проекти розгортання безпровідного доступу до мережі Інтернет за технологією І-РІ та презентовано послуги «Радіо-Спот»;
3. «Охорона й оздоровлення людини та навколишнього середовища». Реалізація цього пріоритетного напряму інноваційної діяльності відбувалася в межах виконання Національної програми боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 pp., Комплексної програми «Цукровий діабет», державної програми «Онкологія» на 2002—2006 pp., Програми розвитку донорства крові та її компонентів на 2002-2007 pp.
Під час реалізації цього пріоритетного напряму отримано такі результати: введено в дію діагностичні й лікувальні програмно-технічні комплекси; триває робота з модернізації і впровадження у виробництво фізіотерапевтичного та електронного хірургічного обладнання; створено і впроваджено у виробництво апарати для прискореного загоювання ран, створюються нові сучасні лікарські препарати.
Значна увага повинна приділятися розвитку ресурсозберігаючих технологій.
До ресурсозберігаючих технологій в Україні належать, зокрема, технологія спалювання високозольного низькосортного вугілля в циркулюючому киплячому шарі, а також технологія виробництва принципово нової газопаливної апаратури. Враховуючи обмежені запаси в Україні ресурсів паливно-енергетичного комплексу, ці наукові досягнення є надзвичайно актуальними щодо його ефективного функціонування та позитивного впливу на економіку країни. Розробки вчених спрямовані на використання ефективних методів боротьби з раптовими викидами вугілля, породи та газу. Перспективною технологією майбутнього має бути безлюдний високопродуктивний видобуток вугілля з тонких і похилих пластів з використанням автоматизованих комплексів. Комплекси нового покоління сприятимуть підвищенню продуктивності праці та збільшенню у 3—5 разів видобутку вугілля з тонких і похилих пластів, що забезпечить прибутковість шахт. Учені НАНУ виконали низку ефективних розробок, спрямованих на економію палива у промисловості й комунальному господарстві. Так, опалення промислових печей за допомогою плоскополум'яних пальників, що забезпечують ефективніші режими теплообміну, дає можливість зменшити витрати палива на 15—20 %, а викиди шкідливих речовин — удвоє. Створені модульні струменеві рекуператори радіаційного та конвективного типів для утилізації відхідних газів промислових печей забезпечать зниження на 20—30 % витрат природного газу, потрібного для опалення печей, що великою мірою сприятиме зменшенню енергозалежності України.
Важлива увага повинна приділятися дослідженню й використанню результатів пошуків нетрадиційних джерел енергії .Зокрема, створенню системи комплексного використання термальних вод, геотермального теплопостачання, цілорічного теплохолодопостачання із сезонним акумулятором сонячної енергії, сезонного акумулювання теплоти, використання теплоти від спалювання твердих побутових відходів. Усі ці розробки, спрямовано на поліпшення енергопостачання окремих регіонів країни, їхніх центрів і селищ, тобто на створення децентралізованої системи енергопостачання, що пов'язано з використанням природних джерел енергії — вітру, сонця, води тощо. Так, нова технологія акумулювання сонячної енергії з використанням реакції конверсії метану уможливлює повніше акумулювання цього виду енергії завдяки 20—25-відсотковому підвищенню теплотворної здатності природного газу.
Особливе значення мають біотехнології. В Українському науково-дослідному інституті спирту й біотехнології продовольчих продуктів створено другу в державі колекцію мікроорганізмів —- продуцентів харчових біотехнологій (365 штамів). Інститут виконує функції забезпечення підприємств України та зарубіжжя чистими культурами продуцентів.
Основними інноваційними проектами, що плануються найближчими роками, є:
• розроблення інтенсифікованої технології ферментації мелясного сусла в спирт на основі селекції високопродуктивних штамів дріжджів, біологічного підкислення середовища;
• розроблення і впровадження технології біосинтезу та концентрування високоактивних ферментів;
• проведення селекційної роботи з мікроорганізмами — продуцентами харчових кормових продуктів і біологічно активних речовин для підтримки й поліпшення їх біосинтетичних властивостей і пошук нових штамів мікроорганізмів із промислово цінними якостями;
• розроблення технології бетаїну — лікувально-профілактичного засобу й кормового додатку — з відходів спиртовиробництва;
• розроблення енерго- й ресурсозберігаючої технології виробництва біопалива з відновлюваної рослинної сировини;
• розроблення технологій створення біологічно активних препаратів із морепродуктів.