Витривалість, її види та показники

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з курсу «ТМФВ»

на тему: «Витривалість як фізична якість людини»

 

 

Виконала: Утверт Вікторія

студентка 3 курсу

групи: ФВ 3.2

спеціальності: фіз. вих.

Перевірив:

Викладач: Косинський Е. О.

 

Луцьк 2013

План

Вступ

1. Витривалість, її види та показники

2. Методика виховання загальної витривалості

3. Методика виховання спеціальної витривалості

Висновок

Список використаної літератури

 

 

Вступ

Різні люди мають і різні можливості у виконанні будь-якої роботи. Одні можуть з успіхом виконувати високоінтенсивних роботу і зазнають великих труднощів при роботі невисокої інтенсивності, але великої тривалості, а інші навпаки - з великим успіхом виконують тривалу роботу помірної інтенсивності. Одні люди знижують інтенсивність виконання певної роботи і незабаром зовсім її припиняють, а інші продовжують її без помітного напруги. Деякі люди мають просто дивовижну працездатність. Так, американець Пенні Дін переплив Ла-Манш за 7 год 40 хв, а грецький бігун на наддовгі дистанції Янніс Курос подолав 1000 км за 136 год 17 хв.

Фізична витривалість має важливе значення в життєдіяльності людини. Вона дозволяє:

1) виконувати значний обсяг рухової діяльності;

2) тривалий час підтримувати високий рівень інтенсивності рухової діяльності;

3) швидко відновлювати сили після значних навантажень.

Оскільки для теорії і практики фізичного виховання найбільше значення має фізична витривалість, подальший виклад матеріалу буде стосуватися саме її.

 

Витривалість, її види та показники

Витривалість у спорті - це здатність організму чинити опір стомленню під час тривалого виконання спортивних вправ.

Рівень розвитку витривалості визначається насамперед функціональними можливостями серцево-судинної і нервової систем, рівнем обмінних процесів, а також координацією діяльності різних органів і систем. Істотну роль при цьому відіграє так звана економізація функцій організму. На витривалість разом з цим впливає координація рухів і сили психічних, особливо вольових процесів спортсмена.

Витривалість - це здатність виконувати роботу заданого характеру протягом якомога більш тривалого часу.

Одним з основних критеріїв витривалості є час, протягом якого людина здатна підтримувати задану інтенсивність діяльності. Користуючись цим критерієм, витривалість вимірюють прямим і непрямим способами.

Прямий спосіб - це коли випробуваному пропонують виконувати завдання і визначають граничний час роботи з даною інтенсивністю (до початку зниження швидкості). Але він майже неможливий. Найчастіше використовують непрямий метод.

Непрямий метод - це коли витривалість визначається за часом подолання який-небудь досить довжиною дистанції (наприклад 10000м).

Оскільки працездатність в руховій діяльності залежить зокрема від швидкісних і силових здібностей людини, слід враховувати два типи показника витривалості: абсолютні та відносні, парціальні.

У практиці розрізняють 2 види витривалості: загальну і спеціальну.

Загальна витривалість - це здатність довго проявляти м'язові зусилля порівняно невисокої інтенсивності. Загальна витривалість на 85-100% спортивний результат.

Одна з найважливіших особливостей загальної витривалості - це здатність до широкого переносу, тобто загальна витривалість, розвинута засобами біговій тренування і демонстрована в бігу, знаходиться у великій взаємозв'язку з результатами в лижній гонці, ходьбі.

Спеціальна витривалість - це здатність проявляти м'язові зусилля у відповідності зі специфікою (тривалістю і характером) спеціалізованого вправи.

У бігу на середні дистанції спеціальна витривалість (її в цьому випадку також називають швидкісною витривалістю) проявляється у підтримці необхідної швидкості на дистанції.

Прояв спеціальної витривалості залежить від деяких фізіологічних і психологічних факторів. Основний фізіологічний чинник анаеробні можливості.