Частина І. Основи гуманітарного розмінування 4 страница
Малюнок С показує територія чагарнику, яка понад 20 років використовувалася у сільськогосподарських цілях. Сапер тільки що зрізав маленьке дерево зі шляху. Коли чагарник виростає територія між деревами починає густо заростати.
Малюнок Д. Показана територія далі ніж на малюнку В. Земля тут часто не рівна, включаючи ущелини та масивні перешкоди як ці валуни.
Частина ІІІ. Стандарти міношукачів та стандарти випробувань
міношукачів
Перший міношукач був використаний у військових цілях. Виходячи з військових традицій була написана інструкція щодо його використанню і вона стала “стандартом” для користувачів. З тих пір були розроблені інші “стандарти” ви користування міношукачів організаціями, які використовують їх у своїй роботі (такі як поліція, таможня). Найбільш сучасні стандарти розкривають риси дизайну та виробництва, а також специфіку дій.
3.1. Міжнародні стандарти металевих міношукачів.
В останні роки була визнана необхідність стандартів міношукачів відносно до гуманітарного розмінування. Ця необхідність стала вкрай необхідною, коли виробники міношукачів почали пропонувати свої продукти з різними можливостями. Через те, що військовий напрямок пов’язаний з мінними полями, деякі з їх потреб відносяться до гуманітарного розмінування. Таким чином існуючі стандарти міношукачів, які використовуються в Гуманітарному Розмінуванні, використовуються й військовими. Стандартні документи на цій території це стандарти Національного Інституту Правосуддя (NIJ) 0602.02 (Вересень 2000), Специфіка Дії MIL - PRF - 23359Н (листопад 1997 року). Останній було прийнято для використання збройними силами в країнах, крім США. Процедури міжнародних оперативних тестувань (ІТОР) були іншим документом прийнятим у 1999 році Францією, Німеччиною та Англією, США. Специфіка Дії MIL - PRF - 23359Н і її різновиди включають детальний опис військових потреб, який включає багато елементів, які не відносяться до гуманітарного розмінування. Наприклад, є загальні вимоги, що міношукачі мають “камуфляж ний” колір, що вони витримують ядерну, біологічну, хімічну зброю і що вони діють без візуальних або слухових виділень. Деякі з рис не тільки непотрібні, але ще не підходять до Гуманітарного Розмінування. Наприклад, стандарт MIL вказує, що міношукач повинен мати більшу ніж 92% здатність виявляти металеві міни і міни, які утримують невеликий склад металу. Цей рівень роботи міношукача не підходить до Гуманітарного Розмінування. Також сфера стандартів MIL не охоплює різновидів, які впливають на роботу міношукача так що їх не можна пристосовувати до цілей Гуманітарного Розмінування. Схоже окреслюють стандарти і вимоги ІТОР.
3.2. Міжнародні стандарти для металевих міношукачів у гуманітарному
розмінуванні.
Коли готувалася ця книга було досягнуто перше узгодження стосовно стандартів для металевих міношукачів у Гуманітарному Розмінуванні. Процес почався коли Європейська Комісія передала свої повноваження Європейській Комісії Стандартизації (CEN). У відповідь був створений CEN BT/WG 126. WG 126 рекомендував створити майстерні CEN які б працювали над проблемами перевірки та оцінки металевих детекторів, механічного обладнання для використання у Гуманітарному Розмінуванні.
Перед тим, як європейські стандарти формально будуть прийняті, вони повинні пройти процес ратифікації, що може зайняти кілька років. Проте, узгодження майстерень CEN сходе на “проект стандарту” і може використовуватися до прийняття формального Європейського стандарту. Будь який європейський стандарт щодо міношукачів може або не може основуватися на згоді майстерень CEN.
UNMAS погодився посилатися на згоду CEN у своїх IMAS.
Прийняття угоди CEN дозволить проводити тестування та оцінку міношукачів щодо Гуманітарного Розмінування міжнародним стандартизованим шляхом. Як документи IMAS угода буде переглядатися час від часі. Раннє прийняття цієї згоди дозволяє покупцям більше розуміти те, що вони купують і це збільшить їх небезпеку усвідомлення того, що сапери використовують найкращі засоби для роботи. Згода CEN забезпечує також виробників методикою проведення кращої оцінки їх власних виробів.
3.3.Європейський Комітет Стандартизації. Згода майстерні (SWA 14747: 2003).
SWA 14747: 2003 перелічує випробування металевого міношукача, які тісно пов’язані з Гуманітарним Розмінуванням. Він докладно описує як міношукачі повинні перевірятися, таким чином дає знати виробникам, що очікувати від їх виробів. Він надіється, що це полегшить роботу виробників, яка направлена на прагнення відповідати потреба Гуманітарного Розмінування. Виробники будуть знати що вони повинні робити, щоб охарактеризувати якості своїх міношукачів, різні технічні функції, зборку, тощо. Не очікується що це призведе до того, що всі міношукачі будуть однакові, через те що згода надає тільки мінімум інформації щодо тестування та оцінки. Виробники можуть примусити свої міношукачі робити більше і згода включає пропозиції для додаткового випробування що не є вимогами.
Згода окреслює мінімум інформації, яку повинні знати виробники і указує, як ця інформація може бути використана.
3.3.1. Що ховається під згодою щодо випробування міношукачів?
Випробування поділяються на ті, що встановлені користувачем, ті що проводяться у повітрі і на землі, польові випробування (які можуть бути на землі та у повітрі). Деякі можуть виконуватися тільки у лабораторних умовах, у певних умовах, інші тільки у польових умовах. Надаються поради та напрямок дій поряд з вказівками стосовно типів вимірювань, які робляться і як проводити аналіз та запис результатів.
Випробування міношукачів, які проводяться в лабораторіях у певних умовах повинні бути однаковими для того, щоб порівнювати отримані результати.
На сьогодні покупці можуть перевірити багато моделей міношукачів на своїй території перед тим, як вони зможуть обрати модель для покупки. При наявності SWA 14747: 2003 покупець може отримати достатньо інформації щоб свідомо робити висновки щодо зручності даного міношукача.
Згода CEN не може бути ретроспективною, таким чином вона не буде включати інформацію щодо багатьох міношукачів, які використовуються, але при виробництві вони можуть бути замінені. Ця інформація може бути корисною коли користувачі намагаються виявити можливі переваги тих міношукачів, які вони використовують. На теперішній час є незатверджені плани випробувань використовуємих зараз детекторів, які будуть проводитися під сприянням ІТЕР.
У додатку Д представлено огляд тестувань SWA 14747:2003. Ми розробили таку структуру документу, яка б сприяла розумінню, а не просто відображала її внутрішню суть. Всупереч невеликим змінам ви впевнені, що читач не буде мати труднощів при пошуку відповідних тестів у формальному документі. Деякі з випробувань не чітко описані. Це через намір відповідати унікальним потребам користувачів на їх власній території. Наприклад, об’єкти, які використовуються в різноманітних тестах повинні протистояти очікуваної загрозі на території де детектор буде застосовуватися. Рекомендується, що такі об’єкти включають “важкі” міни і часто зустрічаємі шматки металу. Наявність металу може допомогти саперу впевнитися у можливостях міношукача і глибини, на якій він працює. Також сапер ознайомиться з різними звуковими сигналами, які посилає міношукач. Комбінація об’єктів і землі, в який вони заховані зробить різноманітні випробування унікальними.
3.4. Попередні випробування металевих міношукачів у Гуманітарному
розмінуванні.
Збройні Сили по всьому світові проводили вибіркові випробування обладнання для того, щоб вирішити яке купувати . І як не смішно, комерційні інтереси випадково переважували інтереси кінцевих користувачів. Але в більшості випадках робиться геніальна спроба зробити неупереджений вибір. Проте, як раніше вимічалося, вимоги Збройних Сил не такі, як потреби у Гуманітарному Розмінуванні.
На протязі 1990 року виробники металевих міношукачів, які продавали їх на ринок Гуманітарного Розмінування, виявили, що є вимога для характеристик, які не потрібні військовим і поливальникам за скарбами. Використання міношукача на протязі 6 годин веде до довгого життя батареї. Це не довго приймалось, а просто порадили використовувати нові батарейки кожен раз як використовувався міношукач. Всупереч відносно невеликій кількості потенціальних замовників у Гуманітарному Розмінуванні, багато виробників вкладають кошти в удосконалення та переробку їх міношукачів для того, щоб вони відповідали потребам Гуманітарного Розмінування. Причиною цього може бути усвідомлення того, що зміни будуть також прийнятні і до військового ринку. Зобов’язання та інтерес відносно розвитку детекторів за останні 10 років змушують авторів визнавати, що скоро буде прийнятий “модний детектор”. В цьому контексті “скоро” може бути вже наступного рокую Вже є один міношукач з “подвійним датчиком” (дивись Додаток В, Розділ В 2.8.1 “Виявлення металу і проникаючий в землю радар”) який об’єднує в собі здатність виявлення металу з радаром, який проникає в землю у військових цілях і його може бути удосконалено і перероблено для використання у Гуманітарному Розмінуванні на протязі наступних кількох років.
На протязі часу швидкого розвитку металевих міношукачів у Камбоджі, Афганістану, Мозамбіку, Боснії та Герцеговини було проведене формальне оцінювання деяких моделей. Повні результати не були надруковані. “Випробування” стали процесом внутрішнього “відбору”, хоча результатами ділилися неформально, випробування само по собі відрізнялося і результати часто відносились трохи до групи розмінування, яка працювала на іншому континенті.
У середині 90-х років були проведенні випробування у Камбоджі. У 1997 році в Боснії та Герцеговині. У 1999, 2000, 2002 році в Афганістані. Останні, у 1999 та 2000 році у Мозамбіку. В кожному місці деталі його відрізнялись і в більшості моделі міношукачів теж. По різному велися протоколи, записувались результати. Результати кожного випробування не ділилися і результати менших тестувань, які проводилися невеликими групами розмінування також не стали відомими іншим. Найбільш складні і дорогі дослідження були розпочаті міжнародним проектом технічного співробітництва (ІРРТС) у грудні 1998 року. Це була хоробра спроба порівняти 29 моделей міношукачів, яка включала лабораторні та польові тести на трьох континентах. Знадобилося 21 місяць для завершення випробувань і ще 8 місяців, щоб видати результати. Ряд випробувань та моделей міношукачів було піддано критиці, але головне слабке місце результатів це час, який знадобився для того, щоб вони стали відомі. Майже три роки після того як були обрані для випробування міношукачі, ціле нове покоління неперевірених детекторів вже були на ринку. В результаті спроб зробити меншим для покупця процес вибору найкращого міношукача були витрачені великі гроші і час, прикладено багато зусиль, але ціна результатів була скомпрометована пізнім їх виданням. Велика затримка в цьому проекті ще є причиною довгих дискусій щодо досліджень та того, як оформлювати результати. Сподіваємося що існування SWA 14747 допоможе у вирішенні цієї проблеми.
3.4.1. Чому так багато польових досліджень?
Є кілька причин з яких проводиться багато досліджень в останні роки. Головною причиною є той факт, що організацій у Гуманітарному Розмінуванні інтенсивно використовують міношукачі і навіть найбільш міцні з них потребують заміни кожні 3 – 5 років.
Деякі з організацій гуманітарного розмінування також постійно удосконалюють свої міношукачі з метою покращити результати процесу розмінування або більш убезпечити саперів. В інших випадках, проведення випробувань вимагають спонсори або агентства, які контролюють діяльність організацій Гуманітарного Розмінування. Повинні проводитися порівняльні випробування в польових умовах. Покупець не може чітко виявити як міношукач буде діяти в певних умовах місцевості.
Це трапляється в основному через те, що групи, які займаються дослідженням місцевої замінованої території не володіють чіткими науковими методами вимірювання та запису цих умов. Ця проблема була визнана та досліджена.
3.5. Результат випробувань міношукачів для Гуманітарного
розмінування.
З часу проведення випробувань у Боснії та Герцеговині всі головні польові випробування мають структуру схожу з тією, яка була прийнята SWA 14747: 2003. Вони включали в себе випробування у повітрі, у землі і відповідали потребам Гуманітарного Розмінування. На протязі того ж самого часу невеликі організації розмінування та інститути також проводили незалежні тестування або для покупки міношукачів або з метою дослідження. Взагалі, мета була визначити найкращий міношукач, але ця мета не була досягнута — можливо через те, що ще не був створений універсальний міношукач. Більшість добре відомих міношукачів мають переваги та недоліки, працюють краще і гірше в порівнянні з іншими у різних контекстах.
Результати повинні були показати наступне:
а) загальна можливість виявлення;
б) реакція міношукачів на метал у мінах;
в) що впливає на сигнал міношукача;
г) чи можливо виявляти об’єкти в умовах магнітного впливу землі і якщо так, як краще це робити.
Випробування від (а) до (в) є загальними, а (г) є специфічними і залежить від вимог користувача. Це не означає, що (а) – (в) менш важливі, хоча рішення про покупку міношукача залежить від позитивного результату випробування (г). Це через те , що міношукачі під час випробування (г) перевіряються проти найбільшої загрози на певній території. В більшості випадках це буде міна з мінімальним вмістом металу. Ці міни не є причиною частих нещасливих випадків серед цивільних, але часто саме вони лишаються непоміченими при використанні металевого міношукача. Неможливо надійно вказати яку міну буде важко виявити, тому що міни можуть псуватися по різному і з часом їх важко виявити. Наприклад міну GYATA-64 з великим вмістом металу важко знайти коли метал підлягає дії корозії (див. мал.. 2.3.).
Дуже важливими є випробування можливостей міношукача у повітрі та в землі. Їх результати надають можливість порівняння здатностей міношукача виявляти метал, шляхів користування ними та здатностей працювати в різних умовах грунту. Багато міношукачів, які продаються для використання в Гуманітарному Розмінуванні сьогодні мають здатність фільтрувати магнітний вплив землі. Їх дизайнери розробили різні технології щоб досягнути того результату. Деякі міношукачі автоматично та постійно шукають в землі зміни магнітного фону, щоб профільтрувати його. Інші треба вручну “настроювати” щоб вони діяли таким чином. Відповідний метод описано в керівництвах і треба його строго дотримуватися.
Деякі міношукачі встановлюють свій рівень чутливості на той час як інші мають обмежені здатності виявлення в режимі пристосування до умов грунту. Втрата чутливості виявлення означає певні обмеження глибини, на якій об’єкти можуть бути виявлені. Чутливість деяких міношукачів не можу бути зменшена.
Інших – так, але ця здатність повинна бути обмежена таким чином, що здатність виявлення ніколи не зводиться до нуля без виключення міношукача. Автоматичного зменшення чутливості треба уникати з явних причин.
Тести на чутливість від (а) до (в) допоможуть виявити переваги та недоліки міношукача.
В процесі випробувань виявляється здатність виявляти об’єкти вздовж металевих парканів, залізних доріг, воріт, тощо, знаходити розтяжки і встановлювати форму та місцезнаходження об’єктів. Ці випробування можуть розрізнятися в залежності від регіону, але вони є дуже важливими для саперів.
3.6.Видання міжнародного проекту з питань проведення технічних
випробувань (ІРРТС).
Випробування ІРРТС буди найбільш сучасними науковими випробуваннями до дійсного часу. Було створене нове обладнання і розроблено новий підхід до проведення тестувань, хоча деякі з них були можливі тільки при наявності спеціального обладнання, якого часто не було в наявності. Наступні приклади коротко описують підхід ІРРТС — під час якого було отримано багато уроків і багато аспектів були введені у SWA 14747: 2003.
Результати випробувань ІРРТС записувались і були доступні усім. Читача результатів мали змогу робити власні висновки стосовно обирає мого міношукача. К щастю, видання результатів було випереджено розробкою нових міношукачів. Випробування ІРРТС почалися у 1999 році. До грудня 2000 року було розроблено ще 6 нових моделей.
3.6.1. Випробування у повітрі.
Наступні випробування проводилися у повітрі та в лабораторіях у контролюємих умовах оточуючого середовища.
Такі ж самі тестування могли б проводитися в польових умовах, але їх би менше контролювали та оточуюче середовище впливало б на їх результати.
Тест на калібрування. Цей тест встановив повторення звичайних установок детектора. Вимірювалася відстань на якій б можна було виявити певний об’єкт. Практичні результати показали різницю між типами детекторів з відстанню яка коливається в межах до 8 см. Ці різниці можуть бути загрозою для життя на замінованій території, якщо не зроблена перевірка.
Тест на розходження. Цей тест показує здатність детектора виявляти той самий об’єкт за 30 хв. період. Детектор був настроєний як треба на початку випробування і не регулювався під час нього. Результати показали коливання до 9 см. Це може стати причиною того що міни будуть минатися.
Тест на вологість. Під час цього випробування перевіряється чи впливає вологість на пошуковому елементі на здатність виявлення. Пошуковий елемент може бути вологим після дощу або якщо на землі є роса (праця в дощ для саперів не є “нормальним явищем”). Результати показали що присутність вологи може зменшити відстань виявлення до 11 см.
Тест на швидкість. Цей тест на виявлення того чи впливає певна швидкість руху пошукового елементу на здатність найкращого виявлення. Результати виявляють оптимальну швидкість.
Тест на сканування контуру. В першій раз був проведений цей тест, щоб виявити “відбитки” детектора. Був використаний стандартний об’єкт і поміж ним та пошуковим елементом вимірялося магнітне поле на різних глибинах. Результати показали що всі детектори які перевірялись мають грубо конічний відбиток (найширше зверху), хоча виробники стверджували, що це не так. В залежності від детектора, об’єкту його розташування, результати показали рівень чутливості кожного міношукача у повітрі. Практичне використання цього випробування пояснюється у Розділі 5.4.2.
3.6.2. Випробування в землі.
Їх призначення — встановлення можливостей детекторів виявляти звичайні та інші об’єкти на різній глибині та при дії магнітного поля землі. Об’єкти обиралися та розташовувалися з детальним описом часу розташування та попереднього місцезнаходження.
3.6.3. Випробування у польових умовах.
Польові випробування ІРРТС проводилися в Камбоджі та Хорватії. Після видання результатів було проведено інше випробування у Центральній Америці. В кожному з цих випробувань був використаний різний грунт щоб краще визначити здатність виявлення. Електропровідність кожного типу грунту вимірювалася вертикально і горизонтально. Також вимірювалася магнітна чутливість. К нещастю ці вимірювання не надали відповіді на питання “що має прямий вплив на роботу міношукача”. Це означає що на сьогодення тільки випробування на місці використання міношукача може точно показати як детектор буде тут працювати.
Порівняння виявлення одних і тих самих об’єктів у повітрі та в землі показали як сильно вплив магнітного поля землі впливав на роботу детектора. Можна було зробити такий підсумок отриманих результатів:
– на всі міношукачі впливала реакція між магнетизмом в землі та електромагнітним полем детектора. Виробники намагались зменшити вплив, використовуючи різні підходи, деякі з яких були більш ефективніші за інші;
– деякі міношукачі, які не можна було настроїти в режимі пристосування до умов різного грунту нездатні були виявляти міни з мінімальним вмістом металу в магнітному полі землі. Деякі з цих детекторів не могли надійно вказати на наявність мін поза магнітного поля землі і на глибині 20 см;
– деякі міношукачі могли бути встановлені в режим пристосування до складних умов грунту, але в результаті втратили чутливість при виявленні;
– деякі міношукачі могли бути встановлені в режим пристосування до складних умов грунту при дотриманні нормального рівня чутливості в повітрі.
3.6.4. Різнобічні випробування.
Центри мінної дії, які несуть відповідальність за надання підтримки та особового складу під час проведення випробувань додали різнобічні випробування. Об’єктами їх були майже всі проблемні міни (або частини мін) які були знайдені в країні, де проводилося дослідження.
3.7. Результати інших випробувань.
Більшість інших міжнародних випробувань проводилася під контролем UNMAS. Групи спеціалістів проводили випробування, щоб виявити чи підходять детектори для використання в операціях розмінування. Міношукачі які підлягали перевірці вирізнялись між собою, але зміст всіх випробувань були схожі. Винятком було випробування, проведене в Мозамбіку. Воно відрізнялось тому що включало вимірювання реакції детектора на магнітне поле землі. І через те що міношукачі використовуються на різних замінованих територіях на протязі кількох тижнів. Команда Прискореної Програми Розмінування (ADP), яка займається проведення контролем якості розробила свій власний метод вимірювання впливу магнітного поля землі на різних територіях. Засіб, який потрібен для вимірювань є звичайним метало детектором, який був в наявності у ADP.
Детектор був настроєний на відповідний рівень чутливості. Його підняли над землею до рівня на якому зупинився звуковий сигнал. Щоб взнати як калібрувати міношукач перед тим, яку це робити дивиться додаток Е. Була виміряна відстань від пошукового елементу до землі. Це сприяло постійному вимірюванню за допомогою якого може бути виявлено втручання магнітного поля землі. За допомогою перевірки усіх типів детекторів, які виконувались командою ADP на землі, з вимірюванням рівні втручання магнітного поля можна було передбачити дію кожного типу міношукача в землі зі схожими магнітними властивостями. Пізніше, використовуючи призначені інструменти вимірювання було підтверджено, що результати роботи міношукача Schiebel були достатньо точними.
Для проведення випробувань команда ADP зробила захищені стежки, які були наповнені різною землею. Цей метод був унікальним на той час і все ще може використовуватися іншими. Результати випробувань показали чітку взаємодію між втручанням магнітного поля землі і глибиною на якій об’єкти могли бути виявлені.
Ліва вертикальна вісь показує глибину виявлення у см. Горизонтальні ось показує стежку де був схований об’єкт. Права вертикальна ось показує висоту грунту щоб продемонструвати як вона впливає на здатність виявлення. Кожна стежка має різну глибину магнітного поля землі зі зростаючим “порушенням” якщо ви будете перевіряти зліва направо. Див. мал..2.3. — GYATA-64 з великим вмістом металу.
Група 1 об’єднує міношукачі зі здатністю GС. Група 2 включає міношукачі, які втратили значну чутливість при використанні властивості GС. Група 3 включала міношукачі без здатності GС.
Діаграма показує реакцію міношукачів на зростання втручання магнітного поля. При зростанні втручання магнітного поля групи 2 та 3 втратили чутливість наполовину або повністю стали нездатними виявляти об’єкт (в залежності від вмісту металу в об’єкті). Певна сталість результаті з’явилася на стежці 4, на якій був визначений “середній” вплив магнітного поля. Ліва вертикальна ось показує глибину виявлення в см. Горизонтальна ось показує стежку, в якій був схований об’єкт. Права вертикальна вісь показує як GRH впливає на здатність виявлення.
Кожна стежка має різний вплив магнітного поля землі зі зростанням порушення магнітного поля якщо ви перевіряєте зліва направо. Команда АДР виявила що міношукачі в Групі 2 і 3 не діють, якщо магнітне поле землі вище ніж 3 см. Див. малюнок 2.3. де зображено Туре 72 а з невеликим вмістом металу.
З моменту завершення випробувань деякі виробники міношукачів використовували стежки випробувань АДР для внутрішньої оцінки їх міношукачів. Команда АДР продовжує використовувати свій метод, щоб чітко виявити втручання магнітного поля землі під час технічного огляду, тому що це дозволяє їм виявити яку модель міношукача використовувати на тій чи іншій території.
У висновку якій вони зробили у 2000 році представники АДР вказали:
“ADP не знає засобу, який вимірює рівень магнітного поля землі. Наш підхід є одним простим шляхом, але не є рішенням. Видання здібності вимірювання впливу землі набуло важливості коли база IMSMA стала доступна по всьому світі. Тому стало важливим мати мировий стандарт”.
Пізніше у звіті ІРРТС було схоже ствердження, в якому рекомендувалось, що на замінованій території повинні проводитися вимірювання рівня чутливості та електропровідності. Є спеціальне обладнання для цього.
Хоча лабораторні випробування надають перевірку на вищому рівні вони не можуть вирішити практичні питання стосовно того, як, наприклад, легко сапери можуть встановити міношукач.
Лабораторні тести не мають цінності, але після них мають бути польові дослідження.
Після успішних випробувань сапери повинні завжди проводити “перевірку” на дійсних об’єктах.
Цей кінцевий тест повинен проводитися якомога ближче до тієї території, де міношукач буде застосовуватися.
3.8. Чи відповідають сьогоденні міношукачі потребам Гуманітарного
розмінування?
Якщо досвідченого сапера запитати, чи відповідають сьогоденні міношукачі потребам гуманітарного розмінування, то звичайною відповіддю буде напевне “так”, “якщо” та “але”. Хоча постійно йде робота щодо удосконалювання детекторів, робота гальмується тим фактом, що не чітко зрозумілий вплив різних умов грунту на дію міношукача.
Недоліки міношукачів можуть бути визначені посиланнями на здатність виявляти металеві об’єкти різного розміру. Ця “перевага” можу бути ускладнена “недоліком”, який складається зі зростаючого звукового сигналу при виявленні крихітних металевих об’єктів. Далі важливість має чутливість міношукача або глибина виявлення, які залежать від об’єкту і вміння користувача. І нарешті - здатність детектора пристосовуватися до магнітного впливу землі і той вплив який може мати він на роботу міношукача.
Якщо виробники повинні покращувати свої міношукачі далі, то їм потрібно більше інформації, пов’язаної з практичним їх використанням. Наприклад може бути можливим об’єднання існуючих даних по геології з ін формацією отриманою під час обстеження мінного поля і тими даними які входять в базу даних IMSMA. Щоб досягнути цього треба щоб всі процедури збору даних були узгоджені. Результати будуть корисними для планування необхідних ресурсів розмінування на певній території і допоможуть вченим у вирішенні проблем, пов’язаних з впливом магнітного поля землі.
3.9. Уроки для майбутніх випробувань.
Підведені підсумки результатів попередніх випробувань міношукачів можна побачити на різних веб-сторінках. Опускаючи деталі, вони дають основну структуру випробування і загальні його висновки. Можна почерпнути наступну корисну інформацію:
1. Починати треба з чіткого визначення мети випробування — включаючи тип об’єкта і умов в яких він повинен бути знайдений.
2. Відповідно мети обирати міношукачі для перевірки.
3. Перед тим як розпочати випробування опишіть як дані будуть збиратися та оцінюватися.
4. Розкажіть виробникам ваші цілі і запитайте в них, які міношукачі найбільш підходять їм.
5. Дайте виробникам можливість включити моделі нових розробок у коло міношукачів призначених для випробування.
6. Підготуйте територію на якій буде проводитися випробування, включаючи грунт.
7. Підготуйте збірник питань для кінцевого користувача щоб записати їх думку стосовно випробування.
8. Використовуйте так багато дійсних об’єктів, скільки можливо. Це допоможе представити більшу загрозу яку являє собою земля, на якій будуть використовуватися міношукачі.
9. Результати одного того самого випробування одного того самого міношукача можуть бути різними якщо оператори будуть різні. Повторіть випробування з великою кількістю операторів Також перед випробуваннями повинні вирішити як будуть вирішуватися любі конфлікти або спірні питання в отриманих результатах.
10. Визначте як ви будете оцінювати навчальне обладнання, яке буде в наявності.
11. Вирішуйте як підраховувати потенціальні витрати на міношукачі.
12. Встановите контакти з іншими органами щодо обміну досвідом.
3.9.1. Збір даних під час польових випробувань.
Рішення стосовно того які дані збирати і як реєструвати цю інформацію повинно робитися в той самий час коли вирішуються цілі випробування. Ці рішення повинні вести до підготовки паперів які заповнюються під час випробувань. Чим легше заповнюються папери тим менше робиться помилок. Принцип їх дозволяє легко порівнювати записані результати, такі як: чутливість міношукачів, різниця між двома об’єктами, виявлення об’єктів, розташованих поблизу металу тощо. Для чіткості відстані і глибини повинні вимірюватися у мм.
В залежності від країни і глибини розмінування об’єкти закопуватися так, щоб було схоже на дійсність. Для вимірювання рівня чутливості об’єкти розташовують на максимальній глибині. При вимірюванні глибини об’єкту її міряють до верхівки об’єкту. Якщо об’єкти встановили за деякий час перед випробуванням, треба перевірити чи не змінилась глибина їх розташування. Ця перевірка не повинна зачепити землю так щоб вплинути на здібність виявлення об’єктів.