Частина І. Основи гуманітарного розмінування 6 страница

Виробники часто використовують малюнки в “польових карточках”, щоб уникнути проблем з мовою. Також виробники пропонують навчальні курси на СД. К нещастю ці курси звичайно на англійській мові (або на іншій європейській мові) і не завжди в наявності є комп’ютер, необхідні для проведення такого навчання. Інструкції також звичайно на європейській мові. Багато саперів не можуть читати і писати на своїй рідній мові вільно, тому якщо інструкції ускладнені, то користувач вряд чи дасть собі рабу стосовно використання міношукача. За допомогою знань “польової карточки”, інструкції сапер повинен вміти робити незалежно на замінованій території. Недостатньо знати просто як це робиться. Зміни в умовах природного середовища чи різниця між однією замінованою територією та іншою може означати, що сапер повинен настроювати відповідно міношукач. В процесі навчання сапер має отримати повні знання як використовувати міношукач у всіх можливих ситуаціях. Воно також повинно дати йому повну впевненість у своїх вміннях та знаннях.

 

5.3. Рекомендації для інструкторів.

Коли закуповується декілька міношукачів, то виробники їх надають повний комплекс послуг, пов’язаних з питаннями навчання, встановлення та забезпечення запасними частинами. Також вони проводять навчання інструкторів-саперів. В деяких випадках виробники вчать дійсних саперів. Це не дуже добре тому, що це означає, що витрачаються великі гроші, кожен раз коли потрібно навчати нових саперів або потрібно повторення навчання. В ідеалі виробники мають інструктувати інструкторів-саперів та робити пояснення стосовно технічних якостей міношукачів і як найкраще використовувати його. Хоча інструктора сапери отримують хороші знання їх не можна просто передавати саперам. Причиною цього є те що інструктор на підприємстві якого надає виробник не є сапером і має тому дуже обмежене знання про тих людей які використовують міношукачі і ту місцевість де їх будуть використовувати і взагалі про весь процес розмінування. Знання отримані від інструктора на підприємстві мають бути тільки вихідною точкою. Від самого початку вони повинні думати про те ,що вони можуть прийняти з того що вони почули, а що відкинути і що робити щоб добре підготувати саперів для їх роботи. Інструктор саперів повинен приймати до уваги типи об’єктів, різні умови грунту та інші умови оточуючого середовища, які можуть вплинути на роботу міношукача. Якщо наперед підготувати список питань, то можна отримати відповідні поради та рекомендації від виробника.

5.3.1. Самопідготовка.

Перед першими практичними уроками з саперами ми рекомендуємо інструктору зробити наступне. Він має провести хоча б один день працюючі з міношукачем:

– повністю ознайомитися зі спеціальними функціями детектора;

– спробувати настроїти міношукач на виявлення обраних об’єктів у землі;

– визначити максимальну глибину виявлення на певній території;

– перевірити на можливу електромагнітну інтерференцію (від паркану, залізної дороги, ліній електропередач, радіостанцій тощо);

– спробувати попрацювати з різними об’єктами.

 

5.3.2. Оцінка навчальних.

Спочатку треба визначити на кого націлено навчання (на досвідчених саперів або на початківців).

Нові сапери (без досвіду на полі).

Ви, інструктор, повинні надавати час на подавання загальної інформації про метало детектор, та про те, як детектор працює. Інструктор повинен дуже уважно обмірковувати, які деталі розкривати, та що може бути цікавим для сапера, але також може заплутати його. В додаток до подання технології, інструктори повинні вивчити всі моменти, які будуть описані нижче. Не пояснювати різницю між цим та іншим детектором, тому що їм це не потрібно знати та це просто може заплутати їх.

Сапери з досвідом роботи.

Коли інструктори мають попередній досвід роботи з іншим детектором повинна бути встановлена різниця між старим та новим детектором. Сконцентруйтеся на наступних моментах.

Принцип роботи – статичний або динамічний детектор. Якщо новий детектор працює на динамічному принципі та попередній детектор працював на статичному принципі, підготовка займе більше часу, ніж коли міняти з динамічного на статичний.

Динамічний детектор може видавати сигнал на наявність металу, якщо пошуковий елемент проходить над металом. Статичний детектор може видавати сигнал про наявність металу без пересування пошукового елементу.

В залежності від тривалості часу на протязі якого інструктори використовують свій старий детектор, буде потрібно більше або менше часу для того, щоб звикнути до нової версії. Переходячи від статичного до динамічного сапер повинен розуміти, що коли динамічний детектор нерухомо тримають над ціллю, він перестає сигналізувати. Якщо раніше сапер був добре підготовлений, користування детектором буде для нього звичайною справою. Він буде тримати пошуковий елемент детектора над сигналом, змінючи висоту для того, щоб виявити центр знайденого предмету.

Для того, щоб позбавитися цією звички, необхідно тренування додаткове на безпечні території.

Чутливість – можливість виявляти специфічній цілі на глибині. Інструктор повинен достатньо добре знати детектор, щоб зрозуміло відповісти на будь-яке питання. Він повинен продемонструвати справжні можливості детектора в різних місцях і в різних мовах так, щоб навчаємі почали надавати перевагу цьому детектору замість попередньої моделі. Якщо сапер, що має досвід при закінчені презентації каже “Я хочу працювати зі старою моделлю”, інструктор зазнає поразки або нові детектори були невдало підібрані.

Сигнал детектора – різні сигнали, які може видавати детектор при наявності цілі, майже так само важливі, як і чутливість детектора. Люди з “музичним слухом” та розумінням техніки можуть отримати більше інформації від різних сигналів, чим просто інформацію про наявність металевого предмету. Деякі інструкції до детекторі включають в себе опис звуків, які можуть звучати, але ми ще жодного разу не бачили інструкцію, в якій би були дійсні факти. І це погано, тому що такі факти були б корисними при тренуванні.

Чим різноманітніші звуки, які видає детектор при виявленні цілі, тим цікавіше процес тренування. Можна придумати просте змагання для підвищення зацікавленості та вироблення ретельності у саперів. Сапери з природженими здійсностями у поєднанні з набутим досвідом можуть дуже добре розпізнавати звуки свого метало детектора. Навіть початківці можуть розрізняти більше чим просто “е ціль” та “немає цілі” і це підвищує їх самовпевненість. Як мінімум, сапер повинен знати різницю між різними цілями.

Інші “спеціальні” сигнали – детектор може реагувати звуковим сигналом на наявність металу, крім цього детектори можуть сигналізувати для того, щоб показати користувачу, що детектор справно працює.

“Тон довіри” (конфеденціальний тон) зазвичай лунає через однакові інтервали і його можна назвати “конфіденційне клацання”. Деяки виробники кажуть, що зовнішній контроль їх детекторів такий захищений (простий), що не потребує “конфіденційного тону”. Більшість детекторів також має один або більше попереджуваючих звуків, які говорять, що в детекторах щось не гаразд. Попереджувальні звуки повинні бути відомі користувачу до того, як детектор зламається, тому дуже важливо, щоб сапер знав свій детектор. Взагалі є 20 основних попереджувальних звука, одні з яких низького заряду елементу живлення; який попереджає сапера, що детектор правильно буде працювати обмежений період часу. Другий попереджувальний звук повідомляє що виникла якась поломка і детектор не функціонує. Елементи живлення можуть виснажитися та заряду не вистачить для роботи детекторної схеми або може бути пошкодженим будь-який компонент. В більшості випадків “тон пошкодження” це довгий сигнал, який не можна відключити без перевірки детектора. Будь-які інші сигнали будуть роз’яснені в інструкцій і сапери повинні бути ознайомлені з ними всіма. Сигнали “тон пошкодження” зустрічаються дуже рідко, тому більшість саперів не чули їх до тих пір, доки їм не показали на тренуванні. Під час кожного тренування та курсу перепідготовки інструктор повинен ознайомити саперів зі звуками та впевнитися в тому, що вони знають, як реагувати на них. Не обов’язково одразу ж після сигналу “низький заряд елементу живлення” припинити роботу, хоча більшість груп розмінування одразу ж замінюють елементи живлення або припиняють свою роботу при появі такого сигналу. Коли з’являється звук “тон пошкодження” сапер одразу ж повинен зупинити свою роботу.

Для створення ситуації з “низьким зарядом елементів живлення” під час тренувань, використовують старі елементи живлення, разом старі та нові елементи живлення або слідують інструкціям в керівництві по експлуатації. Для створення ситуації з виникненням звук “тон пошкодження” можна від’єднати кабель або під’єднувач від пошукового елементу. Не забудьте, що якщо елементи живлення не під’єднані до електронної частини, детектор взагалі не буде видавати жодного сигналу.

 

5.3.3. Структура навчання.

Вам буде необхідно менше часу обміркування структури навчання, якщо ви ознайомлені з детектором (розділ 5.3.1.) та з групою, яку буде тренувати.

Треба дотримуватися двох загальних правил. Перше це важливість повтору, так що робота з міношукачем стала звичайним ділом. Друге є педагогічним принципом – йти від загального до детального, від простого до складного. Ми рекомендуємо розкрити наступні теми:

1. Вивчити загальні компоненти міношукача (зібрати його і розібрати).

2. Продемонструвати принцип роботи (у стійкій динаміці).

3. Встановлення міношукача на виявлення різноманітних об’єктів в різних типах грунту.

4. Продемонструвати сигнали під час виявлення, надати час для вивчення цих сигналів. Використовуйте різні об’єкти.

5. Продемонструйте всі можливі попереджувальні сигнали.

6. Покажіть максимальну відстань під час виявлення об’єктів в повітрі та в землі (якщо можливо використовуйте міни без ВНП). Якщо навчаємі мають досвід роботи з іншим міношукачем, покажіть їм порівняльні переваги нового міношукача.

7. Поясніть про зону чутливості під пошуковим елементом (іноді називається “слідом”) “контуром чутливості”.

8. Навчить як виявляти об’єкти – продемонструйте різні шляхи і навчіть саперів роботи це найбільш ефективним шляхом (див. розділ 5.4.8.).

9. Організуйте невеличке змагання, в якому навчаємі будуть виявляти об’єкти (якщо можливо використовуйте міни без ВНП). Будьте обережні, не перетворіть змагання у перегони.

 

Додатковий та особовий склад та тилова підтримка.

Коли буде вирішена структура та зміст процесу навчання, необхідно вирішити яка технічна підтримка та скільки людей необхідно для цього. Майте на увазі, що кожен навчає мий повинен бути зайнятий на протязі дня. Вирішайте скільки потрібно міношукачів та іншого обладнання. пам’ятайте що чим менша група людей, тим інтенсивніше буде навчання. Продумайте питання про транспорт, медичне обслуговування.

Підготовка місця проведення навчання — це найбільш важлива частина підготовки. Підготуйте місце таким чином, щоб навчання було оптимальним та різноманітним. Навчання повинно проходити на навчальних ділянках і на імітаційних мінних полях (вони можуть бути іноді одним і тим самим місцем). Коли навчальна територія знаходиться навколо дійсного мінного поля, можна легше отримувати міни буз ВНП щоб використати їх в процесі навчання. Якщо добре все спланувати можливо зекономити час на переїзд з місця на місце з метою надання досвіду роботи в різних умовах грунту. Використовуйте різні навчальні території та об’єкти щоб збільшити компетентність та впевненість у собі.

 

5.4. Зміст навчання.

Автори не намагаються дати детальний опис використання метало детекторів. Інструктор повинен брати це з відповідних інструкцій по виконанню. Наша мета дати загальну пораду стосовно навчання роботи з міношукачем. Роблячи це ми концентруємо увагу на спеціальних об’єктах та незвичайних ситуаціях які вимагають спеціальних вмінь та досвіду. Іншу корисну інформацію можна знайти в цій книзі і особливо у розділі 2 “Роль виявлення у гуманітарному розмінуванні”.

При підготовці навчальних майданчиків, інструктор має використовувати свою уяву для того, щоб продумати різні вправи, які мають бути такі реалістичні, як це тільки можливо. Деякі з описаних далі вправ можуть проводитися тільки поряд з дійсними об’єктами (залізна дорога, лінії електропередач). В інших випадках можна імітувати. А деякі вправи можуть бути непотрібними тому що деякі випадки не трапляються в окремих країнах. Перелік включає загальні вимоги але інструктор повинен думати чи наслідувати їм чи додавати щось інше. Він повинен завжди вивчати всі рапорти по нещасним випадкам і вилучати з цього корисне зерно, навчаючи людей.

Перший контакт сапера і міношукача має відбутися під час навчання. Інструктор має поставити навчання так, щоб вони закохалися “з першого погляду”. А якщо у інструктора щось не вийде під час показу, підготовки до використання то перше враженні буде поганим. Це означає що інструктор повинен виправити це враження під час навчання.

Ознайомлення з частинами метало детектора, його роботи має робитися у великих групах якщо зручно. Все інше перелічене у розділі 5.3.3. має виконуватися у невеликих групах. Чим менша група, тим легше буде для інспектора простежити чи всі зрозуміли те що він пояснює і тим більше часу для практичних занять. Інструктор повинен бути впевнений, що всі навчаємі повністю розуміють пояснення і дозволяє задавати у любий час запитання. Він мА. Відповідати дуже обережно, щоб призвести всіх до того ж рівня розуміння та компетенції який в нього самого. Постійною зміною порядку навчання, наприклад демонстрацією, задаванням питань, дискусіями, потім практичного використання інструктор може зосередити увагу слухачів. Вони повинні мати можливість практикувати виявлення об’єктів якомога частіше. Починати треба від виявлення об’єктів розташованих на поверхні, до об’єктів під землею, від великих до маленьких. В кінці навчання навчаємий має бути впевненим, що він виявить об’єкти на потрібній глибині на кожній замінованій території.

Щоб досягнути цього використовуємі об’єкти повинні включати міни без ВНП або в імітаторами, заховані на максимальній глибині.

Навчає міми дозволяється викопувати об’єкти на навчальних проходах без відповідних вмінь. Проте на імітаційних мінних полях об’єкти викопувати дозволяється тільки якщо є досконалі вміння і навички це робити.

Користування обладнанням повинно стати “автоматичним”, таким чином велике значення має елемент постійної репетиції.

 

5.4.1. Зростання компетенції навчаємих.

Досягнення нової компетенції означає здатність визначення форми виявленого об’єкту, безпечної відстані, розпізнавання 2 об’єктів, розташованих поряд і як найкраще уникати втручання електромагнітних полів, які можуть бути навколо. Подібні перешкоди можуть бути викликані наявністю мінералів в землі, радіо, лініями електропередач, радарами станціями. Це явище зустрічається іноді рідко, але якщо таке трапиться то навчаємі мають знати що роботи. Наш досвід показує що “незвичне” може траплятися вражаюче часто, особливо якщо сапери не підготовлені до цього. Всі можливі ситуації повинні бути розглянуті під час навчання.

 

5.4.2. Контур чутливості пошукового елементу (слід).

Не достатньо знати про міношукачі та принципи їх роботи. Суттєвим є повне розуміння користувачем що є контур чутливості під пошуковим елементом, тому що націй території по суті ведеться пошук.

Під час проведення тестів з детектором була введена оцінка контуру чутливості пошукового елементу. Територія виявлення сканувалася на різних висотах від цілі та результат для кожного метало детектора був у формі “конуса”.

Показники в наступному малюнку були взяті з прискореної програми розмінування, вони показують середню форму контурів 4-х метало детекторів (“кращих”). З метою наочності ми використали найпростіші доступні ілюстрації.

 

Фото 5.2. Приклад контуру чутливості для 2 спеціальних мін.

 

Просто висловлюючись довжина конусу залежить від 3-х моментів:

1. Від моделі детектора, який використовується.

2. Установки чутливості необхідної для успішного пошуку спеціальних цілей або чутливості досягнутої після використання обладнання по рівновазі.

3. Від вмісту металу.

Відомо, що інші фактори також впливають на конус, але менше. Наприклад, вплив грунту може бути важливим. Ви можете знайти пояснення щодо впливу грунту на випробування в кінцевому звіті на стор. ІТЕР.

Малюнок показує шляхи зміни контуру відповідно до об’єкту і й на глибині, на якій він розташований. Визначення контуру для окремого об’єкту дозволяє вам знати як далеко ви можете просувати пошуковий елемент на кожній швидкості, щоб не пропустити ціль. Якщо контур GYATA-64 – 250 мм в довжину то видно, що на глибині 130 мм територія яка покривається більше ніж в половину за розмір пошукового елементу. Це означає, що сапер може безпечно вести свій міношукач вперед на відстань в половину більшу за розмір пошукового елементу до тих пір доки глибина розмінування тільки 130 мм. Якщо глибина буде більше, то він пропустить декілька місць.

Малюнок 5.2. показує, що для того, щоб досягти того ж самого пересування пошукового елементу під час пошуку цілі, меншої за розміром (тип 720), буде необхідно перенести його на 70 мм від поверхні грунту. Так необхідно робити тому, що Тип 720 має бути встановлений на глибині не більше, чим 60 мм щоб бути гарантувати виявлення при перенесенні пошукового елементу вперед на половину його ширини. В цьому випадку буде недостатньо перенести пошуковий елемент вперед на дуже маленьку відстань, тому що контур показує що ця міна не може бути знайдена на необхідній глибині.

Відсутність розуміння важливості чутливого контуру може пояснити чому в минулому деякі міни пропускалися. Багато груп не виявляють (не встановлюють) контур пошукового елементу навіть коли вони здійснили перевірку детектора на здатність виявляти ціль на необхідній глибині. Невдале проведення цього означає, що користувачі не можуть бути впевненими, що вони пересуваються на безпечній швидкості.

Ось як необхідно тренувати саперів для того, щоб вони розуміли чутливість контуру.

1. Відміряти максимальну відстань виявлення до вашої цілі у повітрі (як робити це на землі біля робочої ділянки – описано нижче в цьому розділі).

2. Зробити ескіз довжини (діаметру) пошукового елементу в якості основної лінії і проведіть лінію від центру основної лінії і вона буде показувати довжину відстані виявлення.

3. З’єднати кінець основної лінії та лінії максимальної відстані виявлення. Результат це і є конус.

4. Від центру основної лінії відміряйте вздовж лінії максимальної дистанції виявлення необхідних для виявлення відстані та намалюйте паралельно основній лінії лінію, яка б з’єднувала сторони конусу. Довжина цієї лінії – це відбиток цілі на глибині виявлення.

5. Визначте можливе пересування пошукового елементу включаючи нові можливі ділянки, які були б менше відбитку.

 

Цей метод спрацьовує з більшістю детекторів, але можуть бути труднощі, якщо детектор працює в динамічному стані або має подвійний пошуковий елемент та грунт дуже магнітний.

Вже підкреслювалось, що краще всього проводити тести з детектором в умовах, які були б дуже подібні до умов, в яких в подальшому буде використовуватися детектор. Не можливо під час теоретичної демонстрації детектора оцінити його можливості, але ніщо не може дати саперу такої самовпевненості, як особистий досвід набутий в реальних умовах після того, як була успішно виявлена перша міна під час пересування.

Ви часто можете бачити як зростає рівень самовпевненості сапера. Коли сапер зробив хоча б один чутливий контур, він не забуває, як це робити. Впевненість в тому, що він розуміє всі можливості та обмеження детектора, він буде дуже уважний щоб бути впевненим в тому, що він провів повне розчищення лінії контуром детектора.

Використовуючи вищеописані пояснення, інструктор повинен набирати групи з двох або з чотирьох слухачів для створення більш точного чутливого контуру пошукового елементу детектора для використання на полі. Робочий принцип детектора має вплив, але набагато легше працювати точніше коли детектор буде знаходитися в статичному або динамічному положенні.

 

5.4.3. Контур чутливості виявлення ВНП у польових умовах.

В цьому розділі описується як визначити чутливий контур пошукового елементу в довжину та в ширину, використовуючи пошуковий елемент на реальному грунті.

Встановити детектор відповідно до типу грунту як описано в розділі 6.2. Повинно бути приготовлено місце без рослинності та з витворами. Витвір повинен бути достатньо глибокім для встановлення пошукового елементу горизонтально до вертикальної стінки витвору як показано на малюнку нижче.

Якщо детектори пристосовані до місцевих умов, він не повинен видавати будь-яких шумових сигналів або інших перешкод.

Тепер ціль (міна) необхідно утримувати в тому ж самому положенні як вона могла б знаходитися, якщо б була в грунті та для її виявлення використовувався пошуковий елемент. Пересувати ціль (міну) паралельно центру основи пошукового елементу. Розпочати близько до пошукового елементу та відсувати цільна 30 мм. Позначити місце, де сигнал детектора стане нечітким або зникне. Це максимальна глибина чутливості. Тепер намалюйте “центральну лінію” на грунті від центру пошукового елементу на максимальну глибину. Пересунути ціль в напрямку цієї позначки з одної сторони, позначаючи місце, де сигнал детектора починається. Повторити це через інтервали в 20 мм, пересуваючи ціль з кожного сторони в напрямку центральної лінії. Робити позначки щоразу, коли детектор буде розпочинати сигналізувати. Ті позначки, які ви зробите, покажуть вам обмежену територію чутливості. Поверніть пошуковий елемент детектора на 90⁰ та повторіть процедуру. Ви повинні повертати пошуковий елемент в різних напрямках.

Той контур, який ви намалюєте на грунті, буде схожий на конус.

Для демонстрації того, як міняється конус відповідно до металевих відмінних ознак цілі, повторіть це знов, використовуючи більшу ціль.

Якщо це великий предмет, наприклад як ИХО, конус може збільшуватися до розмірів пошукового елементу.

Коли декілька саперів в співробітництві проводять цей тест, він повинен повторюватись з кожним сапером починаючи з пересування цілі та виявлення місця де починається (закінчується) сигнал. Допустимі незначні розрізнення але загальний хід процедури не повинен змінюватися.

 

5.4.4. Розпізнавання близько розташованих цілей.

Слухачі повинні знати обмеження детектора при виявленні предметів та як чітко виявляти цілі, які розташовані близько одна від одної. Це повинно практикуватися у 2-х напрямках: збільшенням та зменшенням відстані між цілями. В цьому випадку саперам необхідно не тільки розповісти про обмеження, вони повинні отримати досвід і чітко виявляти місце в якому 2 сигнали поєднуються в один. Як і в інших аспектах підготовки, це може допомогти слухачам сконцентруватись, якщо інструктор пояснює важливі моменти допущення помилок. В цьому випадку інструктор повинен пояснити як 2 засоби, які розташовані разом, можуть вибухнути водночас, якщо був ініційований лише один з них. Це може призвести до драматичних наслідків, навіть якщо сапер має дуже добре захисне спорядження.

 

5.4.5. Різні сигнали.

В багатьох зонах бойових дій є приклади, коли великі ПТМП міни мають ППМінну (або міни) міньбі за розміром, які розташовують над ПТМ.

Якщо ПТМ має металевий корпус, його великий сигнал може легко замаскувати менший сигнал від ППМ. Подібно до цього ПП фугасні міни можуть бути встановлені біля осколкових мін або їх розтяжок. Інструктор повинен показати таки приклади, щоб слухачі знали про такі обмеження детекторів та знали де можуть бути приховані сигнали та при вилученні таких мін були б дуже обережними.

В цих ситуаціях може бути корисна використовувати детектор з подвійним Д пошуковим елементом. Утримуючи не центральній лінії пошуковий елемент під час його пересування в напрямку найсильнішого сигналу користувач може зупинитися, отримуючи сигнал детектора. Сигнал від міни, меншої розміром, можна отримати проводячи пошуковим елементом зі стороні в стороні, дотримуючись центральної лінії, в напрямку великого сигналу.

 

5.4.6. Лінійні металеві цілі.

Деколи сапер попадає в такі умови, де йому необхідно розчищати територію уздовж лінійних металевих цілей, таких як залізничні колії, металеві огорожі, бетонні стіни закріпленні сталлю, тощо. Підготовка повинна включати в себе такі приклади, щоб слухачі знали обмеження детектора під час такого пошуку, та знали відстань на якій вони можуть надійно працювати. Цілі-імітатори повинні бути без вибухової речовини, тому що можливості детектора будуть змінюватися в залежності від цілі. Тільки тренування в умовах дуже подібних до реальних може підготувати слухачів відповідно до того, з чим вони зіткнуться під час своєї роботи.

 

5.4.7. Електромагнітні завади.

На роботу детекторів можуть впливати електромагнітні хвилі, які випромінюються джерелами. Лінії електропередач дуже часто мінуються під час конфлікту з обох сторін, таким чином це перше джерело завад.

Іншими джерелами можуть бути радіо або радарні установки. Електромагнітні завади можуть постійно вимикати сигнали у детекторів, але також можуть змушувати зрівнювати завади за рахунок зменшення чутливості. Міна, яку можливо було б виявити на необхідній глибині, завдяки зовнішньому впливу лінії електропередач стає дуже непомітною для виявлення детектором. Інструктор повинен бути впевненим, що слухачі знають як в такій ситуації спрацює детонатор і що вони повинні робити. Більш важливо те, що слухачі повинні знати що вони не повинні робити.

 

5.4.8. Чітке виявлення місцезнаходження цілей.

Чітке виявлення місцезнаходження джерела сигналу в детекторі збільшує ефективність та безпеку, але точність виявлення залежить не лише від здібностей сапера. Тип металу, який вміщає в себе ціль, сам детектор та здібності оператора – все це випливає на точність виконання роботи. в лабораторних умовах добре підготовлений спеціаліст може виявити ціль з точністю до міліметра, але в реальних польових умовах це нереально зробити, можливо виявити ціль приблизно до 40 мм до цілі, тим самим детектором, що й в лабораторії. Але й це рівень точності також припущений, тому що це радіус найменшої міни. Подвійний Д пошуковий елемент може збільшити точність виявлення за причин, описаних в розділі 4.3.5.

Щодо інших детекторів, підходу з кожної сторони зазвичай достатньо для виявлення центру цілі, як це показано нижче.

 

Малюнок 5.4. Виявлення місцезнаходження.

а) звичайним пошуковим елементом;

б) подвійним Д пошуковим елементом.

 

Також необхідно пам’ятати, що міна може видавати більше одного сигналу. Це може бути тому, що засіб вміщає кілька видів металу. Наприклад, протипіхотна фугасна міна РМД-6 має великий підривник та детонатор з одної сторони та маленьку чеку з іншої. Добрий детектор може виявити обидві сторони як окремі показники. Досвідчені сапери при роботі з РМД-6 часто можуть використовувати сигнали для того, щоб сказати орієнтовно де знаходиться міна, що може зробити процес вилучення безпечнішим. Це одна з причин, чому так важливо для сапера знати металеву конфігурацію міни з якою йому прийдеться працювати. У більшості мін металеві частини розташовуються близько одна до одної. В більшості випадках вони також можуть бути зосереджені в центрі, проходити крізь центр або розташовуватися ззовні від центру.

Тільки деякі “зміщені” але таке розташування входить до сигналу таких мін, як PMN-2. коли сапери знають, що метал може знаходитися в дальньому кінці міни, вони розуміють, чому процес вилучення необхідно розпочинати з безпечної відстані від цілі.

 

5.5. Робота на “підготовленій” та “непідготовленій” територіях.

“Підготовлена” територія – це територія, призначена для проведення підготовки, на які й всі можливі сигнали детектора будуть чутися над цілями, які були встановлені спеціально для тренувань. Територія може включати в себе ділянки з різними типами грунту, який був завезений з інших місць, та різні цілі, які були встановлені в різний час. “Непідготовлена” територія більш чітко відображає загальні умови, які зустрічаються на замінованих територіях. Часто для наближення до реальних умов замінованої території така територія може включати справжні металеві уламки, різні перешкоди. Також інструктор повинен сховати міни на необхідній глибині, таким чином підготовка усе ж такі необхідна. Досвід, який отримують слухачі, працюючи на непідготовлених територіях, буде своєрідним поєднанням штучної тренувальної території та справжньої замінованої території.

Підготовка на підготовлених територіях повинна використовуватись для вивчення реагувань детектора на всі типи вмісту мін, які були описані вище. Інструктору необхідно менше часу для підготовки непідготовлених територій, але насправді ви отримаєте більше користі від роботи на добре підготовлених територіях. В обох випадках інструктор повинен розпочинати з видимих цілей, а потім переходити до схованих цілей, встановлених на глибині, яка б показала обмеження можливостей виявлення.

Завжди інструктор повинен пам’ятати що вимоги до досвідчених саперів відрізняються від тих, що пред’являються до новачків. Коли слухачі досвідчені, можлива обмежена робота на підготовлених територіях та швидкий перехід на непідготовлену територію. Територія буде містити у собі справжні металеві уламки та грунт. Тут буде подібний до того що буде на замінованій території. Якщо слухачі – новачки, або якщо можливості нових детекторів дуже відрізняються від можливостей старих детекторів, необхідно проводити більше часу для тренувань на підготовлених територіях, виявляючи місце розташування та глибини залягання цілі.