Захист від зброї масового ураження

333.Захист від зброї масового .ураження організо­вується і здійснюється з метою максимального послаб­лення впливу ядерної, хімічної та біологічної зброї про­тивника, а також результатів зруйнування підприємств атомної енергетики та хімічної промисловості, збере­ження боєздатності підрозділів та забезпечення успіш­ного виконання ними бойових завдань. Він організову­ється у повному обсязі під час ведення бою як із засто­суванням, так і без застосування зброї масового уражен­ня і включає: розосередження підрозділів та періодичну зміну районів їхнього розташування; фортифікаційне обладнання районів (позицій), які займають підрозділ¹', з урахуванням захисних властивостей місцевості та під­готовку шляхів маневру; попередження підрозділів про безпосередню небезпеку та початок застосування про­тивником зброї масового ураження, зруйнування під­приємств атомної енергетики та хімічної промисловості, а також оповіщення особового складу про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження; здійснення протиепіде­мічних, санітарно-гігієнічних та спеціальних профілак­тичних медичних заходів; виявлення та ліквідація на­слідків' застосування противником зброї масового ураження; забезпечення безпеки і захисту особового складу під час дій в зонах зараження, районах зруйну­вань, пожеж, затоплень.

334. Під час організації захисту від зброї масового ураження командир, як правило, вказує: порядок розо­середження підрозділів та зміни районів розташування, а також порядок використання захисних властивостей місцевості та техніки; порядок попередження про безпо­середню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження, а також порядок та сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне за­раження та дій .за ними; терміни проведення протиепіде­мічних, санітарно-гігієнічних та спеціальних профілак­тичних медичних заходів; порядок ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження; заходи безпеки під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж та затоплень.

335. Розосередження підрозділівздійснюється з урахуванням завдань, які виконуються, захисних і мас­куючих властивостей місцевості, техніки, фортифікацій­ного обладнання району (позицій) та інших умов обстановки. Воно повинно максимально зменшити втрати підрозділів, не утруднювати управління, взаємодію та успішне ведення бою.

Зміна районів (позицій) проводиться, як правило, за вказівкою або за дозволом старшого командира потай та в короткі терміни.

Для забезпечення зміни районів (позицій) підготов­ляються запасні райони (позиції)" та маршрути руху до них.

336. Фортифікаційне обладнання районів (позицій), які займають підрозділи, та підготовка шляхів маневруздійснюється відповідно до вказівок командира баталь­йону (роти) з інженерного забезпечення. Залежно від завдання, яке виконується, захисних властивостей місцевості обладнуються відкриті та перекриті щілини, окопи, траншеї, ходи сполучення, бліндажі та сховища для особового складу, окопи та укриття для озброєння і техніки. Сховища зі спеціальним обладнанням повинні забезпечувати безпечне перебування в них особового складу без засобів індивідуального захисту. Фортифіка­ційне обладнання повинно починатися негайно з при­буттям підрозділів у призначений район (на позицію).

Використання захисних властивостей місцевостіпо­слаблює дію уражаючих факторів зброї масового ура­ження противника на особовий склад, озброєння, техніку та .матеріальні засоби. Підрозділи в бою, на марші та під час розташування на місці повинні уміло використо­вувати лісові масиви, яри, лощини, балки, зворотні схи­ли висот, підземні виробки, печери та інші природні укриття. Для маневру максимально використовуються наявні дороги, а при їх відсутності прокладаються ко­лонні шляхи.

337. Попередження підрозділів про безпосередню за­грозу та початок застосування противником зброї масо­вого ураження,зруйнування підприємств атомної енер­гетики та хімічної промисловості здійснюється коман­диром батальйону (роти) за вказівкою (сигналом) штабу бригади, полку (батальйону) або даними розвід­ки. З одержанням цього попередження підрозділи продовжують виконувати поставлені завдання та вжива­ють заходів, які забезпечують їхній захист та перехід до дій в умовах застосування зброї масового ураження.

Оповіщення підрозділівздійснюється негайно по всіх засобах" зв'язку єдиними і постійно діючими сигналами: про радіоактивне зараження — «Радіаційна небезпека»,про хімічне і біологічне зараження — «Хімічна триво­га».Сигнали оповіщення передаються за вказівкою командира батальйону (роти), а при виявленні хімічного зараження сигнал оповіщення пости радіаційного, хіміч­ного, біологічного спостереження (спостерігачі за радіа­ційною, хімічною, біологічною обстановкою) подають самостійно.

За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне та-біологічне зараження особовий склад під час дій у пі­шому порядку або під час прямування на відкритих ма­шинах одягає засоби індивідуального захисту, під час знаходження у закритих бронетранспортерах — респіра­тори (протигази), під час знаходження в бойових маши­нах піхоти і танках зачиняє люки, двері, бійниці і вклю­чає систему захисту від зброї масового ураження. Особовий склад, який знаходиться у сховищах, включає систему колективного захисту.

338. Протиепідемічні заходивключають вивчення санітарно-епідемічного стану району дій (розташування) підрозділів, проведення запобіжних щеплень особовому складу, застосування засобів нагальної профілактики та проведення дезинфекційних заходів.

Санітарно-гігієнічні заходиполягають у суворому виконанні встановлених гігієнічних вимог під час розта­шування, харчування та водопостачання підрозділів, у дотриманні всіма військовослужбовцями правил осо­бистої та громадської гігієни.

До спеціальних профілактичних медичних заходіввідноситься застосування антидотів, антибіотиків, про­тирадіаційних та інших захисних препаратів, які здійс­нюються за вказівкою старшого командира, а в умовах безпосередньої небезпеки — самостійно.

339. Виявлення наслідків застосування противником зброї масового ураженнявключає визначення втрат особового складу, озброєння та техніки, морального ста­ну військовослужбовців, а також масштабів і харак­теру зараження, зруйнувань, пожеж та затоплень. Воно здійснюється особистим спостереженням командира, за доповідями із підрозділів та за даними різних видів розвідки, радіаційного та хімічного контролю.

На основі одержаних даних приймається рішення на виведення підрозділів із небезпечного району, віднов­лення їхньої боєздатності, ліквідацію наслідків застосу­вання противником зброї масового ураження і на по­дальше ведення бою.

Ліквідація наслідків застосування противником зброї масового ураженнявключає: розвідку осередку зара­ження, проведення рятівних робіт, надання першої ме­дичної допомоги ураженим, вивезення (винесення) їх із зони ураження (зараження) й евакуацію на медичні пункти, проведення нагальної профілактики, радіаційно­го та хімічного контролю; спеціальну обробку підроз­ділів; санітарну обробку особового складу; розчищення завалів і гасіння пожеж, а також ізоляційно-обмежу­вальні заходи.

Часткова спеціальна обробка підрозділів та частко­ва санітарна обробка особового складу проводяться особовим складом за наказом командира без припинен­ня виконання бойового завдання. Повна спеціальна обробка проводиться за розпорядженням старшого командира. Повна санітарна обробка проводиться, як правило, в районах спеціальної обробки засобами тилу старшого командира.

При виявленні заражених комах, кліщів та інших переносників захворювань проводиться дезинсекція фортифікаційних споруджень, приміщень, білизни, об­мундирування та спорядження.

340. Забезпечення безпеки та захисту особовогоскла­ду під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж та затоплень досягається: знанням командирами радіаційної, хімічної, біологічної обстановки в районі дій, змін на місцевості, які відбулися в результаті ядер­них ударів, та ступеня опромінення особового складу; своєчасним та вмілим використанням засобів індивіду­ального та колективного захисту, фортифікаційних спо­руджень, захисних властивостей техніки та місцевості; вибором найбільш доцільних способів дій у зонах зара­ження, районах зруйнувань, пожеж, затоплень та їх подолання; суворим дотриманням правил поведінки осо­бового складу на зараженій місцевості.

У зонах радіоактивного зараження особовий склад діє так само, як за сигналами оповіщення про радіоак­тивне зараження.

Засоби індивідуального захисту знімаються за нака­зом командира на основі показань приладів радіаційної та хімічної розвідки.

Зони з високим рівнем радіації, хімічного та біоло­гічного зараження, райони зруйнувань, пожеж і затоп­лень, як правило, обходяться. При неможливості обходу зони з високими рівнями радіації долаються з максимальною швидкістю по напрямках, які забезпечують найменше ураження та зараження особового складу і техніки. Для визначення шляхів обходу і напрямків по­долання зон з високим рівнем радіації можуть висила-тися спеціально підготовлені дозорні відділення (танки). У батальйоні облік доз радіоактивного опромінення рот, окремих взводів, офіцерів та прапорщиків веде началь­ник штабу батальону, в роті облік доз радіоактивного опромінення сержантів та солдатів — командир роти. До­несення про опромінення особового складу подаються щодобово, а про застосування Противником зброї масо­вого ураження та про одноразове опромінення вище 100 рад (рентген) — негайно.

Радіоелектронна боротьба

341.Радіоелектронна боротьба в батальйоні органі­зовується і ведеться з метою дезорганізації управління підрозділами противника, який протистоїть, зниження ефективності застосування його зброї, технічних засобів розвідки, а також для забезпечення сталої роботи засо­бів управління своїми підрозділами та зброєю. Вона здійснюється у тісному поєднанні з вогневим ураженням та знищенням основних засобів управління підрозділами та зброєю противника відповідно до рішення завдань розвідки та маскування і ведеться шляхом виконання окремих заходів щодо радіоелектронного подавлення, радіоелектронного захисту своїх засобів управління під­розділами (зброєю) та протидії технічним засобам роз­відки противника.

342. Під час організації радіоелектронної боротьби командир батальйону, як правило, вказує: які пункти управління та радіоелектронні об'єкти противника і в який час підлягають вогневому ураженню або захоплен­ню (виведенню із ладу), сили і засоби, які для цього залучаються; порядок застосування радіоелектронного подавлення; завдання щодо радіоелектронного захисту та протидії технічним засобам розвідки противника; терміни готовності.

343. Радіоелектронне подавленняу батальйоні ве­деться з метою порушення роботи інфрачервоних та лазерних засобів розвідки й управління зброєю про­тивника шляхом застосування засобів активних та па­сивних перешкод, які встановлені на машинах (об'єк­тах), що захищаються. Незадіяні в управлінні підрозділами радіостанції можуть використовуватися для пере­дачі в радіомережах противника' дезинформуючих команд, сигналів та створення радіоперешкод.

344. Радіоелектронний захистрадіоелектронних засо­бів батальйону (роти) включає: захист від ураження самонавідними на випромінювання засобами ураження противника; захист від впливу іонізуючих та електро­магнітних випромінювань ядернії:; вибухів; забезпечен­ня електромагнітної сумісності радіоелектронних засо­бів (РЕЗ).

Основні заходи захисту радіоелектронних засобів батальйону (роти) визначаються протягом проведення комплексу організаційних та технічних заходів під час роботи своїх радіоелектронних засобів, які визначені діючими інструкціями на радіоелектронні засоби, га вказівками вищих штабів.

Основними з них е: жорстка регламентація їх роботи (за частотами, за часом, місцем); використання пере­ривчастих режимів випромінювання; зміна робочих ча­стот; використання відволікаючих (імітуючих) джерел електромагнітних випромінювань; чітке виконання вимог інструкцій по використанню радіоелектронних засобів при загрозі використання ядерної зброї.

345. Протидія технічним засобам розвідки противни­каполягає в усуненні (ослабленні) демаскуючих ознак своїх підрозділів, об'єктів, озброєння та заходів, що проводяться, а також у спеціальному захисті технічних засобів обробки і передачі інформації.

Тактичне маскування

346. Тактичне маскування в батальйоні (роті) орга­нізовується і здійснюється з метою досягнення рапто­вості дій підрозділів та збереження їхньої боєздатності. Завданнями тактичного маскування під час підготовки та в ході бою є забезпечення потайності своїх підрозді­лів та введення противника в оману відносно складу, місцерозташування батальйону (роти) та задуму бою.

Тактичне маскування повинно бути безперервним, переконливим, різноманітним та активним. Заходи щодо тактичного маскування виконуються підрозділами ба­тальйону (роти), як правило, своїми силами і засобами.

347. Під час організації тактичного маскування командир батальйону (роти), як правило, вказує: основні заходи щодо тактичного маскування, обсяг, терміни та порядок їх виконання; сили і засоби, які виділяються для здійснення маскувальних заходів; порядок додер­жання підрозділами маскувальної дисципліни.

348. Потайністьдосягається проведенням комплексу заходів, які спрямовані на збереження у таємниці, запобігання та недопущення втрати інформації про підрозділи батальйону (роти), їх дії та заходи, які вони проводять, а також на усунення та послаб­лення демаскуючих ознак їхньої діяльності. Основ­ним способом забезпечення потайності в батальйоні (роті) є маскування підрозділів та об'єктів, яке по­лягає в усуненні або послабленні демаскуючих ознак стану, місцерозташування та дій батальйону (роти). Вона досягається: використанням маскуючих якостей місцевості та умов обмеженої видимості; застосуванням табельних засобів маскування, місцевих матеріалів та аерозолів (димів); видозміною (деформуванням) озбро­єння і техніки; пофарбуванням озброєння і техніки під фон оточуючої місцевості; своєчасним оповіщенням військ про дії засобів розвідки противника; дотриман­ням правил скритого управління військами та раніше встановленого режиму діяльності в районі або на пози­ціях; відповідним розташуванням підрозділів батальйону (роти) з періодичною зміною районів (позицій); найсу-ворішим виконанням вимог маскувальної дисципліни.

З метою захисту від високоточної зброї противника використовуються яри, зворотні схили висот, поля ра­діолокаційної невидимості та інші маскувальні власти­вості місцевості. Захист бойових машин піхоти (броне­транспортерів) і танків від керованих (коректованих) та самонавідних боєприпасів противника досягається шля­хом радіолокаційної, теплової та оптичної контрастності бойових машин у відношенні до оточуючого фону місце­вості, для чого застосовуються деформуюче пофарбуван­ня техніки, табельні маскувальні покриття, над тепло-випромінюючими поверхнями машин установлюються теплорозсіюючі екрани (козирки). Крім того, можуть застосовуватися теплові імітатори (пастки), радіолока­ційні та лазерні відбивачі.

349. Введення противника в оманув батальйоні (ро­ті) здійснюється демонстративними діями (навмисний показ діяльності реальних підрозділів на фальшивих напрямках, у районах) та імітацією (створення фальши­вих об'єктів і районів розташування підрозділів шляхом відтворення відповідних демаскуючих ознак їхньої наявності та функціонування). Цї способи маскування по­винні здійснюватися відповідно до визначених у задумі бою заходів щодо обману противника. Вони, як прійй-ио, проводяться з дозволу командира бригади, полку (батальйону).

Інженерне забезпечення

350. Інженерне забезпечення організовується та здійснюється з метою створення підрозділам необхідних умов для своєчасного та потайного їх висування, розгор­тання та маневру, підвищення захисту особового складу, озброєння та техніки від усіх засобів ураження, а також для того, щоб завдати противнику втрат та утруднити його дії.

Інженерне забезпечення в батальйоні (роті) включає: інженерну розвідку противника, місцевості та об'єктів; фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій та районів розташування підрозділів; здійснення інженер­них заходів щодо маскування та захисту від високоточ­ної зброї; влаштування інженерних загороджень; про­роблювання проходів у загородженнях, зруйнуваннях та влаштування переходів через перешкоди; обладнан­ня і утримування переправ; добування, очищення води та обладнання пунктів водопостачання.

351. Під час організації інженерного забезпечення командир батальйону (роти), як правило, вказує: ха­рактер, черговість та терміни фортифікаційного облад­нання та маскування опорних пунктів (позицій) або ра­йонів розташування підрозділів; основні напрямки, які необхідно прикрити загородженнями, які об'єкти зруй­нувати (підготувати до зруйнування), способи і час вико­нання цих завдань; кількість, місця, час і способи про­роблювання проходів в загородженнях, порядок їх позначення, утримування та пропуску по них підрозді­лів; порядок подолання підрозділами важкопрохідних ділянок місцевості; місця, види та час готовності пере­прав через водну перешкоду; сили і засоби, які залуча­ються для виконання завдань інженерного забезпечення, і порядок використання приданих підрозділів інженер­них військ (інженерної техніки).

352. Фортифікаційне обладнанняопорних пунктів, позицій та районів розташування підрозділів здійсню­ється з метою захисту особового складу, озброєння і тех­ніки від усіх засобів ураження противника. Воно ведеться силами самих підрозділів з максимальним вико­ристанням засобів механізації, застосуванням зарядів -Івйбухових речовин, місцевих матеріалів, конструкцій та споруджень промислового виготовлення, а також з ура­хуванням захисних властивостей місцевості. Черговість та терміни фортифікаційного обладнання опорних пунк­тів (позицій) або районів розташування підрозділів визначаються з урахуванням забезпечення їхньої по­стійної готовності до ведення бою та нарощування за­хисту особового складу, озброєння та техніки від усіх засобів ураження.

353. Здійснення інженерних заходів щодо маскування та захисту від високоточної зброї противника полягає у своєчасному та вмілому застосуванні табельних маску­вальних комплектів та покрить, маскувальному фарбу­ванні озброєння та техніки під фон навколишньої міс­цевості, влаштуванні приховуючих масок із місцевих матеріалів, макетів, фальшивих теплових цілей (пасток), фальшивих споруджень, опорних пунктів та ін­ших об'єктів. Над тепловипромінюючими поверхнями броньованої техніки при необхідності додатково можуть установлюватися перекриття, теплорозсіюючі екрани та козирки. Всі заходи здійснюються у поєднанні з макси­мальним використанням маскуючих властивостей місце­вості.

354. Інженерні загородження влаштовуються в усіх видах бою з метою завдати втрат противнику, затрима-, ти просування та сковування його маневру. Загороджен­нями прикриваються, як правило, опорні пункти, стики та'проміжки між підрозділами та їхні відкриті фланги. Для цього встановлюються протитанкові та протипіхот­ні мінні поля, групи мін та окремі міни, підготовляють­ся до зруйнування об'єкти, влаштовуються дротяні ого­рожі та сітки, рогатки та інші невибухові загородження.

Інженерні загородження влаштовуються підрозділа­ми батальйону (роти) і приданими підрозділами інже­нерних військ.

355. Пророблювання проходів у загородженнях, зруй­нуваннях та влаштування переходів через перешкоди здійснюються силами батальйону (роти), приданими під­розділами інженерних військ з використанням навісного (вбудованого) обладнання бойової та інженерної тех­ніки, зарядів вибухових речовин та місцевих матеріалів.

Дистанційно встановлені мінні поля обходяться по розвіданих напрямках, а при неможливості долаються з використанням мінних тралів, по проходах, які пророблені групами розгородження (розмінування) батальйонів (рот).

Група розгородження в батальйоні створюється із приданих підрозділів інженерних військ і при необхід­ності посилюється загальновійськовим підрозділом.

Група розмінування в роті призначається із числа підготовлених для цього відділень (екіпажів). Вона за­безпечується возимим комплектом розмінування і під­ривними зарядами.

356. Обладнання та утримування переправна штат­ній плаваючій бойовій техніці, вбрід і танків під водою включають: визначення та позначення напрямків (діля­нок) переправ та напрямків (маршрутів) виходу до них, улаштування спусків у воду та виїздів із води; маску­вання та охорону переправ, комендантську службу на них; пророблювання проходів у загородженнях на бере­гах та у воді.

Під час дій у передовому загоні, авангарді або у на­прямку головного удару бригади (полку) обладнання та утримання переправ батальйон, як правило, здійснює своїми силами та приданими підрозділами інженерних військ. Діючи у складі головних сил, підрозділи форсу­ють водну перешкоду, як правило, на штатній плаваючій бойовій техніці і по переправах, обладнаних силами і засобами старшого командира.

357. Добування, очищення води та обладнання пункту водопостачанняздійснюється, як правило, в батальйоні своїми силами з використанням табельних засобів по­льового водопостачання. При відсутності місцевих дже­рел води, а також на маловодній місцевості водопоста­чання організовується силами і засобами старшого командира.