Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту

358. Забезпечення радіаційного, хімічного, біологіч­ного захисту організовується і здійснюється з метою ви­ключення або максимальною зниження втрат підрозді­лів від радіоактивного, хімічного, біологічного зара­ження, а також для маскування підрозділів аерозолями (димами) та щоб завдати втрат противнику запалю­вальною зброєю.

Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту батальйону (роти) включає: радіаційну та хіміч­ну розвідку; своєчасне і вміле використання засобів індивідуального та колективного захисту; радіаційний та хімічний контроль; спеціальну обробку підрозділів; за­стосування аерозолів (димів) та запалювальної зброї.

Заходи щодо забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту здійснюються силами та засобами підрозділів батальйону (роти). Найбільш складні та специфічні заходи забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту виконуються підрозділами військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

359.Під час організації забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту командир батальйону (роти), як правило, вказує: порядок ведення радіаційної та хімічної розвідки; порядок та терміни проведення радіаційного та хімічного контролю; місце, час і порядок проведення спеціальної обробки підрозділів; порядок та терміни маскування підрозділів аерозолями (димами) під час підготовки та в ході бою, сили і засоби, які для цього виділяються; порядок використання приданих вогнеметних підрозділів; порядок технічної перевірки протигазів та забезпечення підрозділів засобами за­хисту.

360. Радіаційна та хімічна розвідкаорганізовується для своєчасного забезпечення командира даними про радіаційну та хімічну обстановку, а також для опові­щення підрозділів про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження. Вона ведеться безперервно постами радіа­ційного, хімічного і біологічного спостереження баталь­йону та спостерігачами за радіаційною, хімічною і біо­логічною обстановкою рот (батарей), які призначаються із складу спеціально підготовлених відділень (екіпажів, обслуги) та приданих підрозділів військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

Оцінка радіаційної та хімічної обстановки при за­стосуванні противником ядерної та хімічної зброї здійс­нюється за даними радіаційної та хімічної розвідки.

Розвідка хімічних загороджень ведеться розвідуваль­ними органами разом з приданими їм підрозділами ін­женерних військ та військ радіаційного, хімічного, біо­логічного захисту.

361. Своєчасне використання засобів індивідуального та колективногозахисту забезпечує надійний захист особового складу від ураження отруйними речовинами, попадання всередину організму і на шкіряний покрив радіоактивних речовин та біологічних засобів.

Для своєчасного використання особовим складом за­собів індивідуального захисту протигази та респіратори повинні бути постійно в похідному положенні (при собі), захисні плащі, панчохи та рукавички під час дій на ма­шинах— в машинах, під час дій поза машинами — при собі.

Уміле використання засобів індивідуального та ко­лективного захисту досягається: постійними тренування­ми особового складу у використанні цих засобів; пра­вильним визначенням рубежів та часу переведення засобів індивідуального захисту в положення «бойове» та знімання їх; додержуванням режиму та правил експлуатації споруджень, обладнаних засобами колек­тивного захисту, та порядку використання систем за­хисту від зброї масового ураження бронеоб'єктів.

362. Радіаційний та хімічний контроль здійснюється з метою одержання даних для оцінювання боєздатності підрозділів, можливості знімання засобів індивідуально­го захисту, а також для визначення обсягу спеціальної та санітарної обробки. Він включає визначення доз опромінення особового складу та ступінь зараження лю­дей, озброєння, техніки, ракет, боєприпасів та інших матеріальних засобів радіоактивними та отруйними ре­човинами. Радіаційний та хімічний контроль у баталь­йоні (роті) проводиться інструктором РХБ захисту та спеціально підготовленими військовослужбовцями.

363. Спеціальна обробка підрозділів полягає у прове­денні дегазації, дезактивації та дезинфекції озброєння, техніки, обмундирування та спорядження, засобів інди­відуального захисту та матеріальних засобів. Вона може бути частковою або повною.

Часткова спеціальна обробка підрозділів організовується за наказом командира батальйону (роти) та проводиться особовим складом у ході вико­нання бойового завдання під керівництвом командирів підрозділів з використаннями табельних засобів. При зараженні отруйними речовинами вона проводиться негайно. Під час часткової спеціальної обробки дегазу­ються, дезактивуються та дезинфікуються ті місця на озброєнні і техніці, до яких особовий склад торкається в ході бойового застосування. Особиста зброя в усіх ви­падках обробляється повністю.

Повна спеціальна обробка підрозділів проводиться за наказом старшого командира, як пра­вило, після виконання бойового завдання в районах, які займають підрозділи, або в районах спеціальної оброб­ки. Під час проведення повної спеціальної обробки озбро­єння та техніки обробляється вся їхня зовнішня поверх­ня, а при необхідності і внутрішня. Для проведення повної спеціальної обробки, як правило, залучаються підрозділи військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

364. Застосування аерозолів (димів) організовується з метою маскування своїх підрозділів, а також для про­тидії технічним засобам розвідки противника та наве­дення (самонаведення) його боєприпасів.

365. Запалювальна зброя застосовується для уражен­ня живої сили, озброєння, техніки, запасів матеріальних засобів противника та для створення осередків пожеж у районі його дій. Запалювальна зброя, як правило, засто­совується в батальйоні (роті) приданими вогнеметними підрозділами.

 

 

Розділ десятий

ВИХОВНА РОБОТА

366. Успішні дії батальйону (роти) в сучасному бою значною мірою залежать від професійної майстерності та високого морального духу, психологічної готовності осо­бового складу до виконання бойових завдань і наказів командирів, згуртованості та дисциплінованості, форму­вання яких значною мірою залежить від рівня організа­ції та проведення виховної роботи, її значення у бойо­вій обстановці незрівнянно зростає.

367. Виховна робота е складовою частиною роботи посадових осіб на час підготовки і ведення бою. її го­ловна мета — досягнення високої бойової готовності і боєздатності батальйону (роти), формування патріотич­них почуттів, мобілізація духовних сил і вольових спро­можностей особового складу на рішучі, стрімкі дії у складних умовах, готовність переносити великі фізичні та психічні навантаження, досягнення перемоги над противником.

Виховна робота з особовим складом батальйону (ро­ти) передбачає максимальне використання різноманіт­них форм, методів і прийомів впливу на свідомість вої­нів, психологічне забезпечення формування бойових навиків, а її конкретні завдання та напрямки визнача­ються на підставі рішень та бойових наказів командирів.

368. Основними завданнями виховної роботи під час підготовки та ведення бою є:

виховання в особового складу відданості народу України, любові та поваги до його культурно-історичної спадщини;

формування у воїнів високих морально-психологічних якостей громадянина-патріота, усвідомлення внутрішньої готовності зі зброєю в руках стати на захист Батьківщи­ни, вірності військовій присязі та військовому обов'яз­ку; проведення заходів спеціальної та цільової психоло­гічної підготовки;

інформування і роз'яснення військовослужбовцям воєнної політики України, доведення причин та характе­ру бойових дій, міжнародного та внутрішнього стану держави, завдань своєї частини та підрозділів, розкрит­тя планів противника та протидія його інформаційно- . психологічному впливу на особовий склад; доведення до воїнів матеріалів преси;

виховання офіцерів у дусі високої відповідальності за організацію бою; розвиток у них високих вольових яко­стей, самостійності, ініціативи, творчості, оперативності та чіткості в роботі, уміння всебічно оцінювати бойову обстановку, передбачати перебіг та розвиток бою, мо­ральну та фізичну силу воїнів, тверде і безперервне керівництво підлеглими за будь-яких умов обстановки;

виховання у військовослужбовців вірності Бойовому Прапору частини, волі до перемоги, бойової активності, мужності та відваги, витримки та самовладання, ініціа­тиви та взаємовиручки в бою, здатності переносити небезпеку, тягар бойової обстановки;

соціально-психологічне забезпечення військової дис­ципліни і правопорядку, беззаперечне і точне виконання вимог державних законів, військової присяги, військових статутів, наказів та розпоряджень командирів; всебічне зміцнення принципу єдиноначальності;

проведення заходів професійного психологічного -від­бору військовослужбовців, комплектування підрозділів та розподіл воїнів за штатними посадами з урахуванням їх професійної придатності;

глибоке вивчення соціальної та психологічної ха­рактеристик поповнення, забезпечення його психологіч­ної адаптації з урахуванням військових спеціальностей, індивідуальних психологічних особливостей;

організація та проведення у підрозділах заходів пси­хологічного супроводу військовослужбовців із залучен­ням відповідних фахівців;

психологічне забезпечення розвитку у воїнів віри у силу та міць своєї зброї та бойової техніки, особистої відповідальності за утримання їх у постійній бойовій го­товності та вміле використання у бою, дотримання ними заходів безпеки;

надання відповідної психологічної допомоги військовослужбовцям, які отримали бойові психічні травми. Психологічна допомога надається шляхом само- та взає­модопомоги. Вона направлена на зняття психічного ст^ ну, який не дозволяє виконувати бойові завдання;

організація та проведення заходів, які спрямовані на підтримання емоційно-вольової стійкості особового складу, запобігання масовим панічним реакціям;

вивчення, узагальнення та розповсюдження бойового досвіду, піклування про заохочення і відзнаку воїнів за героїчні вчинки;

повсякденне піклування про вирішення соціальних проблем, всебічне забезпечення особового складу всім необхідним для ведення бою, про надання своєчасної медичної допомоги та створення умов для психологічно­го розвантаження воїнів після бою;

інформування командира про морально-психологічний стан особового складу батальйону (роти) та його готов­ність до бою.

Виховна робота в різних видах бою в батальйоні (роті) здійснюється з урахуванням конкретних бойових завдань та обстановки, яка склалася.

369. Під час ведення бою з використанням звичайної зброї найважливішим завданням виховної роботи є мо-білізаці^ особового складу на ефективне використання звичайної зброї і підтримання постійної морально-психо­логічної готовності військовослужбовців підрозділів до дій в умовах використання противником високоточної зброї та зброї масового ураження.

Під час ведення бою з використанням противником зброї масового ураження найважливішим завданням виховної роботи є всебічне сприяння своєчасному вико­нанню заходів щодо підвищення живучості та швидкого відновлення боєздатно*сті батальйону (роти).

Важливим засобом мобілізації особового складу у цій обстанввці є особистий приклад офіцерів, прапорщи­ків, сержантів підрозділів, їх мужність та самовладан­ня під час виконання наказів, припинення брехливих чуток і панічних настроїв, проведення психокорекційних заходів.

370. У плані виховної роботи на період підготовки і ведення бою заступник командира батальйону (роти) з виховної роботи передбачає три розділи: заходи вихов­ної роботи на період підготовки, під час бою та після його закінчення.

Відповідно до обстановки, що склалася, у плані ви-зщачаються основні виховні заходи; соціально-психоло­гічна робота з різними категоріями військовослужбовців, вивчення, прогноз морально-психологічного стану та надання допомоги особовому складу підрозділів, від яких залежить збереження боєздатності батальйону (роти), а також на який покладено виконання головних завдань; загальне спеціальне і цільове інформування; особисте місце заступника командира з виховної роботи у бойовому порядку; організація взаємодії з сусідами з питань обміну інформацією, досвідом; забезпечення . особового складу підрозділу друкованими виданнями, технічними засобами інформування, доповіді про настрої та морально-психологічний стан військовослужбовців.

План виховної роботи на період підготовки і ведення бою затверджується командиром батальйону (роти).

371. Під час підготовки і ведення оборонного бою виховна робота спрямовується на мобілізацію особового складу на створення у короткі терміни оборони, здатної протистояти ударам усіх засобів противника, на форму­вання у воїнів стійкості, наполегливості, бойової актив­ності. З цією метою здійснюється:

роз'яснення особовому складу бойових завдань, ха­рактеру та особливостей оборонного бою, соціально-психологічне підтримання високої бойової готовності і пильності у підрозділах;

мобілізація волі та духовних сил воїнів на створення в короткі терміни системи вогню та загороджень, інже­нерне обладнання та маскування, вміле використання озброєння і техніки;

доведення до особового складу відомостей про про­тивника, його морально-психологічний стан, сильні та слабкі сторони;

посилення виховної роботи та соціально-психологіч­ного забезпечення особового складу в опорних пунктах рот (взводів); діючих у першому ешелоні;

виховання у військовослужбовців стійкості в утри­манні позиції, яку вони обороняють, глибокого розумін­ня ними того, що ніхто і ні за яких умов не може її залишити без наказу старшого командира;

забезпечення сошально-психологічного впливу на особовий склад другого ешелону з метою його підготов­ки до бойових дій;

соціально-психологічне забезпечення дій обслуги вогневих засобів та особового складу підрозділів поси­лення;

організація тісної взаємодії всіх сил і засобів, які беруть участь у бою;

забезпечення морально-психологічної готовності осо­бового складу діяти в умовах використання противни­ком зброї масового ураження та високоточної зброї;

здійснення заходів щодо зняття в особового складу психологічної напруги, запобігання панічних настроїв та чуток;

навчання військовослужбовців усіх категорій прави­лам надання першої психологічної допомоги (само- та взаємодопомоги);

проведення заходів протидії психологічним акціям противника, спрямованих на наші війська;

звернення особливої уваги на роботу з підрозділами та особовим складом, які виділяються для ведення роз­відки та постачання воїнам усього необхідного для бою;

організація, у взаємодії з медичними працівниками, медичної допомоги та швидкої евакуації поранених з поля бою.

372. У наступі основним завданням виховної роботи є підтримання високого бойового і морально-психологіч­ного стану особового складу, мобілізація його на вико­нання поставлених завдань, ведення активних та стрімких дій для досягнення перемоги. З цією метою здійснюється:

роз'яснення особовому складу характеру й особли­востей майбутнього бою, доведення бойових завдань, підтримання і розвиток високого наступального духу, формування у воїнів твердої рішучості за будь-яких обставин виконати бойовий наказ;

вживання виховних та соціально-психологічних захо­дів до військовослужбовців у вихідних пунктах для на­ступу, на привалах, у перервах між боями для підтри­мання високого наступального духу, запобігання психо­генних втрат, панічних настроїв та хибних чуток;

посилення виховної роботи та соціально-психологіч­ного забезпечення в підрозділах, які діють на головному напрямку, і в тих, що виконують найбільш важливі зав­дання;

доведення до військовослужбовців відомостей про противника, його моральний стан, сильні та слабкі сто­рони; засоби впливу на нього;

робота з особовим складом щодо ведення активної розвідки, забезпечення потайної підготовки до наступу, Збереження в таємниці заходів, які здійснюються;

мобілізація волі та духовних сил особового складу на проведення рішучої атаки переднього краю против­ника, ефективне використання вогневих засобів і бойо­вої техніки для прориву його оборони, стрімкого просу­вання вперед і знищення, популяризація успіхів свого підрозділу, героїчних подвигів і вчинків воїнів;

робота з особовим складом щодо забезпечення висо­ких темпів подолання перешкод, морально-психологічної готовності до розвитку наступу на протилежному березі і психологічної підготовки екіпажів плаваючих засобів;

роз'яснення особовому складу другого ешелону отри­маних завдань і засобів їх виконання; мобілізація волі та духовних сил особового складу на відбиття контра­так і розвиток наступу;

зосередження морально-вольових зусиль воїнів на повному використанні можливостей бойової техніки та зброї.

Під час наступу з форсуванням водних перешкод, подоланням ядерно-мінних загороджень на укріплений район противника у виховній роботі враховуються особ­ливості виконання бойових завдань, творче використан­ня форм та методів виховного впливу на особовий склад, його психологічну підготовку. Особлива увага звертається на соціально-психологічне забезпечення ви­соких темпів подолання перешкод, сміливих та рішучих дій щодо нанесення ураження противнику і знищення його об'єктів.

Під час дій у передовому, рейдовому, спеціальному загонах виховна робота спрямовується на психологічне забезпечення ефективних дій особового складу щодо ведення розвідки визначених рубежів (об'єктів) против­ника, потайного та швидкого висування до них, сміливих та рішучих дій щодо захоплення та утримання рубежів, знищення його об'єктів, особливо засобів ядерного, хі­мічного нападу та наземних елементів розвідувально-ударних комплексів.

Під час наступу у місті (населеному пункті) у вихов­ній роботі з особовим складом основна увага зосереджу­ється на забезпеченні постійної і чіткої взаємодії, ефективного застосування озброєння та техніки, відваж­них та рішучих дій під час атаки (штурму) будинків і бою всередині них.

Під час дій у складі морського десанту виховна робо­та спрямована на забезпечення організованої посадкр (навантаження) підрозділів на десантні кораблі, пере­ходу десанту морем, стрімких, ініціативних та сміливих дій під час бою за висадку і виконання десантом завдань на березі, на підтримання взаємодії з екіпажами кораб­лів. Особовому складу роз'яснюються правила поведінки на кораблях та методика надання першої психологічної допомоги під час переходу морем, відбиття нападу по­вітряного та морського противника.

Під час наступу у горах, лісі і зимою виховна робота спрямовується на формування в особовому складу здат­ності до мужнього подолання труднощів ведення бойо­вих дій у цих умовах, уміле застосування озброєння і техніки, забезпечення ініціативних і рішучих дій на роз'єднаних напрямках, в обхідних загонах і тактичних повітряних десантах щодо захоплення найбільш важли­вих об'єктів.

373. У зустрічному бою виховна робота спрямовуєть­ся на підтримання у особового складу постійної готов­ності до здійснення стрімкого маневру, швидкого роз­гортання до бойового порядку, випередження противни­ка у відкритті вогню, нанесення йому раптових ударів у фланг і у тил.

Особлива увага звертається на оперативне доведення до особового складу бойових завдань та мобілізацію його на рішучі та ініціативні дії.

374.Під час виходу з бою і відходу виховна робота спрямовується на соціально-психологічне забезпечення витримки, дисципліни та організованості особового складу, спроможності підрозділів вести бій у відриві від головних сил полку (батальйону), утримання рубежів, які займають, стрімких та потайних дій. Особлива увага у виховній роботі звертається на підрозділи, які прикри­вають вихід з бою головних сил полку (батальйону).

375. Під час дій у тактичному повітряному десанті у виховній роботі зусилля зосереджуються на роз'ясненні особовому складу особливостей бойового завдання, за­безпеченні відважних та рішучих дій в тилу противника щодо знищення його засобів ядерного та хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів та пунктів управління, захоплення і міцного утримання важливих рубежів, переправ, проходів та перевалів у горах, інших об'єктів до підходу своїх військ.

376. Під час дій у розвідувальному загоні виховна «робота спрямовується на забезпечення безумовного -Виконання підрозділами поставлених завдань, своєчасне добування достовірних відомостей про противника, вихо­вання ініціативи і винахідливості, здатності до рішучих та стрімких дій, військових хитрощів, спостережливості, правдивості, вміння зберігати державну та військову таємницю.

377. Під час здійснення маршу виховна робота зосе­реджується на забезпеченні своєчасного прибуття під­розділів у визначений район, готовності до розгортання і вступу в бій, суворого дотримання дисципліни мар­шу, правил маскування і заходів безпеки, встановленого порядку руху, пильності, ретельної підготовки механіків-водіїв (водіїв) до дій вночі та в інших умовах обмеже­ної видимості.

Виховна робота у підрозділах похідної охорони спря­мовується на забезпечення сміливих та стрімких дій особового складу з метою безперешкодного прямування, колони, яка охороняється, рішучого знищення підрозді­лів розвідки і охорони противника, сковування його^ головних сил та завдання їм втрат, а також для ство-) рення головним силам полку (батальйону) вигідних умов для розгортання і вступу в бій.

Під час перевезення підрозділів залізничним, морсь­ким (річковим) та повітряним транспортом у виховній роботі враховується важливість суворого дотримання правил та заходів безпеки, встановлених на транспорті, необхідність організованого завантаження і розванта­ження, якість підбору, розстановки та інспектування по­садових осіб ешелону, добового наряду, проводиться психогігієнічна робота.

378. Під час розташування підрозділів на місці виховна робота спрямовується на підтримання високої бойової готовності, особливо чергових сил, засобів та підрозділів, які знаходяться у сторожовій та безпосе­редній охороні, удосконалення бойової майстерності га морально-психологічної підготовки усього особового складу.

Виховна робота у підрозділах сторожової охорони спрямовується на формування в особового складу висо­кої пильності з метою виключення проникнення розвідки противника і його раптового нападу на частини (підроз­діли), що охороняються, а також на забезпечення стійких та завзятих дій для своєчасного розгортання і всту­пу в бій головних сил полку.

379.Успішне виконання завдань виховної роботи під час бою забезпечується:

своєчасним проведенням заходів щодо соціально-пси-хологічного забезпечення бою, постановкою конкретних завдань з цих питань відповідними командирами та їх заступниками з виховної роботи;

комплектуванням структур виховної роботи відповід­ними фахівцями;

конкретним плануванням, найбільш доцільним ви­значенням форм, методів і засобів виховної роботи, вмілим поєднанням і творчим застосуванням їх відпо­відно до бойових завдань і обстановки, яка склалася;

постійним спілкуванням командира і заступника з ви­ховної роботи з підлеглими, знанням їх морального і психологічного стану, бойових якостей, всебічною під­тримкою особового складу при підготовці і під час бойо­вих дій; постійним проведенням психологічної, та психокорекційної роботи;

особистим прикладом рішучих дій, мужністю, геро­їзмом, бойовою майстерністю і самовідданістю офіцерів, їх високою відповідальністю у бою і, особливо, у най­складніших його моментах.

Виховна робота повинна здійснюватися безперервно, цілеспрямовано і тим активніше, чим складнішою є бойова обстановка.

 

 

Розділ одинадцятий