ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1.
ВИВЧЕННЯ ЗОРЯНОГО НЕБА.
МЕТА РОБОТИ: а) Вивчення українських, латинських і міжнародних скорочень назв сузір'їв і найменувань окремих зорь;
б) придбання навиків знаходження на зоряному небі сузір'їв і найбільш яскравих зорь.
ПРИЛАДИ І ПРИЛАДДЯ: Списки сузір'їв і назв окремих зір з астрономічних довідників.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ.
Спостережуване зоряне небо – це вид Всесвіту із Землі. Уміння орієнтуватися серед величезного числа різноманітних об'єктів зоряного неба – перша практична задача науки про Всесвіт – астрономію. Воно однаково необхідне як професійному астрономові або любителеві астрономії, так і кваліфікованому викладачеві цього предмету в школі.
Залежно від гостроти зору спостерігача, неозброєним оком в безмісячну ясну ніч можна розрізнити близько 2500-3000 зір над горизонтом місця спостереження. Вся небесна сфера містить близько 6000 зір, видимих простим оком. Взаємні розташування зорь на небі міняються надзвичайно повільно. Їх можна було б помітити неозброєним оком лише протягом тисячоліть. Зорі і їх групи – сузір'я вже в глибокій старовині служили зручними орієнтирами під час подорожей і для визначення часу... Практика об'єднувати найбільш яскраві зорі в групи і фігури – сузір'я і давати їм найменування склалася також ще в старовині. Іноді невелика група зір об'єднується під загальною назвою, відмінною від назви самого сузір'я. Це так звані астеризмы. Так, наприклад, всім з дитинства знайомий Ківш сузір'я Великої Ведмедиці — сім яскравих зір, утворюючих профіль ковша або каструлі з ручкою або Плеяди — скупчення зір в сузір'ї Тельця.
У сучасну епоху, поняття сузір'я, що історично склалося, втратило свій первинний сенс. Зараз сузір'я – це не та або інша фігура з найбільш яскравих зір, а ділянки зоряного неба з абсолютно конкретними межами між ними. Межі сузір'їв задають в просторі тілесний кут з вершиною в центрі небесної сфери. Все, що знаходиться в межах цього тілесного кута (незалежно від відстані до об'єкту), відноситься до даного сузір'я. Сучасні межі сузір'їв встановлені угодою, прийнятою на з'їзді міжнародного астрономічного союзу (МАС) в 1922 році. З'їзд відхилив пропозицію скасувати поняття сузір'їв і замінити їх стандартними чотирикутниками на небі. У ухваленому рішенні зберегти в ужитку астрономії сузір'я було увічнено спадщину стародавньої культури людей і історії розвитку астрономічних знань. На з'їзді був переглянутий список сузір'їв і межі між ними. Було скасовано 27 невдалих і залишене 88, таких, що охоплюють все небо. У ряді випадків нелегко з'ясувати по яких мотивах виникла та або інша назва сузір'я. У інших випадках з глибин століть до нас дійшли іноді вельми поетичні легенди, що послужили "підставою" для найменування сузір'я.
З 88 сучасних сузір'їв – 47 були відомі ще задовго до нашої ери. Їх назви згадуються в творах ряду стародавніх авторів, таких як Гиппарх, Евдокс, Гезіод, Фалес і ін. В їх числі сузір'я: Андромеда, Близнюки, Велика Ведмедиця, Великий Пес, Водолій, Візничий, Вовк, Волопас, Волосся Вероніки, Ворон, Геркулес, Гідра, Діва, Дельфін, Дракон, Жертовник, Заєць, Змієносець, Кассіопея, Кіт, Козоріг, Лебідь, Лев, Ліра, Мала Ведмедиця, Малий Кінь, Овен, Орел, Оріон, Пегас, Персей, Рак, Риби, Північна Корона, Скорпіон, Стріла, Стрілець, Телець, Терези, Трикутник, Центавр, Цефей, Чаша, Ерідан, Південний Хрест, Південна Корона, Південна Риба.
Друга група сузір'їв, вперше згадувана Байером в його атласі зоряного неба (1603 р.), в своїх назвах відобразила епоху великих географічних відкриттів, екзотику раніше невідомих країн і народів. Це – Журавель, Золота Риба, Індієць, Летюча Риба, Павич, Райський Птах, Тукан, Фенікс, Хамелеон, Південна Гідра, Південний Трикутник.
Третя група сузір'їв вперше зустрічається в списку Гевелія (кінець XVII ст.) – Голуб, Гончі Пси, Одноріг, Жираф, Лисичка, Малий Лев, Муха, Рись, Секстант, Щит. Четверта група сузір'їв (південна півкуля) введена Лакайлем (1752 р.) – Живописець, Мікроскоп, Насос, Октант, Піч, Різець, Сітка, Скульптор, Столова Гора, Телескоп, Циркуль, Годинник.
Зважаючи на величезність об'єкту – Всесвіт, в практиці астрономічних досліджень склався активний обмін публікаціями різних учених і обсерваторій миру. Ця обставина послужила підставою для уніфікації вживаних назв і позначень шляхом вживання латинських повних і стандартно-скорочених назв сузір'їв як міжнародні. Значення цих назв виявляється необхідним при користуванні практично будь-якою астрономічною літературою.
З початку XVII ст. (у «Уранометрії» І. Байера в 1603 р.) зорі кожного сузір'я почали позначати буквами грецького алфавіту a, , g, приблизно в порядку зменьшення їх блиску. У 1712-1725 рр. в тритомному зоряному атласі Д. Флемстіда (Англія) зорі позначалися арабськими цифрами в межах кожного сузір'я в порядку зростання їх прямих піднесень. Ці позначення з додаванням назви сузір'я широко застосовуються в даний час.
Власні назви мають 275 яскравих зірок; з них 80% були надані арабами. Частіше це були назви частин тіла тих фігур, які давали назву всьому сузір'ю. Наприклад, Бетельгейзе — «плече гіганта», Денебола — «хвіст лева», Рас-альхаг (a Змієносця) — «голова» і так далі. Слабкі зорі позначаються номерами зоряних каталогів, в які вони занесені, або їх екваторіальними координатами. Вельми споживано позначення зірок їх номерами в каталозі Боннського огляду неба (BD, епоха 1855 р.). Приклад: BD + 4°4048 — зоря №4048 у зоні від +4°0' до +5°0' каталогу Боннського огляду.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.
1. Виписати в зошит з Додатку I або з Астрономічного енцеклопедичного словника ( стор.187-188) назви сузір'їв та інші відомості, окрім тих сузір'їв, які в графі "положення" відмічені «Пд» (південна півкуля) або (за бажанням) всіх.
2. Назви виписаних сузір'їв (українські, латинські, скорочені) завчити протягом семестра.
3. Виписати в зошит найменування окремих зірок з Додатку II
4. У вечірні часи навчитися без карти і з картою знаходити сузір'я і найбільш яскраві зорі на небі.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.
1. Що є поняттям сузір'я?
2. Коли і як складалися поняття сузір'їв, коли і як введені сучасні поняття сузір'їв і встановлені межі між ними?
3. Чим обумовлені і яка суть міжнародних позначень об'єктів зоряного неба?
ЛІТЕРАТУРА.
1. П.Г.Куликовский "Справочник любителя астрономии", М., "Наука", 1971 г.
2. Ф.Ю.Зигель."Сокровища звездного неба". M., "Наука",1976.
3. П.И.Бакулин, Э.В.Кононович, В.И.Мороз. "Курс общей астрономии". М.,
"Наука", 1977 г.
4. Г.Рей. "Звезды". М., Мир, 1969 г.
5. С.Данлоп. "Азбука звездного неба". М., Мир, 1990 г.
6. А.А. Михайлов. "Звездный атлас" (малый), Ленинград, "Наука", 1978.
7. Могилко, "Атлас звездного неба", М., Учпедгиз, 1958.
8."Атлас звездного неба", М., 1991 г .
9. Астрономічний енциклопедичний словник / за загальною ред. І.А.Климишина та А.О. Корсунь, Львів,2003/
10. І.А.Климишин “Астрономія”, Львів, “Світ”.
11. С.М.Андрієвський, І.А.Климишин, “Курс загальної астрономії”, Одеса, “Астропринт”, 2007.