ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3.

РУХОМА КАРТА ЗОРЯНОГО НЕБА.

 

МЕТА РОБОТИ: Ознайомлення з пристроєм і користуванням рухомою картою при проведені астрономічних спостережень.

ПРИЛАДИ І ПРИЛАДДЯ: Рухома карта неба, лінійка; кишеньковий ліхтарик.

 

ВСТУП.

 

Рухома карта зоряного неба призначена для загального орієнтування при спостереженнях неба. Вона може бути використана і для наближеного визначення часу.

Оскільки карта плоска, а проектована на неї поверхня – сферична, те зображення ділянки неба на карті неможливе без спотворень. Характер спотворень залежить від застосованої проекції. Її вибирають так, щоб суть і величину спотворень можна було врахувати при порівнянні карти і неба, але про наявність спотворень слід пам'ятати завжди.

При побудові зоряних карт може бути використана будь-яка з наступних астрономічних систем координат: екваторіальна, екліптична, галактична. Для загальних цілей найбільш зручна 2-а екваторіальна система координат (координати: пряме піднесення і схилення). Для практичного користування картою найзручніше мати полюс світу в центрі карти – тоді кола схилень виявляються прямими лініями, що проходять через центр карти, а добові паралелі – концентричними колами з тим же центром.

 

 

ПОБУДОВА КАРТИ І ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ.

 

Відповідно до прийнятої системи координат на карті нанесені лінії кол схилень (зазвичай вони відповідають цілим годинам) і лінії добових паралелей (через 10, 15 або 30 градусів). Нанесені лінії оцифровані у відповідних місцях: по контуру карти для прямих піднесень і уздовж кола схилень точки весняного рівнодення для схилень. Зірки, зоряні скупчення, туманності, галактики нанесені на карту відповідно до їх координат на епоху карти. Зорі зазвичай розрізняють по блиску: вони позначаються кружками різних діаметрів.

Для виділення видимій у даний час частини небесної сфери на карту накладається непрозорий круг з вирізом, контури якого відповідають лінії горизонту (z = 90^о), тобто крапки з координатами:

sinj× sin+cosj × cos× cost =0

 

Уздовж вирізу горизонту нанесені азимути, небесний меридіан проходить у напрямі 0^h - 12^h (0°- 180°).

По зовнішньому контуру накладного круга наносяться цифри середнього місцевого часу. Цифра 12 відповідає південній частині лінії небесного меридіана. Для визначення виду неба в заданий момент часу суміщають центри накладного круга і карти, потім повертають накладний круг так, щоб відлік місяця і дати на зовнішньому контурі карти відповідав моменту спостереження на накладному крузі. При цьому усередині вирізу видно ділянка карти, відповідна видимій над горизонтом частині неба. (Рис.1)

Вказівка: Карту слід узяти так, щоб спостережувана частина неба і зображення її на карті були однаково орієнтовані.

 

Рис.1 Рухома карта зоряного неба

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

 

1. Добитися вільного і швидкого знаходження виду неба по даті і моменту.

2. Навчитися визначати час сходу, заходу і кульмінацій світил.

3. По карті визначити положення Сонця на лінії екліптики на вказану дату.

4. Знайти на небі характерну фігуру з яскравих зірок сузір'я, вказаного викладачем.

5. Знайти на карті положення об'єктів, вказаних викладачем на зоряному небі.

6. Визначити по вигляду неба час у момент спостереження. Вказівка:

Для визначення наближеного місцевого середнього часу із спостережень, слід поворотом накладного круга добитися того. щоб у вирізі накладного круга була видна спостережувана в даний момент часу частина зоряного неба. При ретельному виконанні цієї роботи шуканий час – це відлік часу на накладному крузі проти дати на карті.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.

1. Яка система координат і в якій проекції прийнята на рухомій карті?

2. Де і як на карті позначені одиниці прийнятих координат?

3.Як визначити по карті вид неба, якщо відомі дата і час?

4. Як визначити по карті положення Сонця в задану дату?

5. Як за допомогою рухомої карти зоряного неба приблизно визначити місцевий час спостереження ?

ЛІТЕРАТУРА.

1. П.Г.Куликовский. "Справочник любителя астрономии", М., "Наука", 1971.

2. Ф.Ю.Зигель."Сокровища звездного неба". M., "Наука",1976.

3. П.И.Бакулин, Э.В.Кононович, В.И.Мороз."Курс общей астрономии".М.,"Наука",1977 г.

4. Г.Рей. "Звезды". М., Мир, 1969.

5. С.Данлоп. "Азбука звездного неба". М., Мир, 1990.

6. Астрономічний енциклопедичний словник /за загальною ред. І.А.Климишина та А.О. Корсунь/, Львів, 2003.

7. І.А.Климишин “Астрономія”, Львів, “Світ”,1994.

8. С.М.Андрієвський, І.А.Климишин, “Курс загальної астрономії”, Одеса, “Астропринт”, 2007.