КОНТРОЛЬ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ

1. Для гіпотрофії II ступеню характерно зниження маси тіла на:

A. 5-10 %;

B. 10-20 %;

C. 10-15 %;

D. 20-30 %.

2. Який ступінь внутрішньоутробної гіпотрофії у дитини. яка народилася в строк, масою тіла 2700, довжиною 52 см (масо-ростовий показник 51,8):

A. І ступінь;

B. ІІ ступінь;

C. ІІІ ступінь;

D. Гіпотрофії немає.

3. Причини гіпотрофії у дітей раннього віку наступні, крім:

A. Незрілість вищої нервової діяльності;

B. Незрілість адаптаційно – трофічних функцій;

C. Висока активність ферментів травлення;

D. Незрілість нервового апарату кишечнику;

E. Слабкість м’язового шару кишечника.

4. Розвиток ендогенної дистрофії зумовлено наступними факторами:

A. Аліментарний;

B. конституційний;

C. Аномалії розвитку;

D. Спадкова патологія обміну речовин.

5. При зменшенні маси тіла при нормальній довжині діагностується:

A. Гіпостатура;

B. Гіпотрофія;

C. Ейтрофія;

D. Гіпоплазія.

6. При рівномірному зниженні маси та довжини тіла діагностується:

A. Гіпотрофія;

B. Гіпостатура;

C. Гіпоплазія;

D. Ейтрофія.

7. Гіпотрофія І ступеня характеризується дефіцитом маси:

A. 5-10%;

B. 10-20%;

C. менше 5%;

D. 20-30%;

E. 10-15%.

8. В якому віці типово поява блювоти при вродженому пілоростенозі:

A. з перших днів життя;

B. з 2-3 тижня життя;

C. 4-5 тижня;

D. після 2 місяців.

9. Що не може бути причиною внутрішньоутробної гіпотрофії:

A. хронічні захворювання матері;

B. алкоголізм матері;

C. нераціональне харчування матері;

D. плацентарна недостатність.

E. ожиріння матері.

10. Гіпостатура характеризується наступним, крім:

A. Дефіцит маси тіла 15-20%;

B. Рівномірне відставаня маси та довжини тіла;

C. Значне стоншення підшкірно-жирового шару;

D. Гіпотонія мускулатури.

11. Медикаментозне лікування І ступеня гіпотрофії враховує наступне, крім:

A. Призначення ферментів;

B. Призначення гормонів;

C. Призначення вітамінів групи В;

D. Призначення вітамінів А, С, РР.

12. Гіпотрофія – це:

A. Рівномірне відставання дитини у рості та масі тіла при дещо зниженому стані травлення

B. Хронічний розлад травлення з дефіцитом маси тіла

C. Хронічний розлад травлення з надмірною масою тіла

D. Хронічний розлад травлення з нормальною масою тіла

E. Зниження м’язової маси з “безбілковими набряками та нервово-психічними розладами

13. Які з перелічених особливостей дитячого організму не сприяють розвитку гіпотрофії?

A. Напруженість та висока інтенсивність обміну речовин

B. Низька ферментативна активність на всіх рівнях

C. Розміри серця та ємність кровоносної системи

D. Незрілість нервових механізмів регуляції

E. Незрілість ендокринних механізмів регуляції

14. Які з причин гіпотрофії не є екзогенними?

A. Аліментарні фактори

B. Інфекційні

C. Токсичні

D. Психогенна анорексія

E. Вроджені вади шлунково-кишкового тракту

15. Що з перерахованого не відносять до аліментарних факторів?

A. Кількісний недокорм при гіпогалактії

B. Плаский, втягнений сосок материнської груді

C. Мікрогнатія, коротка вуздечка

D. Якісний недокорм (суміш не відповідає віку)

E. Неякісні, простроковані молочні суміші

16. Які з перерахованих причин гіпотрофії не відносять до ендогенних?

A. Первинні синдроми мальабсорбції (непереносимість лактози, сахарози, глюкози; целіакія, муковісцидоз та ін.) та вторинні (алергічна непереносимість білків коров’ячого молока та ін.)

B. Спадкові аномалії обміну речовин (галактоземія, фруктоземія, ксантоматози, хвороби Німана-Піка, Тея-Сакса та ін.)

C. Психогеннна анорексія

D. Ендокринні захворювання (адреногенітальний синдром, гіпотиреоз, гіпофізарний нанізм та ін.)

E. Вроджені імунодефіцитні стани

17. Які процеси характерні для першої фази патогенезу гіпотрофії?

A. Розпад резервних вуглеводів

B. Розпад жирів

C. Розпад ендогенного білка

D. Посилений розпад жирів та білків

E. Посилений розпад жирів, білків та вуглеводів

18. Які процеси характерні для другої фази патогенезу гіпотрофії?

A. Розпад резервних вуглеводів

B. Розпад жирів

C. Розпад ендогенного білка

D. Посилений розпад жирів та білків

E. Посилений розпад жирів, білків та вуглеводів

19. Які процеси характерні для третьої фази патогенезу гіпотрофії?

A. Розпад резервних вуглеводів

B. Розпад жирів

C. Розпад ендогенного білка

D. Посилений розпад жирів та білків

E. Посилений розпад жирів, білків та вуглеводів

20. Синдроми характерні для гіпотрофії (білково-енергетичної недостатності), за винятком:

A. Синдром трофічних розладів

B. Синдром травних порушень

C. Сечовий синдром

D. Синдром дисфункції ЦНС

E. Синдром порушення гемопоезу та зниження імунобіологічної реактивності

21. Фактори ризику пренатальної гіпотрофії, за винятком

A. Пізній гестоз

B. Недоношеність, багатоплідна вагітність

C. Хвороби матері під час вагітності

D. Асфіксія

E. Муковісцидоз

22. Для гіпотрофії першого ступеню характерно зниження маси тіла на:

A. 15-20%

B. 21-30%

C. 11-20%

D. 31-35%

E. 35-40%

23. Для гіпотрофії другого ступеню характерно зниження маси тіла на:

A. 15-20%

B. 21-30%

C. 11-20%

D. 31-35%

E. 35-40%

24. Для гіпотрофії третього ступеню характерно зниження маси тіла на:

A. 15-20%

B. 21-30%

C. 11-20%

D. більше 30%;

E. 35-40%

25. Якою повинна бути пріоритетність заходів при лікуванні гіпотрофії на початковому етапі лікування?

A. Виявлення причини та її ліквідація чи корекція; дієтотерапія; режим та догляд; лікування супутньої патології; вітаміно- та ферментотерапія

B. Дієтотерапія; виявлення причини та її ліквідація чи корекція; режим та догляд; лікування супутньої патології; вітаміно- та ферментотерапія

C. Режим та догляд; лікування супутньої патології; дієтотерапія; вітаміно- та ферментотерапія; виявлення причини та її ліквідація чи корекція

D. Вітаміно- та ферментотерапія; дієтотерапія; режим та догляд; лікування супутньої патології; виявлення причини та її ліквідація чи корекція

E. Лікування супутньої патології; вітаміно- та ферментотерапія; режим та догляд; виявлення причини та її ліквідація чи корекція; дієтотерапія

26. Яких з перерахованих принципів слід дотримуватись при дієтотерапії гіпотрофії?

A. Посилене харчування з підвищенням калорійності, підвищення об’єму харчування, більша кратність прийомів їжі, зміна суміші

B. Використання легкозасвоюваної їжі(“омолодження дієти”), більша кратність прийомів їжі (7-10 разів), ведення щоденника кількості їжі, розрахунок харчування раз у 5-7 днів, копрограма 2 рази на тиждень

C. Переведення на адаптовані суміші, до складу яких входять крупи, введення прикорму за віком, жирові додатки (вершки, масло)

D. Провести корекцію харчування сиром, посилити питний режим

E. Усе вище перераховане

27. Яка тривалість періоду виявлення толерантності до їжі при гіпотрофії другого ступеню?

A. 10-14 днів

B. 3-7 днів

C. 1-3 дні

D. 15-20 днів

E. 21-30 днів

28. Яка тривалість періоду виявлення толерантності до їжі при гіпотрофії третього ступеню?

A. 10-14 днів

B. 3-7 днів

C. 1-3 дні

D. 15-20 днів

E. 21-30 днів

29. Яка з перерахованих форм гіпотрофії більш характерна для дітей дошкільного й шкільного віку?

A. ЗВУР

B. Гіпостатура

C. Квашіоркор

D. Маразм аліментарний

E. Дефіцит незамінних жирних кислот

30. Для якої форми гіпотрофії характерна тріада Джелліфа (нервово-психічні розлади, набряки, зменшення м’язової маси, відставання у фізичному розвитку)?

A. ЗВУР

B. Гіпостатура

C. Квашіоркор

D. Дефіцит незамінних жирних кислот

31. Для якої форми гіпотрофії характерні зміни волосся (посвітління, “симптом прапору”), дерматит, місяцеподібне обличчя, діарея, анемія?

A. ЗВУР

B. Квашіоркор

C. Гіпостатура

D. Маразм

E. Дефіцит незамінних жирних кислот

32. Для якої форми гіпотрофії більш характерне рівномірне відставання у рості та масі тіла (найчастіше у другому півріччі або на другому році життя), відповідність кісткового віку маси та довжини тіла, наявність вроджених вад розвитку?

A. ЗВУР

B. Гіпостатура

C. Квашіоркор

D. Маразм

E. Дефіцит незамінних жирних кислот

33. При якій формі гіпотрофії розрізняють гіпотрофічний, гіпопластичний та диспластичний варіанти?

A. ЗВУР

B. Гіпостатура

C. Квашіоркор

D. Маразм

E. Дефіцит незамінних жирних кислот

34. Яка форма гіпотрофії може виникнути при харчуванні неадаптованими сумішами або при мальабсорбції жирів і супроводжується алопецією, тромбоцитопенією, рецидивуючими інфекціями шкіри та легенів, нечіткістю зору?

A. ЗВУР

B. Гіпостатура

C. Квашіоркор

D. Маразм

E. Дефіцит незамінних жирних кислот

35. Характерні особливості випорожнень при гіпотрофії:

A. “Голодні” випорожнення в невеликій кількості, з гнилісним запахом

B. Велика кількість слизу та лейкоцитів у випорожненнях

C. Диспепсичні, зеленого кольору випорожнення

D. Наявність крохмалю, м’язових волокон, нейтрального жиру

E. Усе вище перераховане

36. Які захворювання слід запідозрити у дитини при наявності гіпотрофії?

A. Перинатальна енцефалопатія

B. Бронхолегенева дисплазія

C. Вроджені вади серця, ШКТ, імунодефіцитні стани

D. Синдроми мальабсорбції та мальдигестії, аномалії обміну речовин

E. Усе вище перераховане

37. Характерні симптоми аліментарного маразму:

A. Дефіцит маси тіла більше 35%

B. Витончення м’язів та підшкірної клітковини, кардіо- та гепатомегалія, периферичні набряки

C. Анамнестичні дані щодо недостатнього харчування, динаміки маси тіла, соціально-економічного положення сім’ї, неврозів або психічних стресів

D. Пелагрозний дерматит, фолікулярний гіперкератоз, ослаблення коренів волосся, стоматит

E. Усе перераховане

38. Для якого з перелічених захворювань характерні наступні фази дієти: період визначення толерантності до їжі, перехідний період, період посиленого харчування?

A. Муковісцидоз, бронхолегенева форма

B. Паратрофія

C. Гіпотрофія

D. Неспецифічний виразковий коліт

E. Усі перелічені

39. В якому періоді лікування гіпотрофії ставиться завдання нормалізації об’єму циркулюючої крові, підтримки та корекції обміну електролітів, стимуляції синтезу білка?

A. Перші два дні терапії (встановлення толерантності)

B. У перехідному періоді

C. У періоді посиленого харчування

D. На протязі усього лікування

E. В жодному з перерахованих

40. Чим характеризується перехідний період дієтотерапії?

A. Підвищенням харчового навантаження білком шляхом додавання білкових сумішей, енпітів, сиру, кефіру

B. Підвищенням харчового навантаження вуглеводами шляхом додавання глюкози, цукрового сиропу, каш

C. Підвищенням харчового навантаження жирами (жировий енпіт, вершки)

D. Контролем копрограми та розрахунком харчових інгредієнтів 1 раз у 3-4 дні

E. Усім вище перерахованим

41. Критерієм ефективності дієтичного лікування є:

A. Підвищення емоційного тонусу та нормалізація апетиту

B. Покращення стану шкіри та тургору тканин

C. Щоденне підвищення маси тіла на 25-30 грамів, покращення копрограми

D. Нормалізація індексу Чулицької

E. Усе вище перераховане

A. Підсумкові тести.

1 У хлопчика 3 років на фоні вродженої вади серця спостерігається одночасна затримка маси та росту. Як це назвати?

A.Гіпостатура

B.Гіпотрофія

C.Гіпоплазія

D.Субнанізм

E.Нанізм

2 Дитині 3 місяці, на штучному вигодовуванні з 2-х місяців. Годується 4 рази на день розведеним коров'ячим молоком, 1 раз – овочеве пюре та терте яблуко. Які зміни необхідні, щоб вигодовування стало раціональним?

A.Включити в раціон 10-процентну манну кашу

B.Призначити цільне коров'яче молоко

C.Призначити адаптовану молочну суміш

D.Ввести в раціон яєчний жовток

E.Призначити овочевий відвар

3 Дитині 6,5 місяців. Вигодовується тільки грудним молоком. Під час огляду лікар виявив у дитини гіпотрофію I ступіня. Який перший прикорм найбільш бажаний для цієї дитини?

A.5% манна каша

B.Овочеве пюре

C.10% каша

D.Терте яблуко

E.Сир.

4 Для здорової дитини чотирьох місяців, що знаходиться на природному вигодовуванні, потрібно призначити перше підгодовування. Яке блюдо доцільніше використати у цьому випадку?

A.Овочеве пюре

B.5% манна каша

C.Печиво

D.Ячнева каша

E.Терте яблуко

5 Дитина 3-х місяців на штучному вигодовуванні з 2-х місяців. Годується 5 разів на день розведеним коров`ячим молоком, 1 раз – овочеве пюре та терте яблуко. Які зміни необхідні, щоб вигодовування стало раціональним?

A.Призначити адаптовану молочну суміш

B.Призначити цільне коров”яче молоко

C.Включити в раціон 10-процентну манну кашу

D.Ввести в раціон яєчний жовток

E.Призначити овочевий відвар

6 У стаціонарі з приводу пневмонії знаходиться дитина 5 місяців, яка перебуває на природньому вигодовуванні, у дитини сфорувалася гіпотрофія з дефіцитом маси 11%. Після одужання лікар рекомендує матері ввести перший прикорм. Які з наведених продуктів слід рекомендувати в якості першого прикорму?

A.Овочеве пюре

B.Кисломолочні продукти

C.Терте яблуко

D.Каша із злаків

E.Адаптована молочна суміш

7 Дитина віком 7 місяців. Маса тіла при народженні 3450 г. Знаходиться на природньому вигодовуванні. Прикорми введені своєчасно. Визначте добову потребу в білку у цієї дитини.

A.3,0 г/кг

B.2,0 г/кг

C.2,5 г/кг

D.3,5 г/кг

E.4,0 г/кг

8 Хлопчикові 5 місяців. Народився з масою 3000 г від вагітності з фізіологічним перебігом. Пологи вчасні. Закричав одразу, до груді прикладений в першу добу. В теперешній час годується лише груддю. В розвитку не відстає, щеплення за віком, маса тіла 9100 г. Який прикорм найбільш раціональний?

A.М'ясний бульйон

B.Утриматися від введення прикорму

C.Каша манна

D.Печиво з молоком

E.Овочеве пюре

9 Дитина 4-х місяців. Народилася з масою 3200, здоровою. Мати відзначає, що останні 7 днів хлопчик став неспокійним, гірше спить вдень і вночі, безпричинно кричить після годування й у проміжках між ними. У матері гіпогалактія. Яка оптимальна тактика лікаря в цьому випадку?

A.Лікування гіпогалактії в матері

B.Введення прикорму в раціон дитини

C.Призначення докорму

D.Введення в раціон дитини творогу

E.Введення коригуючих добавок

10 Дитині 2 місяці. Мати звернулась до дільничого педіатра зі скаргами на періодичний неспокій дитини, недостатню прибавку у масі, блідість шкірних покривів. При огляді відмічається помірна блідість шкіри та видимих слизових оболонок, витончення підшкірної основи на тулубі, животі. Шкірна складка на рівні пупка досягає 0,8см. Психомоторний розвиток відповідає віку. Яке порушення фізичного розвитку в дитини ?

A.Гіпостатура

B.Паратрофія

C.Гіпотрофія

D.Нанізм

E.Єутрофія

11 У дитини віком 4 місяці діагностовано гіпотрофію ІІ ступеня. Який дефіцит маси у дитини?

A.5 - 10 %

B.10 - 20%

C.31 - 50 %

D.21 - 30%

E.51 - 70%

12 Дитина віком 3 місяці страждає на гіпотрофію ІІ ступеню аліментарного генезу, період реконвалесценції. Знаходиться на етапі максимального харчування. При розрахунку лікування виник дефіцит білкової частини раціону. Чим корригувати дефіцит білку?

A.Кефір

B.Сир

C.Каша

D.Фруктові соки

E.Овочеве пюре

13 Дитина віком 4 місяці, народилася з масою 3350 . Два місяці тому перенесла гостру кишкову інфекцію, після чого зберігаються нестійкі випорожнення, збльовування. На момент огляду: маса – 5000 г, тургор тканин знижений, тонкий підшкірний жировий прошарок на тулубі і кінцівках. Має місце м’язова гіпотонія, гепатомегалія. Попередній діагноз: гіпотрофія ІІ ступеня. Який об’єм харчування на добу у першій фазі лікувального харчування необхідний даній дитині?

A.1/2 від вікової потреби

B.Вікову потребу

C.1/5 від вікової потреби

D.1/3 від вікової потреби

E.1/4 від вікової потреби

14 Дитина віком 6 міс госпіталізована в відділення зі скаргами на зригування, млявість, відсутність прибавки маси тіла, не сидить. Шкіра бліда, слизові оболонки сухі, бліді, еластічність шкіри, тургор тканин знижений. Підшкірно-жирова складка на рівні пупка 4-5 мм. Підшкірна основа зменьшена на тулубі, кінцівках. Дефіцит маси тіла - 25%. Який діагноз призначити дитині?

A.гіпотрофія 2 ст.

B.гіпотрофія 3 ст.

C.паратрофія

D.нормотрофія

E.гіпотрофія 1 ст

15 Дівчинка віком 3 міс госпіталізована в відділення зі скаргами на відсутність прибавки маси тіла, зригування, млявість, відстае у розвитку. Шкіра та слизові оболонки бліді, сухі, тургор тканин еластічність шкіри знижена. Підшкірна основа відсутня на тулубі, кінцівках. Підшкірно-жирова складка на рівні пупка 3 мм. знижений. Дефіцит маси тіла - 32%. Період встановлення толерантності до їжи триває для дитини.

A.2 міс.

B.2 доби

C.7 днів

D.1 день

E.не треба

16 Дитина госпіталізована з дефіцитом маси тіла 34% зі скаргами на зригування, млявість, відмовляеться від їжі. Який препарат призначити дитині для парентерального вигодовування?

A.реополіглюкін

B.фізіологічний розчін

C.інфезол

D.гемодез

E.ессенціале

17 Доношена дитина 2 міс., народилась з масою 3 кг. До 1 міс. годувалась молоком матері, потім мати захворіла та госпіталізована до лікарні. Чим треба годувати дитину, якщо немає материнського молока?

A.молоком кози

B.кашою з манки

C.сумішшю “НАН”

D.сумішшю “ Малиш”

E.овочевим супом

18 Дитині 3 місяці, маса тіла - 4500 г, вигодовування штучне. Народилась доношеною з масою тіла 3250 г. З анамнезу відомо, що у дитини з народження розлади випорожнення, пері одичне зригування, кишкові кольки, здуття живота. Об'єктивно: клінічні ознаки гіпотрофії І ступеня, дефіцит маси тіла 16 %. Випорожнення жовтого кольору, рідке, пінисте, без слизу. При бактеріологічному дослідженні калу патології не виявлено. Які імовірні причини розвитку гіпотрофії у даної дитини?

A.Гостра кишкова інфекція

B.Пілоростеноз

C.Пілоросназм

D.Синдром мальабсорбції

E.Кишкова форма муковісцидозу

19 Дитині 4 місяці, з масою тіла при народженні 3350 г, два місяці тому перенесла гостру кишкову інфекцію, після чого з'явилися нестійкі випорожнення, відзначається зригування. На момент огляду маса тіла - 5000 г, знижений тургор тканин, стоншений підшкірний жировий шар на тулубі і кінцівках. М'язова гіпотонія, гепатомегалія. Попередній діагноз: гіпотрофія II ступеня. Який обсяг харчування у добу необхідний даній дитині?

A.1/4 від того, що має бути за віком

B.Відповідний віку

C.1/5 від відповідного за віком

D.1/3 від відповідного за віком

E.1/2 від відповідного за віком

20 Дитина 2-х місяців народила ся в нормальний термін з масою тіла 3500 г. Вигодовування змішане. Фактична маса тіла - 4900 г. Дайте оцінку маси тіла дитини.

A.Відповідає віку

B.На 150 м менше нормальної

C.Гіпотрофія І ступеня

D.Гіпотрофія II ступеня

E.Паратрофія І ступеня

21 Дитині 5 місяців. Вигодовується тільки грудним молоком. Під час огляду лікар виявив у дитини гіпотрофію І ступеня. Який перший прикорм найбільш бажаний для цієї дитини?

A.Овочеве пюре

B.5 % манна каша

C.10 % манна каша

D.Гречана каша

E.Вівсяна каша

22 Дитині 2 місяці. Мати звернулась до дільничного педіатра зі скаргами на періодичний неспокій дитини, недостатню прибавку у масі, блідість шкірних покривів. При огляді відмічається помірна блідість шкіри та видимих слизових оболонок, витончення підшкірної основи на тулубі, животі. Шкірна складка на рівні пупка досягає 0,8 см. Психомоторний розвиток відповідає віку. Яке порушення фізичного розвитку в дитини?

A Гіпотрофія

B Паратрофія .'" М'-г-

C Гіпостатура

D Нанізм

E Еутрофія

23 Добовий об’єм молочної суміші у перший день лікування при гіпотрофії другого ступеню складає приблизно:

A.2/3 від необхідного за масою тіла

B.½ від необхідного за масою тіла

C.1/3 від необхідного за масою тіла

D.Повний об’єм за масою тіла

E.Суміш не повинна вводитись

24 Добовий об’єм молочної суміші у перший день лікування при гіпотрофії третього ступеню складає приблизно:

A.2/3 від необхідного за масою тіла

B.½ від необхідного за масою тіла

C.1/3 від необхідного за масою тіла

D.Повний об’єм за масою тіла

E.Суміш не повинна вводитись

25 Добовий калораж при гіпотрофії першого ступеню тяжкості складає:

A.120-130 ккал/кг/добу

B.100-105 ккал/кг/добу

C.75-80 ккал/кг/добу

D.60 ккал/кг/добу

E.30 ккал/кг/добу

26 Добовий калораж при гіпотрофії другого ступеню тяжкості складає:

A.120-130 ккал/кг/добу

B.100-105 ккал/кг/добу

C.75-80 ккал/кг/добу

D.60 ккал/кг/добу

E.30 ккал/кг/добу

27 Добовий калораж при гіпотрофії третього ступеню тяжкості складає:

A.120-130 ккал/кг/добу

B.100-105 ккал/кг/добу

C.75-80 ккал/кг/добу

D.60 ккал/кг/добу

E.30 ккал/кг/добу

28 Добова кількість білка для дитини з гіпотрофією першого ступеню тяжкості становить:

A.2,5 г/кг/добу

B.2,0 г/кг/добу

C.1,5 г/кг/добу

D.1,0 г/кг/добу

E.0,6-0,7 г/кг/добу

29 Добова кількість білка для дитини з гіпотрофією другого ступеню тяжкості становить:

A.2,5 г/кг/добу

B.2,0 г/кг/добу

C.1,5 г/кг/добу

D.1,0 г/кг/добу

E.0,6-0,7 г/кг/добу

30 Добова кількість білка для дитини з гіпотрофією третього ступеню тяжкості становить:

A.2,5 г/кг/добу

B.2,0 г/кг/добу

C.1,5 г/кг/добу

D.1,0 г/кг/добу

E.0,6-0,7 г/кг/добу

31 Які рідини, що вводяться перорально при гіпотрофії для покриття дефіциту води та електролітів в організмі:

A.Молоко

B.Глюкозо-сольові розчини (ораліт, регідрон, цитроглюкосолан та ін.)

C.Дистильована вода

D.Чай

E.Укропна вода

32 Яка добова доза калію та натрію повинна бути як при ентеральному, так і при парентеральному годуванні?

A.2 ммоль/кг К та 1 ммоль/кг Na

B.4 ммоль/кг К та 2-2,5 ммоль/кг Na

C.5 ммоль/кг К та 3-4 ммоль/кг Na

D.7 ммоль/кг К та 3-5 ммоль/кг Na

E.Не має суттєвого значення

1. Ребенок в трехмесячном возрасте перенес тяжелую сальмонеллезную инфекцию. В год масса тела составляет 7,350. Бледность кожных покровов. Подкожно-жировой слой истончен на туловище и конечностях, тургор тканей снижен. Мышечная гипотония. Отмечается срыгивание и периодически неустойчивый стул. Диагностирована гипотрофия. Каков генез заболевания у ребенка.

A Повышение катаболизма углеводов и жиров

B Повышение катаболизма белков

C Повышение экскреции азотистых оснований

D Нарушение дезинтоксикационной функции печени

E Расстройство всех видов обмена веществ

2. Дитині 4 місяці, скарги матері на зниження апетиту у дитини, неспокій, переривчастий сон. Маса тіла при народженні 3000 г, з 2-х місяців вигодовується штучно, мати самостійно тричі змінювала суміші. В 2,5 місяці дитина перенесла гостру пневмонію. Об’єктивно: дефіцит маси 21%, шкіра бліда, підшкірна основа потоншена на тулубі і кінцівках, шкірна складка на рівні пупка 0,5 см, еластичність і тургор знижені. Визначається м’язева гіпотонія, прояви рахіту. В легенях дихання пуерильне, тони серці гучні тахікардія. Живіт м’який, печінка + 2 см. Випорожнення не стійкі. Ваш попередній діагноз?

A Постнатальна гіпотрофія ІІ ступеню.

B Пренатальна гіпотрофія ІІ ступеню.

C Постнатальна гіпотрофія І ступеню.

D Постнатальна гіпотрофія ІІІ ступеню.

E Гіпостатура.

3. Дитині 1 рік. Маса тіла при народженні 3300 г. З 3 місяців переведена на штучне вигодовування адаптованими сумішами. Дитина перенесла гостру пневмонію, дизентерію. Маса тіла 8000 г. Об’єктивно: шкіра бліда, суха, волосся і нігті ламкі, підшкірна клітковина потоншена, тургор тканин знижений. Тони серця ослаблені. Живіт збільшений в об’ємі, дитина має вигляд „павука”. Апетит знижений. Випорожнення великого об’єму, пінисті, жирні з різким неприємним запахом, без слизу і крові. Вперше такі випорожнення з’явилися після введення в раціон манної каші. Покращення стану дитини буває лише при виключенні з раціону каш. Який попередній діагноз?

A Целіакія

B Лактазна недостатність

C Гіпотрофія ІІ ступеню

D Дисбактеріоз кишечника

E Кишкова інфекція

Колоквіум по контрольним запитанням.

Ситуаційні задачі:

Задача 1.

До Вас звернулась мати з дитиною 3-х місяців. Вага при народженні 3500г., в дійсний час – 5 кг. Мати відзначає неспокій стану дитини за останні два тижні. Об’єктивно: блідість шкіри, відсутність п/ш жирової клітковини на животі при задовільному її розвитку на інших ділянках тіла. Тургор тканин знижений. Зі сторони внутрішніх органів патологї не відмічено.

Питання:

1. Діагноз

2. Ступінь важкості захворювання

3. Обгрунтування діагнозу

Задача 2.

Хворий А., 29 днів. Поступив в відділення грудного віку. Зі слів матері, блювота “фонтаном” майже після кожного годування (відразу чи через 20-30 хвилин), неспокій, закреп, відсутність прибавки в масі. Перші вказані розлади з’явились з віку 22 днів. Із анамнезу: від другої доношеної вагітності з масою 3500, пологи стрімкі, дитина на природному вигодовуванні.

Об’єктивно: шкіра суха, підшкірно-жировий шар погано розвинений на тулубі, кінцівках, тургор знижений. Маса 3100. (дефіцит 26%). Живіт помірно здутий, гази не відходять, стул після клізми.

Питання:

1. Діагноз

2. Які причини призвели до такого стану дитини

3. Ваші дії.

Задача 3.

Часто хворіючій дитині 3-х міс. поставлений діагноз: гіпотрофія. Дитина квола, апатична, груди бере без бажання, смокче кволо. Дефіцит маси біля 25%, п/ш жировий шар відсутній на череві, різко знижений на кінцівках. Тургор тканин знижений. Стул із схильністю до закрепів, сечовипускання рідке.

Питання:

1. Ступінь гіпотрофії

2. Головний принцип розрахунку б.ж.у.

3. Якому виду їжі надається перевага для цієї дитини, кількість її.

4. Що ще необхідно призначити дитині для кращого травлення і засвоєння їжі.

Задача 4.

Дитина 3-х міс. (із задачі 3) отримує вірне харчування і ферменти. Апетит став покращуватись, але дитина, як і раніше, з’їдає менше потрібного, загальмована. В масі не прибавляє.

Питання:

1. Із чим, з вашої точки зору, зв’язана така торпідність процесів.

2. Яка замісна терапія показана даній дитині.

Задача 5. Хворий М., 2,5 міс. поступив в клініку з приводу зниження апетиту, відсутності прибавки в масі, покашлювання. Дитина народилася від другої доношеної вагітності з масою 3800 і довжиною тіла 52 см., до грудей була прикладена на другу добу. З одного місяця – на змішаному вигодовуванні. Соки отримував нерегулярно по 5- 10 мл. На вулицю мати дитину не виносила, купала нерегулярно. В 1,5 міс переніс гостру пневмонію. Об’єктивно: Маса 3400, кволий, активних рухів мало, голову не тримає. Шкіра бліда, суха. Підшкірна основа незначно збережена на обличчі. Еластичність шкіри, тургор тканин знижені. Шкірна складка на рівнв пупка 3 мм. Дефіцит маси 35,9%, ЧДР – 48 в /хв. Печінка +2см. Стул 2 р. в добу, рідкий.

Питання:

1. Діагноз

2. Що сприяло розвитку в даному випадку гіпотрофії

3. Який прогноз у цієї дитини

4. Чи можна було попередити розвиток гіпотрофії у даної дитини.

7. Рекомендована літратура.

1. “Медицина дитинства” / Під редакцією П.С.Мощича. – Київ “Здоровя”. – Том 1. – С.543 - 582.

2. Майданник В.Г. Педиатрия. –Харьков, Фолио.- 2002. - стр. 6 – 26,26 – 31

3. Шабалов Н.И. Детские болезни. –С.-Петербург.Питер.- 1999.- стр. 149 – 170.

4. Лекції кафедри

Вар1

42. Медикаментозне лікування І ступеня гіпотрофії враховує наступне, крім:

A. Призначення ферментів;

B. Призначення гормонів;

C. Призначення вітамінів групи В;

D. Призначення вітамінів А, С, РР.

43. Гіпотрофія – це:

A. Рівномірне відставання дитини у рості та масі тіла при дещо зниженому стані травлення

B. Хронічний розлад травлення з дефіцитом маси тіла

C. Хронічний розлад травлення з надмірною масою тіла

D. Хронічний розлад травлення з нормальною масою тіла

E. Зниження м’язової маси з “безбілковими набряками та нервово-психічними розладами

44. Які з перелічених особливостей дитячого організму не сприяють розвитку гіпотрофії?

A. Напруженість та висока інтенсивність обміну речовин

B. Низька ферментативна активність на всіх рівнях

C. Розміри серця та ємність кровоносної системи

D. Незрілість нервових механізмів регуляції

E. Незрілість ендокринних механізмів регуляції

45. Які з причин гіпотрофії не є екзогенними?

A. Аліментарні фактори

B. Інфекційні

C. Токсичні

D. Психогенна анорексія

E. Вроджені вади шлунково-кишкового тракту

46. Що з перерахованого не відносять до аліментарних факторів?

A. Кількісний недокорм при гіпогалактії

B. Плаский, втягнений сосок материнської груді

C. Мікрогнатія, коротка вуздечка

D. Якісний недокорм (суміш не відповідає віку)

E. Неякісні, простроковані молочні суміші

47. Які з перерахованих причин гіпотрофії не відносять до ендогенних?

A. Первинні синдроми мальабсорбції

B. Спадкові аномалії обміну речовин

C. Психогеннна анорексія

D. Ендокринні захворювання

E. Вроджені імунодефіцитні стани

48. Які процеси характерні для першої фази патогенезу гіпотрофії?

A. Розпад резервних вуглеводів

B. Розпад жирів

C. Розпад ендогенного білка

D. Посилений розпад жирів та білків

E. Посилений розпад жирів, білків та вуглеводів

49. Які процеси характерні для другої фази патогенезу гіпотрофії?

A. Розпад резервних вуглеводів

B. Розпад жирів

C. Розпад ендогенного білка

D. Посилений розпад жирів та білків

E. Посилений розпад жирів, білків та вуглеводів

50. Для гіпотрофії другого ступеню характерно зниження маси тіла на:

A. 15-20%

B. 21-30%

C. 11-20%

D. 31-35%

E. 35-40%

51. Для гіпотрофії 3 ст характерно зниження маси тіла на:

A. 15-20%

B. 21-30%

C. 11-20%

D. більше 30%;

E. 35-40%

52. Якою повинна бути пріоритетність заходів при лікуванні гіпотрофії на початковому етапі лікування?

Лікування супутньої патології; вітаміно- та ферментотерапія; режим та догляд; виявлення причини та її ліквідація чи корекція

53. Яка форма гіпотрофії може виникнути при харчуванні неадаптованими сумішами або при мальабсорбції жирів і супроводжується алопецією, тромбоцитопенією, рецидивуючими інфекціями шкіри та легенів, нечіткістю зору?

A. ЗВУР

B. Гіпостатура

C. Квашіоркор

D. Маразм

E. Дефіцит незамінних жирних кислот

54. Характерні особливості випорожнень при гіпотрофії:

A. “Голодні” випорожнення в невеликій кількості, з гнилісним запахом

B. Велика кількість слизу та лейкоцитів у випорожненнях

C. Диспепсичні, зеленого кольору випорожнення

D. Наявність крохмалю, м’язових волокон, нейтрального жиру

E. Усе вище перераховане

55. Які захворювання слід запідозрити у дитини при наявності гіпотрофії?

A. Перинатальна енцефалопатія

B. Бронхолегенева дисплазія

C. Вроджені вади серця, ШКТ, імунодефіцитні стани

D. Синдроми мальабсорбції та мальдигестії, аномалії обміну речовин

E. Усе вище перераховане

56. Характерні симптоми аліментарного маразму:

A. Дефіцит маси тіла більше 35%

B. Витончення м’язів та підшкірної клітковини, кардіо- та гепатомегалія, периферичні набряки

D. Пелагрозний дерматит, фолікулярний гіперкератоз, ослаблення коренів волосся, стоматит

E. Усе перераховане

57. Добова кількість білка для дитини з гіпотрофією третього ступеню тяжкості становить:

A. 2,5 г/кг/добу

B. 2,0 г/кг/добу

C. 1,5 г/кг/добу

D. 1,0 г/кг/добу

E. 0,6-0,7 г/кг/добу

58. Які рідини, що вводяться перорально при гіпотрофії для покриття дефіциту води та електролітів в організмі:

A. Молоко

B. Глюкозо-сольові розчини (ораліт, регідрон,

C. Дистильована вода

D. Чай

E. Укропна вода

59. Яка добова доза калію та натрію повинна бути як при ентеральному, так і при парентеральному годуванні?

A. 2 ммоль/кг К та 1 ммоль/кг Na

B. 4 ммоль/кг К та 2-2,5 ммоль/кг Na

C. 5 ммоль/кг К та 3-4 ммоль/кг Na

D. 7 ммоль/кг К та 3-5 ммоль/кг Na

E. Не має суттєвого значення

60. У дитини віком 4 місяці діагностовано гіпотрофію ІІ ступеня. Який дефіцит маси у дитини?

A. 5 - 10 %

B. 10 - 20%

C. 31 - 50 %

D. 21 - 30%

E. 51 - 70%

61. Дитина віком 3 місяці страждає на гіпотрофію ІІ ступеню аліментарного генезу, період реконвалесценції. Знаходиться на етапі максимального харчування. При розрахунку лікування виник дефіцит білкової частини раціону. Чим корригувати дефіцит білку?

A. Кефір

B. Сир

C. Каша

D. Фруктові соки

E. Овочеве пюре

62. Дитина віком 4 місяці, народилася з масою 3350 . Два місяці тому перенесла гостру кишкову інфекцію, після чого зберігаються нестійкі випорожнення, збльовування. На момент огляду: маса – 5000 г, тургор тканин знижений, тонкий підшкірний жировий прошарок на тулубі і кінцівках. Має місце м’язова гіпотонія, гепатомегалія. Попередній діагноз: гіпотрофія ІІ ступеня. Який об’єм харчування на добу у першій фазі лікувального харчування необхідний даній дитині?

A. 1/2 від вікової потреби

B. Вікову потребу

C. 1/5 від вікової потреби

D. 1/3 від вікової потреби

E. 1/4 від вікової потреби

63. Дитина віком 6 міс госпіталізована в відділення зі скаргами на зригування, млявість, відсутність прибавки маси тіла, не сидить. Шкіра бліда, слизові оболонки сухі, бліді, еластічність шкіри, тургор тканин знижений. Підшкірно-жирова складка на рівні пупка 4-5 мм. Підшкірна основа зменьшена на тулубі, кінцівках. Дефіцит маси тіла - 25%. Який діагноз призначити дитині?

A. гіпотрофія 2 ст.

B. гіпотрофія 3 ст.

C. паратрофія

D. нормотрофія

E. гіпотрофія 1 ст

64. Дівчинка віком 3 міс госпіталізована в відділення зі скаргами на відсутність прибавки маси тіла, зригування, млявість, відстае у розвитку. Шкіра та слизові оболонки бліді, сухі, тургор тканин еластічність шкіри знижена. Підшкірна основа відсутня на тулубі, кінцівках. Підшкірно-жирова складка на рівні пупка 3 мм. знижений. Дефіцит маси тіла - 32%. Період встановлення толерантності до їжи триває для дитини.

A. 2 міс.

B. 2 доби

C. 7 днів

D. 1 день

E. не треба

65. Дитина госпіталізована з дефіцитом маси тіла 34% зі скаргами на зригування, млявість, відмовляеться від їжі. Який препарат призначити дитині для парентерального вигодовування?

A. реополіглюкін

B. фізіологічний розчін

C. інфезол

D. гемодез

E. ессенціале

66. Доношена дитина 2 міс., народилась з масою 3 кг. До 1 міс. годувалась молоком матері, потім мати захворіла та госпіталізована до лікарні. Чим треба годувати дитину, якщо немає материнського молока?

A. молоком кози

B. кашою з манки

C. сумішшю “НАН”

D. сумішшю “ Малиш”

E. овочевим супом

67. Дитині 3 місяці, маса тіла - 4500 г, вигодовування штучне. Народилась доношеною з масою тіла 3250 г. З анамнезу відомо, що у дитини з народження розлади випорожнення, пері одичне зригування, кишкові кольки, здуття живота. Об'єктивно: клінічні ознаки гіпотрофії І ступеня, дефіцит маси тіла 16 %. Випорожнення жовтого кольору, рідке, пінисте, без слизу. При бактеріологічному дослідженні калу патології не виявлено. Які імовірні причини розвитку гіпотрофії у даної дитини?

A. Гостра кишкова інфекція

B.Пілоростеноз

C.Пілоросназм

D. Синдром мальабсорбції

E. Кишкова форма муковісцидозу

68. Дитині 4 місяці, з масою тіла при народженні 3350 г, два місяці тому перенесла гостру кишкову інфекцію, після чого з'явилися нестійкі випорожнення, відзначається зригування. На момент огляду маса тіла - 5000 г, знижений тургор тканин, стоншений підшкірний жировий шар на тулубі і кінцівках. М'язова гіпотонія, гепатомегалія. Попередній діагноз: гіпотрофія II ступеня. Який обсяг харчування у добу необхідний даній дитині?

A. 1/4 від того, що має бути за віком

B. Відповідний віку

C. 1/5 від відповідного за віком

D. 1/3 від відповідного за віком

E. 1/2 від відповідного за віком

69. Дитина 2-х місяців народила ся в нормальний термін з масою тіла 3500 г. Вигодовування змішане. Фактична маса тіла - 4900 г. Дайте оцінку маси тіла дитини.

A. Відповідає віку

B. На 150 м менше нормальної

C. Гіпотрофія І ступеня

D. Гіпотрофія II ступеня

E. Паратрофія І ступеня

70. Дитині 2 місяці. Мати звернулась до дільничного педіатра зі скаргами на періодичний неспокій дитини, недостатню прибавку у масі, блідість шкірних покривів. При огляді відмічається помірна блідість шкіри та видимих слизових оболонок, витончення підшкірної основи на тулубі, животі. Шкірна складка на рівні пупка досягає 0,8 см. Психомоторний розвиток відповідає віку. Яке порушення фізичного розвитку в дитини?

1. Гіпотрофія

2. Паратрофія .'" М'-г-

3. Гіпостатура

4. Нанізм

5. Еутрофія

Вар2

71. Для гіпотрофії II ступеню характерно зниження маси тіла на:

A. 5-10 %;

B. 10-20 %;

C. 10-15 %;

D. 20-30 %.

72. Який ступінь внутрішньоутробної гіпотрофії у дитини. яка народилася в строк, масою тіла 2700, довжиною 52 см (масо-ростовий показник 51,8):

A. І ступінь;

B. ІІ ступінь;

C. ІІІ ступінь;

D. Гіпотрофії немає.

73. Причини гіпотрофії у дітей раннього віку наступні, крім:

A. Незрілість вищої нервової діяльності;

B. Незрілість адаптаційно – трофічних функцій;

C. Висока активність ферментів травлення;

D. Незрілість нервового апарату кишечнику;

E. Слабкість м’язового шару кишечника.

74. Розвиток ендогенної дистрофії зумовлено наступними факторами:

A. Аліментарний;

B. конституційний;

C. Аномалії розвитку;

D. Спадкова патологія обміну речовин.

75. При зменшенні маси тіла при нормальній довжині діагностується:

A. Гіпостатура;

B. Гіпотрофія;

C. Ейтрофія;

D. Гіпоплазія.

76. При рівномірному зниженні маси та довжини тіла діагностується:

A. Гіпотрофія;

B. Гіпостатура;

C. Гіпоплазія;

D. Ейтрофія.

77. Гіпотрофія І ступеня характеризується дефіцитом маси:

A. 5-10%;

B. 10-20%;

C. менше 5%;

D. 20-30%;

E. 10-15%.

78. В якому віці типово поява блювоти при вродженому пілоростенозі:

A. з перших днів життя;

B. з 2-3 тижня життя;

C. 4-5 тижня;

D. після 2 місяців.

79. Що не може бути причиною внутрішньоутробної гіпотрофії:

A. хронічні захворювання матері;

B. алкоголізм матері;

C. нераціональне харчування матері;

D. плацентарна недостатність.

E. ожиріння матері.

80. Синдроми характерні для гіпотрофії (білково-енергетичної недостатності), за винятком:

A. Синдром трофічних розладів

B. Синдром травних порушень

C. Сечовий синдром

D. Синдром дисфункції ЦНС

E. Синдром порушення гемопоезу та зниження імунобіологічної реактивності

81. Фактори ризику пренатальної гіпотрофії, за винятком

A. Пізній гестоз

B. Недоношеність, багатоплідна вагітність

C. Хвороби матері під час вагітності

D. Асфіксія

E. Муковісцидоз

82. Для гіпотрофії першого ступеню характерно зниження маси тіла на:

A. 15-20%

B. 21-30%

C. 11-20%

D. 31-35%

E. 35-40%

83. Яка тривалість періоду виявлення толерантності до їжі при гіпотрофії третього ступеню?

A. 10-14 днів

B. 3-7 днів

C. 1-3 дні

D. 15-20 днів

E. 21-30 днів

84. Яка з перерахованих форм гіпотрофії більш характерна для дітей дошкільного й шкільного віку?

A. ЗВУР

B. Гіпостатура

C. Квашіоркор

D. Маразм аліментарний

E. Дефіцит незамінних жирних кислот

85. Для якої форми гіпотрофії характерна тріада Джелліфа (нервово-психічні розлади, набряки, зменшення м’язової маси, відставання у фізичному розвитку)?

A. ЗВУР

B. Гіпостатура

C. Квашіоркор

D. Дефіцит незамінних жирних кислот

86. Для якої форми гіпотрофії характерні зміни волосся (посвітління, “симптом прапору”), дерматит, місяцеподібне обличчя, діарея, анемія?

A. ЗВУР

B. Квашіоркор

C. Гіпостатура

D. Маразм

Дефіцит незамінних жирних кислот

87. Добовий калораж при гіпотрофії третього ступеню тяжкості складає:

A. 120-130 ккал/кг/добу

B. 100-105 ккал/кг/добу

C. 75-80 ккал/кг/добу

D. 60 ккал/кг/добу

E. 30 ккал/кг/добу

88. Добова кількість білка для дитини з гіпотрофією першого ступеню тяжкості становить:

A. 2,5 г/кг/добу

B. 2,0 г/кг/добу

C. 1,5 г/кг/добу

D. 1,0 г/кг/добу

E. 0,6-0,7 г/кг/добу

89. Добова кількість білка для дитини з гіпотрофією другого ступеню тяжкості становить:

A. 2,5 г/кг/добу

B. 2,0 г/кг/добу

C. 1,5 г/кг/добу

D. 1,0 г/кг/добу

E. 0,6-0,7 г/кг/добу

90. У хлопчика 3 років на фоні вродженої вади серця спостерігається одночасна затримка маси та росту. Як це назвати?

A. Гіпостатура

B. Гіпотрофія

C. Гіпоплазія

D. Субнанізм

E. Нанізм

91. Дитині 3 місяці, на штучному вигодовуванні з 2-х місяців. Годується 4 рази на день розведеним коров'ячим молоком, 1 раз – овочеве пюре та терте яблуко. Які зміни необхідні, щоб вигодовування стало раціональним?

A. Включити в раціон 10-процентну манну кашу

B. Призначити цільне коров'яче молоко

C. Призначити адаптовану молочну суміш

D. Ввести в раціон яєчний жовток

E. Призначити овочевий відвар

92. Дитині 6,5 місяців. Вигодовується тільки грудним молоком. Під час огляду лікар виявив у дитини гіпотрофію I ступіня. Який перший прикорм найбільш бажаний для цієї дитини?

A. 5% манна каша

B. Овочеве пюре

C. 10% каша

D. Терте яблуко

E. Сир.

93. Для здорової дитини чотирьох місяців, що знаходиться на природному вигодовуванні, потрібно призначити перше підгодовування. Яке блюдо доцільніше використати у цьому випадку?

A. Овочеве пюре

B. 5% манна каша

C. Печиво

D. Ячнева каша

E. Терте яблуко

94. Дитина 3-х місяців на штучному вигодовуванні з 2-х місяців. Годується 5 разів на день розведеним коров`ячим молоком, 1 раз – овочеве пюре та терте яблуко. Які зміни необхідні, щоб вигодовування стало раціональним?

A. Призначити адаптовану молочну суміш

B. Призначити цільне коров”яче молоко

C. Включити в раціон 10-процентну манну кашу

D. Ввести в раціон яєчний жовток

E. Призначити овочевий відвар

95. У стаціонарі з приводу пневмонії знаходиться дитина 5 місяців, яка перебуває на природньому вигодовуванні, у дитини сфорувалася гіпотрофія з дефіцитом маси 11%. Після одужання лікар рекомендує матері ввести перший прикорм. Які з наведених продуктів слід рекомендувати в якості першого прикорму?

A. Овочеве пюре

B. Кисломолочні продукти

C. Терте яблуко

D. Каша із злаків

E. Адаптована молочна суміш

96. Дитина віком 7 місяців. Маса тіла при народженні 3450 г. Знаходиться на природньому вигодовуванні. Прикорми введені своєчасно. Визначте добову потребу в білку у цієї дитини.

A. 3,0 г/кг

B. 2,0 г/кг

C. 2,5 г/кг

D. 3,5 г/кг

E. 4,0 г/кг

97. Хлопчикові 5 місяців. Народився з масою 3000 г від вагітності з фізіологічним перебігом. Пологи вчасні. Закричав одразу, до груді прикладений в першу добу. В теперешній час годується лише груддю. В розвитку не відстає, щеплення за віком, маса тіла 9100 г. Який прикорм найбільш раціональний?

A. М'ясний бульйон

B. Утриматися від введення прикорму

C. Каша манна

D. Печиво з молоком

E. Овочеве пюре

98. Дитина 4-х місяців. Народилася з масою 3200, здоровою. Мати відзначає, що останні 7 днів хлопчик став неспокійним, гірше спить вдень і вночі, безпричинно кричить після годування й у проміжках між ними. У матері гіпогалактія. Яка оптимальна тактика лікаря в цьому випадку?

A. Лікування гіпогалактії в матері

B. Введення прикорму в раціон дитини

C. Призначення докорму

D. Введення в раціон дитини творогу

E. Введення коригуючих добавок

99. Дитині 2 місяці. Мати звернулась до дільничого педіатра зі скаргами на періодичний неспокій дитини, недостатню прибавку у масі, блідість шкірних покривів. При огляді відмічається помірна блідість шкіри та видимих слизових оболонок, витончення підшкірної основи на тулубі, животі. Шкірна складка на рівні пупка досягає 0,8см. Психомоторний розвиток відповідає віку. Яке порушення фізичного розвитку в дитини ?

A. Гіпостатура

B. Паратрофія

C. Гіпотрофія

D. Нанізм

E. Єутрофія

Задача 1.

Питання:

Діагноз. Обгрунтування діагнозу
Ступінь важкості захворювання
Що сприяло розвитку в даному випадку гіпотрофії
Який прогноз у цієї дитини
План обстеження.
План лікування.
Розрахунок меню дитини и часткового парентерального вигодовування

Задача 2.

Об’єктивно: шкіра суха, підшкірно-жировий шар погано розвинений на тулубі, кінцівках, тургор знижений. Маса 3100. Живіт помірно здутий, гази не відходять, стул після клізми.

Питання:

1. Діагноз Обгрунтування діагнозу

2. Які причини призвели до такого стану дитини

3. Ступінь важкості захворювання

4. Який прогноз у цієї дитини

5. План обстеження.

6. План лікування.

7. Розрахунок меню дитини и часткового парентерального вигодовування

8. Ваші дії.

Задача 3.

Часто хворіючій дитині 3-х міс. поставлений діагноз: гіпотрофія. Маса при народженні 3 кг. Маса при огляді- 4000 г. Дитина квола, апатична, груди бере без бажання, смокче кволо. п/ш жировий шар відсутній на череві, різко знижений на кінцівках. Тургор тканин знижений. Стул із схильністю до закрепів, сечовипускання рідке.

Питання:

1. Діагноз Обгрунтування діагнозу

2. Ступінь гіпотрофії

3. Головний принцип розрахунку б.ж.у.

4. Якому виду їжі надається перевага для цієї дитини, кількість її.

5. План обстеження.

6. План лікування.

7. Розрахунок меню дитини и часткового парентерального вигодовування

Задача 4.

Дитина 3-х міс. Маса 4100. (Часто хворіючій дитині 3-х міс. поставлений діагноз: гіпотрофія. Маса при народженні 3 кг. Дитина квола, апатична, груди бере без бажання, смокче кволо. п/ш жировий шар відсутній на череві, різко знижений на кінцівках. Тургор тканин знижений. Стул із схильністю до закрепів, сечовипускання рідке.) отримує грудне харчування і ферменти. Апетит став покращуватись, але дитина, як і раніше, з’їдає менше потрібного, загальмована. В масі не прибавляє.

Питання:

9. Діагноз Обгрунтування діагнозу

10. План обстеження.

11. План лікування.

1. Розрахунок меню дитини и часткового парентерального вигодовування

2. Із чим, з вашої точки зору, зв’язана така торпідність процесів.

3. Яка замісна терапія показана даній дитині.

Задача 5.

Хворий М., 2,5 міс. поступив в клініку з приводу зниження апетиту, відсутності прибавки в масі, покашлювання. Дитина народилася від другої доношеної вагітності з масою 3800 і довжиною тіла 52 см., до грудей була прикладена на другу добу. З одного місяця – на змішаному вигодовуванні. Соки отримував нерегулярно по 5- 10 мл. На вулицю мати дитину не виносила, купала нерегулярно. В 1,5 міс переніс гостру пневмонію. Об’єктивно: Маса 3400, кволий, активних рухів мало, голову не тримає. Шкіра бліда, суха. Підшкірна основа незначно збережена на обличчі. Еластичність шкіри, тургор тканин знижені. Шкірна складка на рівнв пупка 3 мм. ЧДР – 48 в /хв. Печінка +2см. Стул 2 р. в добу, рідкий.

Питання:

1. Діагноз

2. Що сприяло розвитку в даному випадку гіпотрофії

3. Який прогноз у цієї дитини

4. Чи можна було попередити розвиток гіпотрофії у даної дитини.

5. План обстеження.

6. План лікування.

7. Розрахунок меню дитини и часткового парентерального вигодовування

Задача 6.

Хворий А., 2 міс. Поступив в відділення грудного віку. Зі слів матері, зригування після введення суміши майже після кожного годування, апетит знижений (відразу чи через 20-30 хвилин), неспокій, закреп, відсутність прибавки в масі. Із анамнезу: від другої доношеної вагітності з масою 3500, пологи стрімкі, дитина на природному вигодовуванні до 1 міс..

Об’єктивно: шкіра суха, підшкірно-жировий шар погано розвинений на тулубі, кінцівках, тургор знижений. Маса 3100. Живіт помірно здутий, гази відходять, стул малими порціями рідкий.

Питання:

Діагноз Обгрунтування діагнозу
Які причини призвели до такого стану дитини
Ступінь важкості захворювання
Який прогноз у цієї дитини
План обстеження.
План лікування.
Розрахунок меню дитини и часткового парентерального вигодовування
Ваші дії.

Задача 7.

До Вас звернулась мати з дитиною 4-х місяців. Вага при народженні 3200г., в дійсний час – 4,5 кг. Мати відзначає неспокій стану дитини за останні два тижні. Об’єктивно: блідість шкіри, відсутність п/ш жирової клітковини на животі при задовільному її розвитку на інших ділянках тіла. Тургор тканин знижений. Зі сторони внутрішніх органів патологї не відмічено.

Питання:

Діагноз. Обгрунтування діагнозу
Ступінь важкості захворювання
Що сприяло розвитку в даному випадку гіпотрофії
Який прогноз у цієї дитини
План обстеження.
План лікування.
Розрахунок меню дитини и часткового парентерального вигодовування

Задача 8.

Хворий А., 1міс. днів. Поступив в відділення грудного віку. Зі слів матері, блювота “фонтаном” майже після кожного годування (відразу чи через 20-30 хвилин), неспокій, закреп, відсутність прибавки в масі. Перші вказані розлади з’явились з віку 22 днів. Із анамнезу: від другої доношеної вагітності з масою 3500, пологи стрімкі, дитина на природному вигодовуванні.

Об’єктивно: шкіра суха, підшкірно-жировий шар погано розвинений на тулубі, кінцівках, тургор знижений. Маса 3000. Живіт помірно здутий, гази не відходять, стул після клізми.

Питання:

12. Діагноз Обгрунтування діагнозу

13. Які причини призвели до такого стану дитини

14. Ступінь важкості захворювання

15. Який прогноз у цієї дитини

16. План обстеження.

17. План лікування.

18. Розрахунок меню дитини и часткового парентерального вигодовування

19. Ваші дії.

Задача 9.

Часто хворіючій дитині 8-х міс. поставлений діагноз: гіпотрофія. Маса при народженні 4 кг. Маса при огляді- 6000 г. кормиться грудью матери по бажанню, ни які другі харчі мати дитині ще не вводила до раціону. Дитина квола, апатична, груди бере без бажання, смокче кволо, не сидить, не стоіть. Шкіра бліда, суха, зубів нне має, п/ш жировий шар відсутній на череві, різко знижений на кінцівках. Тургор тканин знижений. Стул із схильністю до закрепів, сечовипускання рідке.

Питання:

8. Діагноз Обгрунтування діагнозу

9. Ступінь гіпотрофії

10. Головний принцип розрахунку б.ж.у.

11. Якому виду їжі надається перевага для цієї дитини, кількість її.

12. План обстеження.

13. План лікування.

14. Розрахунок меню дитини и часткового парентерального вигодовування

Задача 10.

Дитина 3,5-х міс. Маса 4200. (Часто хворіючій дитині 3-х міс. поставлений діагноз: гіпотрофія. Маса при народженні 3 кг. Дитина квола, апатична, груди бере без бажання, смокче кволо. п/ш жировий шар відсутній на череві, різко знижений на кінцівках. Тургор тканин знижений. Стул рідкий, невеликими порціями, сечовипускання рідке.) отримує грудне харчування і ферменти. Апетит став покращуватись, але дитина, як і раніше, з’їдає менше потрібного, загальмована. В масі не прибавля, голову не тримає.

Питання:

20. Діагноз Обгрунтування діагнозу

21. План обстеження.

22. План лікування.

4. Розрахунок меню дитини и часткового парентерального вигодовування

5. Із чим, з вашої точки зору, зв’язана така торпідність процесів.

6. Яка замісна терапія показана даній дитині.

Задача 11.

Хворий М., 3,5 міс. поступив в клініку з приводу зниження апетиту, відсутності прибавки в масі, покашлювання. Дитина народилася від другої доношеної вагітності з масою 3200 і довжиною тіла 52 см., до грудей була прикладена на другу добу. З одного місяця – на змішаному вигодовуванні. Соки отримував нерегулярно по 5- 10 мл. На вулицю мати дитину не виносила, купала нерегулярно. В 1,5 міс переніс гостру пневмонію, страдає дисфункціей кишкивнику. Об’єктивно: Маса 3400, кволий, активних рухів мало, голову не тримає. Шкіра бліда, суха. Підшкірна основа незначно збережена на обличчі. Еластичність шкіри, тургор тканин знижені. Шкірна складка на рівнв пупка 3 мм. ЧДР – 48 в /хв. Печінка +2см. Стул 2 р. в добу, рідкий.

Питання:

8. Діагноз

9. Що сприяло розвитку в даному випадку гіпотрофії

10. Який прогноз у цієї дитини

11. Чи можна було попередити розвиток гіпотрофії у даної дитини.

12. План обстеження.

13. План лікування.

14. Розрахунок меню дитини и часткового парентерального вигодовування

Задача 12.

Хворий А., 2,0

міс. Поступив в відділення грудного віку. Зі слів матері, зригування після введення суміши майже після кожного годування, апетит знижений (відразу чи через 20-30 хвилин), неспокій, закреп, відсутність прибавки в масі. Із анамнезу: від другої доношеної вагітності з масою 3700, пологи стрімкі, дитина на природному вигодовуванні до 1 міс..

Об’єктивно: шкіра суха, підшкірно-жировий шар погано розвинений на тулубі, кінцівках, тургор знижений. Маса 3500. Живіт помірно здутий, гази відходять, стул малими порціями рідкий.

Питання:

Діагноз Обгрунтування діагнозу
Які причини призвели до такого стану дитини
Ступінь важкості захворювання
Який прогноз у цієї дитини
План обстеження.
План лікування.
Розрахунок меню дитини и часткового парентерального вигодовування
Ваші дії.