Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Фітоцитологія та фітогістологія

Тема 1.Загальна характеристика рослинної клітини

Роль рослин та рослинного покриву в біосфері. Система органічного світу та місце рослин в ній. Відмінності рослин від тварин та грибів.

Характеристика ботаніки як науки. Об’єкт та предмет вивчення, мета і завдання ботаніки. Структура ботанічної науки, основні розділи. Методологія ботаніки. Місце ботаніки в структурі біологічних наук. Короткий нарис історії ботаніки. Структура і завдання учбового курсу. Поняття про структурну ботаніку.

Поняття про клітину. Відкриття клітинної будови рослин. Клітинна теорія. Загальна характеристика та основні риси організації рослинної клітини в порівнянні з будовою тваринної та грибної клітин. Форма та розміри рослинних клітин. Поняття про протопласт.

Цитоплазма, її структурні компоненти, фізико-хімічні властивості та хімічний склад. Особливості субмікроскопічної будови цитоплазми. Мембранна організація цитоплазми та її органел. Властивості цитоплазми.

Органоїди рослинної клітини, їх будова та функції: мітохондрії, рибосоми, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, пластиди, лізосоми. Запасні (ергастичні) речовини та включення.

Ядро, його будова і значення у життєдіяльності клітини. Мітоз. Мейоз.

Тема 2.Пластиди. Вакуолі

Поняття про пластиди. Іх виникнення та розмноження. Пропластиди. Види пластид та їх взаємоперетворення в онтогенезі. Хлоропласти. Ламелярна будова хлоропластів. Хлорофіл та його роль у процесі фотосинтезу. Хромопласти. Каратиноїди, їх значення. Лейкопласти, їх види і функції. Утворення і види запасних речовин у клітині. Онтогенез пластид.

Будова вакуолі. Склад клітинного соку. Кристалічні включення. Осмотичні явища в клітині. Поняття про осмотичний тиск та тургор. Плазмоліз і деплазмоліз. Надходження води у клітину.

Тема 3.Клітинна оболонка

Значення оболонки рослинної клітини, її функції. Хімічний склад. Структурна організація клітинної оболонки. Субмікроскопічна структура. Будова та механізм утворення первинної і вторинної оболонки. Ріст оболонки. Вікові зміни хімічного складу та будови рослинних оболонок: здерев’яніння, окорковіння, кутинізація, мінералізація. Мацерація, утворення міжклітинників. Пори і порові поля. Плазмодесми. Поняття про симпласт та апопласт.

Утворення та онтогенез рослинних клітин. Основні фази розвитку рослинної клітини: поділу, росту, диференціації, зрілості, старіння.

Тема 4.Твірні тканини.

Поняття про рослинні тканини, їх загальна характеристика. Історія вивчення рослинних тканин. Принципи класифікації тканин. Фізіологічна класифікація тканин.

Твірні тканини або меристеми, їх функції. Особливості цитологічної та гістологічної будови меристем. Класифікація твірних тканин. Верхівкові, бокові, інтеркалярні та раневі меристеми. Поняття про первинні та вторинні меристеми. Схема утворення первинних та вторинних тканин з меристем.

Тема 5.Постійні тканини

Основні тканини (асиміляційна, запасаюча, аеренхіма). Видільні тканини.

Первинні покривні тканини. Епідерма, її будова та фізіологічне значення. Продихи, їх будова, функції, механізм роботи продихів. Кутикула. Трихоми, їх види. Вторинні покривні тканини. Перидерма, її утворення і будова: фелодерма, фелоген, фелема. Фізіологічне значення перидерми. Сочевички, їх утворення, будова і функції. Кірка, її утворення і будова.

Значення механічних тканин. Коленхіма, особливості її будови. Види коленхіми, їх розташування у рослині. Склеренхіма. Волокна, їх будова та особливості росту. Склереїди, їх види. Закономірності розміщення механічних тканин.

Елементи проведення води в рослині – трахеїди та судини, їх розвиток та будова. Елементи проведення органічних речовин, Ії типи, розвиток, будова. Поняття про ксилему та флоему та їх функції. Судинно-волокнисті провідні пучки, їх типи. Поняття про прото- і метаксилему, прото- і метафлоему. Значення провідних тварин.

Змістовий модуль 2. Органографія

Тема 6.Морфологія та анатомія кореня.

Основні напрямки морфологічної еволюції рослин. Поняття „орган”. Вегетативні та генеративні органи. Системи надземних і підземних органів рослин, процес їх формування. Теломна теорія. Еволюційні зміни у будові органів.

Залежність морфологічної та анатомічної будови органів рослин від екологічних умов. Основні закономірності формування органів. Гомологічні та аналогічні органи. Гетеробатмія та неотенія. Редукція.

Загальна характеристика кореня. Функції коренів. Морфологія кореня: типи коренів, типи кореневих систем. Поняття про апекс кореня, конус наростання та точку росту. Будова і функції кореневого чохлика. Зони кореня. Основні положення теорії гістогенів. Дерматоген, периблема, плерома.

Первинна анатомічна будова кореня. Епіблема, первинна кора, центральний циліндр. Закладення і розвиток провідних тканин в корені. Перицикл, його функції. Закладення камбію і його функції. Формування вторинної структури кореня.

Спеціалізація та метаморфози коренів. Поняття про метаморфоз у рослин. Бактеріориза. Мікориза. Характеристика основних відозмін кореня.

Тема 7.Стебло як компонент пагону.

Визначення і функції пагона. Метамери пагона. Брунька як зачатковий пагін, будова і класифікація бруньок. Розвиток пагона з бруньки. Гістогенез верхівки пагона. Морфологічна будова апекса пагона. Єдність прокамбіальної системи стебла і листка. Структура вузла. Основні поняття нодальної анатомії.

Галуження пагона. Форми крони. Типи галуження. Кущіння. Акрофонія, базитонія у галужені пагонів. Характеристика пагонів залежно від напрямку росту. Різноманітність пагонів вищих рослин.

Визначення стебла, функції, класифікація. Форми стебел.

Первинна будова стебла. Епідерміс, первинна кора, центральний циліндр. Формування центрального циліндра. Сучасні уявлення стелярної теорії. Формування вторинної анатомічної будови стебла. Типи переходів до вторинної анатомічної будови. Особливості анатомії стебел із вторинним потовщенням. Річні кільця. Поняття про вторинну кору. Утворення корки. Будова стебла однодольних та дводольних рослин.

Філотаксис (листкорозміщення). Характеристика спірального, дворядного, мутовчастого та супротивного типів листкорозміщення. Закономірності філотаксису. Побудова діаграм та формул листкорозміщення.

Тема 8.Листок.

Макроструктура зеленого листка. Морфологічна різноманітність листків. Жилкування. Екологічні типи листків. Походження листка і його еволюція.

Анатомічна будова листової пластинки у зв’язку з його функціями. Розподіл продихів. Будова мезофіла. Розташування провідних та механічних тканин у листку. Особливості будови листків рослин різних екологічних груп.

Листкові серії та формації листків. Гетерофілія. Анізофілія. Листова мозаїка.

Онтогенез листка. Довговічність листків. Листопад, його механізм та екологічне значення.

Тема 9.Метаморфози пагонів

Морфологічна характеристика метаморфозів пагона. Підземні відозміни пагонів: кореневища, бульби, столони, цибулини, бульбоцибулини, докази їх пагонового походження.

Підземні відозміни пагону та його частин: вуса, вусики, вкорочені надземні пагони, колючки, кладодії, філокладії, луски, філодії, сукулентні форми метаморфозів.

Тема 10.Відтворення та розмноження рослин

Поняття про розмноження та відтворення у рослин. Типи розмноження: вегетативне, нестатеве (розмноження рослин спорами), статевий процес. Розвиток репродуктивних органів. Екологічна оцінка способів статевого розмноження.

Поняття про цикл відтворення. Зміна ядерних фаз і чергування поколінь у рослин. Цикли відтворення без чергування поколінь. Поняття про чергування поколінь.

Цикл розвитку мхів. Гаметофіт. Спорофіт. Розвиток спор, проростання. Співвідношення гаметофіта і спорофіта. Цикл розвитку равноспорової папороті. Соруси і спорангії. Розвиток і проростання спор. Заросток. Запліднення. Розвиток спорофіта. Цикл розвитку різноспорової папороті. Диференціація спорангіїв, мікро- і макроспори. Редукція заростка. Запліднення і розвиток спорофіта.

Насіннєве розмноження у голонасінних рослин (на прикладі сосни). Спороношення: мікроспори, сім’япочка і розвиток макроспори. Жіночий і чоловічий гаметофіт. Запилення. Сім’я, розвиток спорофіта. Співвідношення спорофіта і гаметофіта.

Репродуктивний цикл квіткових (покритонасінних) рослин. Мегаспорогенез і жіночий гаметофіт. Будова і типи насінних зачатків. Розвиток насінного зачатка і етапи мегаспорогенезу. Зародковий мішок та його розвиток (мегагаметогенез). У

Мікроспорогенез та чоловічий гаметофіт. Пиляк і мікроспорангій. Етапи мікроспорогенезу. Будова чоловічого гаметофіту.

Запліднення і розвиток насінини. Розвиток пилкової трубки. Формування зародка. Формуваня ендосперму. Поняття про апоміксис. Анатомія насіння. Насінна шкірка. Будова зародка. Будова ендосперму. Проростання насіння і формування спорофіта квіткових рослин. Співвідношення спорофіта і гаметофіта.

Тема 11. Насіння і плід

Будова квітки та її функції. Теорії походження квітки. Андроцей і гінецей, їх будова і функції. Взаєморозміщення частин квітки. Побудова формули і діаграми квітки. Суцвіття, їх види, біологічне значення. Онтогенез квітки.

Морфологічна характеристика насіння квіткових рослин. Розвиток плоду. Плоди, їх будова, класифікація та значення. Супліддя. Пристосування до розповсюдження плодів і насіння.

Тема 12.Життєві форми рослин.

Єдність організму і середовища. Поняття про екологічні групи рослин. Співвідношення понять „екологічні групи рослин” та „життєві форми”. Класифікація життєвих форм за К. Раункієром. Еколого-морфологічна класифікація життєвих форм І.Г. Серебрякова. Характеристика деревних рослин (дерево, кущ, кущики), напівдеревних (напівкущі, напівкущики), травянисті (однорічники, багаторічники).

Сезонні явища в житті рослин.

Змістовий модуль 3. Систематика прокаріотів та грибів

Тема 13.Вступ до систематики

Систематика як розділ ботаніки та самостійна наука. Сучасна система органічного світу. Прокаріоти. Еукаріоти. Царства живої природи. Коротка порівняльна характеристика рослин, грибів та тварин як представників окремих царств еукаріотів. Царство Протисти. Сучасний погляд на систематичне положення водоростей, слизовиків та ооміцетів.

Характеристика систематики як розділу ботаніки та як окремої науки. Об’єкт та предмет вивчення, мета і завдання систематики. Структура систематики, основні розділи, методологія. Короткий нарис історії розвитку систематики.

Поняття таксон, класифікація, філогенія, природні та штучні системи. Основні систематичні категорії та їх ієрархія. Філогенетичні зв’язки між царствами. Шляхи походження царств органічного світу.

Тема 14.Нижчі гриби

Загальна характеристика царства Гриби. Гриби як гетеротрофні безхлорофільні організми. Будова грибної клітини. Хімічний склад грибної клітини. Морфологія вегетативного тіла гриба: гіфальна структура міцелію, відозміни гіфів, відозміни міцелію. Розмноження і розвиток грибів. Шляхи вегетативного розмноження. Безстатеве розмноження. Типи конідійних спороношень. Типи статевого процесу у грибів: ізогамія, гетерогамія, оогамія, гаметангіогамія, соматогамія. Принципи поділу царства Гриби на відділи – будова вегетативного тіла, характеристики розмноження. Екологічні групи грибів. Місце грибів в біоценозах. Поняття про консорцію. Значення грибів в екосистемах, в життєдіяльності людини.

Філогенетичні зв’язки грибів з іншими групами організмів. Принципи класифікації грибів. Огляд сучасних класифікаційних систем.

Характеристика відділу Хітридіоміцети (Chytridiomycota). Будова і типи таломів хітридіомицетів. Примітивність безстатевого розмноження за допомогою зооспор. Різноманітні типи статевого розмноження (гологамія, ізогамія, гетерогамія, оогамія). Окремі представники, їх цикли розвитку.

Характерні ознаки відділу Ооміцети (Oomycota). Особливості будови, розмноження та положення в системі грибів. Цикл відтворення. Порядки Сапролегнієві та Пероноспорові. Будова, живлення, розмноження, екологія, поширення, представники. Значення.

Відділ Зигоміцети (Zygomycota). Будова вегетативного тіла, перехід від неклітинного до клітинного міцелію. Еволюція нестатевих спороношень від зооспоральних до конідіальних. Особливості статевого процесу. Екологія та поширення мукоральних, ентомофторових та зоопагових грибів.

Тема 15.Вищі гриби

Сучасний обсяг відділу Ascomycota та положення в системі. Ускладнення будови вегетативного тіла. Типи плодових тіл аскоміцетів – клейстотеції, перитеції, псевдотеції, апотеції. Будова гіменіального шару плодових тіл; парафізи і аски. Гаметангіогамія. Нестатеве розмноження. Плеоморфізм. Поняття телеоморфа, анаморфа. Екологія та поширення аскоміцетів. Практичне значення. Походження і шляхи еволюції.

Різноманітність аскоміцетів. Лишайники. Морфологія лишайників і анатомія слані. Співвідношення мікобіонта та фікобіонта. Розмноження лишайників.

Формальна група Анаморфні гриби (Anamorphic fungi). Положення у системі аскоміцетів. Сучасні класифікаційні системи. Еволюція спороношень від гіфальних до пікнідіальних. Онтогенетичні зв’язки з аскоміцетами. Практичне значення представників.

Особливості будови вегетативного та плодового тіла базидіоміцетів. Типи плодових тіл та їх еволюція в межах відділу. Особливості соматогамії. Гомо- і гетероталічні види. Будова базидії. Принципи поділу на порядки. Афілофоральні гриби. Агарикальні гриби. Гастероміцети. Іржасті, сажкові гриби. Екологічні групи: мікоризоутворювачі, гумусові сапротрофи, дереворуйнівні, облігатно-паразитні види. Екологія, поширення і практичне значення представників. Їстівні та отруйні гриби. Походження і шляхи еволюції базидіоміцетів.

Тема 16.Нижчі рослини - водорості. Багрянки.

Загальна характеристика царства Рослини. Загальна характеристика водоростей. Пігментні групи водоростей. Типи морфологічної структури вегетативного тіла водоростей. Розмноження та цикли розвитку. Джерела елементів живлення водоростей. Вплив абіотичних факторів на життя і розповсюдження водоростей. Екологічні групи. Значення водоростей в екосистемах. Походження та шляхи еволюції різних груп водоростей. Філогенетичні гілки зеленопігментних та буропігментних водоростей. Червоні водорості як рання тупікова еволюційна гілка.

Загальна характеристика відділу Червоні водорості. Будова тіла, пігменти, запасні речовини. Відмінні особливості червоних водоростей. Будова клітини. Хроматична адаптація. Різноманітність зовнішньої морфології і анатомічної будови. Особливості розмноження, своєрідність онтогенеза. Типи циклів розвитку.

Клас Бангієві, класФлоридеєві. Характерні ознаки класів. Представники. Значення в біосфері та житті людини. Викопні рештки, походження.

Тема 17.Жовтопігментні водорості

Порівняльна характеристика відділів Золотисті, Діатомові, Жовто-зелені, Пірофітові водоростей: пігменти, морфологічна будова, запасні речовини, екологія і поширення. Характерні цикли розвитку на прикладі окремих представників. Походження і еволюція.

Будова клітини бурих водоростей. Пігменти, запасні речовини. Зовнішня морфологія, основні риси анатомічної будови талома. Розмноження. Середовище існування. Типові представники. Походження відділу Бурі водорості.

Значення діатомових, жовто-зелених, золотистих та бурих водоростей в природі та житті людини.

Тема 18.Зеленопігментні водорості

Загальна характеристика Евгленових водоростей. Спірність положення евгленових в системі рослинного світу. Представники.

Характерні ознаки Харових водоростей. Спірність систематичного положення Харових. Будова клітини і слані. Розмноження, цикл відтворення. Поширення, екологія. Викопні рештки, походження, еволюція. Представники, їх значення.

Загальна характеристика відділу Зелені водорості. Будова тіла, пігменти, запасні речовини. Форми розмноження. Поділ на порядки. Основні риси морфологічної еволюції. Представники. Зелені водорості як можливі вихідні форми вищих рослин.

Змістовий модуль 4. Систематика вищих рослин

Тема 19.Мохоподібні

Загальна характеристика вищих рослин. Сучасний погляд систематики на нижчі та вищі рослини. Походження вищих рослин. Особливості повітряного середовища в порівнянні із водним. Головні риси розчленування вегетативного тіла рослин та будови їх вегетативних органів як наслідок пристосування до середовища життя. Виникнення тканин та органів. Органи розмноження.

Класифікація підцарства Вищі рослини. Поняття про судинні спорові, судинні насіннєві рослини, архегональні і квіткові рослини. Походження та еволюція рослин, філогенетичні зв’язки окремих відділів.

Відділ Мохоподібні. Загальна характеристика, особливості морфології і розмноження. Екологія та поширення мохоподібних. Поділ на класи і порядки. Клас Антоцеротовидні. Клас Печіночники. Клас Листостеблові мохи. Характеристика, представники, поширення та екологія. Походження та еволюція Мохоподібних.

Тема 20.Судинні спорові рослини

Загальні ознаки судинних рослин. Вдосконалення спорофіта та редукція гаметофіта. Класифікація судинних спорових рослин.

Відділ Рініофіти: особливості будови, основні представники. Філогенетичне значення Рініофітів. Відділ Зостерофілофіти: загальна характеристика, місце в системі, основні роди. Відділ Псилофіти: загальна характеристика, географічне поширення, місце в системі, характеристика основних родів. Відділ Плауноподібні: загальна характеристика відділу, особливості морфології і розмноження. Мікрофілія. Рівноспоровість і різноспоровість. Поділ на класи і порядки. Особливості будови представників, екологія, філогенетичне значення.

Відділ Хвощевидні. Загальна характеристика відділу; особливості будови спорофіта і гаметофіта. Поділ на класи і порядки. Клас Гієніопсиди. Клас Сфенофілопсиди. Клас Хвощевидні. Особливості будови, розміри, час існування, філогенетичне значення. Порядок Хвощові: характерні риси будови спорофіта і гаметофіта; біологічне значення фізіологічної разноспоровості. Цикл розвитку на прикладі хвоща польового. Інші види хвощів, їх поширення та екологія.

Відділ Папоротеподібні. Загальна характеристика відділу. Особливості морфології і розмноження, чисельність, поширення. Макрофілія. Спорангії соруси, синангії, спорокарпії. Рівно- і різноспоровість. Поділ на класи. Класи Вужачковидні, Маратієвидні, Папоротевидні: різноманітність життєвих форм, особливості будови і розвитку, екологія, поширення. Охорона рідкісних і зникаючих Папоротеподібних. Походження та еволюція Папоротеподібних.

Тема 21.Голонасінні

Загальні риси насінних рослин. Гіпотези походження насінини. Загальна характеристика відділу Голонасінні, особливості морфології та розмноження. Будова насіннєвого зачатка та особливості статевого процесу у різних груп голонасінних. Розвиток і будова жіночого та чоловічого гамет офітів. Пилок і запилення. Пилкова трубка і гаусторія. Чоловічі гамети. Будова насіння та його еволюційне значення. Роль голонасінних в рослинному покриві Землі. Поділ голонасінних на класи і порядки, філогенетичні зв’язки між ними.

Клас Насінні папороті. Клас Саговниковидні. Клас Бенетитовидні. Клас Гнетовидні. Клас Гінкговидні. Клас Хвойні. Загальна характеристика, чисельність, географічне поширення. Поділ на підкласи і порядки, філогенетичні зв’язки між ними.

Походження та еволюція Голонасінних. Види Голонасінних, занесені до Червоної книги України.

Тема 22.Клас Дводольні

Покритонасінні (квіткові) рослини.Загальна характеристика, риси будови, поширення. Роль квіткових в утворенні рослинного покриву Землі. Різноманітність, пластичність і чисельність, практичне значення в житті людини і тваринного світу. Філогенез покритонасінних.

Принципи класифікації квіткових у класичних та сучасних філогенетичних системах. Поділ квіткових на два класи: Дводольні (Магноліопсиди) та Однодольні (Ліліопсиди). Основні відмінності між класами.

Загальна характеристика Дводольних: чисельність, риси будови, життєві форми, поширення, екологічна приуроченість. Сучасна філогенетична класифікація квіткових рослин А. Тахтаджяна. Поділ на підкласи, порядки, родини, їх коротка характеристика, філогенетичні зв’язки між ними.

Тема 23. Клас Однодольні.

Систематика і філогенія однодольних рослин. Загальна характеристика класу Однодольні, його основні відмінності від дводольних. Ознаки загальної організації Однодольних. Кількість таксонів. Життєві форми, поширення та екологічна приуроченість Однодольних. Різні погляди щодо походження Однодольних, їх зв’язки з Дводольними. Поділ на підкласи і порядки, філогенетичні зв’язки між ними.

Підклас Алісматиди. Підклас Ліліїди. Підклас Арециди. Загальна чисельність, риси будови, поширення та екологічна приуроченість. Місце в системі. Класифікація підкласів: основні порядки, родини, типові представники, основні філогенетичні зв’язки між порядками.

Тема 24.Основи фітоценології.

Основні поняття і терміни фітоценології: вид, популяція, ценопуляція, ценофлора, фітоценоз, біогеоценоз, рослинне угруповання, фітоценотип, сукцесія, флора та рослинність.

Параметри відмінності угруповань: видовий склад угруповання, рясність видів, процент покриття, кількість біомаси, частота трапляння вида. Систематика фітоценозів. Асоціації. Формації. Типи рослинності.

Методи порівняльної флористики. Індекс видової спільності Жакара, коефіцієнт видової дискримінації Стугрена-Радулеску.

Рекомендована література

Базова

1. Билай В.И. Основы общей микологии. - К.: Вища шк.., 1989. – 398 с.

2. Васильев А.Е., Воронин Н.С., Еленевский А.Г., Серебрякова Т.И. Ботаника: Анатомия и морфология растений. – М.: Просвещение, 1988. – 480 с.

3. Войтюк Ю.О., Кучерява Л.Ф., Баданіна В.А., Брайон О.В. Морфологія рослин з основами анатомії та цитоембріології. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 430 с.

4. Воронин Н.С. Руководство к лабораторным занятиям по анатомии и
морфологии растений. — М.: Просвещение, 1981. — 160 с.

5. Григора І.М. та ін. Морфологія рослин. – Київ : Фотосоціоцентр, 2004. – 143 с.

6. Киселева Н.С. Шелухин Н.В. Атлас по анатомии растений. – Минск: Высшая шк., 1969. – 286 с.

7. Корольова О.В. Лабораторний практикум з анатомії рослин. – Миколаїв: КопіЦентр, 2007. – 41 с.

8. Корольова О.В. Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з анатомії і морфології рослин (Розділ Органографія). – Миколаїв: Копі-Центр, 2007. – 47 с.

9. Корольова О.В. Методичні рекомендації до лабораторних занять з курсу ботаніки (розділи „Фітоцитологія”, „Фітогістологія”) для студентів біологічних спеціальностей. - Миколаїв, 2007. – 39 с.

10. Корольова О.В.Лабораторний практикум з ботаніки (розділ Систематика прокаріот, грибів та нижчих рослин). – Миколаїв: Копі-Центр, 2007. – 55 с.

11. Костіков І.Ю., Джаган В.В., Демченко Е.М., Бойко О.А., Бойко В.Р., Романенко П.О. Ботаніка. Водорості та гриби. – К.: Арістей, 2006. – 476 с.

12. Курс низших растений / Под ред. Горленко М.В. – М.: Высшая шк., 1981. – 519 с. (30 еккземплярів)

13. Лазарєв О.В. Анатомія рослин. Лабораторний практикум. – К.: Видавничий дім ”КМ Academia”, 1997. – 176 с.

14. Мельниченко Н.В. Курс лекцій та тематика лабораторних робіт з анатомії і морфології рослин. - Київ : Фотосоціоцентр, 2001. - 160 с.

15. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології. – К.: Вища шк., 1994. – 240 с.

16. Морозюк С.С., Оляницька Л.Г. Систематика рослин. – К.: Вища шк., 1988. – 195 с.

17. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 430 с.

18. Оляницька Л.Г. Курс лекцій з систематики нижчих рослин. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – 72 с.

19. Панюта О.О., Ольхович О.П. Анатомія рослин. – К.:Українське агенство інформації та друку «Рада», 2009. – 272 с.

20. Романщак В.С. Анатомія покритонасінних рослин. – К.: Вища шк.., 1999.

21. Систематика вищих рослин. Лабораторні заняття / Морозюк С.С., Кустовська А.В., Оляницька Л.Г. та ін. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 124 с.

22. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка: Анатомія і морфологія рослин. - К.: Вища шк., 1995. – 384 с.

23. Хржановский В.Г, Пономаренко С.Ф. Ботаника. – М.: Агропромиздат, 1988. – 383 с.

Допоміжна

1. Атабекова А.И., Устинова Е.И. Цитология растений. – М.:Агропромиздат, 1987. – 246с.

2. Бавтуто Г.А. Лабораторный практикум по анатомии и морфологии
растений. — Минск: Высш. шк., 1985. — 352 с.

3. Белякова Г.А. Ботаника: в 4 т. Т. 1. Водоросли и грибы. – М.: Издательский центр «Академия», 2006. – 2006. – 320 с.

4. Бойко М.Ф. Програма. Ботаніка. – Херсон: Айлант, 2000. – 18 с.

5. Гарибова Л.В., Лекомцева С.Н. Основы микологии. Морфология и систематика грибов и грибоподобных протистов. – М.: Т-во научных изданий КМК, 2005. – 220 с.

6. Жизнь растений \ Под ред. Тахтаджяна А.И. (В 5 т.).

7. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології. – К.: Вища шк., 1994. – 240 с. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 430 с.

8. Паушева З.П. Практикум по цитологии растений. – М.: Агропромиздат, 1988. – 271 с.

9. Рейвн П., Эверт Р., Айкхорн С. Современная ботаника (В 2-х т.) – М.: Мир, 1990.

10. Хржановский В.Г, Пономаренко С.Ф. Практикум по курсу общей ботаники. — М.: Агропромиздат, 1989. — 416 с.

11. Вассер С.П., Кондратьєва Н.В., Масюк Н.П. и др. Водоросли (Справочник). – К.: Наук. думка, 1989. – 460 с.

12. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология. В 3-х томах. – М.: Мир, 1990.

13. Дудка И.А., Вассер С.П. Грибы: справочник миколога и грибника. – К.: Наук. думка, 1987. – 534 с.

14. Лисов Н.Д. Ботаника с основами экологии: Практикум. – Минск: Высшая шк., 1991. – 106 с.

15. Мюллер Э., Лёффлер В. Микология. . – М.: Мир, 1995. – 343 с.

16. Определитель высших растений Украины. – К.: Наук. Думка, 1987. – 548 с.

17. Природа Украинской ССР. Растительный мир / Т.Л. Андриенко, О.Б. Блюм, С.П. Вассер и др. – К.: Наук. Думка, 1985. – 208 с.

18. Флора грибов Украины. (Багатотомне видання.) - 2 томи.

19. Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Українська енциклопедія ім.. М.П. Бажана, 1996. – 608 с.

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання:

1, 2 семестр – екзамен.