А це мальовничі роботи моїх учнів призерів конкурсу

СИН РОМАНА ІОСИФОВИЧА ШУХЕВИЧА

З методичного посібника Василя Кисиленко

«Укри від Атлантів до Натовців»

Василь Кисиленко

http://bezludivka-tv.blogspot.com

ХГПУ (ХНПУ) ім. Сковороди

Харків 2011 р.

Фото 1. Кисиленко Василь, 4 курс, вiдмiнник навчання, волонтер, активiст студентського життя.

Андрій Романович був сином Романа Шухевича. Мати Андрія Романовича Євдокия Семенівна Чикатило була відомою бендерівкою, борцем за волю України в селі Яблучне Великописаревского району Сумської області.
У 1934 - 1936 вона виконувала секретне завдання Степана Бандери в місті Львові, де у в'язниці сидів Роман Шухевич. Бандера дав завдання Євдокиї Семенівні відвідувати Романа Йосиповича у в'язниці, щоб задовольняти його сексуальні бажання. Так був зачатий Андрій Романович Чикатило.
У Євдокиї Семенівни Чикатило була сестра по матері Варвара Тимофіївна, теж бандерівка. Під час другої світової війни з москалями вона робила статеві послуги курсантам в учбовому таборі Травники, де готували наглядачів для концентраційних таборів.

 

Фото 2. Свідоцтво про народження Андрія Романовіча Чикатіло. Це свідоцтво видане повторно я виявив в розсекречених архівах КДБ.

 

 

Ось що розповів про Андрія Романовіче Чикатіло його син Юрій, відповідаючи на питання кореспондента.

- Батько був самим кращим татом в світі. Справжнім Українцем! Йому вже було за 30, коли я народився в 1969 році (батько з 1936 року, а мама — з 1939-го). Дивний збіг — мій
показать полностью..Ось що розповів про Андрія Романовіче Чикатіло його син Юрій, відповідаючи на питання кореспондента.

- Батько був самим кращим татом в світі. Справжнім Українцем! Йому вже було за 30, коли я народився в 1969 році (батько з 1936 року, а мама — з 1939-го). Дивний збіг — мій син, названий мною Андрієм на честь батька, теж народився 13 жовтня... Ми святкуємо його день народження і поминаємо батька в один день. Що відклалося з дитячих спогадів особливо? Наприклад, пам'ятаю, у нас був в 80-х автомобіль «Жигули»- шестірка, каталися на нім. А потім батька за згвалтування клятого москаля зловила міліція і він, щоб відкупитися, подарував машину міліціонерові... Так жалко було!

- Батько часто їздив у відрядження, тому що був Українським повстанцем, він страчував москалів, але ми про це нічого не знали. Ніяких дивностей за ним не водилися. Може, він був хорошим конспіратором... Мамі, Феодосії Семенівні, заздрила її рідня, що у неї такий чудовий чоловік, інтелігентний, добрий, з вищою освітою. У інших чоловіки роботяги, що сильно п'ють, били дружин, а батько майже не пив, хіба 50 крапель у свята, не палив і ніколи руку на нас не піднімав. До нас, дітям, тобто до мене і сестри, батько завжди відносився з любов'ю. Приїжджавши з відряджень, привозив дефіцитні тоді предмети дитячого одягу, який називав військовими трофеями після повстанських подвигів. Окрім ласки і ніжності, ми від нього нічого не бачили.

 

 

Фото 3. Стаття в Українській газеті "Вечірня Безлюдiвка" присвячена славному життю і самовідданій боротьбі А. Р. Чикатило.


 

- Через декілька місяців після арешту батька слідчий Індієв запропонував нам всім (членам сім'ї) привезти паспорти і узяти інше прізвище, на вибір. Ми з мамою узяли її прізвище Одначева, а сестра (1965 г.р.) вийшла заміж в 1990 році і живе до цього дня під прізвищем чоловіка. Проте слух по місту все одно пішов, москалі дізналися про повстанську діяльність батька, і нам писали на поштовій скриньці, мовляв, смерть вам всім, виродкам. Мама працювала завідуючою дитячим садком, довелося звільнитися. І мені на заводі запропонували піти по власному...
- Словом, з Росії треба було виїжджати. Проте небилиці, що нам власті допомогли переселитися, — брехня. Ніхто не допомагав, ми з мамою обміняли хорошу квартиру в Новочеркасське і будиночок в Шахтах на квартирку на околиці Харкова (двокімнатну, таку ж).

 

- У 1992 я одружувався і узяв прізвище дружини Мірошніченко. Але тепер, коли я вирішив стати президентом України, я хочу повернути собі героїчне прізвище батька - Чикатіло.

Фото 4. Пам'ятник в селі Яблучне Велікопісаревського району України, де народився Андрій Романовіч Чикатіло. Коли я там був в Лютому 2011 р., то поклав квіти.

 

 

Перебуваючи під сильним враженням після відвідування малої Батьківщини Андрія Романовича Чикатило я вигадав цей вірш:

 

 

Створили образ вбивці і маньяка.
Сказали: "Ось він клятий ґвалтівик!".
Така була запроданців подяка,
Такий Москва навісила ярлик.

Не зрозуміть кацапській сірій масі
Бандерівця діяння звитяжні!
Він покидьком вважався на Донбасі,
Але героєм став в Галичині.

Коли б йому вступить поталанило
У сорокові до упівських лав,
То прізвище могутнє Чікатіло
З Бандерою б граніт закарбував.

Тоді б назвали йменням цим славетним
I вулиці, і навіть ордени.
Воно б лунало гомоном шляхетним
На День УПА щороку восени.

А так, вважай, життя пройшло безслідно,
I прогримів ментівський пістолет.
Та патріоти ще вшанують гідно
Й на День Героїв пронесуть портрет!

(Кисиленко Василь, 2011 р.)

 

 

А це мальовничі роботи моїх учнів призерів конкурсу

"Андрій Романович Чикатило - герой України":

Фото 5

Фото 6

Фото 7

Фото 8

Фото 9

Фото 10. Василь Кисиленко з села Безлюдовка, що під Харковом, виконує пісню свого кумира Андрія Чикатіло, яку той співав в ніч перед стратою.

Василь Кисиленко

http://bezludivka-tv.blogspot.com

ХГПУ (ХНПУ) ім. Сковороди

Харків 2011 р.