СПОСТЕРЕЖЕННЯ — ОСНОВНИЙ МЕТОД ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

НАОЧНІ МЕТОДИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ

Види спостережень у природі. Спостереження в природі класифікуються залежно від: а) тривалості (епізодичні, або короткочасні, і тривалі спостереження за розвитком, змінами об'­єктів); б) дидактичної мети (первинні, повторні, заключні, порів­няльні; в) способу організації (колективні та індивідуальні, пла­нові і позапланові).

Епізодичні, або короткочасні, спостереження — це спостереження за тими об'єктами, явищами природи, які три­вають недовго (веселка, злива тощо), або ж ті, до яких діти не можуть повертатися часто, (розглядання їжачка, черепахи, яких на короткий час приносять у дитячий садок). Частіше в дитячому садку мають місце тривалі спостереження, в яких простежуються, наприклад, основні фази розвитку рослини в період цвітіння.

Первинні спостереження мають на меті створити перше уявлен­ня про найбільш характерні властивості об'єкта, дати дітям цілісне враження, яке повинно доповнюватися, закріплюватися, уточнюва­тися: Наприклад, після першого спостереження за рослиною ма­ти-й-мачухи, яке проводиться у сонячну погоду, коли її квітки від­криті, слід провести повторне спостереження у похмуру, погоду, ко­ли квітки закриті, пониклі, наче сумують за сонцем, пояснити ді­тям, що ця рослина — живий барометр, по ній можна визначати погоду.

Заключні спостереження мають на меті дати повне уявлення про зміни, які відбулися у природі за відповідний проміжок часу (пори року).

У порівняльних спостереженнях прийом порівняння провідний і допомагає активізувати розумову діяльність дітей, спрямувати її на виділення суттєвих ознак, підведення до узагальнень, класифі­кації об'єктів природи. Такі спостереження найчастіше проводяться із старшими дошкільниками.

Методика керівництва спостереженнями

Структура спостереження. Процес спостереження умовно поді­ляють на чотири етапи, кожний з яких служить досягненню загаль­ної мети спостереження.

І етап — підготовчий. Мета його — викликати у дітей інтерес до об'єкта спостереження. Для цього використовується коротка бесі­да, в якій з'ясовується, що діти вже знають про об'єкт спостере­ження, що дізнаються нового. Інколи для підготовки до сприйман­ня об'єкта доцільно показати ілюстрацію або подивитися діафільм. Така робота з дітьми проводиться за день-два до початку спосте­реження.

ІІ етап — початок спостереження. На цьому етапі важливо під­тримати у дітей інтерес до об'єкта спостереження, зосередити їх увагу. З цією метою в групах молодшого дошкільного віку викори­стовують сюрпризність появи об'єкта, несподіваність.

У групах старшого дошкільного віку найчастіше використо­вують загадку, яка вимагає певного розумового напруження і сприяє утриманню уваги дітей.

III етап — основний, найтриваліший за часом. На початку спостереження 1—2 хв слід надати дітям для мовчазного сприймання, щоб сформувався цілісний образ. Слово вихователя може бути націлене на сприймання естетичного вигляду об'єкта: «Подивіться, який він гарненький». Подальший розгляд об'єкта включає аналіз його особливостей та пристосування до навколишнього середовища, спільні ознаки з іншими об'єктами, взаємозв'язки з ними, з люди­ною тощо. В результаті проведення цього етапу у дітей повинні сформуватися точні уявлення про об'єкти природи.

IV етап — заключний. Мета його — підведення підсумків, за­кріплення тих нових знань, яких набули діти в процесі спостере­ження. В ході цього етапу важливо оцінити пізнавальну активність дітей.

Схема спостереження за об'єктами.

Під час спостереження за явищами неживої природи доцільно скористатися такою схемою:

1. Оцінка краси, своєрідності явища природи.

2. Визначення доступних розумінню дітей причин явища.

3. Значення цього явища в житті природи, діяльності людини.

Під час спостереження за явищами живої природи (рослин) до­цільно дотримуватися такої схеми:

1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови рослини.

2. Вимоги рослини до умов життя.

3. Значення рослини для природи і життя людини.

4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей. Розглянемо використання цієї схеми на прикладі спостереження

за рослиною мати-й-мачухи у старшій групі.

Спостереження за тваринами можна проводити за такою схе­мою:

1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови тварини залежно від способу життя.

2. Спосіб життя тварини (де живе, чим живиться, як захищає­ться, які сезонні зміни).

3. Значення тварини в природі і житті людини.

4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.

Підготовка вихователя до спостереження. Під час підготовки до спостереження вихователь повинен чітко уявляти програму: які навчальні, розвиваючі і виховні завдання будуть реалізовуватися в процесі спостереження. Навчальні зав­дання передбачають формування конкретних уявлень про об'єкти природи, зв'язки між ними. Розвиваючі завдання спрямовані на розвиток психічних процесів, на яких акцентується увага під час проведення спостережень. Виховні завдання спрямовані на фор­мування у дітей ставлення до певних природних об'єктів.

Прийоми активізації пізнавальної діяльності дітей у процесі спостереження. Основним методичним прийомом керівництва сприйманням ді­тей у процесі спостереження є запитання. Продумати і сформулю­вати запитання до наступного спостереження — найвідповідальні­ший момент у підготовці до спостереження. Правильно підібра­ні запитання повинні бути тією логічною драбинкою, якою рухає­ться думка дитини. Кожне запитання повинно містити конкретну думку, доступну розумінню дітей, у ньому має бути враховано і їх попередній досвід. Запитання повинні спонукати дошкільників до активного сприймання, засвоєння нового, максимально активі­зувати діяльність дитини.