ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ.

ЗАНЯТТЯ

Якщо на занятті діти вперше знайомляться з певними об'єкта­ми або явищами природи, їх визначають як первинно-ознайомлювальні. На них у дітей формуються конкретні уявлення про неживу природу, рослини, тварин, особливості їхнього розвитку за певних умов.

Основними методами проведення цих занять є спостереження, досліди, а також розглядання картин, показ діапозитивів, діа-, кінофільмів у поєднанні із словесними методами.

Другий тип занять спрямований на уточнення, розширен­ня, поглиблення знань, формування практичних навичок догляду за живими об'єктами у ході вирощування їх. Важливе значення на таких заняттях має використання, поряд із зазначеними вище методами праці в природі, ігор, читання творів дитячої природо­знавчої літератури тощо.

Третій тип занять спрямований на узагальнення і система­тизацію знань дітей про природу. Це поглиблено-пізнавальні за­няття, змістом яких є встановлення причинних зв'язків, залежнос­тей, систематизація знань. Основними методами їх проведення ви­ступають бесіди, дидактичні ігри, узагальнюючі спостереження, демонстрація моделей, які розкривають взаємозв'язок рослинного і тваринного світу і зовнішнього середовища.

Четвертий тип занять — комбіновані, на яких розв'язую­ться два дидактичних завдання — засвоєння нових знань і уточ­нення раніше засвоєних.

 

ПЛАНУВАННЯ І ОБЛІК РОБОТИ ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ.

Плановість — це пропорційність, яка постійно і свідомо підтримує­ться. Основні вимоги до планування полягають у науковості, пра­вильності визначення перспективи, черговості виконання завдань, орієнтації на найновіші досягнення науки, передовий досвід, гнуч­кість, здатність швидко і чітко реагувати на зміни.

Основна мета планування — послідовне виконання програми дитячого садка по ознайомленню з природою, в якій за­кладено той обсяг знань, умінь, навичок, рівня вихованості, що забезпечуватиме всебічний" розвиток дітей у процесі ознайомлення з природою. У планах повинна знайти відображення робота по ознайомлен­ню дошкільників з природою в процесі повсякденного життя і на заняттях. Вихідними принципами під час планування системи за­нять по ознайомленню з природою є такі:

1. Врахування основних етапів засвоєння знань (початкове сприймання, розширення і узагальнення знань і умінь). Враховую­чи незначну кількість занять і неможливість здійснення всіх цих етапів на заняттях, вихователю необхідно врахувати, які з етапів засвоєння знань слід здійснити у повсякденному житті. Часто фор­мування початкових уявлень доцільно здійснювати у повсякденно­му житті. Проте в ряді випадків він здійснюється на заняттях. Наприклад, під час екскурсії формуються початкові враження, а їх закріплення відбувається в процесі повсякденних спостере­жень на ділянці дитячого садка і в кутку природи. Проте головне, що неодмінно повинно знайти відображення у плані,— це потреба неодноразового повернення до засвоєння певного матеріалу з ура­хуванням ускладнення змісту, варіювання умов сприймання.

2. На заняттях по ознайомленню дітей з природою при їх пла­нуванні потрібно за змогою передбачити використання методів, що забезпечують безпосередній контакт дошкільників з реальними об'єктами природи. Ця вимога зумовлюється і особливостями ди­тячого сприймання, мислення, і вимогами до здійснення освіти і виховання в галузі охорони навколишнього середовища.

3. Планування занять з розділу ознайомлення з природою не­обхідно інтегрувати з іншими розділами. Наприклад, закріплення знань через використання художньої літератури, розглядання кар­тин можна інтегрувати із заняттями з розвитку мови. Закріплення вражень від екскурсій, спостережень інтегруються з заняттями малюванням, аплікацією. Є можливості для інтегрування з занят­тями з музичного виховання тощо.

 

У процесі повсякденного життя здійснюється засвоєння знач­ного обсягу знань по ознайомленню з природою. Під час плану­вання повсякденної роботи слід виходити з таких положень:

1. Зміст повсякденної роботи з дітьми повинен відображувати сезонні зміни, що відбуваються в природі.

2. Планування повсякденної роботи має здійснюватися у най­тіснішому зв'язку з заняттями, передбачати, що в процесі повсяк­денних спостережень, праці, ігор формується значний фонд кон­кретних знань, умінь, навичок, без яких неможливий процес уза­гальнення.

3. Під час планування повсякденної роботи по ознайомленню з природою слід передбачати, що ознайомлення з тим чи іншим об'єктом природи повинно включати кілька фаз в його розвитку, а тому його потрібно «вести» протягом певного, часом тривалого часу.

Повсякденна робота по ознайомленню з природою планується в такі відрізки часу: Вранці:

1. Дидактичні, настільно-друковані ігри, розглядання ілюстра­цій, колекцій.

2. Трудова діяльність (робота з черговими, індивідуальні дору­чення, колективна праця в природі).

3. Спостереження в природі (колективні, індивідуальні).

З перелічених видів діяльності щодня планується не більше 1—2.

На денній прогулянці:

1. Щодня як обов'язковий структурний елемент прогулянки планується спостереження з усією групою або з підгрупами.

2. 1—2 рази на тиждень планується трудова діяльність.

3. Ігри з природничими матеріалами, дидактичні ігри планую­ться за потребою.

У другу половину дня після полудника найчастіше плануються:

1. Спостереження за тими явищами в природі, які не можна спостерігати у першу половину дня.

2. Індивідуальна робота з дітьми.