Класифікація податків за різними ознаками

 

Велике значення при дослідженні системи оподаткування, впливу внутрішніх та зовнішніх чинників, при розробці податкової політики держави відіграє класифіка­ція податків за різними ознаками, її необхідність визначається різновидами подат­кових форм та застосуванням різних податкових режимів. Класифікація всіх видів податків в Україні здійснюється за різними ознаками. Вони враховують різноманітність податків в залежності від особливостей їх розрахунку, сплати, відношення до витрат виробничої діяльності та ін.

Перша ознака — за належністю до рівня суб'єктів, які отримують податкові платежі: загальнодержавні та місцеві податки. Розподіл за цією ознакою визначається згідно з Податковим Кодексом України (№2755-VI від 02.12.2010 р.). Перелік загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів надається в статті 9 вищезгаданого закону:

1. податок на прибуток підприємств;

2. податок на доходи фізичних осіб;

3. податок на додану вартість;

4. акцизний податок;

5. екологічний податок;

6. рентна плата;

7. мито.

Перелік місцевих податків, зборів та обов'язкових платежів визначається статтею 10 цього ж Закону. До них відносяться два податки:

1. Податок на майно.

2. Єдиний податок.

та види 2 місцевих зборів і обов'язкових платежів:

1. Збір за місця для паркування транспортних засобів.

2. Туристичний збір.

Друга ознака — за місцем, яке податки, збори та обов'язкові платежі займають в ціні виробу або послуги. За цією ознакою виділяють такі види:

1. Податки, які входять до складу собівартості (рентна плата);

2. Податки, збори та обов'язкові платежі, які сплачуються з прибутку підприємства (податок на прибуток підприємства);

3. Податки та збори, які входять до ціни виробу:

— податок на додану вартість;

— акцизний збір.

Третя ознака — за джерелами податкової бази виділяють наступні види подат­ків, зборів та обов'язкових платежів які сплачуються за рахунок:

— індивідуального доходу (податок на доходи фізичних осіб);

— доходу від продажу (податок на додану вартість);

— фінансовий результат діяльності (податок на прибуток);

— витрати підприємства (збір на обов'язкове соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування).

Четверта ознака — за об'єктом оподаткування (тобто за податковою базою):

— ресурсні;

— рентні;

— на споживання;

— майнові (на нерухомість).

П'ята ознака — за методом розрахунку ставок оподаткування:

— регресивні;

— пропорційні;

— прогресивні;

— лінійні;

— ступеневі.

Шоста ознака — за засобом вилучення. Класифікація податків за цією ознакою відбувається на підставі можливості перекладання зобов'язання платника податку на іншу особу, в більшості випадків на споживача товару. За цією ознакою податки поділяються на непрямі та прямі. Непрямі податки встановлюються на окремі товари, роботи, послуги і входять до ціни виробу та включаються як надбавка до неї. У деяких країнах ці податки називають ще податками на споживання. Ці податки не залежать від платника податку, отриманого ним доходу, майна, яке він має. Фактично платником цього податку є споживач товарів та послуг. До цих податків відносяться: податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

Всі інші податкові платежі відносяться до прямих і їх розмір залежить від розміру об'єкта оподаткування. В більшості випадків їх платником є суб'єкт, який отримує дохід або володіє майном. Вони побудовані за принципом прогресивної шкали оподаткування, тобто більший розмір сплачує той, хто отримує більший дохід.

У свою чергу, ці податки можуть поділятися на:

— особисті — тобто ті, які враховують платоспроможний або сімейний стан платника, коли сплачується податок з величини отриманого доходу;

— реальні — ті, які сплачуються незалежно від індивідуальних фінансових можливостей платника (чи то юридична, чи фізична особа). До них можна віднести, наприклад, податок на землю; коли ці податки сплачуються поза залежністю від того, які доходи і в яких розмірах отримує платник податку.

Сьома ознака — за порядком використання податкові платежі поділяються на:

— загальні, тобто ті, які надходять до державного бюджету. Вони не мають особливого призначення, витрачаються на проведення загальнодержавних заходів і можуть бути використаними для покриття будь-яких витрат держави або місцевих бюджетів;

— спеціальні податкові платежі стягуються в спеціальні фонди і можуть бути використані тільки за цільовим призначенням для фінансування окремих раніш визначених заходів.

Восьма ознака — за суб'єктами сплати:

а) юридичні особи;

б) фізичні особи.

 

Контрольні питання

1. Внаслідок чого виникли податки?

2. Яку роль відіграють податки у формуванні державного бюджету?

3. Назвіть основні риси фіскальної і регулюючої функцій податків.

4. Чим відрізняються поняття „податок”, „збір”?

5. Наведіть приклади конкретних податків, що існують в податковій системі України за кожною класифікаційною ознакою.

6. Визначте поняття „непрямі податки”.

7. З урахуванням якого фактору прямі податки поділяють на реальні та особисті?

8. Як класифікують податки за цільовою спрямованістю?

9. Назвіть основні елементи податків.

10. Поясніть відмінність понять „платник податку” та „носій податку”.