КУЧЕРАВА БАРІНЯ [кучир'ава бар'іна], тс, що ВИСОКА БАРІНЯ.
9. НЕЧЕСАНА БАРІНЯ, тс, що ВИСОКА БАРІНЯ.
10. РОЗПАТЛАНА БАРІНЯ, тс, що ВИСОКА БАРІНЯ.
11. РОЗХРИСТАНА БАРІНЯ, тс, що ВИСОКА БАРІНЯ. (Ці варіанти з неоднаковою частотою уживаються у більшості пунктів).
12. З БАТЬКА, З ДІДА [з бат'ка, з д'іда], зрід. Здавна, споконвіку. З бат'ка, з д'іда в’ін ковал'уваў (213), 46, 101, (СКВ).
13. БЕДОВИЙ НА ВИТІВКИ[витіўки]. Дотепний, схильний до витонченої думки, влучних або смішних висловів. Бедова на ўсакі витіўки – усе скаже і прикаже (82), 8,40, 55, 71, 75, 88, 138, 141.
14. БЕЗПЛОДНЯ ЗЕМЛЯ [бизплодн'а зимл'а]. Неродюча земля. Бизплодн'а зимл'а, йак солончак, н'ічо ни роде (34), 51, 71, 213.
15. БЕЗ ЦАРИМОНІЙ [царимон'ій]. Без лукавства, умовностей; просто, відверто. Б’із ус'аких царимон'ій давай до д'іла (8), 64, 99, 126.
16.З БЕЛЕБНЯ [белебн'а] УПАСТИ. Не знати очевидного, загальновідомого. Йак з белебн'а ўпаў – ни зна того, шо каждий дурак знайе (58), 18, 58, 213.
17. БЕНЬКИ ВИВАЛЮВАТЬ [бен'ки вивал'уват'], згруб. Витріщатися, пильно дивитися. Бен'ки вивалиў, шо йа гола, і не змигне (191), 46, 82, 112.
18. БЕНЬКИ ВИЛУПЛЮВАТЬ [бен'ки вилупл'уват']. Тс, що БЕНЬКИ ВИВАЛЮВАТЬ. Ни вилуплуй так на мене бен'ки, наче ти н'ічого ни знаў (72), 32, 37, 62, 83, 110.
19. БЕСЕДИ ВОДИТИ,заст.Бенкетувати, пити-гуляти в компанії. [Радько:] – н'і з ким беседи водити, н'і з ким слова промовити (СКв).
20. БДЖОЛЯРСЬКА[бджоларска шапка] ШАПКА. Сітка, предмет особливої форми з перехресних ниток,щоодягається на голову для захисту обличчя від укусів бджіл. Шоб мухи (“бджоли”) не кусали – йе сп’іціална бджоларска шапка (89), 32, 68, 75, 78, у більшості пунктів.
21. БДЖЬОЛИНИЙ[бджолиний] КЛЕЙ. Прополіс. Бджолиний клей полізний од усого (57), 2, 28, 80, 89.
22. БІЗ ОЧИРИДІ [б’із очирид'і]. Поза чергою. Б’із очирид'і ўзаў хл'іб (83), 106, 141, 176, 200, в усіх пунктах.
23. БІЗ ЩОТУ [б’із шчоту]. Безліч, велика кількість. Зайц'іў було б’із шчоту (27), 2, 56, 59, у всіх пунктах.
24. БЛИГОМИЙ СВІТ [св’іт], зрід. Близько, недалеко. Чи ж блигомий св’іт – за сорок к’іломитр'іў бейкац':а (34), 54, 84, 203.
25. БЛИСКУЧКА ГРОМАДЗЬКА [громадз'ка], зрід. Потужна блискавка. Йаґ блискучка громадз'ка ўдарила – йа аж прис'іла (140), 163.
26. БОБИК ШАРИКА ГАНЯ [ган'а]. Про людину легковажну, нерозумну. Такий родиўс'а – бобик шарик ган'а, прибитий (91), 18, 89, 104, 106.
27. БОЛЬНИЙ [бол'ний] НА ГОЛОВУ. Несповна розуму, дурень. Так вона бол'на на голову – і на те схоже (13), 23, 27, 84, 85, у всіх пунктах.
28. З БОЛЬНОЇ [бол'нойі] ГОЛОВИ НА ЗДОРОВУ ВАЛИТИ. Перекладати провину на когось. Сам хазайство запустиў, а тепер вале з бол'нойі голови на здорову (243), 154, 156, 278, 287.
29. БРАГОЮ [брагойу] ПАХНЕ. Про ознаки, передчуття можливості випивки, чаркування (58), 6, 79, 127, 156.
30. ДО БУБКИ. До дрібниць, ретельно. До бубки визб’ірала (51), 86, 93, 104, 120.
31. БУДЬ Я БЕСТИЯ. Формула завіряння в чомусь, божба. От бублики! Будь я бестия, коли такі і дома їв! (СКв).
32. САХАРНИЙ БУРЯК [бур'ак]. Цукровий буряк. А йа насадила і сахарного бур'ака (132), 11, 15, 57, 78, у всіх пунктах.
33. ВЕРХОВИЙ СНІГ [сн'іг]. Сніг,щопадає згори. Верхового сн'ігу навалило, усе засипало (213), 16, 34, 44.
34. НА ВЗГЛЯД [ўзгл'ад]. На око, приблизно. На ўзгл'ад йій год'іў ш’існац'ат' (101), 148, 171, 213, 298.
35. ВЗЯТОШНИЙ [ўз'атошний] ГОД. Удалий для пасічників рік, у який узято багато меду. Той год буў ўз'атошний, а цей – ниўдашн'ій (293), 78,100, 163.
36. ВЗЯТОШНИЙ [ўз'атошний] СЕЗОН. Удалий для пасічників сезон, період року. Йак меду багато накачали, так і ўз'атошний сезон (34), 44, 106, 119.
37. ВИКИДАТЬ[викидат'] ВОЛОТКИ. Колоситися, викидати колоски. Жито ўже викида волотки (4), 85, 93, 120.
38. ВИКИДАТЬ МЕТЬОЛКУ[викидат' мет'олку]. Викидати цвіт (про кукурудзу). Кукуруза викидайе мет'олку у ійул'і (9), 16, 23, 30, 36, 153.
39. ВИКИДАТЬ РЯСКУ[викидат' р'аску]. Тс, що ВИКИДАТЬ МЕТЬОЛКУ. На город'і, коли кукуруза викидайе р'аску – гарно (4), 11, 18, 25, 29, 163.
40. ВИКИДАТЬ [викидат'] ШТУКИ. Пустувати, забавлятися, поводитися несерйозно, легковажно. На гул'ках в’ін т'іл'ки й викида штуки, шо аж ус'і см’ійуц':а (116), 37, 25, 58, 92.
41. ВИКИНУТИ ДИТИНУ. Мати викидень. Йіí так жáлко, бо самá не знáла, шо вúкине дитúну (53), 4, 5, 9, 18, 44.
42. ВИКИДОВАТИ НОГАМИ, заст. Танцювати, робити па у танці. Хвалько стане викидовати ногами, неначе вони йому повиломлювані (СКв).
43. ВИКИДАТИ ШТУКИ.Пустувати, поводитися несерйозно, легковажно, забавлятися. На гýл'ках в’ін т'íл'ки й викидá штýки,шо аж ўс'і см’ійýц:'а (66), 3, 7, 25, 58, 92.
44. ВИКОМАРЮВАТИ [викомар'увати] КОНИКИ. Тс, щоВИКОМАРЮВАТЬ. На свайб’і ўс'і так'і коники викомар'ували, аж ни в’ірилос'а (79), 76, 81, 86, 164.
45. ВИПРЯГТИСЯ [випрагтис'а] ШВИДКО. Передчасно померти. Одногодок Іван швидко випрагс'а, а шче можна було б жит' (45), 34, 213, 252.
46. ВИСОКОСНИЙ ГОД. Високосний рік. У високосний год свайб’іў менше (31), 119, 241, 276.
47. ВИТРІШКИ ЩИТАТЬ [витр'ішки шчитат']. Бути неуважним, роззявкуватим. На базар'і витр'ішки шчитала, поки кошил'ок украли (44), 63, 84, 123, 301.
48. БЕЗ ВІДДИШКИ [в’ід:ишки]. Безперервно, не відпочиваючи. Без в’ід:ишки гони пройшла (48), 4, 9, 20, 39, 45.
49. ВІСТИМЕ ДІЛО [в’істиме д'іло]. Ясна річ, звичайно, самозрозуміло. В’істиме д'іло, п’ісла Іван і посватаўс'а до Вал'і (106), 3, 114, 163, 203, (СКв).
50. В ОДИН МИГ. За одну мить. В один миг з'ібралис'а (74), 4, 59, 74, 129.
51. В ОДНУ МИНУТУ. Надзвичайно швидко, миттю. В одну минуту в’ітир кришу з'ірваў (25), 20, 39, 199.
52. ВОДОШНИК НЕСУСВІТНІЙ [несусв’ітній]. Гіркий п’яниця, алкоголік. Водошник несусв’ітн'ій – допиўс'а до чортик’іў (213), 18, 54, 58.
53. ВОЗДУХ ПОРТИТЬ [портит']. 1. Випускати вонючі газоподібні продукти життєдіяльності організму. Хтос' воздух іспортиў – ни продихнеш (106), 42, 58, 110, у всіх пунктах; 2. Перен. Заважати, дратувати присутністю когось. Іди й ни порт' воздух – йа при тоб’і робит' н'ічого ни можу (233), 115, 117, 180.
54. ВОЗДУШНИЙ ШАР. Повітряна куля. Над Пичин'ігойу воздушн'і шари л'італи (179), 7, 10, 232.
55. ВОСПАЛЄНІЄ ЛЬОХКИХ [воспал'ен'ійе л'охких]. Запалення легенів. Перебол'іў воспал'ен'ійим л'охких (57), 11, 15, 213, у всіх пунктах.
56. ВОСЬМЬОРКИ ПЛЕСТИ [вос'м’орки плисти]. Іти непевною ходою (через сп’яніння, нездужання). Вос'м’орки пл'іў од бухвету до самого дому, а на крил'ц'і заснуў (23), 4, 85, 93, 94, 97.
57. ВУГОЛ ЗНІМАТЬ [зн'імат']. Квартирувати, винаймати кімнату. Обойе роб- л'ат' у дип’і, вугол у знакомойі зн'імайут' (7), 8, 74, 177, 198.
58. ВУГОЛ СВІЙ [св’ій]. Свій будинок, власна квартира. Треба старац':а св’ій вугол ім’іт', а ни пирибивац':а по кватирах (95), 86, 133, 184.
59. ВУГОЛ СВЯТИЙ [св'атий]. Покуть, покуття. Гост'а садоўл'ат' у св’атий вугол (17), 15, 79, 81.
60. В’ЮЩА КВАСОЛЯ [вйушча квасол'а]. Квасоля з довгим витким стеблом. Квасол'у вйушчу посадила – треба шче лозинок натикати (184), 116, 169, 184, 268, 295, 299.
61. В’ЯЗОВІ КІСТКИ[вйазов’і к’істки]. В’язи, шийні хребці. Кажут', шо в’ін скрутиў соб’і вйазов'і к’істки (134), 8, 10, 17, 28, 54, 144.
62. ГАДИТЬ [гадит'] У ДУШУ. Завдавати прикрощів, образ, зраджувати. Нагадиў у душу, напл'уваў – і скриўс'а (5), 48, 191, 252.
63. ГАДЮЧИЙ [гад'учий] ЛУК, бот. Зірочки; трава родини лілійних. Гад'учий лук цв’іте, а пахне слабо (213), 48, 80, 85.
64. ГАЛУШОК ОБ’ЇСТИСЯ [обйістис'а], жарт. Збожеволіти, утратити розум. Йа ж галушок ни обйілас'а – таке на куму сказати (150), 114, 124, 189.
65. ГАПЛИК ПРИЙШОВ [прийшоў]. Кінець життя, смерть. Хоч йакий багатий, а гаплик прийде (4), 58, 240, 275, 273.
66. ГВОЗДІЛЬНИЙ [гвозд'іл'ний] ЗАВОД. Масивна сталева пластина з отворами різного діаметра для виготовлення саморобних цвяхів.. Гвозд'іл'ний завод і робиў ус'ак’і гвозд'і (288), 78, 95, 114.
67. ГИБЛЕ ДІЛО [д'іло]. Погана, безнадійна справа. Йак стаў пити – то ўже гибле д'іло (191), 4, 78, 159.
68. ГИЛЬЦЕ ВИСІЛЬНЕ[гил'це вис'іл'не]. Невелике дерево, прикрашене квітами, колосками, цукерками й стоїть на столі протягом весілля. На вис'іл'не гил'це навйазуйут' цв’іти, колоски, ч’іпл'айут канхвети – і ўсу свайбу стойіт' (213), 90, 96, 164.
69. ГЛИСТА В ТОМАТІ [ў томат'і], жарт. Надзвичайно худа людина. Д'іўчина, йаґ глиста ў томат'і, а бат'ко-мати – нормал'н'і (58), 96, 111, 113.
70. ГЛУХА ТЕТЕРЯ [тетер'а], знев.. Глуха людина, глушко. Глуха тетер'а – хоч лусни, а ни почуйе (143), 106, 109, 119.
71. ГОВОРИЛА ОРИНА, зрід., ірон. Про уявану популярність. Про тебе й Орина говорила, а ни т'іки наше село (54), 18, 58, 75, 83.
72. ГОДОВÁЛЕ ЛОШÁ.Однорічне лоша. Ми свойé годовале лоша продалú. (130), 3, 4, 14, 60, 84.
73. ГОДУВАТИ ГАРБУЗАМИ, Відмовляти у сватанні. Нагодувала Галка гарбузами і Петра, і сватач’іў (128), 104, 123, 156, 213, (СКв).
74. ГОДУВАТЬ ЗАВТРІКАМИ [годуват' заўтр'іками]. Обіцяти виконати щось завтра, найближчим часом, але не робити цього. Зарплату ни дайут', а ўсе заўтр'іками годуйут' (219), 12, 15, 17, 188.
75. ГОЇТЬ [гойіт'] ЯК [йак] РАНУ. Доглядати, пестити, голубити. Змалу гойіли йак рану, от вир'іс балуваник (85), 79, 81, 86, 213.
76. ГОЛИЙ БОРЩ [боршч]. Пісний борщ. На голому боршч’і вилами ц'ілий ден' ни повергайіш (155), 124, 117, 198, 213.
77. ГОЛИЙ У ДЕРЕЗІ [дериз'і]. Про стан некомфортності, незручності. І той, і той пета, а в’ін, йак голий у дериз'і – ни зна, шо й казат' (74), 7, 8, 75, 213.
78. ГОЛИЙ У ТЕРНИКУ. Тс, що ГОЛИЙ У ДЕРЕЗІ. Йому так прийшлос'а, йак голому ў тернику (133), 86, 95, 145.
79. ГОЛОВКА ГАДЮЧА[голоўка гад'уча]. Лайлива, підступна, брехлива, зла людина. То ни с'імйá, а гад'ýч’і голóўки, з нúми і ни родичáйиц'а н'іхтó (101), 37, 46, 106.
80. ГОНІ [гон'і] КОРОТКІ [коротк’і]. Коротке життя, близька смерть. Гон'і коротк’і ўже осталис'а (84), 163, 179, 213.
81. НА ТРИ ГОНІ [гон'і]. Далеко чутно. Йак кричит', так на три гон'і чут' (221), 54, 85, 116, 213.
82. ГРАЧ І ПРАЧ. 1. Універсальний умійко. Усе по хаз'айству ўмійе – і грач, і прач (54), 18, 58, 84. 2. Людина, змушена виконувати і невластиву роботу. Сама осталас'а – так і грач, і прач – і ст'ірати, і дрова возит' (79), 74, 115, 116, 294, 296.
83. ГРОШИКИ КОТЮТЬСЯ [кот'уц':а].1. Грошей прибуває. Грошики кот'уц':а до того, хто дбайе (87), 78, 96, 109, (СКв). 2. Грошей меншає. Грошики кот'уц':а, бо йіх ни шануйіш (199), 115, 116, 253.
84. ГРУДНА ДИТИНА. Немовля, сисунець. У нейі грудна дитина – куди там на роботу йти (20), 3, 26, 93, в усіх пунктах.
85. ГРЯЗЗЮ (ГРЯЗЮКОЮ) ОБЛИВАТЬ [гр'аз':у (гр'аз'укойу) облеват']. Обмовляти, одгуджувати, знесловлювати. Гр'аз':у облит' хот кого можна (107), 103, 106, 194.
86. ГРЯЗЬ (ГРЯЗЮКУ) ЛИТЬ [гр'аз' (гр'аз'уку) лит']. Тс, що ГРЯЗЗЮ (ГРЯЗЮКОЮ) ОБЛИВАТЬ. Гр'аз' лит' – ниблагодарне ді'ло – може одгукнуц':а (258), 13, 27, 81.
87. ГРЯЗЬ [гр'аз'] (НЕ) ПРИСТАЄ [пристайе]. (Не) вдається когось оббрехати, опорочити. Гр'аз' ни пристане, а ў когос' йазик колом стане (189), 39, 51, 86, 95, 297, 300.
88. ГУБИТИ ЩОТ [шчот].1. Помилятися в лічбі. Шчитаў – шчитаў – і шчот ізгубиў (84), 44, 63, 85; 2. Мати чогось дуже багато. Йа тим бабам і шчот загубиў (153), 123, 125, 195.
89. ҐВАЛТ ЗНІМАТЬ[зн'імат']. Сильно кричати, галасувати. Налижуц':а, зн'імут' ґвалт, хоч із хати б’іжи (17), 2, 53, 54.
90. ҐИЛА ПАХОВА, мед. Грижа пахова. Ґилу пахову нажиў – хоч торбу на нейі ший (227), 145, 155, 165.
91. ДАВА ДАВЕ, зрід. Про жадібність, скнарість. Руб дат' його дава даве (163), 126, 143.
92. ДАВАНКА –и, ж. Порція, доза. Зготовила одну даванку свин'ім (128), 113, 167, 202.
93. ДАВАТЬ ДЖОСУ [дават' джосу] (ЧОСУ). Сильно бити. Дали йім джосу – будут' помнит' ус'у жизн'у (80), 46, 48, 54, 113.
94. ДАВАТЬ [дават'] КУЧМИ. Бити, лупцювати. Даў такойі кучми, шо доўго помнитиме (39), 15, 20, 68.
95. ДАВНОМ ДАВНО [даўном даўно], зрід. Дуже давно. Даўном даўно, шче д'ід буў живий, пожар спихнуў (34), 84, 113, 264.
96. ДАВОМ ДАВАТЬ [дават'], зрід. 1. Роздавати, розтринькувати. Ус'ім грош’і давом дайе, а ни пита, коли од:адут' (84), 113, 70. 2. Задарма, без повернення. Хоч і давом давай, а ни в’ізму (213), 76, 96. 3. Видавцем, скупо, міряючи. Давом дайе – записуйе, шоб ни пиридат' (91), 111, 113, 213.
97. ДÁЛІ НÍКУДИ [дáл'і н'íкуди]. До крайньої міри. Вознóсе себé так, шо дáл'і н'íкуди (50), 89.
98. ДАЛЬШ [дал'ш] (ДАЛЬШЕ [дал'ше], ДАЛЬШІ [дал'ш’і]) НЕМА КУДИ (НІКУДИ [н'ікуди]). Надто, занадто. Тирп’іт дал'ш’і нема куди (41), 53, 68, 75, 102, 121.
99. ДВА ГÓДА НАЗÁД. Два роки тому, позаторік. Два гóда назáд купúли хáту (51), 13, 17, 27, 33, у всіх обстежених пунктах.
100. ДВА ДНЯ[дн’а]НАЗÁД. Позавчора, два дні тому. Два дн'а назáд бáчила йогó (51), 4, 5, 7, 11, у всіх обстежених пунктах.
101. ДВА – ЯК [йак] ОДИН, А ОДИН – ЯК [йак] НІ [н'і] ОДНОГО, ірон. Про слабкосилих людей. Пом’ічники ў мене – два – йак один, а один – йак н'і одного (213), 159, 160, 167.
102. ДВОЗУБЧАСТІ [двозубчаст'і] ВИЛА. Тс, що ДВІЙЧАК. Тепер у хаз'айств’і двозубчаст'і вила неважн'і (124), 1, 38, 47, 56.
103. ДВОЮРІДНА [двойур'ідна] СЕСТРА КОНЯ [кон'а] БУДЬОННОГО [Буд'он:ого], зрід. Несправжня рідня. Ти мин'і така родичка, йак двойур'ідна сестра' кон'а Буд'он:ого (58), 84, 91.
104. ДВУРУШНЯ [двурушн'а] ПИЛКА. Пилка на двох пильщиків. Тоўсту деривину пил'айут' двурушн'ойу пилкойу, удвох (95), 46, 68, 104.
105. ДЕ П’ЮТЬ [пйут'], ТАМ І Б’ЮТЬ [бйют']. Про можливість бійки при пиятиці. Микол'і морду розкрасили, шо ж – де пйут', там і бйут' (211), 20, 54, 90, 295, 299.
106. ДЕ ХОТЯ[де хот'а]. Де хочеш; хоч де. Та булó і такé – силúўс' , де хот'а (4), 1, 3, 13, 48, 51.
107. ДЖÓСУ (ЧОСУ) ДАВАТЬ[джóсу (чóсу) давáт']. Сильно бити когось. Далú йім джóсу – бýдут' пóмнит' усé жит':а (80), 46, 48, 54, 113.
108. ДИТЯЧЕ МÍСТО[дит'яче м’íсто]. Плацента, орган зв’язку зародка з материнським тілом. Дит'аче м’істо п’ісла род'іў викидайут' (87), 113, 115, 172, 296, 302.
109. ДІВЧАЧИЙ [д'іўчачий] ПАСТУХ. Хлопець, який надто захоплюється дівчатами, дівчачур. Семен шче ў школ'і буў д'іўчачим пастухом – з йіми і гул'аўс'а (39), 123, 148, 168, 213.
110. ДІТСЬКИЙ БАТЬКО, заст. Батько,щомає дітей. Труну Забрьохи несли через усе село на руках, мов дітського батька (СКв).
111. ДІЦЬКИЙ [д'іц'кий] УМ. Недостатня інтелектуальна розвиненість. Хоч ти і ўзрослий, а ум шче д'іц'кий (163), 141, 143, 148.
112. ДО БАРАНА. Виявляти статеву охоту (про вівцю). Б’íсиц':а в’іўц'а, бо до барана порá (49), 46, 61, 68, 91.
113. ДО БИКА. 1. Виявляти статеву охоту (про корову). Корóва до бикá аж скáче (87), 4, 16, 27, 78; 2. Жарт.-ірон. Виявляти статеву охоту (про дівчину, жінку). Чолов’ік уже старен'кий, а вона шче б і до бика зб’ігала (178), 110, 114, 117.
114. ДО ДНЯ[до дн'á]. Удосвіта. До дн'а поробиў усé (88), 9, 11, 27, 147.
115. ДО ЖЕРЕБЦЯ[до жеребц'á]. 1. Виявляти статеву охоту (про кобилу). До жеребц'а Зóр'ку т'áгне (167), 106, 118, 190; 2. Жарт.-ірон. Виявляти статеву охоту (про дівчину, жінку). Шче недоросток, а до жеребц'а ўже кортит' (281), 4, 49, 50, 92.
116. ДОПЛИВАТЬ[допливат'] ДО БЕРЕГА.Досягати чогось, визначатися у чомусь. Пора стати хазяїном; і мою старість звеселив би, доплив до берега, як усі добрі люди (СКв), 58, 91, 163.
117. ПОРА НА ЧИТИРІ[читир'і] ДОСКИЧас помирати. Йак ни крути, а пора на читир'і доски (84), 54, 91, 163.
118. НА ДРІЗКИ[др'ізки]. На друзки. Хворост на др'ізки порубаў, шоб у топку ўл'ізло (145), 119, 138, 146.
119. ДУБ ДУБОМ.. Дурень. У ц'ому д'іл'і сус'ід дуб дубом (6), 191, 202, 213.
120. ДУБ – ДЕРЕВО.. Дурень. Йа ў мат'іматиц'і – дуб дерево (195), 158, 204, 213, 295, 299.
121. ДУРЕНЬ ДУМКОЮ, А СТАРЕЦЬ СУМКОЮ РАДІЄ[дурин' думкойу, а стариц' сумкойу багат'ійе]. Прис. (123), 99, 104, 128, 156.
122. ДУРМАН НЕСУСВІТНІЙ[несусв’ітн'ій]. Цілковитий дурень. Дурман несусв’ітн'ій – на ўсе село (133), 95, 145, 184, 194.
123. ДУРНОМ ДУРНИЙ, зрід. Цілковитий дурень. Дурном дурний, а ў начал'ство л'ізе (199), 4, 9, 37.
124. ДУША, ЯК[йак]У ЛАТИША.Неімущий, бідняк. Шо ж, йак у його н'ічого немайе – душа, йак у латиша (130), 85, 89, 117, 139.
125. ДУШЕПАРКА ГАСПИДОВА,заст., згруб. Горілка. Проклята горілочка, чортів збитень, гаспидова душепарка (СКв).
126. ЖЕЛАННИЙ ГОСТЬ [желан:ий гост']. Бажаний, дорогий гість. От і гост'і желан':і прийіхали (109), 97, 117, 159, 201, 267.
127. ЖЕЛІЗНА [жил'ізна] БАБКА, Стрекоза. Жил'ізна бабка швидко л'іта (213), 13, 80, 85, 181, 228.
128. ЖЕЛІЗНА ДІСЦІПЛІНА [жил'ізна д'ісц'іпл'іна], Суворий, точний порядок. Ў арм’ійі жил'ізна д'ісц'іпл'іна (213), 108, 112, 119, 183, 234, 305.
129. ЖЕЛІЗНА [жил'ізна] ДОРОГА, Залізниця. Жил'ізна дорога ў нас недалеко проходе (213), 41, 51, 89, 95, у всіх пунктах.
130. ЖЕЛІЗНА ЛЮДИНА [жил'ізна л'удина], Непохитна, незламна людина. Жил'ізна л'удина н'ічого ни бойіц':а (213), 106, 134, 142, 173.
131. ЖЕЛІЗНИЙ КІНЬ [жил'ізний к’ін'], Трактор. На трактора кажут' жил'ізний к’ін' (213), 6, 16, 93, 94, 235.
132. ЖЕНСЬКИЙ [женс'кий] ПОЛ, Жінки, жіноцтво. Женский пол. Усе на соб’і´ ви´т'аг – і войни, і колхози (231), СКв, 18, 89, 104, 265.
133. ЖИВА ОЧИРІДЬ [очир'ід']. Черга з особистою присутністю кожного. Масло одпускали т'іки жив’ій очирид'і (213), 41, 76, 201, 314, 320.
134. НА ЖИВУЛЬКУ [живул'ку], зрід. Нашвидкуруч, абияк, попередньо. На живул'ку п’інжак наметали (203), 3, 8, 143, 177.
135. ЖОЛУДОЧНИЙ СОК, Шлунковий сік. Жолудочний сок, йак ни вид'іл'айіц':а – так л'удина бол'ійе (216), 4, 189, 198, 207.
136. ЗАБИВАТИ ОЧИРІДЬ [очир'ід']. Домовлятися із сусідами у черзі про свою присутність. Забила очир'ід, і йак од'ійду – признайут' (213), 177, 191, у всіх пунктах.
137. ЗАВÓДИТИ ÓЧ [оч’і], зрід. Засинати. Т'іки прил'іг, уже й оч’і зав’іў (91), 56, 85, 95.
138. ЗАГЛЯДАТИ У ПОТИЛИЦЮ [загл'адати ў потилиц'у]. Карати, караючи виховувати. Мало йому ў потилиц'у загл'адали ў д'ецтв’і (213), 176, 200, 304.
139. ЗАГУБИТИ ЩОТ [шчот]. 1. Помилятися у лічбі. Шита, шита – і шчот загубиў (213), 92, 122, 198, 200, в усіх пунктах; 2. Мати чогось забагато. Йа тим бабам і шчот загубиў (213), 16, 56, 70, 96, у всіх пунктах.
140. ЗАДНИЦЯ, ЯК ТРИ НІМЦІ РАКОМ [задниц'а, йак три н'імц'і раком], Про велику сідницю (58), 95.
141. НА ЗАКАЗ, НА ЗАМОВЛЕННЯ. Мин´í ц´і штанú на закáз шúли (180), 39, 51, 86, 95, у всіх пунктах.
142. ЗАКИСЛЮВАТЬ [закисл'уват'] ДУШУ, Частково втамувати голод. Дайте хоч душу чим закислит', бо ўже зголодн'іла (213), 27, 39, 95, 141, 201.
143. ЗАКОПІРЧУВАТИ [закоп’íрчувати] НОСА, зазнаватися, задаватися. Нóса не закоп’íрчуй, а то хлóпц'і набйýт' (116), 27, 59, 92, 124, 140.
144. ЗАКУСЮВАТЬ [закус'уват'] РУКАВОМ, Нічим не закушувати. Випили, а закусили рукавами (32), 84, 95, 213.
145. ЗАКУСЮВАТЬ[закус'уват'] ТАКОМ, Тс, що ЗАКУСЮВАТЬ РУКАВОМ. Випит' – то йа найду, а закус'уват' будим таком (58), 142, 173, 180.
146. ЗАЛЕЖНА ЗЕМЛЯ [зимл'а], Тс, що ЗАЛЕЖ. Залижну земл'у он у Казахстан'і п’ідн'імали – так вона з пил'укой посл'і і пидн'алас' (154), 79, 200, 207, 208.
147. ЗАНІМАТЬ ОЧЕРІДЬ [зан'імат' очир'ід'], Тс, що Займати очерідь. За хл'ібом очир'ід' було зан'імат' зутра (102) 100, 186, 193, 285.
148. ЗАПИВАТЬ ДІВКУ[запиват' д'іўку], Попередньо домовлятися про сватання, супроводжуючи це частуванням. Запили д'іўку, типер н'ікуди ни д'іниц':а (155), 9, 36, 76, 91, 124.
149. ЗАПИВАТИ МОГОРИЧ,Домовлятися про щось, залагоджувати якесь діло, доходити згоди, закінчуючи це частуванням. Мижу под'ілили й запили на ц'ому могорич (86), 37, 93, 145, 155, 189.
150. ЗАПУДРЮВАТЬ [запудр'уват'] ГОЛОВУ, Уводити в оману, дурити. Вона кому хочиш запудре голову (187), 15, 134, 162, 187.
151. ЗАСИРАТИ ОЧІ [очі]. Казати неправду, обманювати. Забалакала, засрала оч’і, а йа й пов’ірила (84), 80, 86, 96, 213, у всіх пунктах.
152. ЗАСТОЮВАТИ ОЧИРІДЬ [застойувати очир'ід']. Певний час побути в черзі, заручившись підтвердженням про це сусідів. Йак застойаў очир'ід', то можна в’ід'ійти (213), 3, 8, 32, 123, 134.
153. ЗАХОЛОЖУВАНИЙ БОРЩ, заст. Холодник, пісний борщ. Перш [їли] борщ горячий – далі захоложуваний борщ з линами (СКв).
154. БРАТЬ ПІД ЗАЩИТУ [брат' п’ід зашчиту], Заступатися, захищати. Менчих ус'ігда браў п’ід зашчиту (213), 123, 70, 108, 202.
155. ЗГА ЗНА, КОГО ПЕКТИ [пикти], Про неминучість, невідворотність покарання. Шо, муче сов’іст'? Зга зна, кого пикти (90), 30, 55, 89, 91.
156. ЯК [йак] ЗГА ПЕЧЕ, Про в’їдливу дошкульну людину. Ну пристала і йак зга пече (90), 3, 49, 83, 120.
157. НА ЗДЕРЖКУ, Витратно, збитково. Медом торгуваў – т'іки соб’і на здержку (200), 84, 95. 114, 191.
158. ЗДОРОВ [здороў] ДРОЗДЕ, А Я [йа] ОСЬДЕ [оз'де], зрід. Про яку-небудь несподіванку. Здороў дрозде, а йа оз'де, даўно тебе жду (90), 95, 213.
159. ПОЧОМ ЗДРЯ [здр'а], підсил. 1. Безладно; без розбору; як попало. Ізвалиў у кучу почом здр'а (106), 16, 34, 44, 119; 2. Без міри; без межі. То робко пиў, а тепер – почом здр'а (213), 8, 9, 148, 151, 176.
160. ЗЕРКАЛЬНИЙ [зиркал'ний] КОРОП – Дзеркальний короп. У наш’ім стаўку зиркал'них короп’іў розводили – к’ілограм по дес'ат' були (34), 13, 80, 81, 85, 108.
161. ЗЕРКАЛЬНИЙ [зеркал'ний] КОРОП, Дзеркальний короп. У зеркал'ного коропа трошки луски, і в’ін блискучий (213), 32, 91, 100, 198, у всіх пунктах.
162. ЗИЗЕ ОКО, зрід. Заздрий, недобрий, зурочливий погляд. У нейі око зизе, йак гл'ане на город – н'ічо там ни ростиме (91), 101, 174, 195.
163. ЗИЗИЙ ВЗГЛЯД [ўзгл'ад], зрід. Тс, що ЗИЗЕ ОКО. Ўзгл'ад зизий, йак у в’ід'мака (213), 163, 177.
164. ЗІВКА [з'іўка] ДАВАТИ, Помилятися, пропускати що-небудь через неуважність, не спритність. З'іўка дали з коровойу – треба було продати, йак дорокше давали (85), 48, 80, 85, 95.
165. ЗІРКИ ЩИТАТЬ [з'ірки шчитат'], Не спати. Йак молод'і були, так з'ірки й шчитали (213), 10, 45, 91.
166. ЗМІШУВАТЬ [зм’ішуват'] В ОДНУ КУЧУ, Базладно змішувати щось. Зм’ішали ў одну кучу і правих, і винуватих (213), 14, 30, 36, 41, 80, у всіх пунктах.
167. ЗОЙЖЕНИЙ З УМА, Божевільний, недоумкуватий. Йа ше з ума ни зойжиний, шоб на йій жиниц':а (91), 115, 121, 154.
168. ЗРОБЕНЕ В ГУЗНІ – НЕ ПЕРЕКУЄШ У КУЗНІ [зробине ў гузн'і – ни перикуйеш у кузн'і], Про неможливість зробити з поганого (189), 95, 114, 199.
169. ЗРОК МОТАТИ, жарг. Відбувати певний термін покарання. Мати за колоски зрок св’ій мотала (95), 6, 16, 235.
170. ЗСТРІБІТІЛЬНИЙ ОТРЯД [стр'іб’іт'іл'ний отр'ад], спец. Знищувальний загін. У войну і парт'ізани були, і стр'іб’іт'іл'н'і отр'ади ў тилу (187), 116, 122, 262, 265.
171. ЯК ЗЮЗЯ [йаґ з'уз'а], знев. Дуже п’яний. Напиўс' йаґ з'уз'а, шо й додому ни попаў (119), 94, 142, 173, в усіх пунктах.
172. ІДЕ НА РУБАШКУ, Про менструацію. Йак ото на рубашку йде, н'ічого робити ни могла (213), 61, 63, 88.
173. ІЗВІРЯТИ [ізв’ір'ати] ДУШУ, зрід. Довіратися, звіратися, покладатися. Ізв’ір'ала душу до посл'ідного (150), 146, 181.
174. ЇДУН НАПАВ [йідун напаў], Про сильне хотіння їсти. Чи на тебе йідун напаў – недаўно ж з:а столу? (98), 28, 45, 114, 116.
175. КАБІНЄТ ЗАДУМЧИВОСТІ [каб’ін'ет задумчивост'і], жарт. Тс, що КАБІНЄТ. Нада ўже ў каб’ін'ет задумсивост'і (300), 10, 79, 169, 192.
176. ЗАСІДАТЬ У КАБІНЄТІ [зас'ідат' у каб’ін'ет'і], жарт. Бути у туалеті. Та скоко ти будиш зас'ідат' у каб’ін'ет'і, йа зараз у штани накладу (31), 58, 125, 147, 172, 188, 190.
177. КАЖДИЙ БОЖИЙ ДЕНЬ [каждий божий ден'], Щодня. Вони ж гризуц':а каждий божий ден', з самого ран':а і аж поки сонце не поверне (291), 190, 193, 201, у всіх пунктах.
178. КАЖНА ГНИДА НОЖКИ КИДА, Про витребеньки, забаганки. Кажна гнида ножки кида, так і наша чокнута сус'ідка (21), 20, 38, 130, 172.
179. КАЗАН (НЕ) ВАРЕ, ірон., (Не) мати розум, (не) уміти сприймати, учитися. Казан ни варе, бо ўма нима (109), 59, 97, 117, 154.
180. ПІД[п’ід] КАЛАВУР ОДДАВАТЬ [од:ават'] (БРАТЬ) [брат'], зрід. Заарештовувати. П’ід калавур брали й одпраўл'али у С'іб’ір (199), СКв, 20, 25, 302.
181. НА КАЛАВУРІ [калавур'і]СТОЯТЬ [стойат'], зрід. Бути на ватрі, охороняти, сторожувати. На калавур'і стойіш і ў дошч, і ў сн'іг (93), СКв, 91, 145, 189.
182. КАЛГАН (НЕ) ШУРУПА, Дурень, нерозумний. У тебе, йа бачу, калган зоўс'ім ни шурупа, мабут', у дец'тв’і часто падаў з рук (23), 18, 45, 109, 175, 204, 207.
183. ДО КАНЦУРА, зрід. Цілком, остаточно. Пойіли корови й солому до канцура (213), 39, 49, 51, 56.
184. КАРМАН ДОРОЖНИЙ, Спеціальне розширення транспорту. Автобуси ў дорожних карманах станут', шоб ни м’ішати транспорту (291), 5, 143, 167, 202.
185. КАРМАН (НЕ) ВИДЕРЖУЄ [видержуйе], Фінансові можливості (не) дозволяють. Купиў би хату, так карман ни видерже (89), 14, 68, 86, 91.
186. ГУДЕ В КАРМАНІ [ў карман'і], Про відсутність грошей. Сам у жупан'і, а гуде в карман'і (СКв), 68, 12, 15, 20, 39.
187. КАРМАНИ ВИВЕРТАТИ, Витрачати до останку, нічого не залишати. Хоч кармани виверни – н'ічо нима (213), 7, 56, 70, 76, 96, у всіх пунктах.
188. КАРМАНИ НАБИВАТИ.Незаконно збагачуватися. На чужому гор'і кармани набивати некрасиво (213), 4, 111, 113, 127, 230.
189. КАРМАННИЙ[карман:ий]НОЖИЧОК, Складаний ножичок. Буў такий лоўкий карман:ий ножичок, так загубиў (7), 3, 9, 15, 97, 264.
190. КАРМАННІ ГРОШІ [карман':і грош’і], Гроші на щодень. Йа йому карман':і грош’і дайу ў школу, на бухвет (89), 18, 20, 89, 104, 265.
191. КАРМАННІ [карман':і]РОСХОДИ, Щоденні витрати. Карман':і росходи ў йейі б’ілш’і, чим йа пенз'ійу получайу (117), 114, 116, 128, 231.
192. КАРТОПЛЯНІ[картопл'ан'і]ВИЛА, Металеві вила з густими тупими ріжками для набирання картоплі, буряків, моркви й ін. Картопл'ан'і вила поламалис', так йа бур'аки руками вигр'ібала (84), 97, 105, 110, 124, 147.
193. ХОЧ КАРТОШКУ САДИ, Про брудну людину. Ц'ілий ден' гасаў, прийшоў додому – хоч картошку сади, такий гр'азний (291), 143, 188, 200.
194. КАРЬОЖИТЬСЯ ЙАК СВИНЯ НА ВІРЬОВКІ [кар'ожиц':а йак свин'а на в’ір'оўк’і], зрід. Гоноритися, маніритися, гордувати. Шо ти кар'ожис'а, йак свин'а на в’ір'оўк’і (35), 47, 124.
195. КАСТРУЛЯ [каструл'а] (НЕ) ВАРЕ, згруб., Про (не)розумну, (недо)розвинену інтелектуально людину. У каструл'у н'ічого ни засипано, так і ни варе (23), 9, 27, 209, 316.
196. ЯК КАСЮЧКА [йак кас'учка], зрід. Про низькорослу людину. Виросла, йак кас'учка, а б’іл'ше – н'і (58), 42, 44, 63.
197. КАТІЛОК[кат'ілок](НЕ) ВАРЕ, згруб. Тс, що КАСТРУЛЯ (НЕ)ВАРЕ. У тебе кат'ілок вобше ни варе, ти шо, ни знаў, шо треба говорити? (2), 9, 29, 31, 64, 117
198. КЕБА (НЕ) ВАРЕ (Не) Розумна людина. Раз кеба не варе, сиди дома (25), 114, 138, 157.
199. КЕДІ НЕ КЕДІ [кед'і ни кед'і], Непевність, вагання, бездіяльність. Поки ти будиш кед'і ни кед'і, і рак свисне (173), 24, 37, 111, 189, 190.
200. У КІМЛЯХИ ГРАТЬ [у к’імл'ахи грат'], зрід. Грати у крем’яхи. Бири свойі, й будем грат' у к’імл'ахи (168), 27, 39, 41, 57.
201. У КІМЛЯШКИ ГРАТЬ [у к’імл'ашки грат'], зрід. Тс, що У КІМЛЯХИ ГРАТЬ. У к’імл'ашки трохи пограйимо, поки корови йтимут' (78), 39, 45, 84, 140.
202. У КІМ’ЯХИ ГРАТЬ [у к’імйахи грат'], Тс, що У КІМЛЯХИ ГРАТЬ. У к’імйахи грат' треба хоч удвох (60), 5, 7, 24, 318.
203. У КІМ’ЯШКИ ГРАТЬ [у к’імйашки грат'], Тс, що У КІМЛЯХИ ГРАТЬ. У к’імйашки грайут' на р'іўному, шоб далеко ни розкотилис' (101), 57, 84, 93, 148.
204. ЯК КІСТО [йак к’істо] РОЗНЕСЛО, Про надто товсту людину. Боже, та йійі рознесло, йак к’істо на каз'он:их харчах (12), 28, 39, 135.
205. КЛАДІ ДАТИ, Побити. Ну, наші парубки дали йому такої кладі, що не скоро вичухається (СГр–Харьк.у.).
206. КОЖА ТА КОСТІ [кост'і], Про худу істоту. Корову занехайали – кожа та кост'і (23), 7, 15, 31, 34.
207. ЧОРТОВА КОЖА, Спеціальна міцна тканина для пошиття одягу. Он штани з чортовойі кож’і, так трет'ій год держац':а (81), 35, 79, 81, 86.
208. ІЗ КОЖІ ЛІЗТИ [із кож’і л'ізти], Докладати надзвичайних зусиль. Бат'ки з кож’і л'ізли, шоб синочка виўчит' (164), 13, 27, 65, у всіх пунктах.
209. МОРОЗ ПО КОЖІ [кож’і], Про відчуття страху. В’ітир стаўн'ами стука, а ў малих аж мороз по кож’і (143), 18, 64, 78, 175, у всіх пунктах.
210. КОЖНА БОЛІЗНЬ [бол'ізн'], Нашкірна хвороба. Із кожними бол'ізн'ами лежат' у диспансер'і, ў город'і (186), 3, 29, 48, у всіх пунктах.
211. КОЖУ ЗНІМАТЬ [зн'імат'], 1. Сильно бити, карати. Йак двойку получ'у, так дома кожу зн'імайут' (76), 32, 47, 63, 71; 2. Визикувати, гнобити. У колхоз'і за прогули кожу зн'імали (139), 44, 89, 96, у всіх пунктах; 3. Зрід. Бути надзвичайно схожим на когось. Дочка наче кожу з матир'і зн'ала, така похожа (58), 54, 56.
212. КОЖУ СПУСКАТЬ [спускат'], Тс, що КОЖУ ЗНІМАТЬ–1. Оч:им кожу ни раз спускаў, йак проштраплус' (84), 14, 37, 49, у всіх пунктах.
213. КОЗЕЇНОВИЙ [козейіновий] КЛЕЙ, зрід. Казеїновий клей. Чула, шо козейіновим клейом бумагу клейут' (175), 16, 28, 143.
214. КОЛЕСО ДУРНЕ, заст. Дитяча гра, у якій діти взявшись за руки, утворюють обертове коло, повертаючись обличчям то всередину, то назовні. Бабус'і шче наш’і гралис' у дурне колесо, а йа т'іки чула (77), 4, 38, 45.
215. КОМНАТНА ТІМПІРАТУРА [ті'мп’іратура], Звичайна комфортна температура. При комнатн'ій т'імп’іратур'і й цв’іти ростут' (88), 17, 83, 97, у всіх пунктах.
216. КОМОК ДО ГОРЛА ПІДСТУПА [п’ідступа], Про відчуття болю, образи. Комок до горла п’ідступа – ни скажу н'ічого, волнуйус'а (249), 3, 6, 17, 23, 47.
217. КОНАТНА ДОРОГА, Канатна, підвісна дорога. Онука покатаў на конатн'ій дорог’і, так бойаўс'а (97), 47, 133, 134.
218. КОНПОСНА ЯМА [йама], Компостна яма. Треба п’ідправит' конпосну йаму, бо м’істами обвалилас'а (159), 45, 69, 78, 195.
219. КОСЯКА [кос'ака], (КОСЯКОМ [кос'аком], КОСЯЧКА [кос'ачка], КОСЯЧКОМ [кос'ачком]) ДИВИТЬСЯ [дивиц':а], Тс, що КОСЯКИ КИДАТЬ. Ти на мене кос'ака ни дивис' – йа тоб’і н'ічо паганого ни зробиў (104), 31, 47, 62, 95, у всіх пунктах.
220. КОСЯКИ КИДАТЬ [кос'аки кидат'], Недоброзичливо дивитися. Шо ти на мене кос'аки кидайиш, чи об’ідиўс'а (4), 8, 25, 36, 42, 51.
221. ГРАТЬ (ГРАТЬСЯ) У КРЕМЯХИ (КРЕМЛЯШКИ) [грат' (грац':а) у кремл'ахи (кремл'ашки)], зрід. Грати в крем’яхи. Шукай кам’інц'і та ў кремл'ахи з'іграйим (95), 32, 84, 213.
222. КРИКМА КРИЧАТИ, зрід. Сильно, голосно кричати. Хоч крикма кричи – н'іхто ни приб’іжит' (149), 18, 58, 203.
223. КРИКОМА КРИЧАТИ, зрід. Тс, що КРИКМА КРИЧАТИ. Йак гор'іў, так д'іти крикома кричали, бо огн'у бойалис'а (171), 4, 19, 85.
224. КРІПКО-НАКРІПКО [кр'іпко-накр'іпко] 1. Сильно, міцно, надійно. Завйазаў м’ішок кр'іпко-накр'іпко (86), 27, 75, 95, у всіх пунктах; 2. Суворо, безапеляційно. Кр'іпко-накр'іпко приказаў, шоб руж:о ни трогали (98), СКв, 133, 145, 161, у всіх пунктах.
225. КУЙ ЖИЛІЗО [жил'ізо], ПОКИ ГАРЯЧЕ [гар'аче], Поспішати скористатися сприятливими умовами. Куй жил'ізо, поки гар'аче – бири д'іўку, поки молода (47), 29, 83, 96, 117.
226. КУЛЬОМА-ЛЬОМА [кул'ома-л'ома] –и, сп., жарт. Тс, що КУЛЬОМА. Ей, кул'ома-л'ома, іди горобц'іў пошчетай (189), 18, 99, 138, 160, 172.
227. КУМЕДІЮ ПРИСТАВЛЯТЬ [кумед'ійу пристаўл'ат'], 1. Сценізувати комедію. У школ'і д'іти пристаўл'али кумед'ійу „Сватан':а на Гончар'івц'і”, так ми ходили (169), 29, 54, 63, 104; 2. Жартувати, комікувати, перекривляти. Микола таку на вечорниц'ах кумед'ійу пристаўл'аў (58), 129, 148, 166, 194; 3. Прикидатися, лицемірити. Ти кумед'ійу ни пристаўл'ай, шо бол'ний – йа тебе знайу (179), 35, 84, 97, 140.
228. КУМЕДІЮ УСТРАЮВАТЬ [кумед'ійу ўстрайуват'], Тс, що КУМЕДІЮ ПРИСТАВЛЯТЬ–2,3. У кажн'ій компан'ійі вона кумед'ійу устрайувала – умора (318), 68, 75, 101, 159; Кумед'ійу устрайуіш, шо голова болит', а од самого водкой пахне (179), 7, 19, 43, 59, 198.
229. У КУРВАХ ХОДИТИ, Зазнавати принижень, лайок. Ск’іки ж йа у тебе ў курвах ходитиму – у нас уже ж двойе д'іток? (15), 88, 91, 118, 123.
230. КУРЧА НЕЗАКОННЕ [незакон:е], Курча, виведене квочкою у потаємному місці. Заховалас' квочка ў кушчах і вивела там незакон':і курчата (288), 47, 63, 197, 246.
231. ЙАК КУХВА, знев. Про невисоку товсту людину. Розйілас', йак кухва (95), 100, 130, 137, 158.
232. КУЧА НА КУЧІ [куч’і]. Велика кількість. Йаблук тих – куча на куч’і (213), 3, 40, 77, 109, 123, 167ю
233. ЛАБАЛАТОРНИЙ АНАЛІЗ [анал'із], Лабораторний аналіз. Усе, шо на базар' привоз'ат', бирут' на лабораторний анал'із (300), 11, 15, 39, 77, 169.
234. ЛАВОЧКА КОНЧИЛАСЯ [кончилас'а], Дарівщини, даремного більше не буде. Кончилас'а лавочка дл'а тебе – або йди робит', або – з дому, ск’іки ж можна паразитом бут'? (159), 18, 84, 96, 181, у всіх пунктах.
235. ЛАГЕРЬ ПІОНЕРСЬКИЙ [лагир' п'іонерс'кий], Піонерський табір. Понад Д'інцем п'іонерс'ких лагир'іў було поўно (89), 55, 88, 179, 189, 213.
236. ЛАГЕРЬ ПОЛЬВИЙ [лагир' пол'овий], Польовий табір. Пол'овий лагир' огарн'ізовували – там л'уди жили, поки хл'іб іскос'ат' (84), 10, 33, 46, 48, у всіх пунктах.
237. ЛАМАТИСЯ [ламатис'а], ЯК ЗДОБНИЙ БУБЛИК У ПОМИЙНИЦІ [помийниц'і], знев. Тс, що ЛАМАТИСЯ–1,2. Ламайіц':а, йаґ здобний бублик у помийниц'і, а ўс'і ж знайут', шо вона стойе (213), 83, 102, 119, 186, 193.
238. ЛАНПОВЕ СТІКЛО [ст’ікло], Спеціальне скло для гасової лампи. Ланпове ст’ікло протерайут' од саж’і, т'іки ж шоб ни розбит' (95), 27, 33, 60, 63, 79.
239. БУДЬ ЛАСКОВ [буд' ласкоў], Чемне звертання при проханні. Буд' ласкоў, дай води напиц':а (79), СКв, 85, 150, 154, 213.
240. ЛАТКУ ОДДАВАТЬ [од:ават']. У грі в Латки торкнутися гравця, наздогнавши його. Тепер ти латка – йа тоб’і латку од:аў (91), 95, 114, 123.
241.ЛЕЖІ НАПАДАЮТЬ [леж’і нападайут'], Хтось неробствує, лінується. Йак леж’і напали – пропаў чолов’ік (84), 166, 190, 201, 213.
242.ЛЕЖІ СПРАВЛЯТЬ [леж’і спраўл'ат'], Ледарювати, неробству вати. Хвате лежн'і спраўл'ат' – пора й за лопату брац':а (100), 79, 81, 96, 124.
243.ЛЕЖНІ[лежн'і] НАПАЛИ. Тс, що ЛЕЖНІ СПРАВЛЯТЬ. Лежн'і напали – так йа й од:ихат' прил'агла (196), 2, 39, 53, 78.
244. ЛЕЖНІ ПРАЗНУВАТЬ [лежн'і празнуват']. Тс, що ЛЕЖНІ СПРАВЛЯТЬ. Лежн'і празнуват' найлекше – лижи та ў стел'у пл'уй (49), 17, 102, 123, 200.
245. ЛЕНТОЧНИЙ ВИСІВ [вис'іў], спец. Стрічкоподібне висівання. Бур'аки ленточного вис'іву (84), 27, 51, 84, 86.
246. ЛЄВА ЖІНКА [лева жінка], Коханка. Завіў собі леву жінку, а до закон:ойі ўже й рідко ходе (213), 11, 84, 92, 101.
247. ЛЄВА РІЗЬБА [л'ева р'ізба], Людина несповна розуму. Та в’ін же л'ева р'ізба змалку (86), 12, 67, 94, 142, 217.
248. ЛЄВИЙ[л'евий] ТОВАР, Приховані, не обліковані речі. Л'евий товар получила й тургуйе йім (119), 34, 71, 82, 142, 213.
249. ЛЄВІ ГРОШІ [л'ев’і грош’і], Кошти, здобуті нечесним шляхом. На л'ев’і грош’і й дом постройіў (213), 3, 34, 49, 50, 87, 127.
250. ЯК ЛЄЗВІЄ [йак л'езв’ійе]. 1. Дуже гострий. Н'іж нагостриў, йак л'езв’ійе (300), 18, 117, 128, 231, 265; 2. Перен. Дошкульний, дотепний, різкий. Гал'ка гостра, йак л'езв’ійе – каждому одр'іже (108), 18, 44, 55, 77, 139.
251. ЛИВОМ ЛИТЬ [лит'], Литися у великій кількості, інтенсивно, тривалий час. Дошч ливом іл':е – і просв’ітку ни видат' (207), 81, 94, 105, 291.
252. ЯК[йак] ЛИЖА, Надзвичайно худий. Марус'ка он худа – йак лижа (58), 20, 91, 116, 148.
253. ЛИЗОМ МАЗАТИ, Лизати. Ударилос'а – давай йа лизом помажу (58), 34, 145, 181.
254. ЛИННЕ МІСТО [лин:е м’істо], Місце у водоймі, де водяться і ловляться лини. Отам на зброс'і – саме лин:е м’істо (179), 88, 89, 169, 178.
255. ЛИСКУНА ДАВАТЬ [дават'], Давати ляпаса. Лискуна б дат', так жалко, малий ішче (141), 16, 39, 46, 63.
256. У ЛИСТ. 1. У картярських іграх свідомо чи несвідомо давати суперникові карту, яку він поб’є. Шо ни дам – усе ў лист, так і одбиўс'а (84), 83, 104, 141, 160; 2. Сприятливо, успішно, до ладу. Ус'а жизн' у його ў лист (170), 10, 18, 72, 83, 170.
257. ЛИХЕ СЛОВО, Чаклунство, наслання. Вже ми і ворожок питали..., так що ж ти против лихого слова зробиш? (СКв), 141, 213.
258. ЛОЖИТИ В ГРОБ, Призводити до смерті, занепащати. Так’і д'ітки нислухйан'і ў гроб положат' (238), 5, 38, 45, 77, у всіх пунктах.
259. ЛОЖИТИ В ШТАНИ, Лякатися. Наложиў у штани, бо ноч’:у йшоў (273), 40, 78, 103, 113, у всіх пунктах.
260. ЛОЖИТИ ЗУБИ НА ПОЛКУ, Потерпати від цілковитої нестачі. Грош’іў нима, хоч ложи зуби на полку (182), 8, 43, 117, 182, в усіх пунктах.
261. ЛОЖИТИ ЛАПУ, Привласнювати, контролювати, розпоряджатися. На колхозну касу лапу наложиў (114), 32, 61, 254, 326, у всіх пунктах.
262. ЛОЖИТИ НА ЛОПАТКИ, Перемагати, пересилювати, перевершувати. У шахмати ўс'іх шче ў школ'і ложиў на лопатки (62), 13, 18, 91, 127, у всіх пунктах.
263. ЛОЖИТЬ[ложит'] У КАРМАН, Привласнювати, віднімати. Не одну чужу тис'ачу ў карман положили (143), 18, 139, 163, 201, у всіх пунктах.
264. ЛОХАНКУ ЗАКРИВАТЬ [закриват'], згруб. Припинити говорити. Закрий свойу лоханку, йак старший говоре (125), 17, 85, 123, 153.
265. ЛОХАНКУ ОДКРИВАТЬ [одкриват'], згруб. Починати говорити. Одкрила лоханку – хоч із хати т'ікай (320), 8, 16, 195, 249.
266. ЛУК ГАДЮЧИЙ [гад'учий]. Дика цибуля. Гад'учий лук так і пахне цибул'ойу (213), 4, 6, 23, 65, 100.
267. У ЛЬОЖКУ ЗАЛЯГАТЬ [у л'ожку зал'агат'] – Нічого не робити, ледарювати. У л'ожку йак зал'аже, так три дн'і і з хати не виходе (70), 1, 4, 49, 76, 96.
268. ЯКОГО ЛЯДА [йакого л'ада], лайл. Для чого, навіщо. Йакого л'ада прийшоў – йа ж тебе вигнала? (145), 16, 91, 189, 199, 302.
269. ЛЯПАНЦЯ ДАТЬ [л'апанц'а дат'] –Легко ударити рукою. Ни будеш слухац':а – л'апанц'а дам (101), ’в, 60, 62, 171.
270. МАНАСТИРЬ ЖЕНСЬКИЙ [манастир' женс'кий], пер., жарт. Ланка, бригада, що складається виключно з жінок. Попаў йа ў женс'кий манастир' – галд'ат' увес' ден' (208), 21, 47, 194, 213, 321.
271. МАНАТКИ СОБИРАТЬ [собират'] – Вибиратися, виїздити. Собирай манатки – і шоб йа тебе ни бачила (143), 89, 114, 189, 209, у всіх пунктах.
272. МАСЛОВИЙ М’ЯЧ. Рід гри у м’яча (СГр–Ив).
273. МАТІРНЕ [мат'ірне] СЛОВО – Лайка, матюк. Шоб йа мат'ірного слова й одного ни чуў! (139), 13, 47, 80, 119.
274. МАТ НА МАТІ [мат'і] –Часте вживання лайливих слів. Вони йак лайуц':а, так мат на мат'і (316), 15, 213, 134, 194, 206, у всіх пунктах.
275. МАТЬ-ПЕРЕМАТЬ [мат'-перемат'] – Лайка, інтенсивне вживання нецензурних слів. У контор'і на нарад'і т'іки й чуйіш, шо мат'-перемат' (318), 27, 59, 92, 291, у всіх пунктах.
276. МЕЛЬНИЦЯ ВІТРЯНА [мел'ниц'а в’ітр'ана] –вітряк, вітряний млин. Йак р'ічки ни було, так дес' на гор'і в’ітр'ану мел'ниц'у стройали (114), 13, 95, 126, 183.
277.МЕМЕЛІВ ДАВАТЬ [мемел'і дават'] – Бити, лупцювати. Нада мемел'і част'іше дават' – тод'і д'ітки слухайуц':а (79), 27, 64, 73, 80.
278.МЄЛОЧ [м’елоч] ПУЗАТА, знев. Дрібні речі, істоти. Не гарбузи виросли, а м’елоч пузата (23), 3, 6, 63, 82, 213.
279.МЄЛОЧІ ЖИЗНІ [м’елоч’і жизн'і] –незначні життєві труднощі, неприємності. Це мелочі жизні – неприємності. Це м’елоч’і жизн'і – периживимо (213) 9, 84, 154, 156, 243.
280.МИНУТА ЧАС БЕРЕЖЕ – про потребу цінувати час. Думай ус'ігда, шо минута час береже – і ўсе ўсп’іватимеш (149), 12, 61, 125, 179, 204.
281.МИНУТНЕ ДІЛО [д'іло] –короткий час, швидко. У магаз'ін за бутилкойу – минутне д'іло зб’ігат' (34), 13, 18, 104, 120.
282.МИСЛЯНЕ ДІЛО [мисл'ане д'іло] – можливо, можлива річ. Чи ж мисл'ане д'іло – д'ітей малих бросат'? (107), 33, 115, 143, 188.
283.МІСТО [м’істо] ТЕПЛЕ – Вигідна, прибуткова посада, місце роботи. Найшоў тепле м’істо – сторожуват' б’іл'а комор'і (316), 9, 23, 27, 50.
284.МІШАТИСЯ [м’ішатис'а] УМОМ. Божеволіти. Сина на войн'і ўбито, а мати пом’ішалас'а умом (213), 16, 51, 177, 198, 319, у всіх пунктах.
285.МОГОРИЧ ЗАПИВАТИ, досягати згоди у сватанні. Запили могорич – шчетай шо посватали (115), 13, 34, 79, 116.
286.МОГОРИШНЕ ДІЛО [д'іло], нескладна послуга, виконувана за частування (могорич). Слухай, йе могоришне д'іло – треба зробит' (109), 13, 83, 141, 176.
287.МОЗГОВИЙ УДАР, апоплексія, крововилив у мозок. У його мозговий удар – лижит' у болниц'і (48), 9, 50, 52, 75.
288.МОЗОЛЬ [мозол'] ТРУДОВИЙ, ірон. Тс, що МОЗОЛЬ. Мозол' трудовий нажиў од важкойі роботи (175), 16, 25, 139, у всіх пунктах.
289.МОЛОТАРЬ [молотар'] ІЗ МИСКИ, Тс, що МОЛОТАРЬ–2. Ни знайу, йак у пол'і, а молотар' із миски з його бравий (112), 16, 39, 51, 86, 95.
290.МОРДА НА ДВОХ ШИТА, знев. Людина з м’ясистим, широким обличчям. Морда на двох шита, а одному випала (213), 18, 43, 249, 320.
291.МОРДАСИ НАМИЛЮВАТЬ [намил'уват'], зрід. Бити, лупцювати. Мордаси намилити, аж йушкойу ўмиўс'а (213), 14, 85, 125, 213.
292.МОСКВУ ВИДНО, Щось надзвичайно кисле на смак. Укусиў зелену кислиц'у – Москву видно (189), 15, 61, 127, 244, 287.
293.МОХУДНИЙ ГОРОХ. Сорт гороху. Із мохудного гороху й пир'іжки пичут', і кашу вар'ат' (95), 53, 123, 150, 213.
294.МОЧОВИЙ ПУЗИРЬ [пузир'], Сечовий міхур. Ни сиди на холодному – мочовий пузир простудиш (134), 10, 32, 80, 150, у більшості пунктів.
295.НАВКОТКА [наўкотка] ГРАТИ, заст. Гра, у якій крашанку котять, щоб ударити об інші. Йе крашанка – давай у наўкотка з'іграймо (291), СГр–Ив, 14, 148, 171.
296.НАДЕЖНА КОРОВА, Тільна корова. Корову ми ни продали, бо вона надежна (109), 31, 91, 119, 213.
297.У НАКИДКУ – Наопаш. Надів кожух у накидку (СГр–Валк.у), 1, 23, 51, 120.
298.НАКЛАДАТЬ [накладат'] У ШТАНИ, згруб. Тс, що НАКЛАДАТЬ. Збиралис' у колгосп’іўский садок по йаблука, так Сашко ў штани наклаў (44), 48, 119, 165, 184, 202, 280, у всіх пп.
299.КРІПКО-НАКРІПКО [кр'іпко-накр'іпко], підсил. Якнайміцніше, щонайсильніше. Л'убила його кр'іпко-накр'іпко (103), 47, 54, 118, 131.
300.НАМАХАНИЙ ПУСТИМ МІШКОМ [м’ішком], глуз. Недоумкуватий, дурнуватий.. Так в’ін пустим м’ішком намаханий, а його ў контору ўз'али робит' (213), 4, 47, 61, 128, 163, 178.
301.НАМОТУЗОВУВАТИ ЗА ОБИДВІ ЩОКИ [обидв’і шчоки], згруб., підсил. Їсти, жерти. Намотузовуйе за обидв’і шчоки, н'ічим ни перебира (213), 48, 88, 99, 117, 186.
302.НАПОРЮВАТЬ [напор'уват'] У ШТАНИ, згруб. 1. Упісюватися, мочити штани рідкими випорожненнями. Р'ідкого напйец':а, а тод'і напор'уйе у штани (152), 22, 34, 106, 178, 211; 2. Перен., вульг. Лякатися, боятися. Сова ноч’:у кугикне, а в’ін уже й напор'уйе у штани (183), 9, 41, 47, 83, 115, 119.
303.НАПРАСЛИЦІ РОЗПУСКАТЬ [напрасниц'і розпускат'], несхв. Пліткувати, наговорювати, обмовляти. Напрасниц'і розпуска, а йій і в’ір'ат' (33), 15, 27, 33, 177, 189.
304.НАПРАСНИЦІ РОЗПУСКАТЬ [напрасниц'і розпускат'], несхв. Тс