Рансьер Ж. Разделяя чувственное. – СПб., 2007: Этический поворот в эстетике и политике (с.135-154).

Етику утотожнює всім відомому поняттю моралі. Етичний поворот у цьому сенсі означає, що сьогодні політика та естатика все більше піддаються моральному судженню відносно своіх практик---------> так прийнято думати
АЛЕ
Господство етики- означає встановлення певноі нечіткої сфери нерозрізненості , у якій розтворяється не тільки специфіка політичних та художніх практик, але і те, що утворює серцевину моралі: тим що є та тим що має бути

Етика являє собою розчиненя норми у факті, встановлення всіх форм дискурсу та пктики під одним і тим же кутом зору

Етика є тією думкою, яка яка встановлює рівність між оточенням, способом життя та принципм дії
!!!!!!! Розподім насилля, моралі та права називає ПОЛІТИКОЮ

Не вважає, що політика є протилежною моралі, вона є її підрозділом

 

Бадью А. Мета/Политика: Можно ли мыслить политику? Краткий трактат по метаполитике. – М., 2005: Предисловие (с.9-19); 10. Политика как истинностная процедура

Пише, що у Франції політика сьогодні вступила в епохо явленості своєї відсутності. Тепер це щакинуте поле діяльності, навіть якщо мова йде про якійсь вибори, засідання парламенту, тощо

Основні категорії, у яких визначався вибір лівих та правих: роблчі рухи та інтереси власників, націоналізм та інтернаціоналізм, тощо, - мало по малу перестають працювати і тепер вказують на відставання професіоналів від життя та безпомічність діячів

Надзвичайно віддалившись від свогонаціонального існування, Франція увійшла в політичну епоху господарювання скептицизму

!!!! Всяка думка про "обоснование" відсилає нас до досвіду того, "обоснованіє" чого має місце------> якщо політичне відступає, то вого відступає від редиму буття тим, що може мати місце окремо від усього, само по собі - так що більше не виникає питання про досвід політичного

Політичне перебуває у "відступанні" та у "відсутності". Тут важливо також і звільнення політики.

Политическое всегда являлось лишь фикциеи, которую по- литика пробивает событием. То каноническое (от Руссо до Мао) высказывание, что массы делают историю, обозначает в мас- совои среде как раз это исчезающее вторжение, по отношению к которому политическая философия представляет собои не более чем запоздалыи и всегда противоречивыи пересказ.

Кризис политического выявил, что все единства являются неустоичивыми, что нет ни французов, ни пролетариата, и что в этои связи фигура представительства, как и ее противопо- ложность, фигура спонтанности, сами являются неустоичивы- ми - ведь попросту отсутствует время на предъявление этих фигур.

!!! То, что политическое представляет собои фикцию-вымысел ] (fiction), не может оправдать его. Политическое невозможно

Істина політичного, як вона включена у політику, прогололошуваласт саме в фікції економії, що називається політикою.Політичне блукає між громадянським суспільством та державою

Наскільки б дорогоцінною не була б демократична ідея, вона є нікчемною по відношенню до історичної міри політичної кризи. Ії емпіричне господарювання є одним із симптомів обширності та глибини цієї кризи.

Демократія являє соьою концепт політичного, вона близько торкається з реальним політики! Але демократія завжди була всього лише однією з форм Держави. У цьому відношенні , як концепт, демократія внутрішньо відноситься до фвктивності політичного та утворює пару з тоталітаризмом як раз на тій території, де останній визначає себе в якості апогею політичного

!!!!Демократия и тоталитаризм - две эпохальные версии завершения политического в двоинои категории связи и представительства. Наша же задача касается политики в тои мере, в какои политика упоря- дочивает вокруг непредставимого случаи не-связанности.

!!! Політика , напротивагу політичному, є розміреною думкою про соціальне, вона не є прикованою до соціального,а навпаки, утворює виключення з нього.