ОЦІНЮВАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання контрольних робіт з дисципліни «Проблеми тлумачення правових норм» для студентів спеціальності 8.03040101 «Правознавство» заочної форми навчання

 


Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни «Проблеми тлумачення правових норм» для студентів спеціальності 8.03040101 «Правознавство» заочної форми навчання /Укл.:Г.О.Саміло. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2016. – 18 с.

 

 

Укладачі: Г.О. Саміло, доцент, к.ю.н.

 

 

Рецензент: Р.М. Максакова, професор, д.ю.н.

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри

конституційного, адміністративного та трудового права ЗНТУ

 

протокол №

від 2016 р.

 

ЗМІСТ

1Загальні методичні вказівки до написання контрольної роботи……………..............................................................4

2 Вимоги до оформлення контрольної роботи……………….......…......6

3 Оцінювання контрольної роботи……………….………………….......7

4 Теми контрольних робіт………………………………………………..9

5 Список рекомендованої літератури…………..…..............……….11

Додаток А Приклад оформлення титульної сторінки до контрольної роботи16

Додаток Б Приклад оформлення змісту до контрольної роботи....17

Додаток В Приклад оформлення списку використаних джерел….18

 

 

 

 


 

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Відповідно до навчального плану студенти магістратури зі спеціальності «Правознавство» заочної форми навчання повинні виконувати контрольні роботи з дисципліни «Проблеми тлумачення правових норм».

Контрольна робота є однією з форм самостійного вивчення слухачами курсу «Проблеми тлумачення правових норм». Виконання роботи передбачається з метою закріплення і поглиблення теоретичних знань у найбільш важливих питаннях, які мають практичне значення.

Виконана контрольна робота дозволяє виявити рівень теоретичної підготовки магістра заочної форми навчання, вміння самостійно і творчо працювати з літературними джерелами за окремими проблемами курсу.

Контрольна робота з курсу «Проблеми тлумачення правових норм» повинна бути здана на кафедру правознавства за місяць до початку екзаменаційної сесії.

На установчу сесію виносяться такі теми лекцій, в яких надаються основні загальні знання щодо предмету курсу «Проблеми тлумачення правових норм».

Даний науково-методичний матеріал допоможе студентам у виборі теми контрольної роботи та подальшому самостійному вивченню предмету дисципліни.

Контрольна робота виконується з метою:

- закріплення, поглиблення та систематизації знань, одержаних студентами під час опанування дисципліни «Проблеми тлумачення правових норм»;

- практичного застосування наукових методів у процесі вирішення поставлених завдань;

- розвитку науково-теоретичного мислення.

В ході підготовки контрольної роботи перед студентами постають такі завдання:

- сформулювати предмет дослідження і обґрунтувати його актуальність;

- визначити мету і основні завдання дослідження;

- відібрати літературу, необхідну для всебічного висвітлення теми контрольної роботи;

- зробити узагальнюючі висновки;

- оформити роботу згідно до вимог.

Контрольна робота містить у собі освітлення трьох теоретичних питань, що мають практичне значення. Їх виклад повинен бути розгорнутим, обґрунтованим, містить посилання на літературу з теми. У роботі повинні бути посилання на відповідні літературні та нормативні джерела. Кількість джерел, що використовуються при написанні контрольної роботи – не менше 10.

Зміст роботи.

1. Титульний лист – 1 стор.

2. Зміст – 1 стор.

3. Вступ – 1 стор.

4. Основна частина контрольної роботи – 15 стор.

5. Висновки – 2 стор.

6. Перелік літератури – 1 стор.

7. Додатки.

Титульний лист є стандартним та заповнюється студентом.

Перед викладом питань, студент повинен сформулювати зміст роботи за наданим варіантом.

У вступі слухач викладає загальні питання змісту роботи, вказує на актуальність теми, що розглядається, визначає теоретичне та практичне значення питань варіанту, визначає мету роботи та завдання, що потрібно розкрити.

Основна частина роботискладається з розділів та підрозділів. Текст розділів та підрозділів має містити закінчену інформацію, бути викладений послідовно, логічно, юридично аргументовано, з висвітленням існуючих проблем. Якщо з тієї чи іншої теми (проблеми, питання) у літературі існують різні точки зору, їх слід навести, проаналізувати, позначити найбільш вдалу або висловити власну позицію з цього приводу, що необов’язково збігається з думкою науковців.

У висновках слухач вказує основні положення, до яких він дійшов в результаті роботи над джерелами.

В переліку літератури вказується кількість джерел:

- в нормативно-правових актах України вказується рік прийняття та офіційне джерело, де опублікований нормативно-правовий акт;

- в літературних джерелах вказується повна назва джерела, прізвище та ініціали автора, видавництво, рік друку, місто, сторінка, де береться інформація та загальна кількість сторінок джерела.

Додаткидозволяють більш наочно розкрити тему дослідження, поглиблюють розуміння найважливіших теоретичних положень. До додатків можуть бути включені таблиці статистичних даних; копії нормативно-правових документів; ілюстрації, таблиці, діаграми тощо.

 

 

2 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Робота виконується українською мовою, але за бажанням студента, після узгодження з проректором навчальної роботи дозволяється виконання роботи іншою мовою. Робота може бути надрукована або написана власноручно.

Вимоги до друкованих робіт:

- обсяг роботи – до 20 сторінок;

- формат – А-4;

- шрифт Times New Roman, розмір - 14;

- інтервал – 1.5;

- поля: верхнє, нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм;

Робота подається на кафедру не пізніше 30 днів до початку заліку з дисципліни «Теорія держави і права».

Вимоги до роботи, що виконана власноручно:

- обсяг роботи – до 25 сторінок;

- кількість строчок на сторінці – не менше 22;

- формат – А-4.

Заголовки структурних частин контрольної роботи «Зміст», «Вступ», «Назви розділів», «Висновки», «Список використаних джерел» друкують великими літерами. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами. Відстань між заголовком і текстом має становити два вільні абзаци.

Сторінки контрольної роботи слід нумерувати арабськими цифрами,дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без знака № та крапки в кінці. Першою сторінкою контрольної роботи є титульна (титульний аркуш), яку враховують у загальній нумерації сторінок, але номер сторінки на ній не проставляють. Наступні сторінки нумерують за загальним правилом.

Розділи і підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами. Наприклад, «1. Поняття та ознаки тлумачення права».

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку, наприклад «1.2.» (другий підрозділ першого розділу), «2.3.» (третій підрозділ другого розділу) тощо. Наприклад, «1.1. Поняття з’ясування норм права.

1.2. Поняття роз’яснення норм права.»

При написанні контрольної роботи обов’язково необхідно давати посилання на джерела інформації, окремі положення яких цитуються у контрольній роботі. Їх слід наводити в роботі (вступі, основному тексті, висновках) безпосередньо після цитати чи даних, що потребують такого посилання, в квадратних дужках арабськими цифрами порядкових номерів бібліографічних описів цих джерел у списку використаних джерел, а потім (через кому) – номерів сторінок, на яких міститься саме та інформація, на яку роблять посилання, наприклад «…визначення Аристотеля [4, с. 89]». Якщо в роботі просто згадується якесь джерело інформації, то посилання на нього не передбачає вказівку конкретних сторінок, наприклад «…у працях державознавців [5; 8; 18]…».

Контрольні роботи, виконані з порушенням встановлених вимог, не зараховуються.


 

ОЦІНЮВАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Студент подає виконану роботу для перевірки не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Оцінювання знань студентів відбувається на підставі наступних критеріїв:

· правильне, чітке і достатньо глибоке викладення ідей, понять, фактів;

· ступінь усвідомлення матеріалу і самостійність міркувань;

· новизна навчальної інформації, рівень використання наукових і нормативних матеріалів;

· знання і розуміння зв’язку і взаємозалежностей досліджуваних явищ і процесів, закономірностей;

· вміння користуватися засвоєними теоретичними положеннями для тлумачення фактів і явищ реальної дійсності.

Контрольна робота студента оцінюється з точки зору логічності, чіткості, грамотності, виразності викладу.

Оцінка «зараховано» виставляється, коли відповідь студента бездоганна за змістом, формою та обсягом. Студент у повній відповідності з програмою засвоїв навчальний матеріал, викладений в лекціях, навчальній літературі, нормативні джерела, показав глибокі знання з поставленої проблеми. Студент наводить власні думки, робить узагальнюючі висновки, використовує знання, отримані з суміжних, галузевих і спеціальних дисциплін, уміє пов’язати вивчений матеріал з реальною дійсністю. Письмова робота повинна бути логічно побудована і граматично вірною.

Контрольна робота може бути зарахованою, якщо містить деякі неточності або пропуски з неосновних питань. Можливе слабке знання додаткової літератури, недостатня кількість у визначенні понять, у виявленні закономірностей, невеликі помилки у мові викладу.

Оцінка «не зараховано» ставиться, якщо студент у загальній формі розбирається в матеріалі, але дає недостатньо правильні формулювання, порушує послідовність викладу матеріалу, виявляє труднощі при застосуванні знань до аналізу сучасної дійсності, не проаналізував у роботі правові джерела, коли зміст контрольної роботи неповний, містить неточності, а в тексті немає посилань на використану наукову літературу.

 

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

 

Студенту надається можливість обрати одну тему контрольної роботи з тематики, що запропонована нижче. Обираючи тему, слід орієнтуватися на наукову і навчальну літературу та правові джерела.

 

1. Поняття тлумачення права. Юридична герменевтика.

2. Структура тлумачення права: з’ясування норм права та роз’яснення норм права. Необхідність тлумачення права.

3. Об’єкт і предмет правотлумачної діяльності.

4. Статична і динамічна тенденції в тлумачення норм права.

5. Суб’єкти тлумачення норм права. Соціальне значення діяльності з тлумачення права в державі.

6. Поняття офіційного тлумачення норм права. Суб’єкти офіційного тлумачення норм права

7. Види офіційного тлумачення: нормативне і казуальне.

8. Ознаки нормативного тлумачення. Різновиди нормативного тлумачення: автентичне і легальне.

9. Особливості офіційного тлумачення, що здійснюється судовими органами.

10. Казуальне тлумачення норм права.

11. Акти офіційного тлумачення. Особливості правової природи актів офіційного тлумачення.

12. Поняття неофіційного тлумачення. Різновиди неофіційного тлумачення: побутове, професійне, доктринальне.

13. Вплив неофіційного тлумачення на правотворчу і правозастосовчі діяльність.

14. Особливості процесу тлумачення нормативних і індивідуальних правових актів.

15. Акт тлумачення норм права (інтерпретаційний акт): поняття, сутність.

16. Юридичні ознаки актів тлумачення норм права.

17. Дія інтерпретаційних актів.

18. Структура акту тлумачення норм права: описова, мотивувальна, заключна частина.

19. Види інтерпретаційних актів: акти автентичного тлумачення, акти делегованого тлумачення, акти нормативного тлумачення, акти казуального тлумачення.

20. Поняття і сутність тлумачення норм права за обсягом.

21. Види тлумачення норм права за змістом.

22. Адекватне (буквальне) тлумачення.

23. Поширювальне (розширювальне) тлумачення.

24. Обмежувальне тлумачення норм права. Випадки, коли поширювальне і обмежувальне тлумачення є недопустимим.

25. Спосіб тлумачення норм права: поняття і ознаки.

26. Класифікація способів тлумачення норм права.

27. Оволодіння способами тлумачення норм права та особливості його використання у практичній діяльності юриста.

28. Принципи тлумачення норм права як різновид принципів, що діють у правовій сфері.

29. Принципи тлумачення норм права, що конкретизують загальні принципи права в сфері інтерпретаційної діяльності.

30. Принципи тлумачення норм права, що забезпечують додержання основних вимог до правозастосування.

31. Граматичний (мовний, текстовий) спосіб тлумачення: поняття і сутність.

32. Умови успішного застосування граматичного способу тлумачення норм права.

33. Правила мовного тлумачення.

34. Логічний спосіб тлумачення норм права. Прийоми логічного способу тлумачення норм права: логічне перетворення, виведення норм з норм, аналогія, висновки з понять.

35. Систематичний спосіб тлумачення норм права: поняття і сутність.

36. Випадки використання систематичного способу тлумачення норм права.

37. Історичний (ретроспективний) спосіб тлумачення норм права: поняття і сутність.

38. Конкретно-соціологічне тлумачення норм права.

39. Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права: поняття і сутність.

40. Особливості використання телеологічного способу тлумачення норм права.