Значення підвищення якості
Л е к ц і ї
Якість – тотожна з буттям визначеність (Гегель)
Вступ.
Курс “Управління якістю” входить до стандарту підготовки спеціалістів з напрямку менеджменту. Значення цього курсу обумовлено тією роллю, яку відіграє якість в сучасних ринкових відношеннях.
У ринковій экономіці виробник і споживач самі знаходять собі на ринку, їх мотивації базуються на фінансовому виграшу і максимізації споживчого ефекту. При цьому споживач має вибір між найкращіми товарами різних виробників. Споживач являє собою головну фігуру, визначає напрям розвитку виробництва, придбає товари і послуги за своїм власним бажанням. Тім самим споживач вказує, що слід виробляти.
Щодо проблеми якості слід зауважити, що за цим поняттям завжди стоїть споживач. Саме він обирає найбільш преважні властивості.
Якість є задачею один в умовах ринкової економіки. Саме переважно за допомогою сучасних методів менеджменту якості фірми забезпечують собі лідируючи позиції на різних ринках.
Українські підприємства поки що відстають у сфері застосування сучасних методів менеджменту якості. Між тим підвищення якості надає великі можливості. Однак підвищення якості неможливе без зміни відношення до якості на всіх рівнях. Закліки до підвищення якості не можуть бути реалізовані, якщо керівники різних рівней не стануть відноситись до якості як образу життя.
Між якістю і ефективністю виробництва існує прямий зв’язок. Підвищення якості спонукає підвищенню ефективності виробництва, за рахунок зниження витрат і підвищення частки ринку.
У курсі “ Управління якістю ”, узагальнюються досягнення теорії і практики управління якістю. Надані рекомендації щодо використання досвіду держав із розвиноную ринковою економікою.
Відслідковується еволюція методів забезпечення якості; сформульовані задачі служби управління якіст’ю; викладеня методологічні основи управління якістю; наведені приклади, щр ілюструють ефективність відбіркового контролю якості; наведені вимоги ін. якості у відповідності з укпаїськими і міжнародними стандартами; висвітлена роль сертифікації.
Основна ідея курсу – ознайомити студентів, що вивчають менеджмент і інші дисціпліни про основні досягнення теорії і практики менеджменту якості, показаити необхідність використання цих досягнень уо всіх сферах діяльності фірм, незалежно від їх галузевої належності. Саме з цих позицій складено наступний курс, що пропонується до уваги читачеві.
Лекція 1. Якість як економічна категорія і об’єкт управління.
Поняття якості
Ці стандарти втрутились безпосередньо у виробничі процеси, сферу управліния і встановили чіткі вимоги до системи забезпечення якості. Вони поклали початок сертифікації систем якості. Вииик самостійний напрям менеджменту – менеджмент якості. На часі вчені і практики за кордоном пов’язують сучасні методи менеджменту якості із методологією TQM (total quality management) – загальним (усеохоплюючим, тотальним) менеджментом якості .
Стандарті ІСО серії 9000 встановили єдиний, визнаний в усьому світі підхід до обумовлених розумом щодо оцінки систем якості і одночасно регламентували відношення між виробниками і споживачами продукції. Інакше кажучи, стандарти ІСО – жорстка орієнтація на споживача. При цьому мова йдеться про культуру виробництва. Яість можна навести у вигліді піраміди (мал. 1.1).
Рис. 1.1. Піраміда якості
Поняття продукції. Продукція – комплексне поняття. Це – результат діяльності фірми, який може бути представлений товарами, продуктами (маючими річову форму) і послугами (не маючих річової форми). Послуги виробничого характеру (ремонт і т.ін.) звуть роботами
Для того, щоб виробити продукцію, виконати роботу, надати послугу, необхідно здійснити низку операцій, підготовчих робіт. Кінцева якість залежатиме від якості роботи на кожному етапі.
Формування якості продукції починається на стадії її проектування. Так, у фазі досліджень розробляються технічні і економичні прінципи, створюють функціональні зразки (моделі). Опісля створюють основу виробничої документації і експериментальний зразок. На стадії конструктивно-технологічних робіт підготовлюють впровадження виробу у виробництво.
Якість роботи, як вже відмічалось, опосередковано пов’язано із забезпеченням функціонування фірми. Це – якість керівництва і управління (плануваниня, аналіз, контроль). Від якості планування (розробки стратегії, системи планів т. ін.) залежить досяжність поставлених цілей і якість фірми в цілому. Поняття якості формувалось під впливом історико-вирбничих обставин. Це обумовлено тим, що кожне спільне виробництво мало власні об’єктивні вимоги до якості продукції. У період ємного промислового виробництва перевірка якості передбачала визначені точності і прочність (точність розміру, прочність тканини і т.ін.).
Підвищення складності виробів привело до збільшення кількості властивостей, що оцінюються. Центр ваги змішується до комплексній перевірки функціональних спромонжностей виробу. В умовах масованого виробництва якість розглядається не з позицій окремого виробу, а з позицій стандарту якості всіх виробляємих у масовому виробництві виробів.
Із розвитком науково-технічного прогресу, наслідком якого стала автоматизація виробництва, з’явились автоматичні пристрої для управління складним обладнанням і іншими системами. Виникло понятя “надійність”. Таким чином, поняття якості постійно розвивалося і уточнювалося. У зв’язку із необхідністю контролю якості були розроблені методи збору, обробки і аналізу інформації про якість. Фірми, функціонуючі в умовах ринкової економіки, бажали організовувати спостереження за якістю у процесі виробництва і споживання. Упор було зроблено на попередження дефектів.
Якість у виробника і споживача – поняття взаємозв’язані. Віробник повинний піклуватись про якість у продовж всього періоду споживання продукту. Крім того, він повинний забезпечити необхідне поза продажне обслуговування. Це особливо важливо для товарів, яким властива складність при експлуатації, програмних продуків.
У ринковій економіці якіть розглядається із позиції споживача.
Ідея такого підходу до визначення якості продукції належить голландським вченим Дж. Ван Етінгеру і Дж. Ситтігу. Вони розробили спеціальну область науки - кваліметрия. Кваліметрія – наука про способи вимірювання і квантифікації показників якості. Кваліметрія дозволяє надавати кількісні оцінки якісним характеристикам товару.
Кваліметрія виходить з того, що якість залежить від великої кількості властивостей продукту, що розглядається.. Для того, щоб судити про якість продукту недостатньо лише даних про його властивості. Треба враховувати і умови, в яких продукт буде використовуватись. Дж. Ван Етінгер і Дж. Ситтіг вважали, що якість – величина вимірювана і, істотно, невідповідність продукту вимогам, що до нього пред’являються може бути виражено через якусь постійну міру, яка за звичаєм може бути грошима..
Різноманітні фізичні властивості, що важливі для оцінки якості, сконцентровані у споживчої вартості. Важливими властивостями для оцінки якості є: технічний рівень, котрий віддзеркалює матеріалізацію у продукції науково-технічних досягнень; естетичний рівень, який характеризується комплексом властвостей, пов’язаних із естетичними почуттями і поглядами; експлуатаційний рівень, пов’язаний із технічним боком використання продукції (пригляд за виробом, ремонт і т.ін.); технічна якість, передбачаюче гармонічну ув'язку передбачуваних і фактичних споживчих властивостей при експлуатації виробу (функціональна точність, надійність, тривалість експлуатації).
Сформувалося концептуальне видіння якості як однієї із фундаментальних категорій, визначаючих стан життя, соціальну і економічну основу для успішного розвинення людини і суспільства. Таке бачення якості представляється достатньо ємним і більш чітко визначає значення підвишення якості.
Значення підвищення якості
У міру розвитку економічних реформ в Україні вся більша увага надається якості. В даний час однією з серйозних проблем для українських підприємств є створення системи якості, що дозволяє забезпечити виробництво конкурентоздатної продукції. Система якості важлива при проведенні переговорів із зарубіжними замовниками, що вважають обов'язковою умовою наявність у виробника системи якості і сертифіката на цю систему, виданого авторитетним сертифікуючим органом. Система якості повинна ураховувати особливості підприємства, забезпечувати мінімізацію витрат на розробку продукції і її упровадження. Споживач бажає мати упевненість, що якість продукції, що поставляється, буде стабільною і стійкою.
В теорії і практиці управління якістю виділено дві проблеми: якість продукції і менеджмент якості..
Забезпечення якості вимагає чималих витрат. До недавнього часу основна частка у витратах на якість доводилася на фізичну працю. Але сьогодні висока частка інтелектуальної праці. Проблема якості не може бути вирішена без участі вчених, інженерів, менеджерів. Повинна бути гармонія всіх складових професійного впливу на якість
Якість є важливим інструментом в боротьбі за ринки збуту. Саме якість забезпечує конкурентоспроможність товару. Воно складається з технічного рівня продукції і корисності товару для споживача через функціональні, соціальні, естетичні, ергономічні, екологічні властивості. При цьому конкурентоспроможність визначається сукупністю якісних і вартісних особливостей товару, які можуть задовольняти потреби споживача, а також витратами на придбання і споживання відповідного товару. Слід ураховувати, що серед продукції аналогічного призначення більшою конкурентоспроможністю володіє та, яка забезпечує щонайвищий корисний ефект по відношенню до сумарних витрат споживача. Безумовно, підвищення якості зв'язано з витратами. Проте вони окупляться завдяки отриманому прибутку. Заняття лідируючого положення на ринку неможливе без розробки і освоєння нових товарів (модифікованих, поліпшених)
Значення підвищення якості достатньо багатообразно. Рішення цієї проблеми на мікрорівні важливо і для економіки в цілому, оскільки дозволить встановити нові і прогресивні пропорції між її галузями і усередині галузей. Наприклад, між металургійною промисловістю і машинобудуванням. Забезпечення цих пропорцій може бути забезпечено шляхом вдосконалення технології виробництва машинобудівної продукції і підвищення її економічності. Підвищення ж якості продукції машинобудування має значення для автоматизації виробничих процесів в інших галузях.
Достатньо висока надійність придбаного споживачем устаткування забезпечить пропорційність виробничого процесу, що важливо для запобігання аварійних і позапланових виходів устаткування з ладу, виникнення “вузьких” місць.
Якщо не уділяти серйозної уваги якості, потрібно буде значні засоби на виправлення дефектів. Набагато більший ефект буде досягнутий шляхом розробки довгострокових програм по запобіганню дефектів.
До недавнього часу вважалося, що якістю повинні займатися спеціальні підрозділи. Перехід до ринкової економіки обумовлює необхідність вивчення досвіду провідних фірм миру по досягненню високої якості. Провідні фірми країн з розвинутою ринковою економікою вважають, що на досягнення якості повинні бути націлені всі служби. Ключову роль в підвищенні якості грають вимоги споживачів, інформація про несправності, прорахунки і помилки, оцінки споживачів.
Японський аспект в управлінні якістю. Японські стандарти якості. В Японії виникло нове поняття “культура якості”. Культура якості – комплексне поняття, що включає якість сервісного обслуговування, якість звітної документації, якість виконання виробничих операцій і ін. Японія стала родоначальником нової методології діяльності підприємства і перейшла до тотального контролю якості. Нова система виходь за рамки мікрорівня і включає контроль ринку збуту продукції, аналіз ринкової кон'юнктури, післяпродажне обслуговування. При цьому традиційне управління якістю не усувається, а удосконалюється. Значення ж тотального контролю якості полягає в тому, що він усилює дію запитів споживачів на якість продукції. Крім того, тотальна якість входить до числа критеріїв оцінки роботи менеджерів. Менеджери компаній відносяться до підвищення якості не як до одного з рядових моментів управління, а віддають йому пріоритетне значення. Споживачів цікавлять надійність, зручність в експлуатації, довговічність, естетичні властивості продукції.