Методи перетворення цифрового сигналу в дійсне значення технологічного параметру

Розробка програмних продуктів

Метод №1

Постановка задачі

Задача полягає в розробці програмного компонента, який по поточному значенню електричного сигналу, який надходить в певний час збирання інформації від датчика отримати значення технологічного параметру. Програмний компонент повинен також реалізувати перевірку достовірності вхідного електричного сигналу який надходить від датчика.

Метод вирішення задачі

Спочатку визначається достовірність електричного сигналу який надходить від датчика. Достовірним поточним електричним сигналом від датчика приймається таке його значення, яке більше заданого мінімального значення Xmin і менше заданого максимального значення Xmax, якщо ні повідомлення оператору. Якщо значення електричного сигналу Xi визначається достовірним, то значення технологічного параметра Yi визначається по рівнянню Yi=a0+a1xi+a2x2i.

Опис вхідної інформації

Xi – поточне значення електричного сигналу.

Xmin – мінімальне задане значення електричного сигналу яке може надходити від датчика.

Xmax – максимальне задане значення електричного сигналу яке може надходити від датчика.

a0, a1, a2 – коефіцієнти нелінійного алгебраїчного рівняння яке описує характеристику датчика

Опис вихідної інформації

Yi - поточне значення технологічного параметра.

 

Алгоритм №1

Повідомлення про недостовірність вхідного параметру  
Виведення значення Yi
Кінець
Xi>Xmax
Yi=a0+a1xi+a2x2i
Ні
Так
Початок
Введення даних, Xmin, Xmax, a0 , a1, Xi, Yi
Xi<Xmin
Повідомлення про недостовірність вхідного параметру
Так

 

 


 

 

Ні

 


 

 

Опис першого алгоритму

Блок 1. Здійснює введення даних Xmin, Xmax, a0 , a1, a2, Xi, Yi.

Блок 2. Здійснює перевірку вхідного поточного електричного сигналу Xi, порівняно з його мінімальним значенням. Якщо вхідний електричний сигнал більший за Xmin, переходимо до блоку 3. Якщо Xi менший Xmax переходимо до блоку 4.

Блок 3. Перевіряє чи електричний сигнал Xi не перевищує Хmах, якщо перевищує переходимо до блоку 5. Якщо вхідний електричний сигнал менший за Хmах переходимо до блоку 6.

Блок 4. Формує і виводить повідомлення про недостовірність вхідного параметру (Xi < Xmin).

Блок 5. Формує і виводить повідомлення про недостовірність вхідного параметру (Xi > Xmax).

Блок 6. Розраховує поточне значення технологічного параметра по

нелінійному рівнянню Yi=a0+a1xi+a2x2i.

Блок 7. Виводить значення на екран.

 

Метод №2

Постановка задачі

Розробити програмний компонент, який забезпечить перетворення електричного сигналу, що надходить від датчика технологічного параметра в ЕОМ в дійсне значення цього технологічного параметра методом пошуку та пропорції.

Метод вирішення задачі

Метод полягає у визначенні поточного значення технологічного параметру: на першому етапі знайти табличне значення яке менше xi та більше xi; на другому етапі визначити номер xмен та xбільш значень таблиці; третій етап по значенням номерів визначити відповідні y1 за номером xмен, і y2 за номером xбільш; четвертий етап полягає у визначенні дійсного значення технологічного параметра шляхом складання пропорції за формулою c=((xi-xj-1)/(xj-xj-1))*(yj-yj-1)+yj-1;

Вхідні данні до задачі

1. Характеристика датчика представлена у вигляді градуровочної таблиці виду:

x y
i-1 xi-1 yi-1
i xi yi
i+1 xi+1 yi+1
n xn yn

 

2. Поточне значення електричного сигналу xi, що надходить в ЕОМ від відповідного датчика в поточному циклі i;

3. Мінімальне xmin та максимальне xmax значення електричного сигналу, значення менше/більше якого характеризувати несправність.

Вихідна інформація

Дійсне значення фізичної величини c (°C, %, м2/сек, ітд).

Початок
Алгоритм №2

Ні
Так
Вивід значення с
c=((xi-xj-1)/(xj-xj-1))*(yj-yj-1)+yj-1
j=1
Ні
Ні
Gjxfnjr

Дані таблиці, xi, min, max, c
xi<xmin
Так
xi>xmax
Так
с=–1
j=j+1
xi<xj
u eG1sUEsFBgAAAAAEAAQA8wAAAPcFAAAAAA== " adj="-304"/>
Ні
с=–2
Кінець

 

 


Опис другого алгоритму

Блок 1. Введення градуровочної таблиці, поточного значення електричного сигналу хі та допустимих меж значень сигналу xmin, xmax;

Блок 2. Порівнюємо хі з xmin,

якщо так, то переходимо до блоку «9»

якщо ні переходимо до наступного блоку («3»);

Блок 3. Перевіряємо чи хі більше xmax:

якщо так, то переходимо до блоку «10»

якщо ні то переходимо до наступного блоку («4»);

Блок 4. j=1;

Блок 5. j=j+1;

Блок 6. Перевіряємо хі < xj,

якщо так, то переходимо до блоку «7»

якщо ні повертаємось до блоку «5»

Блок 7. За формулою c=((xi-xj-1)/(xj-xj-1))*(yj-yj-1)+yj-1 визначаємо дійсне значення технологічного параметру.

Блок 8. Виводимо дійсне значення технологічного параметру.

Блок 9. Якщо с=­­­–1; переходимо до блоку «8»;

Блок 10. Якщо с=–2; переходимо до блоку «8»;

 

 

Методи Фільтрації

Метод №1

Постановка задачі

Необхідно розробити програмний компонент, для вирішення задачі підвищення достовірності інформації одного параметра, що надходить від трьох датчиків в ЕОМ в реальному часі. Задача складається з того, що виміряні технологічні параметри об’єкта управління з використанням трьох датчиків, їх фізичні або хімічні величини, мають похибки вимірювання. Тому потрібно з трьох значень таке, яке може бути найбільш достовірним.

 

Метод вирішення задачі

Визначення достовірного значення складається з наступного, з трьох значень вибирається те яке більше меншого і менше більшого.

 

Вхідні дані до задачі

1. Значення що надходять від трьох датчиків (x1,x2,x3).

 

Вихідна інформація

1. Дійсне значення поточного технологічного параметра Y підвищеної достовірності.

 

x2>x3
Алгоритм №1

Початок
Введення даних

 


Ні
Так
x1>x2

x1<x3
x2<x3

 

 


>

Ні
Ні
Так
Так

x1>x3
Так
Так
Ні
Ні

 


 

 

y =x1
Виведення значення y
y =x3
y =x2
Кінець
>

 


Опис першого алгоритму

Блок 1.Порівнюємо поточне значення технологічного параметру яке надходить від першого датчика із значенням яке надходить від другого датчика. Якщо значення від першого датчика х1 більше за значення від другого датчика х2 то переходимо до блоку 2, якщо ні переходимо до блоку 3.

Блок 2. Перевіряємо чи х1 менше від х3 якщо так, то переходимо до блоку 6, якщо ні переходимо до блоку 4.

Блок 3.Перевіряємо чи х2 менше х3, якщо так то переходимо до блоку 7, якщо ні переходимо до блоку 5.

Блок 4.Перевіряємо чи х2 більше х3, якщо так то переходимо до блоку 7 якщо ні переходимо до блоку 8.

Блок 5.Перевіряємо чи х1 більше х3, якщо так то переходимо до блоку 6, якщо ні до блоку 8.

Блок 6. Визначає дійсне значенняY рівне значенню яке надходить від першого датчика x1.

Блок 7.Визначає дійсне значенняY рівне значенню яке надходить від другого датчика x2.

Блок 8.Визначає дійсне значенняY рівне значенню яке надходить від третього датчика x3.

 

 

Метод №2

Постановка задачі

Розробити програмний компонент, який забезпечить визначення дійсного (умовно істинного) значення технологічного параметра методом рекурсивного фільтру.

 

Метод вирішення задачі

Метод полягає у визначенні поточного дійсного значення (згладженого) технологічного параметру i, за допомогою формули i = i + (1- ) i-1; де: xi – виміряне поточне значення параметра.

i-1 – дійсне значення (згладжене) параметра в попередньому циклі збирання інформації.

– коефіцієнт фільтрації (згладжування), який має значення в діапазоні 0-1.

i – дійсне значення технологічного параметра (значення фізичної або хімічної величини).

 

Вхідні данні до задачі:

1. Поточне значення параметра xi.

2. Коефіцієнт .

 

Вихідна інформація:

1. Згладжене значення параметра i.

 

Алгоритм №2

xi,
i-1 = xi
i = i + (1- ) i-1  
Вивід значення i
Початок
Кінець

 


Опис другого алгоритму

Блок 1. Здійснюється введення даних xi, ;

Блок 2. Присвоюємо поточному вхідному параметру xi значення попередньо згладженого параметра i-1;

Блок 3. Розраховуємо значення поточного згладженого параметра i, по рівнянню яке описує рекурсивний фільтр;

Блок 4. Виводить згладжене значення параметра i;

 

Метод №3

Постановка задачі

Розробити програмний компонент, визначення дійсного значення з використанням не рекурсивного фільтру.

 

Метод вирішення задачі

Метод полягає у визначені згладженого поточного значення технологічного параметру i, за допомогою формули i = a0xi + a1xi -1 + a2xi -2; де: xi, xi-1, xi-2 – виміряні значення в останніх трьох циклах збирання інформації.

a0, a1, a2 – вагові коефіцієнти фільтра (відповідні значення коефіцієнтів). Обов’язкові умови до значення усіх коефіцієнтів, що їх значення (від нуля і менші одиниці), сума коефіцієнтів a0, a1, a2 дорівнює одиниці.

 

Вхідні данні до задачі

3. Поточне значення параметра xi, xi-1, xi-2;

4. Коефіцієнти рівняння a0, a1, a2.

Вихідна інформація

2. Згладжене значення параметра i.

 

Алгоритм №3

a0, a1, a2
xi-2 = xi-1
i = a0xi + a1xi -1 + a2xi -2
xi-1 = xi
Вивід i
Початок
Кінець
хі

 


Опис третього алгоритму

Блок 1. Здійснюється введення даних Xi, a0, a1, a2 ;

Блок 2. Присвоює значенню попередньо виміряного параметра Xi-1 значення Xi-2;

Блок 3. Присвоює поточне вхідне значення параметра Xi значенню попереднього виміряного параметра Xi-1;

Блок 4. Розраховує значення поточного згладженого параметра Xi, по рівнянню яке описує не рекурсивний фільтр;

Блок 5. Виводить згладжене значення параметра Xi;

 

 

Програмний інтерфейс

Програмний інтерфейс реалізовано у вигляді вікна, у якому відображаються дійсні значення технологічних параметрів, які надходять від датчиків. Для зручності роботи оператора також відображаються згладжені значення та графік зміни значень за останню хвилину Рис.4.1.

 

Рис 4.1. Вигляд інтерфейсу програми

 

Основні принципи роботи

На вході до програми надходить сигнал в мВ, який перетворюється в дійсне значення технологічного параметру (одним з двох методів перетворення), фільтрується і згладжується двома методами, як це зображено на Рис 4.2.

У випадку якщо значення якогось технологічного параметру виходить за визначені межі (для кожного параметра датчик має свої обмеження) то у вікні програми відповідне значення підсвічується червоним як це показано на Рис 4.2.

Рис 4.2. Сигналізація виходу за межі дійсного значення технологічного параметру

При подвійному кліку відкривається база з записаними значеннями Рис. 4.3.

 

 

Рис.4.3. Вікно форми для перегляду історії значень