Шляхи удосконалення бюджетного процесу

Успішне функціонування економіки будь-якої країни тісно пов'язане з оп­тимальним забезпеченням формування та виконання бюджету. Від успішного здійснення бюджетного процесу залежить дієвість бюджетної політики, яка по­винна позитивно впливати на економічну та фінансову стабільність держави, со­ціальний рівень життя у державі.

Бюджетний процес не обмежується лише підготовкою закону про асигну­вання коштів за групами статей видатків бюджетів — це постійний процес виз­начення пріоритетів держави, її завдань та функцій на певному етапі, розроблен­ня відповідних цільових програм, визначення управлінських стратегій, оцінки ефективності використання бюджетних коштів, контролю за дотриманням бюд­жетного законодавства та виконанням бюджетних повноважень.

Особливості і проблеми бюджетного процесу висвітлено у працях вітчизня­них та зарубіжних економістів — Януль І.Є., Ісмаїлов А.Б., Кучер Г., Лавров А.М., Потеряйло І., Сивульський М.І. О. Василика, С. Юрія, С. Буковинського, К. Павлюк, В. Суторміної, Ш. Бланкарта, Дж. М. Б'юкенена.[8]

Державний бюджет — основне знаряддя економічного планування, макроекономічної стабілізації та економічного зростання. Формування дохідної і видаткової частин державного бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного й соціального розвитку на відповідний рік.

Бюджет є передумовою фінансової стабільності держави, він має виконувати функцію фінансової конституції. В Україні на сьогодні ефективна бюджетна сис­тема не побудована. Державний бюджет України в 2006 році був виконаний зі значним дефіцитом, до його загального фонду в першому кварталі 2007 року на­дійшло 7,3 млрд. грн., або 91,3% до плану на відповідний період. Таким чином, державний бюджет уже в першому кварталі недовиконаний на 700 млн. грн. Ці дані свідчать про необхідність удосконалення бюджетного процесу в Україні.

Бюджетний процес — це регламентована нормами права діяльність, по­в'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за виконанням, заслуховуванням звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Бюджетний процес має такі стадії:

—складання проектів бюджетів;

—розгляд і прийняття закону про Державний бюджет України, рішень

про місцеві бюджети;

—виконання бюджету, рішень про місцеві бюджети;

—підготовка й розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішен­ня щодо нього.

Існуючий сьогодні бюджетний процес має ряд переваг і недоліків, які виражаються: по-перше, в тому, що існуюча дохідна база в бюджетах усіх рівнів не дає змогу здійснювати повне фінансування і задовольнити потребу в бюджетних коштах; по-друге, вимушені заходи, щодо планування і виконання бюджету скорочують можливість розвитку установ, відповідних мереж і це має досить негативні наслідки, так як школи залишаються не забезпечені новими засобами навчання, підручниками; лікарні медикаментами, приладами, устаткуванням так необхідними для забезпечення здоров'я нації, пенсіонери, малозабезпечені громадяни залишаються без пенсій, допомоги, заробітної плати, працівники бюджетних установ не одержують заробітну плату; по-третє, існуючий бюджетний процес не забезпечує повного контролю за використанням бюджетних коштів.

На сучасному етапі розвитку України удосконалення бюджетного процесу за­лишається досить актуальним завданням, виконання якого дасть змогу успішно впроваджувати стратегічні цілі держави щодо економічного та соціального розвит­ку. Відповідно до цього потребує поліпшення кожна із стадій бюджетного процесу.

Головні проблеми сучасного бюджетного процесу в Україні:

—об'єктивне бюджетне планування, яке б забезпечило реальні надходжен­ня до бюджету;

—складання та виконання цільових бюджетних програм;

—підвищення ефективності та прозорості використання бюджетних коштів;

—забезпечення дійового бюджетного контролю на кожній стадії бюджетно­го процесу.

Найважливішого значення при організації складання проектів бюджетів на­буває методика бюджетного планування. Значення бюджетного планування не викликає заперечень — об'єктивні реальні плани — запорука ефективного вико­нання бюджету, фінансування визначених статей видатків у повному обсязі. Від­повідно до Бюджетного кодексу в Україні впроваджується програмно-цільовий метод формування бюджетів, що потребує удосконалення методики бюджетно­го планування.

Бюджетування, орієнтоване на результати — метод планування, виконання та контролю за виконанням бюджету, який забезпечує розподіл бюджетних ре­сурсів відповідно до цілей, завдань і функцій держави з урахуванням пріоритетів державної політики й суспільного значення очікуваних безпосередніх та кінце­вих результатів використання бюджетних коштів.

Застосування цього методу потребує впровадження відповідних правил та процедур у бюджетний процес, зокрема:

—удосконалення стратегічного державного планування;

—посилення відповідальності розпорядників щодо прогнозування та вико­нання бюджету.

Значною проблемою для України є здійснення стратегічного планування, виз­начення пріоритетів державної економічної, фінансової, соціальної політики уря­дом на законодавчій основі. Мають бути розроблені стратегічні завдання держави на довгострокову (10—15 років) та середньострокову (3—5 років) перспективу.

З огляду на вимоги програмно-цільового методу значно доповнюються функції розпорядників бюджетних коштів щодо бюджетного планування.

Розпорядники визначають:

ü стратегічні завдання своєї діяльності відповідно до середньострокової та довгострокової перспективи згідно з покладеними на них функціями;

ü тактичні завдання, які забезпечують стратегічні цілі;

ü відомчі програ­ми, що містять перелік суспільних послуг, спрямованих на виконання конкрет­них тактичних завдань.

Оптимізація системи бюджетних установ передбачає чітке визначення та розмежування бюджетних установ, які повинні бути підвідомчі відповідному роз­поряднику бюджетних коштів. Таке чітке підпорядкування дасть змогу викону­вати завдання, спрямовані на реалізацію бюджетних програм, здійснювати опти­мальний розподіл бюджетних коштів для розпорядників.

Потребує уваги реорганізація розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. У багатьох регіонах України актуальною є проблема реорганізації сільських шкіл, лікарень. Проте при здійсненні таких змін треба враховувати принципи субсидіарності та ефективності використання бюджетних коштів.

Ефективний бюджетний процес неможливий без належно організованого фі­нансового контролю. Важливим є поєднання функцій внутрішнього та зовніш­нього контролю за дотриманням чинного законодавства щодо складання, роз­гляду, виконання бюджетів усіх рівнів, здійсненням діяльності розпорядників бюджетних коштів.

Відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу на всіх стадіях бюджетного про­цесу здійснюється внутрішній фінансовий контроль, який повинен забезпечувати: постійну оцінку достатності та відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю; оцінку відповідності результатів встановленим завданням та планам; інформування керівника бюджетної устано­ви про результати перевірки, прове­дено підрозділом внутрішнього фінансового контролю.

Розпорядники бюджетних коштів відповідають за організацію та стан внут­рішнього контролю й аудиту як у своїх закладах, так і в підвідомчих установах. Організація ефективної системи внутрішнього контролю за фінансово-господар­ською діяльністю установи покладається на її керівника.

Зовнішній контроль й аудит фінансової та господарської діяльності бюджет­них установ здійснюється Рахунковою палатою — у частині контролю за використанням коштів Державного бюджету України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України — відповідно до його повноважень, визначених законом.

Крім того, функції фінансового контролю здійснює Державне казначей­ство — через регіональні підрозділи обліковує усі доходи й видатки бюджетів і здійснює моніторинг виконання бюджету з метою забезпечення відповідності платежів зобов'язанням та бюджетним призначенням. Міністерство фінансів Ук­раїни здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюд­жетів, якщо інше не передбачене законодавством України.

Існує проблема дублювання контрольних функцій відповідними органами фінансового контролю на певних стадіях бюджетного процесу. У цьому зв'язку одним із завдань удосконалення фінансового контролю є визначення завдань і сфери відповідальності кожного підрозділу.

Одним із головних принципів, що визначає Бюджетний кодекс при забез­печенні бюджетного процесу, є принцип відповідальності. Відповідальність учас­ників бюджетного процесу на всіх його стадіях — запорука ефективної бюджет­ної політики в державі, цільового використання бюджетних коштів.[1]

Важливим кроком у цьому напрямку є встановлення відповідальності на стадії планування та використання бюджетних коштів.

Бюджетне законодавство передбачає конкретні вимоги та відповідальність, які стосуються усіх учасників бюджетного процесу щодо виконання їхніх обо­в'язків.

Концепція правопорушень охоплює такі елементи:

—невідповідне використання фінансових та матеріальних ресурсів;

—нездатність ефективно виконувати бюджетні та інші рішення;

—обман або помилки;

—нездатність подавати своєчасну й достовірну інформацію щодо фінансо­вих та інших ресурсів.

Спираючись на зарубіжний досвід, поряд із державними контрольними органами повинні діяти суспільні аудитор­ські організації з достатніми повноваженнями на здійснення перевірок усіх гро­мадських суб'єктів. Прозорість формування та використання бюджетних коштів зумовлені як якістю підготовки, розгляду, прийняття бюджетів, внесення до них змін, так і формою оприлюднення цих дій.[4]

Забезпеченню підвищення рівня прозорості формування та використання бюджетних коштів сприятиме:

—впровадження гласності процедури розроблення, обговорення, прийнят­тя і публікації бюджетів, звітів про їх виконання;

—координація дій різних контрольних органів.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування" територіаль­на громада має право проводити громадські слухання, бажано з приводу проек­ту бюджету, зустрічатися з депутатами відповідної ради й посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань міс­цевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.[2]

В Україні накопичено певний досвід відкритості та прозорості бюджетного про­цесу — коли бюджетна інформація оприлюднюється і бюджетний процес стає досить відкритим, внаслідок чого громадяни краще розуміють й активніше підтримують іні­ціативи місцевих органів влади. Один із аспектів такої прозорості — поширення ін­формації через мережу Інтернет та публікації проекту бюджету у місцевій пресі.

Упродовж року фінансовий план коригується відповідно до обставин, що змінюються. Багато міст в Україні також удосконалили свій бюджетний процес, створивши дорадчі громадські комісії та робо­чі групи. Такі групи зосереджувалися на питаннях економічного розвитку, комуналь­них послугах, стратегічного планування, туризму і допомоги працівникам органів вла­ди встановлювати цілі, пріоритети, бажані рівні надання послуг. Рекомендації комісій і робочих груп сприяли прийнятно стратегічних планів, внаслідок чого виділялось фі­нансування на нові важливі проекти та сфери діяльності на користь усієї громади. [6]

Бюджетний процес — це багатогранне і динамічне явище, що потребує пос­тійного вивчення й удосконалення відповідно до вимог економічного, соціально­го, демографічного, політичного, екологічного стану держави і відповідних цілей та завдань держави на певному етапі розвитку суспільства.

Використана література:

1. Бюджетний кодекс України // Міжбюджетна реформа України 2001р.– К.: Парламентське видавництво .- 2001р.- с.-7-29

2. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» N 1275-VI (1275-17) від 16.04.2009, ВВР, N 38, 2009 р., с.-534

3. Ісмаїлов А.Б. Бюджетний процес та напрями його удосконалення // Фінанси України. — 2002. — №8. — с.-26-28.

4. Кучер Г. Бюджетний процес у країнах ЄС // Вісник КНТЕУ . - 2008 . - №3 . – с.-24-31

5. Лавров А.М.Среднесрочное бюджетирование, ориентированное на результати: международный опит и российские перспективи // Финанси. — 2004. — №3. — с.-9

6. Потеряйло І. Правові основи бюджетного процесу // Вісник КНТЕУ . - 2007 . - №2 . – с.-67-75

7. Сивульський М.І. Основні пріоритети бюджетного процесу // Фінанси України (укр.).- 2006.- № 10.- с.-13-18

8. Януль І.Є. Бюджетний процес в Україні та напрями його удосконалення // Фінанси України .- 2005 .- №9 .- с.- 25-29

 

Додаток1

№ з/п	Перелік документів і дій, необхідних для складання, розгляду і затвердження бюджету	Органи, заді я ні у бюджетному плануванні	Встановлені строки
	Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України.	Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Національний банк України, міністерства, відомства.	1 червня.
	Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць	Місцеві ради, їх виконавчі органи	Червень
	Бюджетна резолюція	Верховна Рада України	15 червня
	Правила оформлення проекту закону про Державний бюджет України	Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України	Червень
	Інструктивні листи про особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний рік	Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, місцеві ради, їх виконавчі органи	Червень
	Розрахунки для обґрунтування напрямів відрахувань від регулівних доходів, розмірів дотацій. Дані про зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню	Місцеві ради, їх виконавчі органи. Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України	Червень

 

Додаток 2

з/п	Перелік документів і дій, необхідних для складання, розгляду і затвердження бюджету	Органи, задіяні у бюджетному плануванні	Встановлені строки
	Прогнозні показники попереднього проекту з веденого та державного бюджетів	Міністерство фінансів України, міністерства, відомства, органи | виконавчої влади	1 липня
	Пропозиції та зауваження щодо проектованих показників з веденого та державного бюджетів на плановий рік	і Міністерства, відомства, органи виконавчої влади, Міністерство і фінансів України	15 липня
	Розгляд пропозицій, зауважень щодо проектованих показників з веденого та державного бюджетів на плановий рік	Міністерство фінансів України, міністерства, відомства, органи виконавчої влади	1 серпня
	Проект закону про Державний бюджет України	Міністерство фінансів України, Кабінет Міністрів України	15 серпня
	Проект закону про Державний бюджет України	Кабінет Міністрів України, Президент України	1 вересня
	Проект закону про Державний бюджет України	Президент України, Верховна Рада України	15 вересня
	Проект закону про Державний бюджет України	Верховна Рада України	Вересень грудень
	Закон України "Про Державний бюджет України". Постанова "Про порядок введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України"	Верховна Рада України. Верховна Рада України	2 грудня. 30 грудня