Комплексна державна експертиза

Правове регулювання ОВНС

ОВНС (оцінку впливу на навколишнє середовище) можна визначити як науково-дослідну роботу проектувальника екологічно небезпечної діяльності, спрямовану на визначення доцільності і прийнятності проектованої діяльності й обґрунтування господарчих, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення екологічної безпеки.

Загальні засади ОВНС в Україні визначені у ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до якої проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей. Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону довкілля, екологічної ємності даної території, стану довкілля у місці, де планується розміщення об’єктів, екологічних прогнозів, перспектив суспільно-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих чинників та об’єктів на довкілля.

Здійснення ОВНС в Україні регулюється підзаконними актами: Положенням про склад і зміст матеріалів оцінки впливу запроектованої господарської діяльності на стан оточуючого середовища і природних ресурсів (ОВОС) на різних стадіях вирішення завдань будівництва нових, розширення, реконструкції, технічного переозброєння діючих промислових та інших об’єктів, затвердженим наказом Мінприроди від 8 липня 1992 р. № 59 і ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування, розробленими Українським державним головним інститутом “УкрНДІІНТВ” та схваленими рішенням науково-технічної ради Держбуду України від 9 грудня 2003 року № 89, затвердженими і введеними в дію з 1 квітня 2004 року наказом Держбуду України від 15 грудня 2003 року № 214.

Матеріали ОВНС є об’єктами державної екологічної експертизи. Відповідно до ст. 15 Закону «Про екологічну експертизу», ОВНС оформлюється у вигляді: а) окремого розділу (тому, книги) документації на об’єкти експертизи, вимоги до змісту якого викладені у ст. 36 цього Закону і б) Заяви про екологічні наслідки діяльності, вимоги до змісту якої викладені у ст. 35 Закону. Специфікою ОВНС є те, що вона здійснюється самими суб’єктами екологічно небезпечної діяльності у складі проекту будівництва відповідного об’єкту. Об’єктивність ОВНС перевіряється у ході державної екологічної експертизи або екологічного контролю.

Певні особливості має транскордонна ОВНС, яка здійснюється відповідно до Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті від 25 лютого 1991 року (Еспо, Фінляндія), ратифікованої Законом України від 19 березня 1999 року. Конвенція визначає вимоги до здійснення ОВНС у тому випадку, коли негативні наслідки господарської діяльності можуть поширитися на територію іншої держави.

Комплексна державна експертиза

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 року, інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов’язаний одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в інвестиційних програмах та проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного та епідемічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог, за винятком об’єктів цивільного та виробничого призначення, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов’язковим. Обов’язок здійснити комплексну державну експертизу проектів будівництва закріплений також у ч. 5 ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року.

Комплексна державна експертиза – це експертиза інвестиційних програм та проектів будівництва, яка складається з усіх видів експертиз, яким підлягають ці проекти згідно з законодавством України. Комплексна державна експертиза передбачає одночасне виконання всіх експертиз, що входять до її складу.

Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 483.

Комплексна державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва включає:

- державну інвестиційну експертизу інвестиційних програм і проектів будівництва;

- державну санітарно-епідеміологічну експертизу;

- державну екологічну експертизу (щодо інвестиційних програм і проектів будівництва, що становлять підвищену екологічну небезпеку);

- державну експертизу проектно-кошторисної документації у частині пожежної безпеки;

- державну експертизу проектів будівництва об’єктів виробничого призначення у частині охорони праці;

- державну експертизу інвестиційних програм, що стосується енергозбереження, та енерготехнологічної частини проектно-кошторисної документації;

- державну експертизу проектів будівництва потенційно небезпечних об’єктів виробничого призначення у частині протиаварійного захисту;

- державну експертизу щодо ядерної та радіаційної безпеки (щодо інвестиційних програм та проектів будівництва, що потенційно можуть становити ядерну та радіаційну небезпеку).

Відповідно до частини першої ст. 15 Закону „Про інвестиційну діяльність”, державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва здійснюється на засадах організаційної єдності спеціалізованою державною експертною організацією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Укрдержбудекспертиза" та її місцевими підрозділами за участю експертних підрозділів організацій – співвиконавців комплексної державної експертизи.

Загальний строк проведення комплексної державної експертизи не повинен перевищувати 45 календарних днів. У випадках, передбачених законодавством, строк може бути подовжений до 120 календарних днів.

Порядок визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2006 року № 427.