Предмет економічної теорії

Тема 1. Економічна теорія як наука

 

Вступ

Необхідність вивчення юристами економічних дисциплін зумовлена тим, що:

1) Всі люди, незалежно від професії, стикаються з необхідністю вирішувати економічні питання у своєму житті:

- як оптимально витрачати гроші;

- у що краще вкладати кошти, аби не втратити їх, а навпаки, добре заробити;

- як протистояти тиску маркетологів та ін.

2) Всім людям необхідно розумітися на процесах, що відбуваються в економіці, аби приймати довгострокові рішення:

- коли відбудеться чергове падіння гривні;

- в якій валюті вигідніше брати позику чи відкривати депозит у банку;

- яка буде динаміка цін на житло;

- які перспективи іпотечного кредитування;

- чи доцільно купувати автомобіль у кредит тощо.

Якщо не сьогодні, то з часом всім доведеться приймати подібні рішення.

3) Професійна діяльність юриста тісно пов’язана з економікою, адже:

- більшість злочинів має саме економічну природу;

- платоспроможний попит на послуги юристів зосереджений у тих галузях права, що тісно пов’язані з економікою; послуги в інших галузях зазвичай оплачуються погано;

- до працівників юридичних фірм сьогодні висуваються вимоги щодо базових пізнань з економіки;

- юрист, що працює на підприємстві, також має розумітися на економічних питаннях, аби приймати рішення та давати поради з урахуванням їх економічних наслідків;

- нерідко юристи спочатку працюють за наймом, а потім хочуть розпочати власну справу і в цьому їм допомагають економічні знання.

Ви самі чудово знаєте, що ринок праці зараз перенасичений випускниками юридичних вузів. Тому необхідно вже зараз планувати, які конкурентні перевагиви хочете у себе сформувати на ринку праці, аби отримати престижну і добре оплачувану роботу. Вивчення економічних дисциплін допоможе вам в цьому.

Наприклад, я знаю чимало студентів НЮУ імені Я. Мудрого, що паралельно отримують другу вищу економічну освіту. На заочному факультеті, навпаки, мені доводилося приймати залік у групах, де більшість студентів мали першу вищу економічну освіту, а зараз отримують юридичну.

Це відбувається тому, що юриспруденція та економіка тісно пов’язані. І це вже починають розуміти як працедавці при прийнятті на роботу, так і наймані працівники в процесі пошуків роботи.

Західні ВНЗ швидше відреагували на запити ринку праці і вже активно готують юристів із поглибленим знанням економіки. З’являється напрям підготовки економіка та право (Economics and Law).Проте в Україні його розвиток зіштовхується із низкою проблем формального та організаційного характеру.

В НЮУ імені Я. Мудрого повноцінного напряму «Економіка та право» (Economics and Law) поки що не має, проте для студентів надаються можливості отримання додаткових знань у галузі економіки професійного спрямування (тобто пов’язаного із практичною юридичною діяльністю) на основі:

1) Сертифікованих освітніх професійних програм «Юридичний бізнес» та «Бізнес менеджмент»;

2) Економічних дисциплін професійного спрямування за вибором (починаючи з 2-го курсу).

 

Предмет економічної теорії

Економіка як сфера господарської діяльності– сфера людської діяльності, спрямованої на виробництво, розподіл, обмін та споживання економічних благ.

Економіка з’явилася тоді, коли інстинктивні дії щодо споживання готових дарів природи доповнилися усвідомленою діяльністю. Тобто – з виникненням людини розумної, здатної мислити ідеально. Ми точно не знаємо, коли це відбулося. За деякими даними 200 тис. років тому.

Економіка передбачає взаємозв’язки людини, природи (земля, корисні копалини, флора, фауна, тепло, світло тощо) та матеріально-речових благ (засоби виробництва та предмети споживання).

Економіка охоплює багато різнорідних об’єктів та суб’єктів. Їх можна згрупувати за певними критеріями і тоді з’являється поділ на:

1) Галузі (промисловість; сільське господарство; транспорт; зв’язок; будівництво; торгівлю і громадське харчування; матеріально-технічне забезпечення і збут; житлово-комунальне господарство; побутове обслуговування населення; освіту, науку і наукове обслуговування та інші);

2) Сфери (виробництво матеріально-речових благ; послуги; створення нематеріальних благ);

3) Сектори (нефінансові корпорації; фінансові корпорації; сектор загального державного управління; домашні господарства; некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства);

4) Економічні регіони (групи країн; країни; області країни тощо).

Економіка як наука вивчає економіку як сферу господарської діяльності.

Потреби людини пов’язані зі станом невдоволення, з якого людина намагається вийти, або, навпаки, станом задоволення, який людина намагається зберегти.

Економічні потреби – потреби, для задоволення яких потрібні економічні блага.

Економічні блага (ЕБ) – засоби задоволення потреб людини, які потребують упорядкованого розподілу через те, що їх придатна до споживання кількість обмежена.

Приклад: повітря зазвичай не потрібно розподіляти, але в Токіо через низький вміст кисню у повітрі на кутах вулиць встановлювали пункти продажу кисню та відкрили кисневі кафе. В різних країнах з’явилися кисневі бари – це скоріше розвага, ніж об’єктивна потреба. В цих прикладах повітря обмежене і тому стає економічним благом.

Інший приклад: морська вода, за яку не треба платити в морі, але треба в санаторіях, куди її спеціально завозять, витрачаючи кошти.

Упорядкування розподілу в ринковій економіці відбувається на основі ціни. В ринковій економіці те, що має вартість (і ціну), є економічними благами, а те, що не має вартості – не є економічними благами.

Частина економічних благ надається природою без людських зусиль (наприклад, земельні ділянки). Але більшість економічних благ потребують витрат ресурсів.

Економічні блага поділяються на 1) продукти кінцевого використання (предмети споживання) та 2) виробничі блага (або економічні ресурси), що використовуються людьми для виготовлення інших продуктів.

Основне протиріччя економіки – між обмеженістю ресурсів та відносною необмеженістю потреб. Зниження гостроти протиріччя здійснюється за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів в процесі трудової діяльності і за рахунок обмеження потреб в результаті духовно-інтелектуального розвитку людини.

Економічні закони – об’єктивні, стійкі, суттєві, причино-наслідкові зв’язки між явищами, процесами господарського життя.

Економічні закони:

1) Найзагальніші – діють у всіх економічних системах (закони економії часу, підвищення потреб);

2) Загальні – діють в кількох економічних системах (закони товарного виробництва, попиту і пропозиції, грошового обігу).

3) Специфічні – характерні для певної економічної системи чи окремої її сфери (закон монопольного прибутку).

Економічні категорії– поняття, які відображають в узагальненому вигляді певні аспекти економічного життя суспільства (товар, гроші, вартість, прибуток, заробітна плата тощо).

Економічна поведінка суб’єктів – сукупність вчинків та дій, спрямованих на задоволення потреб.

Економічне мислення може бути двох типів: буденне, що формується на рівні життєвого досвіду, та наукове, тобто пов’язане із використанням понятійного та категоріального наукового апарату на професійному рівні.

Предмет економічної теорії –економічні відносини між людьми, які виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживанні економічних благ. Ці економічні відносини регулюються об’єктивними економічними законами і реалізуються через економічну поведінку суб’єктів, які приймають рішення в умовах необмежених потреб і обмежених ресурсів.

Рівні предмету економічної теорії:

1) Економічні відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання економічних благ (політична економія);

2) Економічна поведінка окремних суб’єктів економіки (домогосподарство, фірма, держава) (мікроекономіка);

3) Економічна поведінка сукупних суб’єктів економіки (групи домогосподарств, фірм) та об’єкти економіки (валовий національний продукт, національне багатство та їх складові) (макроекономіка);

4) Економічна поведінка міжнародних економічних суб’єктів (міжнародна економіка).