Ринок: сутність і функції. Інфраструктура ринку

Ринок –це:

1) інститут чи механізм, що об'єднує покупців (представників, суб'єктів попиту) і продавців (представників, суб'єктів пропозиції) окремих товарів та послуг;

2) форма суспільних зв'язків між людьми у процесі купівлі-продажу товарів та послуг;

3) сфера відносин між виробниками і споживачами.

Суб’єкти ринку:

Виробники;

2) Споживачі;

3) Посередники(торгові; фінансові; інформаційні; юридичні тощо);

4) Національні регулятори(держава; найпотужніші фінансово-промислові групи; об’єднання виробників; інститути громадянського суспільства);

5) Міжнародні регулятори (наддержавні політичні інститути; міжнародні фінансово-економічні організації; транснаціональні корпорації; міжнародні громадські організації).

Основні функції ринку:

1) регулююча — ринок визначає структуру пропозиції товарів відповідно до попиту на товари та послуги, визначає напрями розподілу та перерозподілу ресурсів відповідно до платоспроможного попиту;

2) інформаційна — ринок формує у виробників уявлення про суспільні потреби, попит на товари та послуги, а у покупців — про якість продукції;

3) стимулююча — ринок націлює виробників на зниження витрат виробництва і підвищення його ефективності на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, поліпшення якості товарів та послуг;

4) сануюча — ринок через механізм конкуренції (неупереджено) звільняє економіку від суб’єктів, які господарюють неефективно, є збитковими за умов ринкової економіки;

5) контрольна — ринок забезпечує вплив споживача на виробництво, оскільки тільки на ринку визначається, наскільки необхідний суспільству вироблений продукт;

6) інтегруюча — ринок забезпечує взаємодію функцій, перелічених вище, і допомагає виробити ефективні рішення щодо стратегії подальшої підприємницької діяльності.

Структура ринку – внутрішній устрій ринку та зовнішнє розташування інститутів, які забезпечують ефективне існування ринку як системного економічного явища.

Кон’юнктура ринку – співвідношення попиту, пропозиції та ціни, їх зв’язки, а також тенденції розвитку.

Інфраструктура ринку – сукупність організацій, установ, що забезпечують функціонування кожного конкретного виду ринку та системи ринків у цілому.

Складові інфраструктури ринку:

1) організаційно-технічна: товарні біржі, оптові ринки, аукціони, ярмарки, сервісні центри, промислові палати та ін.;

2) фінансово-кредитна: банки, валютні та фондові біржі, страхові компанії, інвестиційні фонди, ломбарди тощо;

3) державно-регулятивна: служби зайнятості, ліцензування, оподаткування; митна система; державні фонди сприяння діловій активності тощо;

4) науково-дослідне та інформаційне забезпечення: консалтингові компанії, інформаційні центри, наукові інститути, спеціальні навчальні заклади, юридичні фірми, рекламні агентства та ін.

Договірне регулювання ринкової економіки.Будь-які економічні відносини потребують впорядкування. Важливим інструментом впорядкування є сукупність договорів, на основі яких здійснюються операції суб’єктами ринкової економіки. Умови договорів регулюють діяльність сторін і опосередковано вчиняють регулятивний вплив на всю ринкову економіку.

Оскільки важливу роль у формуванні умов договорів відіграють юристи, якість договірного регулювання економіки значною мірою залежить від них.

Питання для дискусії: як розвинути інфраструктуру ринку в Україні?

 

Попит та пропозиція

Попит– це така кількість продукції, яку споживачі хочуть і можуть купити за певною ціною протягом певного періоду часу на певному ринку.

Ціна попиту – гранична максимальна ціна, за якою споживачі ще згодні купити товар.

Закон попиту: за незмінності всіх інших факторів зниження ціни веде до зростання попиту, і навпаки.

Окрім ціни, на попит впливають і нецінові фактори попиту:

- ціни на взаємодоповнюючі та взаємозамінні товари;

- грошові доходи населення;

- уподобання споживачів;

- очікування покупців тощо.

Пропозиція – це кількість продукції, яку виробник хоче і може виробити та запропонувати за певною ціною протягом певного часу на певному ринку.

Ціна пропозиції– гранична міні­мальна ціна, за якою виробники ще готові продавати свої вироби.

Закон пропозиції:за незмінності всіх інших факторів зниження ціни веде до скорочення пропозиції товару для продажу, і навпаки.

Окрім ціни, на пропозицію впливають і нецінові фактори пропозиції:

- технологічний розвиток;

- ціни на ресурси;

- чисельність продавців;

- оподаткування;

- субсидування;

- очікування виробників тощо.

 

Рис. Ринкова рівновага: крива попиту(D) перетинається з кривою пропозиції(S) у точці ринкової рівноваги, якій відповідає ціна рівновагиP0 і рівноважний обсяг продукціїQ0. (Р – ціна; Q – обсяг продукції).

 

Еластичність попиту за ціною– здатність попиту на товар змінюва­тися під впливом зміни його ціни.

Коефіцієнт цінової еластичності попиту (EDp):

 

Розрізняють такі види попиту в залежності від його еластичності:

1) еластичний попит (EDp > 1);

2) нееластичний попит (EDp < 1);

3) попит з одиничною еластичністю (EDp = 1);

4) абсолютно еластичний попит (EDp );

5) абсолютно нееластичний попит (EDp = 0).

Еластичність пропозиції за ціною – здатність пропозиції товару змінюватися під впливом зміни його ціни.

Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції (ESp):

Розрізняють такі види пропозиції в залежності від її еластичності:

1) еластична пропозиція (ESp > 1);

2) нееластична пропозиція (ESp < 1);

3) пропозиція з одиничною еластичністю (ESp = 1);

4) абсолютно еластична пропозиція (ESp );

5) абсолютно нееластична пропозиція (ESp = 0).

Правильне визначення еластичності попиту та пропозиції вкрай важливі для підбору ефективної стратегії на ринку. Наприклад, якщо цінова еластичність попиту на ліки низька, виробникам вигідно піднімати ціни (адже попит скоротиться несуттєво, а прибуток від кожної проданої упаковки ліків значно збільшиться).

Водночас, регулятори ринку також мають враховувати еластичність попиту у своїй діяльності. Наприклад, знаючи про низьку цінову еластичність попиту на ліки, обмежувати ціни на них.

Питання для дискусії: якою є цінова еластичність попиту на послуги юристів?