Умови праці та фактори їх формування

Умови праці - це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці. Працездатність визначається здатністю людини виконувати певну роботу протягом заданого часу і залежить від чинників як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру (статі, віку, стану здоров'я, рівня кваліфікації, умов, за яких відбувається праця тощо). На працездатність людини також впливають особистісні фактори: її настрій, ставлення до праці, стан здоров'я тощо.

Умови праці можуть бути:

а) оптимальні - при них зберігається здоров'я людини і створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності;

б) припустимі - вони визначають рівень факторів середовища, що не перевищує норми;

в) шкідливі - їх підрозділяють на чотири ступені шкідливості.

З позиції безпеки праці розрізняють припустимий рівень цих факторів, що встановлюється спеціальними нормами.

Метою організації праці є зниження ступеня небезпечного впливу умов праці на людський організм і створення зручних і комфортних умов. Домогтися цього можна, установивши контроль за дотриманням відповідних нормативів, що регулюють умови праці, а також розробивши і реалізувавши міри захисту від несприятливого і шкідливого впливу зовнішнього середовища.

 

9 Сутність норми праці та її види

Нормою праці називається встановлений для працівника роботи вистачить за годину, день (зміну), тиждень, місяць, рік, що він зобов'язаний виконати при нормальних умов роботи. Роботодавець зобов'язаний забезпечити нормальних умов праці: справне стан механізмів, устаткування, пристосувань, своєчасне забезпечення технічної документацією, належного якості матеріалами і інструментами до роботи, своєчасну їх подачу, безпечні є і здорові умови праці.

Розрізняють такі види норм праці: норми вироблення; норми часу; норми обслуговування; норми чисельності; нормовані завдання; укрупнені і комплексні норми, застосовувані при колективних формах організації та оплати праці (у виробничому бригаді). За сферою їхні діяння розрізняють норми праці єдині, типові, міжгалузеві, галузеві (відомчі) і локальні. Насправді діють завжди локальні, що розробляються з урахуванням типових, галузевих та інших централізованих норм рекомендаційного характеру.

 

Отже, суть нормування праці полягає у розрахунку міри трудових затрат, виражених у робочому часі, на виконання певного обсягу робіт або виробництва певної кількості продукції.

В процесі нормування праці встановлюються норми та нормативи, які діляться на види залежно від галузевого призначення, сфери застосування, територіального розповсюдження, кваліфікації виконавців та інших факторів.

26 Нормування праці в колійних роботах.

 

Перед усіма залізничниками, зокрема і для шлях...овиками поставлені найважливіші завдання підвищення ефективності роботи транспортної корпорації, якіснішого забезпечення перевізного процесу. Основа виконання з завдань - чіткий ритм, безперебійне рух кожного транспортного ланки. Працівники колійного господарства повинні так утримувати й ремонтувати шлях, щоб великовагові поїзда давали будь-яку пору року без затримок курсувати з високими швидкостями. І тому необхідно постійно розкривати резерви виробництва, систематично шукати нові методи ведення господарства, організовувати корпоративне змагання.

Основним завданням організації виробничого процесу ремонту вагонів є скорочення тривалості виробничого циклу, тобто часу, протягом якого деталь, вузол або вагон у цілому проходить усі стадії виробничого процесу від початку першої операції до закінчення останньої, тобто до випуску готової продукції.

Організація основного виробничого процесу полягає у створенні найбільш ефективної виробничої структури підприємства в цілому, його цехів, дільниць, відділень та бригад, у раціональному плануванні усіх виробничих підрозділів, доцільному сполученні часу виконання основних (технологічних), допоміжних та обслуговуючих операцій при найкоротшій тривалості виробничого циклу.