Вокальні жанри:ВВ

· Партесний хоровий концерт – церковне хорове багатоголосся із восьми-двадцяти партій, у якій кожен голос вів свою мелодію. Партесний спів прийшов на зміну григоріанському хоралу церковного одноголосого співу. Теоретичні засади партесного співу розробив композитор, хоровий диригент і педагог М.Дилецький.

В· Романс – жанр камерної вокальної РјСѓР·РёРєРё. РџС–СЃРЅС–-романси виконувалися РІ СЃСѓРїСЂРѕРІРѕРґС– фортепіано або гітари. Популярні РІ ті часи романси Рњ.Петренка «Дивлюсь СЏ РЅР° небо», РЎ.Килимовського «Їхав козак Р·Р° Дунай», Р“.РЎРєРѕРІРѕСЂРѕРґРё «Всякому РіРѕСЂРѕРґСѓ нрав С– права».

· Музичний епос – думи та історичні пісні, які відобразили найголовніші історичні події епохи (дума «Про Хмельницького і Барабаша», історична пісня «Засвіт встали козаченьки»).

 

Мережа музичної освіти:

· Січова співацька школа – найдавніший в Україні музичний навчальний заклад – готувала спеціалістів для церковних хорів.

· Києво-Могилянська академія, у ній сформувалася чітка система музичної освіти, що поєднувала теорію музики і педагогіку.

· Глухівська співацька школа – давала знання з партесного співу, музичної грамоти, гри на скрипці, гуслях, бандурі, готувала співаків для Придворної капели.

В·

 

Кульмінаційним злетом української барокової музики є творчість:

· Максима Березовського.

· Артемія Веделя.

· Дмитра Бортнянського

 

Театр

Український бароковий театр XVII -XVIII ст.:

· спирався на традиції народного та релігійного театру;

· перебував під впливом західноєвропейського театру;

· розвивався насамперед у школах.

 

Театральні жанри:

· Містерії – релігійна драма на біблійні сюжети (про народження, смерть і воскресіння Христа), інколи на світський, зокрема, історичний сюжет.

· Мораліте – п’єса повчального характеру з алегоричними дійовими особами.

· Шкільна драма – називається так, оскільки авторами були викладачі навчальних закладів, а виконувалися студентами; писалися на морально-етичні, історичні теми і відбивали звичаї, побут і життя народу (Ф.Прокопович «Володимир», «Про Олексія, чоловіка Божого»).

· Інтермедії та інтерлюдії – короткі одноактні комічні п’єси побутово-гумористичного змісту, що ставилися в антрактах між діями драми чи трагедії (інтермедії Якуба Гаватовича).

· Вертепні вистави – світська сатирична комедія, що поєднувала релігійну драму, світську гру та елементи народно-поетичної творчості (Сокирницький вертеп).

РЈ XVIII СЃС‚. поширення набув РєСЂС–РїРѕСЃРЅРёР№ театр, що створювався С– РґС–СЏРІ Сѓ маєтках шляхти. Найвідоміший РєСЂС–РїРѕСЃРЅРёР№ театр С– оркестр утримував РїСЂРё своєму РґРІРѕСЂС– гетьман Кирило РРѕР·СѓРјРѕРІСЃСЊРєРёР№.

 

Література

 

Українська барокова література, СЏРєР° мала С– ознаки Ренесансу, представлена:

· Полемічними творами (І.Вишенського);

· Ораторсько-проповідницькою прозою;

· Паломницькою прозою;

В· Мемуарно-історичними творами (козацькі літописи та С…СЂРѕРЅС–РєРё Самовидця, Р“.Грабянки, РЎ.Величка, «Історія РСѓСЃС–РІВ»);

· Драмою («Милість божа», «Про святу Катерину»);

· Поезією (пісні, авторство яких приписують легендарній Марасі Чурай);

· Бурлескно-травестійними творами («Енеїда» І.Котляревського);

· Думами («Про корсунську перемогу» «Про трьох братів азовських »).

Григорій Сковорода

У XVIII ст. на теренах України поширюються ідеї французького просвітництва.

Ідеї просвітників:

· поширюють ідеї боротьби з кріпацтвом і самодержавством;

· відстоюють природне право людини на рівність перед законом і особисту свободу;

· захищають народні повстання;

· виступають за піднесення освітнього рівня простих народних мас;

 

Найяскравішою постаттю XVIII ст. став Григорій Савич Сковорода, за словами І.Срезневського, «мандрівний університет і академія».

Творчість Г.Сковороди підбиває підсумок старій бароковій літературі і започатковує просвітницький реалізм, розвинутий у ХІХ ст.

 

Жанрова палітра творчості Г.Сковороди:

· філософські трактати, діалоги («Наркіс», «Узнай себе», «Асхань»);

В· РїСЂРѕРїРѕРІС–РґС–;

· лірика (філософська, духовна, сатирична, пейзажна, інтимна, громадсько-політична) (збірка «Сад божественних пісень»);

· байки («Байки харьковсие»);

· притчі, канти («Всякому городу нрав і права»);

· оди, монологи, панегірики, псалми, послання, епіграми, афоризми, переклади античної літератури.

Саме він започаткував в українській літературі жанри сатиричної, пейзажної лірики та байки.

 

Філософська система Г.Сковороди:

· базується на античній спадщині (ідеях Платона, Сократа, Плутарха, Квінтіліана);

· відновив неоплатонізм в українській духовній культурі;

· став засновником української класичної філософії;

· започаткував новий науковий напрям – «філософію серця»;

· сформував ідею «сродної праці»;

· поширював ідеї стоїцизму та гуманізму;

· закликав до поміркованості;

· повчав керуватися «твердим розумом».

Тести до теми

1. Основними ознаками Бароко є:

1. РС–Р·РєРµ розмежування жанрів, симетричність, СЃРїРѕРєС–Р№.

2. Змішування жанрів, асиметричність, увага до деталей.

3. Асиметричність, надлишок емоцій, різке розмежування жанрів.

4. Правило трьох єдностей, виникнення трагікомедії, емоційність.

 

2. Яка провідна ознака такого жанру світського образотворчого мистецтва XVIII ст., як портрет:

1. Популярними стають колективні портрети.

2. Персонажів змальовували кращими ніж вони були в дійсності.

3. Домінуючою є тенденція до психологічного портрету.

4. Зберігає зв'язок із іконописом.

 

3. Першою науковою установою України вважається:

1. Львівська братська школа.

2. Острозька слов’яно-греко-латинська академія.

3. Києво-Могилянська академія.

4. Харківський університет.

 

4. Назвіть першу книгу І.Федорова, яку він видав в Україні:

ВВВВ ВВВВ 1. «Апостол».

ВВВВ ВВВВ 2. «Адельфотес».

ВВВВ ВВВВ 3. «Азбука».

ВВВВ ВВВВ 4. «Острозька Біблія».

 

5. Український митець, якого називають українським Мікеланджело:

1. С.Шалматов.

2. РЎ.РљРѕРІРЅС–СЂ.

ВВВВВВВВВВВВВ 3. Р†.Кавалерідзе.

ВВВВВВВВВВВВВ 4. Р™.Пінзель.

 

6. Який науковець, виходець із України, отримав титул довічного почесного жителя міста Болоньї, що в Італії:

ВВВВ ВВВВ 1. Павло РСѓСЃРёРЅ.

ВВВВ ВВВВ 2. Юрій Дрогобич.

ВВВВ ВВВВ 3. Станіслав РћСЂС–С…РѕРІСЃСЊРєРёР№.

ВВВВ ВВВВ 4. Петро Могила.

 

7. За правління якого гетьмана Київ, за словами Ф.Прокоповича, перетворився в новий Єрусалим:

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 1. Р‘. Хмельницького.

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 2. Рџ.Сагайдачного.

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 3. Р†.Мазепа.

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 4. Рљ.РРѕР·СѓРјРѕРІСЃСЊРєРѕРіРѕ.

 

8. Драма Ф.Прокоповича «Володимир» присвячена:

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 1. Володимиру Великому.

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 2. Івану Мазепі.

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 3. Петру Р†.

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 4. Ярославу РњСѓРґСЂРѕРјСѓ.

 

9. Кого вважають засновником полемічної літератури?

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 1. Р†.Вишенського.

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 2. РЎ.РћСЂС–С…РѕРІСЃСЊРєРѕРіРѕ.

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 3. Р“.Смотрицького.

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 4. Рњ.Смотрицький.

 

10. Зразком барокової архітектури є:

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 1. Софія РљРёС—РІСЃСЊРєР°.

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 2. РђРЅРґСЂС–С—РІСЃСЊРєР° церква.

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 3. Володимирський СЃРѕР±РѕСЂ.

ВВВВ ВВВВ ВВВВ 4. П’ятницька церква.

 

 

ЛЕКЦІЯ №5