Український культурний ренесанс 20-30-х рр. ХХ ст.

 

“Розстріляне відродження” -СѓРјРѕРІРЅР° назва літературно-мистецького середовища 20-30-С… СЂСЂ. РҐРҐ СЃС‚., репресованого більшовицьким режимом.

Характеризується небувалим розквітом жанрів і стилів у всіх видах мистецтва.

Одна з найяскравіших сторінок історії української культури. Провідною естетичною платформою стає модернізм.

 

На бурхливій хвилі історичних, соціально-політичних і психологічних змін, на базі видатних досягнень митців "Молодої України" та художніх шукань "молодомузівців" і "хатян" в Україні після 1917 року з´явилася велика кількість різних літературних та мистецьких шкіл, угрупувань, напрямків.

 

У перші пореволюційні роки мала місце й певна свобода існування різних за ідейно-мистецьким спрямуванням видань — журнали "Мистецтво" (1919-1920), "Шляхи мистецтва" (1921-1923), збірники та альманахи "Червоний вінок" (1919), "Гроно" (1920), "Жовтень" (1921), "Вир революції" (1921), "Буяння" (1921) тощо.

 

РС–Р·РЅС– мистецькі уподобання С– зацікавлення викликали певне протистояння РѕРґРЅРµ РѕРґРЅРѕРјСѓ та необхідність визначитися С– пристати РґРѕ того чи іншого напрямку, течії, породжували велику кількість мистецьких спілок — своєрідних "громад", СЏРєС– засвідчували Р№ ідейно-естетичне розмежування. Так, РѕРґРЅРёРј Р· перших РІРёРЅРёРє "Плуг" — спілка селянських письменників. Р’РѕРЅР° нараховувала сотні членів та десятки місцевих організацій С– проводила велику культурну роботу, популяризуючи серед найширших селянських та робітничих мас українську літературу Р№ українську РјРѕРІСѓ. Р’РѕРЅР°, звичайно, допомогла багатьом початкуючим літераторам С–Р· народу. Такою Р¶ була Р·Р° своєю суттю С– організація робітничих письменників "Гарт", Р° також донецький "Забой".

На чільне місце в літературі виходили високі професіонали літературної справи, які належали до значно менш масових тогочасних угрупувань — футуристи (які 1927 р. прибрали назву "Нова генерація"), неокласики, група "Ланка" (пізніше "Марс" — "Майстерня революційного слова"). Літератори — вихідці з окупованих Польщею західноукраїнських земель (Д. Загул, А. Турчинська, В. Бобинський, М. Кігура та ін.) утворюють групу "Західна Україна" (1926). Письменники-конструктивісти створюють групу "Авангард". На руїнах "Гарту" виникають такі різні організації, як ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників, 1927), органом якої став журнал "Гарт", та ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури, 1926), що видавала періодично свої альманахи-зшитки (до 1928). Молоді письменники-комсомольці об´єднуються в організацію "Молодняк" (1927) з однойменним журналом.

 

Кампанія гонінь на кращі сили української культури була мимоволі зініційована літературною дискусією (1925—1928), в якій запальні літератори гаряче і відверто відстоювали своє художнє і мистецьке кредо. У 1926 році в резолюції пленуму ЦК КП(б)У "Про підсумки українізації", а у 1927 р. — і Політбюро — "Політика партії в справі української художньої культури" — вже чітко окреслено межі, за які художникові виходити не можна: творення радянської літератури можливе лише на основі зв´язку її з соціалістичним будівництвом.

 

РљСЂС–Рј експресіонізму (Рњ. Хвильовий, Рњ. Куліш), імпресіонізму (Р“. РљРѕСЃРёРЅРєР°, Рњ. Івченко, Рњ. Хвильовий), неокласицизму (Рњ. Зеров, Рњ. Драй-Хмара, Рњ. Рильський) з’являються інші стильові тенденції :

 

Необароко

Художній напрям модернізму, що використовує здобутки барокової культури (пишність, словесний орнаменталізм, музикальність, естетизм), поєднуючи їх з модерністським світоглядом.

Представники: П. Тичина, В. Сосюра, М. Бажан.

 

Неореалізм

Художній напрям, що склався на основі класичного реалізму, але з філософським заглибленням у внутрішній світ, ліризм.

Представники:

Р’. Підмогильний, Р„. Плужник, Р‘. Антоненко-Давидович Сѓ літературі;ВВВВВВВВВ

Ф. Кричевський, М. Бурачек у живописі.

 

Абстракціонізм

Мистецька авангардна течія, яка декларувала розрив з реалістичною традицією, пошук нових безпредметних форм зображення, в основі якого лежить деконструкція.

Живопис стає подібним до музики, коли естетичний вплив здійснюється без допомоги конкретних форм, а лише кольорів і ліній.

Представники: К. Малевич, О. Екстер.

 

РљСѓР±С–Р·Рј

Авангардна течія в живописі, що розкладає на площині реальні предмети у вигляді простих геометричних фігур.

Представники: О. Архипенко, І. Кавалерідзе в скульптурі;

Д.Бурлюк, В. Єрмилов, А. Петрицький у живописі.

 

Футуризм

Мистецька авангардна течія, яка полягає у творенні нових форм і запереченні будь-яких традицій. Характеризується епатажем і абсурдизацією змісту.

Представники: М. Семенко, Гео Шкурпій, М. Йогансен у літературі;

Д. Бурлюк, О. Богомазов у живописі.

Конструтивізм

Стильовий напрям в архітектурі, який характеризується перевагою прямокутних форм і застосуванням бетону, заліза і скла.

Яскравими прикладами є: Держпром у Харкові, Дніпрогес у Запоріжжі, залізничний вокзал у Києві тощо.

 

Театральне мистецтво

Упродовж 20-30-х рр. в Україні було створено мережу державних стаціонарних театрів (1929 р. у Запоріжжі).

Передусім розвивається реалістична театральна традиція, проте також у 20-х себе виявляє експериментальний театр – театр ім. І. Франка Гната Юри та “Березіль” Леся Курбаса. В основі експериментів лежала стильова течія експресіонізму.

 

Кіномистецтво

У 20-х рр. було відкрито Одеську кінофабрику, а пізніше і в Києві.

Серед яскравих постатей українського та світового кінематографа особливе місце належить Олександру Довженку, який започаткував нову стилістику і вплинув на розвиток світового мистецтва.

Його фільм “Земля” включено до переліку 12 найкращих фільмів всіх часів і народів.

Тести до теми

1. Хто з українських художників був автором Державного герба і Державної печатки гетьманату, кліше перших українських грошових знаків:

ВВВВ 1. Рњ.Бойчук.

ВВВВ 2. Рћ.Мурашко.

ВВВВ 3. Р“.Нарбут.

ВВВВ 4. Р¤.Кричевський.

 

2. Основними ознаками модернізму були:

ВВВВ 1. Заперечення романтизму, прагнення РґРѕ боротьби.

ВВВВ 2. Заперечення реалізму, заглибленість Сѓ внутрішній СЃРІС–С‚.

ВВВВ 3. Заперечення класицизму, пошук суспільного ідеалу.

ВВВВ 4. Правило трьох єдностей, виникнення трагікомедії, емоційність.

3. Основоположником кубізму в скульптурі є:

ВВВВ 1. Рњ.Бойчук.

ВВВВ 2. Рћ.Мурашко.

ВВВВ 3. Рћ.Архипенко.

ВВВВ 4. Р¤.Кричевський.

4. Культурно-освітнє відродження в 20-их роках ХХ ст. позначилося появою таких інституцій:

ВВВВ 1. Масонських об’єднань.

ВВВВ 2. Братств.

ВВВВ 3. Народницьких СЂСѓС…С–РІ.

ВВВВ 4. РџСЂРѕСЃРІС–С‚.

 

5. Назвіть прізвище режисера-новатора, реформатора українського театру першої третини ХХ ст.:

ВВВВ 1. Рњ.Садовський.

ВВВВ 2. Рџ.Саксаганський.

ВВВВ 3. Р›.Курбас.

ВВВВ 4. Рњ.Гайдай.

 

6. Як називають процес винищення радянськими каральними органами української творчої інтелігенції:

ВВВВ 1. Коренізація.

ВВВВ 2. Розстріляне відродження.

ВВВВ 3. РЁРѕРІС–РЅС–Р·Рј.

ВВВВ 4. Українізація.

 

7. Найвідомішими педагогами-художниками відкритої в Києві 1917 р. Української академії мистецтв були:

1. К. Брюлов, Л. Боровиковський, Т. Шевченко.

2. М. Примаченко, К. Білокур, Т. Яблонська.

3. Г. Нарбут, Ф. Кричевський, М. Бойчук.

4. Рњ.Ванштейн, Р†.Григор’єв, Р’.Рижих.

 

8. Рњ. Зеров, Рњ. Рильський, Рџ. Филипович, Рњ. Драй-Хмара та Рћ. Бургардт Сѓ СЃРІРѕС—Р№ літературній діяльності РІС–РґРѕРјС– СЏРє:

1. Київські неокласики.

2. Харківські символісти.

3. Київські неоромантики.

4. Львівські сюрреалісти.

 

9. Організатором (1937) С– балетмейстером Ансамблю танцю РЈРРЎР Р±СѓРІ:

1. Рџ. Р’С–СЂСЃСЊРєРёР№.

2. П. Вантух.

3. Г.Завгородній.

4. Ю.Левицький.

 

10. До напрямків модернізму належить художній напрям:

  1. Класицизм.

ВВВВ 2. Романтизм.

ВВВВ 3. Реалізм.

ВВВВ 4. Імпресіонізм.

 

 

ЛЕКЦІЯ №7