Назвіть основні етапи банківського кредитування. За якими основними показниками оцінюють кредитоспроможність під­приємств?

Як класифікують грошові надходження за масштабами обслуговування господарського процесу, методом підрахунку обсягу грошових надходжень та неперервністю формування?Як впливає фактор часу та вартість грошей? Як його враховують у фінан­сових розрахунках?

За масштабами обслуговування господарського процесу виділяють грошові надходження:

– підприємства загалом;

– окремих структурних підрозділів (центрів відповідальності) підприємства;

– від окремих господарських операцій.

За методом підрахунку обсягу грошових надходжень виділяють:

– валові грошові надходження – рівні сумі всіх надходжень грошових коштів за певний період часу;

– чисті грошові надходження – це перевищення суми грошових надходжень над грошовими видатками за певний період часу.

За неперервністю формування виділяють:

– регулярні грошові надходження – це постійні (з фіксованими інтервалами) надходження грошових коштів протягом звітного періоду (грошові надходження від продажу продукції, кредитна лінія, цільове фінансування тощо);

– дискретні грошові надходження – надходження грошових коштів від виконання разових господарських операцій у звітному періоді (грошові надходження від продажу зайвого майна, отримання благодійної допомоги тощо).

 

Приймаючи рішення щодо управління грошовими потоками на підприємстві, фінансовий менеджер повинен враховувати фактор часу та адекватно враховувати величину його впливу. Фактор часу відіграє не менш важливу роль, ніж обсяги грошових коштів. Це зумовлено нерівноцінністю грошей, які відносять до різних моментів часу, тобто вартість гривні сьогодні більша, ніж вартість гривні, отриманої завтра або через певний час.

Різниця у вартості грошей зумовлена дією декількох факторів, до яких відносять насамперед інфляцію(знецінення грошей) або дефляцію.

Якщо інфляція спричиняє щорічне підвищення цін на 10%, купівельна спроможність j І грошей щороку падає. Тобто сьогоднішні 100 гри. через рік будуть варті 90 гри. І, якщо на 100 | гри. сьогодні ми можемо, скажімо, купити десять одиниць товару, то через рік - лише дев'ять. І

Переважна більшість чинників сприяє саме зниженню корисності грошей що у свою чергу, зменшує їх поточну вартість. Винятком є дефляційні процеси, відповідно до яких купівельна спроможність грошових коштів (і їх корисність) у наступному періоді зросте, що позитивно впливає на їх вартість у часі, і, як наслідок, розпоряджатися тією самою сумою грошей вигідніше не у поточному періоді, а в наступному.

Дослідження цих явищ відображені у концепції вартості грошей у часі (time value of money), основні висновки якої наступні:

- при проведенні строкових фінансових операцій необхідно враховувати фактор часу;

- з точки зору аналізу строкових фінансових операцій, просте знаходження суми грошових величин, які відносяться до різних періодів часу є некоректним. Отже, основними причинами зміни вартості грошей можна визначити:

- інфляційні (або дефляційні) процеси в економіці (ризик зміни купівельної спроможності грошей);

- наявність ризику невиконання зобов'язань (комерційна надійність (ненадійність) бізнес-партнерів);

- схильність до ліквідності (найбільш ліквідні "живі" гроші (готівка); водночас гроші, вкладені у цінні папери, товар та ін., вже менш ліквідні, бо для того, щоб знову перевести цінні папери і товар у гроші, потрібен час.

У фінансових розрахунках щодо визначення зміни вартості грошей у часі використовуються такі математичні методи:

1. Метод компаундування або нарощення (compounding) - визначення майбутньої вартості грошей:

а) просте компаундування (вкладених одночасно на певний термін під певний процент);

б) компаундування ануїтетів або ренти:

- компаундування звичайної (відстроченої) ренти (ануїтетів) - визначення S ренти, вклади по якій проводяться в кінці кожного періоду;

- компаундування вексельної ренти—визначення FV a6o S ренти, вклади по якій проводяться на початку кожного періоду.

2. Метод дисконтування (discounting) - визначення поточної (теперішньої) вартості грошей:

а) просте дисконтування (отриманих у майбутньому одночасно);

б) дисконтування ануїтетів або ренти (отриманих у майбутньому через рівні проміжки часу): у кінці кожного періоду — це визначення теперішньої вартості звичайних ануїтетів, або PV або Р: звичайної (відстроченої) ренти; на початку кожного періоду - це визначення PV або Р вексельної ренти. Процес дисконтування є операцією зворотною до нарощування при обумовленому кінцевому розмірі грошових коштів. У цьому разі сума процента відраховується з кінцевої суми (майбутньої вартості) грошових коштів. Така ситуація виникає втих випадках, коли необхідно визначити, скільки коштів потрібно інвестувати сьогодні для того, щоб через певний проміжок часу отримати заздалегідь обумовлену їх суму

 

 

Назвіть основні етапи банківського кредитування. За якими основними показниками оцінюють кредитоспроможність під­приємств?

 

Ефективність кредитної діяльності комерційного банку безпосередньо залежить від того, наскільки якісно здійснена структуризація процесу банківського кредитування, наскільки чітко визначені завдання основних етапів цього процесу та функції працівників, що відповідають за проведення кредитних операцій. Найважливішими етапами кредитного процесу виступають:

а) отримання та розгляд кредитної заявки;

б) безпосередня співбесіда з потенційним позичальником;

в) оцінка кредитоспроможності;

г) підготовка до складання кредитного договору;

д) кредитна угода;

ж) моніторинг і контроль якості виданих кредитів. Кредитні відносини між банком і клієнтом розпочинаються з отримання та розгляду кредитної заявки, в якій передусім містяться відомості щодо позики, якої потребує клієнт: мета, розмір, вид і термін позики, вид забезпечення тощо. Необхідною складовою заявки є пакет супровідних документів, ретельний аналіз яких здійснюється на наступних етапах процесу кредитування. До пакета входять, як правило, такі документи:

1) копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства;

2) копії установчих документів;

з) фінансова звітність, що включає баланс підприємства, звіт про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів за останні 3 роки. Баланс показує структуру активів, зобов'язань і власного капіталу в динаміці. Звіт про фінансові результати повідомляє про доходи та витрати в структурному та поелементно-му розрізі, а також містить показники прибутковості цінних паперів власного боргу підприємства. Звіт про рух грошових коштів показує обсяги надходжень та видатків грошових ресурсів щодо окремих видів господарської діяльності;

4) матеріали аудиторських перевірок за попередні 3 роки;

5) бізнес-план. Цей документ повинен містити відомості про

цілі проекту, методи ведення операцій та має включати, зокрема:

— детальний опис товарів або послуг, які планується впровадити за допомогою кредиту;

— галузевий та ринковий прогнози (опис ринків, інших компаній, що пропонують аналогічні товари та послуги, державне регулювання у відповідній галузі, переваги й слабкі сторони конкурентів);

— план маркетингу (потреби споживачів, реклама, засоби просування товарів і послуг на ринок тощо);

— план виробництва (потреба у виробничих потужностях та робочій силі, наявність обладнання, структура виробничого процесу, обсяги продукції);

— план менеджменту (структура організації, керівні органи, штат консультантів тощо);

— фінансовий план (прогноз інвестиційного та операційного бюджетів, прогноз руху грошових потоків, перспективний баланс на наступні періоди);

6) відомості про раніше отримані кредити та наявність (відсутність) заборгованості за ними;

7) документ про відсутність заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами;

8) документація на предмет застави, гарантії або поручительства;

9) належним чином оформлені договори на постачання та реалізацію відповідних товарів (послуг).

Кредитна заявка разом із пакетом супровідних документів надходить до працівника відповідного кредитного підрозділу, який здійснює її ретельний розгляд. Після цього кредитний працівник проводить попереднє інтерв'ю з потенційним позичальником. Ця бесіда має велике значення для вирішення питання щодо позики: вона дозволяє не тільки з'ясувати окремі деталі кредитної заявки, але й скласти своєрідний психологічний портрет позичальника, оцінити професійну підготовленість керівництва фірми, ступінь реалістичності оцінок ним стану та перспектив розвитку підприємства.