Рід незмінюваних іменників
Імена по батькові
| Чоловічі | -ович: Петрович, Андрійович. АЛЕ: Савич, Ілліч, Хомич, Лукич, Кузьмич |
| Жіночі | -івн-/-ївн-: Василівна, Кузьмівна, Миколаївна / Миколівна, Іллівна |
Прикметник
Розряди
| Якісні | Відносні | Присвійні |
| білий, солодкий, далекий, широкий, молодий, розумний + лисячий погляд. Здатні утворювати ступені порівняння. АЛЕ: вороний, мертвий, чорно-білий, вишневий, маленький, величезний, чорнющий, худорлявий тощо не утвор. ступ. порівн. | дерев’яний, міський, потрійний, вітряний, батьківський, вчорашній + лисяча шуба | від назв істот із суф. -ів (-їв), -ин- (-їн-), -ов-, -ев- (-єв-), -ач- (-яч): мамин, батьків, заячий + лисяча нора |
Ступені порівняння
| Нульовий | зелений | Помилки |
| Вищий | зеленіший; більш/менш зелений + дорожчий, кращий, легший | більш/менш зеленіший, самий зелений |
| Найвищий | найзеленіший; найбільш/найменш зелений + якнайзеленіший, щонайзеленіший, зеленіший від / за усіх | найбільш/найменш зеленіший, самий найзеленіший |
Числівник
Відмінювання кількісних
| Н.в. скільки? | п’ять | п’ятдесят | двісті | п’ятсот | сорок, дев’яносто, сто |
| Р.в. скількох? | п’ятьох | п’ятдесятьох | двохсот | п’ятисот | сорока, дев’яноста, ста |
| Д.в. скільком? | п’ятьом | п’ятдесятьом | двомстам | п’ятистам | сорока, дев’яноста, ста |
| Зн.в. скільки? | = Н.в. / Р.в. | ||||
| Ор.в. скількома? | п’ятьома | п’ятдесятьох | двомастами | п’ятьомастами | сорока, дев’яноста, ста |
| М.в. на скількох? | п’ятьох | п’ятдесятьома | двохстах | п’ятистах | сорока, дев’яноста, ста |
Узгодження числівників з іменниками
| 2, 3, 4 | Н.в. множ.: два столи. АЛЕ: три харків’янина |
| Дробові | Р.в. одн.: дві третіх метра. АЛЕ: два з половиною метри |
| Збірні | назви маленьких тварин (теля), парні предмети (двері) + хлоп’я, дівча, маля, внуча |
| Півтора | Р.в. одн.: півтора року. АЛЕ: півтораста років |
Числівники на позначення часу
| 11.05 | п’ять на дванадцяту |
| 11.15 | п’ятнадцять/чверть на дванадцяту; п’ятнадцять/чверть по одинадцятій |
| 11.30 | пів на дванадцяту; пів до дванадцятої |
| 11.45 | за п’ятнадцять/чверть дванадцята; п’ятнадцять/чверть до дванадцятої |
| 11.55 | за п’ять дванадцята; п’ять до дванадцятої |
| 12.00 | дванадцята година; полудень |
Дієслово
Форма
| Змінювана | Незмінювана |
| особова: ходжу, пишете, знаємо | інфінітив(неозначена форма): говорити, умиватися |
| дієприкметник(який? який зроблений?): лежачий, пишучий, пожовклий, обраний. побілений, виритий | дієприслівник(що роблячи? що зробивши?):пишучи, сказавши, лежачи, прибігши |
Вид
| Доконаний | Недоконаний |
| що зробити? написати | що робити? писати |
Спосіб
| Дійсний | Умовний | Наказовий |
| робив, роблю, робитиму | сказала б, хотів би | пишімо, пиши, пишіть, хай/нехай пише, хай/нехай пишуть |
Дієвідміни
| ІІ | -ать, -ять у 3 ос. мн.: носити |
| із суфіксами -ити, -іти, -їти + -ати (після ж, ч, ш): косити, летіти, доїти, лежати | |
| на -отіти: цокотіти (цокотять) | |
| + бігти, стояти, спати, боятися | |
| в особових закінченнях будуть –и-, -і-, -ї-: клеїш, кричите | |
| І | -уть, -ють у 3 ос. мн.: вести |
| із іншими суфіксами: полоти, боротися, літати, сіяти | |
| на -отати: цокотати (цокочуть) | |
| + хотіти, ревіти, сопіти, гудіти, іржати | |
| в особових закінченнях будуть –е-, -є-: хочеш, миєте | |
| Дієслова дати, їсти, бути + з коренем -віс- не належать ні до якої дієвідміни! |
Особи
| однина | множина | |
| я (пишу) | ми (пишемо) | |
| ти (пишеш) | ви (пишете) | |
| він, вона, воно (пише) | вони (пишуть) |
СИНТАКСИС
Просте речення
| Просте/складне | Я іду до школи. Прийшла зима, і всюди пахне снігом |
| Односкладне/двоскладне | Його називають героєм. Вересень дарує урожаї. |
| Поширене/непоширене | Здалеку виднілися забуті кораблі. Сашко байдики б’є |
| Повне/неповне | Світає. Про ту мелодію. |
Головні члени речення
| Підмет | Простий: Надходить дощ |
| Складений: Дехто з нас вийшов у двір. Двоє хлопців повернулося додому | |
| Присудок | Простий дієслівний: Тече вода. Нехай мати усміхнеться. Я будисміятись. Звідси бере початок Дніпро |
| Складений іменний (дієслово-зв’язка (бути (є), стати, здаватися, робитися, називатися; іти, їхати, повернутися; сидіти, стояти, жити, працювати) + іменна частина (імен., прикм., займ., числ., дієприкм., іноді дієсл.): День був гарний. Я – студент. Парубок стояв як зачарований Жити означає любити | |
| Складений дієслівний (допоміжне дієслово (почати, продовжувати, завершити, хотіти, прагнути, обіцяти, збиратися, могти, уміти, мусити, мати; рад(ий), ладен; можна, треба) + інфінітив): Він не хоче розказувати. Можнавибрать друга. АЛЕ: Директор наказав повернутися. Хлопці сіли відпочити. |
Другорядні члени речення
| Означення | Додаток | Обставина |
| (який?, чий?): Був сильний дощ. Командир дав команду стріляти. Батькові книги | (що? чого? кому?): Грає сонце в горщиках. Ми садили дерева | (як? де? коли? куди?): Ішли тихо. Сиділи внизу. Читали вчора |
| Прикладка – різновид означення (географічна назва, професія, вік. Національність, характеристика): учитель Микола Іванович, ріка Дніпро (Дніпро-ріка), дід-чарівник, роман «Вир». Ішла бабуся, його старенька мати | ||
| Порівняльний зворот – обставина способу дії (як, мов, наче, ніби, що та ін.): Стояло, мов зачароване, передгроззя |
Односкладне речення
| З головним членом підметом | З головним членом присудком |
| називне: Зима. Зелений день. АЛЕ: День зелений (двоскладне) | означено-особове(я, ти, ми, ви): Сиджу за партою |
| неозначено-особове(вони): Заборонили навідуватись | |
| узагальнено-особове(прислів’я): Не в свої сани не сідай | |
| безособове (явища природи, стан людини): Світає. Хочеться літа. Треба вчитися |
Просте ускладнене речення
| Однорідні | У хатах і на вулицях лежали та висіли жовті, зелені, білі прапори. АЛЕ: Злетів пожовклий широкий листок |
| Відокремлені, уточнюючі | За горами гори, хмарою повиті. Мати, вклавши дітей, куняла поруч. Окрім зерна, жайвір їсть жуків. Настала осінь, сіра, дощова. Внизу, під горою, стояли двоє. Незважаючи на дощ, ми ішли. |
| Вставні слова | авжеж, безперечно, видно, дійсно, звичайно, здається, либонь, мабуть, може, можливо, напевно, скажімо, скоріш за все, справді, як завжди, на жаль, нівроку, по-перше, виходить, головним чином, до речі, значить, з одного (другого) боку, зокрема, крім того, між іншим, навпаки, наприклад, нарешті, отже, передусім, повторюю, у цілому, взагалі, власне, інакше (коротше, правду) кажучи, одним словом, так би мовити, кажуть, по-моєму, будь ласка, вибачте, знаєте та ін.: Я, здається, згадав. АЛЕ:Мені здається, що час іти. Не бувають вставними: все-таки, адже, принаймні, навіть, між тим, майже, тим часом |
| Звертання | Дивись, мамо. О життя! Ой ти, дівчино, з горіха зерня. Людино, будь людиною! |
Складне речення
| Складносурядне | Складнопідрядне | Безсполучникове |
| Вийшло сонце, і діти вибігли на вулицю Сполучники: і, й, та (= і), ні...ні; а, але, та (= але), зате, проте, однак; або, чи, чи то... чи то, хоч ... хоч та ін. | Я пішов, бо ти мене покликала Сполучники: що, як, щоб, бо, оскільки, якби, аби, чи, коли, наче, немов, хоч, так що, тому що, дарма що, де, якщо, незважаючи на те що та ін. | Радіють люди, завмерла спрагла земля: дощ пішов |