ЗПР соматогенного походження

Вступ

За останні три роки відмічається тривожна тенденція зростання кількості дітей з відхиленнями фізичного та психічного здоров'я, які зумовлюються біологічними, екологічними, соціально-психологічними та іншими чинниками, а також їх поєднанням. Значну частину серед цих дітей займають діти із затримками психічного розвитку (ЗПР), яких на фоні загального погіршення дитячого здоров'я стає дедалі більше.

Наші сьогоднішні знання про затримку психічного розвитку дають змогу розглядати її як межовий стан психічного розвитку. Йому властиві розлади інтелектуальної та емоційно-вольової сфери. Пізніше, якщо дитина не отримує своєчасної допомоги, у неї під впливом невдач у навчанні, спілкуванні з ровесниками та дорослими виникають і негативні зміни особистості.

Діти із затримкою психічного розвитку становлять найчисленнішу групу серед тих, які потребують спеціальної допомоги у процесі навчання та соціально-трудової адаптації. Вони значною мірою визначають контингент учнів, особливо початкової школи, які стійко не встигають. Тому своєчасна корекція цієї специфіки в розвитку дітей є водночас і розв'язанням проблеми шкільного невстигання та правопорушень учнів. Справді, деякі дослідники наводять статистичні дані про те, що більше половини неповнолітніх правопорушників мають знижений рівень інтелектуального розвитку. Причини такого взаємозв'язку досить очевидні: дитина, яка не знайшла свого місця в школі через труднощі в навчанні, стає здобиччю вулиці, шукає самоствердження в асоціальній поведінці. Отже, налагодження системи допомоги дітям із затримкою психічного розвитку набуває важливого суспільного значення.

 

1. ЗПР конституційного походження

Це гармонійний психічний і психофізичний інфантилізм. Такі діти відрізняються вже зовні. Інфантильність психіки часто поєднується з інфантильним типом статури людини, що вирізняється дитячою пластичністю міміки й моторики. Емоційна сфера таких дітей ніби перебуває на більш ранньому щаблі розвитку, відповідаючи психічному складу дитини молодшого віку: яскравість, жвавість емоцій, переживання емоційних реакцій у поводженні, у прояві ігрових інтересів, недостатній самостійності. Ці діти невтомні в грі, у якій проявляють чимало творчості й вигадки, але водночас швидко пересичуються інтелектуальною діяльністю. Школа для них є продовженням гри, вони приносять із собою іграшки, залізаючи з ними під парту. Гармонійний інфантилізм - це рівномірний прояв інфантилізму у всіх сферах. Емоції відстають у розвитку, затримано і мовленнєвий розвиток, і розвиток інтелектуальної і вольової сфери. У деяких випадках може бути не виражене відставання фізичне - спостерігається тільки психічний, а іноді є і психофізичний відставання в цілому. Всі ці форми об'єднуються в одну групу. Психофізичний інфантилізм іноді має спадкову природу. У деяких сім'ях відзначається, що і батьки в дитинстві мали характерні риси.

Психологи радять батькам таких дітей не віддавати їх рано до школи, дати їм можливість «догратися». Слід пам’ятати, що незрілість емоційної сфери ускладнює соціальну адаптацію.

ЗПР соматогенного походження

Дана форма виникає внаслідок тривалої соматичної недостатності різного генезу (хронічні інфекції, алергійні стани, уроджені і придбані пороки внутрішніх органів і ін.). При виникненні ЗПР у цієї групи дітей велика роль належить стійкій астенії, що знижує не тільки загальний, але і психічний тонус. Велике значення мають соціальні фактори, що призводять до появи різних невротичних нашарувань (непевність, боязкість, примхливість, відчуття фізичної неповноцінності). Погіршує стан дитини режим обмежень і заборон, у якому він постійно знаходиться.

Дана форма пов'язана з тривалими важкими соматичними захворюваннями в ранньому віці. Це можуть бути важкі алергічні захворювання (бронхіальна астма, наприклад), захворювання травної системи. Тривала диспепсія протягом першого року життя неминуче призводить до відставання в розвитку. Серцево-судинна недостатність, хронічне запалення легенів, захворювання нирок часто зустрічаються в анамнезі дітей з затримкою психічного розвитку соматогенного походження.

Зрозуміло, що поганий соматичний стан не може не відбитися і на розвитку центральної нервової системи, затримує її дозрівання. Такі діти місяцями перебувають у лікарнях, що, природно, створює умови сенсорної депривації і теж не сприяє їх розвитку.