ОБРАЗ ВОРОГА У СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Зміст:
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ПРОГРАМНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ «ОБРАЗ ВОРОГА У СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ».
Актуальність дослідження…………………………………………………………..3
Проблемна ситуація та проблема дослідження……………………………………3
Мета та завдання дослідження……………………………………………………...4
Об’єкт і предмет дослідження………………………………………………………5
Операціоналізація понять…………………………………………………………...5
Інтерпретація понять………………………………………………………………...6
Гіпотези дослідження………………………………………………………………..8
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА ПРОГРАМНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ «ОБРАЗ ВОРОГА У СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ».
Обґрунтування генеральної та вибіркової сукупності……………………………9
Методика дослідження…………………………………………………………….10
Додатки……………………………………………………………………………..11
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ПРОГРАМНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ «ОБРАЗ ВОРОГА У СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ»
Актуальність дослідження визначається тим фактом, що, на жаль, на сьогоднішній день, Україна опинилася у скрутному становищі. Її територію розриває війна, у країні економічна криза, спостерігається девальвація гривні, повсюдна відсутність робочих місць, неконтрольовані та широкомасштабні міграції, в тому числі еміграції закордон на постійне проживання. Всі ці проблеми призводять до депресивного стану населення, відчуття незахищеності, непотрібності, невпевненості в завтрашньому дні.
Населення України шукає винних у тому становищі, в якому воно опинилося. Суспільна свідомість створює образ ворога, що винуватий у всіх бідах, що трапилися із Україною в останні роки. Цей ворог, в залежності від того, хто його створює, може бути внутрішнім і зовнішнім. Хтось звинувачує політиків, хтось інший – народ. Деякі люди вбачають вину у діях представників влади інших держав, наприклад В. Путіна, А. Меркель або Б. Обами.
Проблемна ситуація полягає в тому, що соціологам-дослідникам не відомо, хто на думку українців, несе найбільшу загрозу для майбутнього України, хто винен в економічній кризі, а хто у військових діях, що й досі йдуть на території України. Образ ворога може бути використаний проти українського народу, оскільки подібне явище дуже спрощує шляхи маніпулювання населенням. Так, якщо створити образ єдиного для всіх ворога, це, з одного боку, об’єднає тих, хто досі не дійшов до згоди, а з іншого, налаштує людей проти когось конкретного.
Подібна маніпуляція призводить до створення штучних конфліктів, які з часом можуть перерости у серйозні конфлікти, які навіть можуть задіяти військові сили. У часи, коли Україна і так ослаблена, через ті негаразди, що її спіткали, важливо убезпечити її від перспективи вступити у новий конфлікт.
Тому, проблема даного дослідження полягає в тому, щоб відшукати образ ворога, що існує у свідомості людей України. Тобто необхідно визначити, кого українці вбачають ворогом, що може нашкодити Україні, а також дізнатися, скільки людей погоджуються з цим уявленням, які є різні «вороги», що живуть у свідомості українців, та до чого наявність такого ворога може призвести.
Отже, мета дослідження: виявити все різноманіття «ворогів» України, що живуть у свідомості населення, а також визначити ризики, до яких наявність подібних ворогів може призвести.
Завдання дослідження:
- визначити, чи наявний у свідомості українців образ ворога, що є винуватим у бідах, які випали на долю України;
- дізнатися ставлення українців до Європейського Союзу, тобто дізнатися, чи вбачають громадяни України ворога серед членів ЄС;
- дізнатися ставлення українців до Сполучених Штатів Америки, тобто дізнатися, чи вбачають громадяни України ворога у вигляді США;
- дізнатися ставлення українців до Росії тобто дізнатися, чи вбачають громадяни України ворога у вигляді Росії, її владної верхівки або населення в цілому;
- дізнатися ставлення українців до Китаю тобто дізнатися, чи вбачають громадяни України ворога у вигляді Китаю;
- дізнатися, чи вбачають українці загрозу у країнах-представниках світу Ісламу;
- виявити наявність або відсутність конфлікту між сходом і заходом України;
- дізнатися, чи готові українці до якихось реальних дій, по відношенню до «ворога» з метою захиститися до нього, а також ступінь радикальності таких дій та їх обсяги.
Об’єкт дослідження: всі громадяни України у віці від 18 років, незалежно від статі, місця проживання, релігійних, політичних вподобань, рівня доходів і т.д. Окрім душевнохворих осіб.
Предмет дослідження: уявлення українців про ворога, що загрожує Україні та є винуватцем скрутного становища, у якому вона опинилася.
Операціоналізація понять:
Інтерпретація понять:
Ворог – це принциповий противник чого-небудь. Супротивник — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг. У військовій справі ворог — супротивник на війні, у воєнних діях.
Агресор — за міжнародним правом країна або група країн, пов’язаних договором про військову допомогу, що першою застосовує збройну силу проти іншої держави, здійснюючи тим самим агресію.
Мовний конфлікт – це соціальний конфлікт, пов'язаний з мовною політикою в державі. Його причини можуть бути в економічній, політичній, соціальній, релігійній сферах, однак конкретної форми він набуває у зв’язку з мовним питанням.
Конфлікт соціальний — спроба досягнення винагороди шляхом підпорядкування, нав'язування своєї волі, видалення або навіть знищення супротивника, який прагне досягти тієї ж винагороди. Від конкуренції конфлікт відрізняється чіткою спрямованістю, наявністю інцидентів, жорстким веденням боротьби.
Політичний конфлікт - це зіткнення, протиборство різних соціально - політичних сил, суб'єктів політики в їх прагненні реалізувати свої інтереси, пов'язані з боротьбою за здобуття або утримання влади, обумовлене протилежністю їх політичних інтересів і цінностей.
Збройний конфлікт або воєнний конфлікт — украй гостра форма вирішення протиріч між державами, що характеризується двостороннім застосуванням воєнної сили. У широкому значенні слова під конфліктом воєнним розуміється будь-яка воєнна акція із застосуванням збройної сили. Конфлікт воєнний у вузькому значенні слова являє собою відкрите озброєне зіткнення, найчастіше на державному кордоні, пов'язане з його порушенням, обмеженням суверенітету тієї або іншої держави.
Ескалація — планомірне нарощування військової могутності держави, армії. Також існує сталий вираз "ескалація конфлікту".
Революція Гідності, також Київський Майдан, Майдан у Києві, Євромайдан та Єврореволюція — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Однією з головних причин протестів стала надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї».
Терміни Революція Гідності або Єврореволюція стосовно означених подій часто використовуються в тому ж контексті, що й термін Євромайдан, але, звичайно, мають дещо інше семантичне навантаження: Євромайдан здебільшого застосовується в контексті організації, форми та місця проведення протестів — як складова Революції Гідності; Революція Гідності — як суспільні та політичні зрушення, викликані зривом підписання Угоди на Європейську інтеграцію, та, власне, самим Євромайданом.
Націоналізм — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі. Відрізняється різноманіттям течій, деякі з них суперечать одна одній. Як політичний рух націоналізм прагне до відстоювання інтересів національної спільноти у відносинах з державною владою.
Європейський Союз, Євросоюз або ЄС— економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Веде свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі і Європейської економічної спільноти, що були засновані шістьма країнами в 1951 та 1958 роках відповідно. В сучасному вигляді існує на основі Договору про Європейський Союз, підписаному 7 лютого 1992 року і чинному з 1 листопада 1993.
Арабським світом прийнято узагальнено називати арабські країни Близького Сходу та Північної Африки, а також ті країни, що входять до Ліги арабських держав та мають арабську мову у статусі офіційної мови. Арабський світ складається з 22 країн з сукупним населенням близько 360 млн. чоловік.
Гіпотези:
- у свідомості українців наявний образ «ворога», якого звинувачують у тих негараздах, що сталися з Україною;
- у свідомості українців також наявний образ «ворога», який загрожує цілісності, суверенності та стабільності України;
- найбільша кількість опитаних вбачатиме Росію найсерйознішим та найнебезпечнішим ворогом для України;
- українське населення розділиться через уявлення про те, хто винен у тих обставинах, в яких опинилася Україна: схід країни буде звинувачувати нову владу, а також «націоналістів», «бандерівців» і «революціонерів», західний навпаки колишню владу і «совок».
- існує великий ризик виникнення конфліктів між заходом та сходом в Україні, що може призвести до військових конфліктів;
- Схід України більш вороже налаштований по відношенню до країн ЄС та США, а захід навпаки до Росії;
- Китай та Арабський світ, в очах українців, не несуть суттєвої загрози, в порівнянні з іншими зовнішніми «ворогами»;
- більше половину українців готові до активних дій задля захисту України навіть від «уявного ворога».
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА ПРОГРАМНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ «ОБРАЗ ВОРОГА У СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ»
Обґрунтування генеральної сукупності: це всі громадяни України працездатного віку, починаючи з 18 років, які не мають психічних відхилень. Незалежно від статі, вподобань, рівня доходів, працевлаштування та отриманої освіти.
Розрахунок вибіркової сукупності: В даному випадку вибірка буде складатися із двох етапів. На першому етапі територія України буде розділена на райони – відповідні до областей, для кожної області буде розраховано необхідну кількість респондентів, відповідно до чисельності населення в області. Кожна область також буде розбита на райони поменше. Половина респондентів буде опитана в обласному центрі, половина у містах та селах в області.
На другому етапі буде застосована проста ймовірнісна безповторна вибірка.
Методика дослідження передбачає формалізоване опитування, в ході якого інтерв’юери будуть задавати респондентам запитання відповідно до розробленої, напівформалізованої анкети.
АНКЕТА
Шановний респондент!
Дане дослідження направлене на комплексний та загальний аналіз українського суспільства, всі відповіді будуть використані у загальному вигляді.
1. Вкажіть, будь ласка, Ваш вік:
1.1. 
молодші за 18 років; Завершення опитування.
1.2. від 18 до 27 років;
1.3. від 28 до 37 років;
1.4. від 38 до 47 років;
1.5. від 48 до 57 років;
1.6. від 58 до 67 років;
1.7. від 68 до 77 років;
1.8. від 78 до 87 років;
1.9. від 88 до 97 років;
1.10. старші за 97 років.
2. Стать респондента:
2.1. Чоловіча;
2.2. Жіноча;
3. Вкажіть, будь ласка, регіон, в якому Ви проживаєте: _______________
4. Вкажіть, будь ласка, рівень отриманої Вами освіти:
4.1. Незакінчена середня освіта;
4.2. Закінчена середня освіта;
4.3. Незакінчене ПТУ;
4.4. Закінчене проф.-тех. училище;
4.5. Незакінчена вища освіта;
4.6. Закінчена вища освіта;
4.7. Маю науковий ступінь:______________________________________
4.8. Важко відповісти.
Чи працюєте Ви зараз?
5.1. Так працюю;
5.2. Ні, тимчасово не працюю;
5.3. Ні, зовсім не працюю;
5.4. Інший варіант:___________________________________________