НОРМИ ШТУЧНОГО, ПІДГОТОВЧО-ЗАВЕРШАЛЬНОГО ЧАСУ І НА ПЕРЕНАЛАГОДЖЕННЯ УСТАТКУВАННЯ

Розрахунок розміру партії деталей кожного найменування. На розмір партії деталей впливає багато економічних і організаційно-виробничих чинників, що зумовлює два етапи визначення нормального (оптимального) розміру партії по кожному най­менуванню деталей.

Перший етап. Розраховується (мінімальний) розмір партії деталей j-го найменування за формулою:

де a_об — припустимий відсоток утрат часу на переналагодження устаткування;

t_п-з.іj — підготовчо-завершальний час на i-й операції j-го найменування виробу, хв;

t_і.j — норма штучного часу на i-й операції j-го найменування виробу, хв;

m — кількість операцій j-го найменування виробів.

Підставляючи у формулу дані прикладу, отримуємо:

Припустимо, що максимальний розмір партії деталей j-го най­менування дорівнює місячній програмі випуску. У розглянутому прикладі

Другий етап полягає в коригуванні отриманих розмірів партії деталей j-го найменування. Нормальний (оптимальний) розмір партії обмежений нерівністю:

Граничні розміри партії деталей j-го найменування коригуються виходячи з мінімального розміру. Коригування починається з установлення легкого для планування ритму (R_р) — періоду чергування партій виробів, які залежать від кількості робочих днів у місяці. Так, при 20 робочих днях ритмами будуть 20, 10, 5, 4, 2, та 1 день; якщо 21 день — 21, 7, 3 та 1; при 22 робочих днях у місяці ритми дорівнюють — 22, 11, 2 та 1 день.

Період чергування партії деталей кожного найменування розраховується за формулою:

Якщо з розрахунку виходить дробове число, то з ряду ритмів, які легкі для планування, беруть найближче ціле число.

Продовжуючи розрахунок прикладу, визначимо

Загальним для всіх найменувань деталей, закріплених за дільницею, беруться максимальний період чергування з усіх прийнятих, для нашого прикладу R_р = 3 дні. Умовою вибору розміру партії й періоду чергування є забезпечення пропорційності та відповідного рівня продуктивності праці на кожному робочому місці.

Коригування розміру партій деталей кожного j-го найменування здійснюється за формулою:

;

Кількість партій по кожному j-му найменуванню деталей (Х_j) визначається за формулою і відповідно у нашому прикладі:

;

Кількість одиниць обладнання по кожній i-й операції розраховується за такою формулою:

де j — номенклатура оброблюваних деталей, закріплених за дільницею;

t_н.об.ij — час, затрачуваний на переналагодження устаткування на i-й операції по j-му найменуванню деталі, хв;

Ф_еф — ефективний фонд часу роботи устаткування за плановий період часу з урахуванням режиму роботи дільниці, хв;

К_в.н — коефіцієнт виконання норм часу.

На підставі даних нашого прикладу результати розрахунків кількості одиниць устаткування і коефіцієнта його завантаження оформлюються в табл. 10.2.

Для першої (токарної) операції

верстата. Припустимо, що = 1 верстат.

Далі визначається коефіцієнт завантаження устаткування з використанням формули:

.

Аналогічно визначається розрахунок потреби в устаткуванні і коефіцієнт його завантаження для інших операцій. Якщо в основ­них групах верстатів К_з.об.і £ 0,8, то потрібно розширити номенк­латуру деталей на даній дільниці.

Формування стандарт-плану. За даними проведених розрахунків будується стандарт-план на визначений період часу, доки діє виробнича програма. Він установлює повторювані стандартні терміни запуску і випуску партій деталей кожного найменування по кожній операції. Загальний ритм чергування партій деталей береться найбільший з усіх прийнятих, наприклад, у нашому випад­ку R_р = 3 дні.

Формування стандарт-плану передбачає послідовне розроблення трьох календарних графіків (рис. 10.2).

Таблиця 10.2