Поняття і класифікація облігацій

У цьому розділі розглянемо оцінку цінних паперів, які дають фіксований поточний дохід у вигляді відсотків або дивідендів. До таких цінних паперів насамперед належать облігації, ощадні сертифікати, векселі, привілейовані акції.

Зупинимось на облігаціях, хоча більшість з наведених методів можна використовувати і при оцінці інших видів цінних паперів з фіксованим доходом.

Під облігацією розуміють цінний папір, який засвідчує те, що її власник надав позичку емітенту цього папера. Облігація забезпечує її власнику регулярне отримання фіксованого доходу й в кінці строку певної викупної ціни (що дорівнює номіналу).

Основні параметри облігацій: номінальна ціна (номінал); викупна ціна або правило її визначення, якщо вона відрізняється від номіналу; дата погашення; норма дохідності (прибутковості); строки виплати відсотків. Виплата відсотків здійснюється один раз на рік, кожні півроку або щоквартально.

Класифікація облігацій:

а) за методом забезпечення:

· державні облігації, забезпечуються гарантією уряду держави (відповідно муніципальні — гарантією муніципалітетів);

· облігації приватних корпорацій — зобов’язання, забезпечені заставою на майно корпорацій у вигляді іпотеки, передачею прав на нерухомість, доходами від різних програм і проектів;

· облігації приватних корпорацій без спеціального забезпечення майном корпорації;

б) за строком: облігації з деякою обумовленою датою погашення та безстрокові, тобто облігації без фіксованого строку (можуть бути викуплені в будь-який момент);

в) за методом погашення номіналу:

· термінові облігації — погашення номіналу або викупної ціни разовим платежем;

· облігації з розподіленим у часі погашенням, тобто в зазначеному відрізку часу погашається деяка частина номіналу;

· облігації з послідовним погашенням фіксованої частки загаль­ної кількості облігацій; часто цей метод реалізується за допомогою лотереї (лотерейні або тиражні позички);

г) залежно від методу виплат доходів і способів погашення позички:

· облігації, за якими проводиться тільки виплата відсотків, капітал не повертається, точніше, емітент вказує на можливість їх викупу, не зобов’язуючи себе конкретними строками. Такі облігації — свідчення безстрокової позички. Наприклад, у Великобританії — це консолі, у Франції — французька рента;

· облігації, за якими не виплачуються відсотки, так звані облігації з нульовим купоном;

· облігації, за якими власникові не виплачуються відсотки до моменту погашення облігації (наприклад, у США — заощадні облігації серії Е);

· облігації, які дають право їх власникові на отримання періодично виплачуваного фіксованого доходу та викупної ціни в майбутньому.

Після емісії облігації обертаються на вторинному ринку цінних паперів, де вони купуються і продаються за ринковими цінами. Ринкова ціна в момент емісії може бути меншою за номінал, дорівнювати номіналу і перевищувати його. Оскільки номінальна ціна в облігацій окремих компаній різна, то виникає необхідність у використанні критерію оцінки, під яким розуміють курс облігації, тобто купівельну ціну однієї облігації у розрахунку на 100 грош од. номіналу:

,

де Pk — курс облігації; Р — ринкова ціна; N — номінальна ціна облігації.

Ринкова ціна і курс залежать від рівня дохідності облігації і рівня позичкового відсотка в момент оцінки, а також від інших умов. Найважливішою з них є оцінка надійності (ступеня ризику) капіталовкладень.

Загальний дохід від облігацій і будь-якого іншого цінного папера з фіксованим поточним доходом складається з трьох елементів:

· періодично виплачуваного купонного доходу або нарахування відсотків;

· зміни вартості цінного папера (наближення її до викупної ціни) за відповідний період; якщо облігація була придбана з дисконтом, то цей елемент — позитивна величина; якщо ж вона куплена з премією, то це від’ємна величина; якщо ціна облігації дорівнює номіналу, то цей елемент буде відсутній;

· дохід від реінвестицій надходжень від купонів.

Рейтинг облігацій

Якість облігацій з погляду кредитного ризику оцінюється спеціальними агенціями (фірмами) шляхом віднесення облігацій до визначеної категорії цінних паперів за ступенем надійності виплати відсотків і викупної ціни. Така операція називається рейтинг. У США рейтинг національних та іноземних облігацій здійснюється в основному двома агенціями — «Стандард енд Пурз» і «Мудиз». Зазначені агенції відносять облігації, які випускаються корпораціями, до однієї із дев’яти категорій: ААА, АА, А, ВВВ, ВВ, В, ССС, СС, С.

Оцінка облігацій

Оцінка облігацій полягає в дисконтуванні до­ходів від облігацій і зводиться до визначення суми грошей, яка в деякий момент еквівалентна в фінансовому відношенні самій облігації з урахуванням її строку, дохідності й прийнятої при оцінці ставки відсотків (ставка розміщення). Під останньою розуміють ставку відсотків, яка характеризує той ступінь рентабельності інвестицій, що задовольняє інвестора. Результатом оцінки є сума грошей, еквівалентна в фінансовому плані всім надходженням за облігацією.

Надходження від облігації складаються з двох елементів: викупної ціни (С), яка виплачується в кінці строку позички, і періодично виплачуваного доходу за облігацією (R):

V = Q + Y,

де Q — сучасна величина викупної ціни облігації (С); Y — сучасна величина періодично виплачуваного доходу (R); V — оцінка облігації, або сучасна величина всіх виплат за облігацією.

Облігації без обов’язкового погашення. Якщо за облігацією дохід виплачується у вигляді відсотків, а сама облігація не погашається або викуповується за бажанням інвестора, то доходи від облігації можна уявити у вигляді вічної ренти. Періодична виплата за облігацією в такому разі являє собою вічну ренту, член якої дорівнює доходу від облігації:

,

де R — періодично виплачуваний річний дохід за облігацією; і — прийнята при оцінці ставка відсотків. Дана ставка характеризує той ступінь рентабельності інвестицій, який задовольняє інвестора; q — оголошена або купонна норма дохідності; N — номінальна ціна облігації; С — викупна ціна облігації.

.

Курс облігації: , або , якщо C = N.

Отже, курс облігації цього виду прямо пропорційний купонній нормі дохідності і зворотно пропорційний ставці відсотків, яка застосовується при оцінці облігацій. Зі збільшенням рівня поточного доходу від облігації зростає її курс, а з підвищенням прий­нятої при оцінці ставки відсотків курс знижується. Цей курс характеризує ту ціну, за якої інвестор отримає дохід, відповідний ставці і.

Облігації без періодичної виплати відсотків. У такому разі, коли відсотки приєднуються до основної суми боргу і виплачуються в момент погашення облігації, загальна сума виплат у кінці строку позички становитиме N(1 + q)n.

Отже, сучасна величина платежу і курс облігації дорівнюватимуть:

, .

Оцінка облігації з погашенням в один строк і періодичною виплатою доходу. Цей вид облігації найчастіше зустрічається в практиці. Загальний дохід від облігації цього виду складається з двох основних елементів — поточного, або купонного, доходу, який визначається R = q · N, і доходу, який отримує власник облігації в кінці строку позички за умови, що облігація придбана за курсом, що був менший, ніж її викупна ціна. Існує два показники для характеристики дохідності облігації. Це — норма поточної дохідності (відношення доходу по купонах до ціни облігації) і норма дійсної дохідності, або ставка відсотків, яка була прийнята при оцінюванні облігації (і).

Оцінка даного виду облігації полягає в такому. Сучасна величина викупної ціни дорівнює С · (1 + і)–n, а сучасна величина періодично виплачуваного доходу — . Отже, оцінка облігації складатиметься із суми цих двох елементів:

V = Q + Y = C V n = CV n + Ran;i;

.

Приклад 1. Облігація приносить щорічно 4 % доходу. Вона погашається через 2 роки за номіналом, який дорівнює 1000 грн. Під час оцінювання облігації облікова ставка відсотків становить 3 %. Скласти оцінку і визначити курс облігації:

.

Ця облігація оцінюється вище за її номінальну ціну, за якою вона продається на ринку цінних паперів, що засвідчує її курс 101,9 %. У такому разі інвестор приймає рішення купувати її за ціною, нижчою за оцінку.

Якщо купонний дохід виплачується n разів протягом року, то оцінку здійснюють за такою формулою:

.

Приклад 2. Необхідно оцінити облігацію, якщо щорічний купонний дохід виплачується щоквартально. Інші параметри взяти з попереднього прикладу.

Якщо щорічний купонний дохід виплачується кілька разів протягом року, то це збільшує оцінку облігації. На оцінку і курс облігації також впливають багато факторів, таких як ставка відсотків, що використовується при оцінці; строк облігації; купонна ставка; частота виплат відсотків та ін.

Зростання ставки відсотків, яка використовується при оцінці, призводить до зниження оцінки й курсу облігації, і навпаки, при зниженні цього відсотка оцінка і курс облігації збільшуються.

Залежність оцінки облігації від ставки відсотків n = 10,
q = 10 %, N = 10 000.

Ставка відсотків, i Сучасна величина викупної ціни, 1000V 10 Сучасна величина купонного доходу, 100a10; i Оцінка облігації, V
12 944
10 000

Отже, оцінка облігації залежить від рівня ставки відсотків.

Залежність облігації від її строку при ставці відсотківі = 10 %.

Строк облігації Сучасна величина викупної ціни Сучасна величина купонного доходу Оцінка облігації
10 000
10 000
10 000

В облігацій, які купуються за номіналом, скорочення одного елемента оцінки точно компенсується зростанням іншого. Існують й інші закономірності, що складаються при оцінці облігацій. Так, зміна ставки відсотків, яка використовується при оцінці, впливає сильніше на оцінку при збільшенні строку. Якщо на ринку діють високі ставки та очікується подальше їх зростання, то інвестори намагаються замінити довгострокові облігації на короткострокові.

Оцінка облігацій залежить також і від купонного доходу. Чим він вищий, тим менша оцінка облігації. При цьому збільшується чутливість оцінки до зміни ставки відсотків. Якщо очікується падіння ставки відсотків, інвестори намагаються купувати облігації з меншою купонною дохідністю, оскільки придбані облігації дають швидше зростання їх оцінки.

З урахуванням строку вплив сучасної величини викупної ціни знижується, а сучасної величини купонного доходу зростає. Зміна ставки відсотків позначається сильніше на оцінці при збільшенні строку.

Визначення залежності оцінки облігації від рівня її номінальної дохідності.

Нехай , якщо C = N Q = C(1 + i)–n;

;

(формула Макехєма).

Отже, якщо номінальна ціна дорівнює викупній, формула Макехєма матиме такий вигляд:

; .