Розрахунок інтегрованого показника

Від попередньої моделі обробки вхідної інформаційної бази значно відрізняється алгоритм оцінки фінансового стану підприємства — об’єкта аналізу на основі визначення абсолютної величини розрахункового значення інтегрованого показника, у чому можна переконатися, розглянувши поданий нижче один із можливих варіантів такого алгоритму рис. 13.4).

Рис. 13.4. Процедура КФА
на основі розрахунку інтегрованого показника

Вихідними елементами наведеного алгоритму (процедури КФА), розглянутого нижче, є такі припущення:

1. Об’єктом дослідження виступає підприємство «Альфа-2».

2. Сформовано сукупність цільових показників, які з метою спрощення математичної обробки інформації згруповано в чотири групи по чотирьох напрямах дослідження (табл. 13.2).

3. Форму розрахунку інтегрованого показника визначено так:

· варіант А — зважування на основі відносної ваги цільового показника. Для варіанта А вага (w_ij) першої групи показників дорівнює 40 %, другої, третьої та четвертої — по 20 %, для напрямів дослідження вага (w_ij) цільових показників ліквідності становить 34 %, інші напрями дослідження є рівнозначними;

· варіант Б — визначення середнього значення цільових показ­ників. Для варіанта Б середнє значення визначається як середня геометрична проста.

Таблиця 13.2

Сукупність цільових показників розрахунку
інтегрованого показника

	Напрями дослідження
		Ліквідність	Рентабельність	Ділова активність	Фінансова стійкість
Цільові показники	1 група	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Рентабельність під- приємства, %	Загальний обіг капіталу	Коефіцієнт автономії
2 група	Коефіцієнт швидкої ліквідності	Рентабельність продажу, %	Середній строк обороту кредиторської заборгованості, днів	Коефіцієнт структури залученого капіталу
3 група	Коефіцієнт покриття загальний	Рентабельність основ­ної діяльності, %	Середній строк обороту дебіторської за­боргованості, днів	Співвідношення позикових та власних коштів
4 група	Частка власних оборотних коштів у покритті запасів	Період окупності влас­ного капіталу, років	Обіг власного капіталу	Коефіцієнт маневреності власних коштів

Результати первинної обробки вхідної фінансової інформації щодо об’єкта дослідження (абсолютні значення фінансових показ­ників по визначених напрямах дослідження) подано в табл. 13.3.

Таблиця 13.3

Матриця вхідних значень цільових показників Р_in

0,09	7,11	1,81	0,49
0,51	13,19	32,0	0,15
0,95	14,92	56,0	1,01
0,61	11,96	3,62	0,51

Розрахункові значення цільових показників, які визначаються відповідно до даних вхідної інформаційної бази, формують матрицю значень цільових показників (табл. 13.3). У табл. 13.4 подано матрицю оптимальних значень цільових показників , які визначаються з урахуванням таких критеріїв (як загального, так і суб’єктивного характеру):

· галузевої приналежності підприємства — об’єкта дослідження;

· нормативно-правових вимог щодо обов’язкового дотримання певних значень окремих фінансових показників та коефіцієнтів;

· цілей та вимог комплексного аналізу в окремо взятому випадку;

· вимог власників підприємства — об’єкта дослідження та його кредиторів тощо.

Значеннями елементів матриці, поданої в табл. 13.4, можуть виступати планові абсолютні величини значень окремих цільових показників у разі необхідності інтегральної оцінки рівня виконання плану підприємством, господарська діяльність якого досліджується.

Таблиця 13.4

Матриця оптимальних значень цільових показників

0,20		1,5	0,4
0,80			0,3
2,00			1,5
1,00	2,5		0,5

На основі матриць та формується нормалізована матриця , що відображує рівень відповідності фактичних значень цільових показників їх оптимальним значенням. Елемент нової матриці дорівнює відношенню фактичного значення цільового показника до його оптимального значення або 1, якщо таке розрахункове значення цільового показника краще за оптимальне. Така постановка нормалізуючої функції дає змогу приділити біль­ше уваги саме слабким місцям підприємства, що аналізується (13.3). Для показників, позитивна тенденція яких проявляється у зменшенні абсолютного значення показника (середній строк обороту дебіторської заборгованості, співвідношення позикових та власних коштів, період окупності власного капіталу тощо), застосовується нормалізуюча функція (13.4).

(13.3)

(13.4)

Здійснивши необхідні розрахунки за формулами 13.3 та 13.4, отримаємо матрицю нормалізованих цільових показників (табл. 13.5).

Таблиця 13.5

МАТРИЦЯ НОРМАЛІЗОВАНИХ ЦІЛЬОВИХ ПОКАЗНИКІВ

0,45	0,36	1,00	1,00
0,64	0,44	1,00	0,50
0,48	0,55	0,27	1,00
0,61	0,21	0,91	1,00

На основі нормалізованих цільових показників визначимо абсолютне значення інтегрованого показника цільової функції комплексного фінансового аналізу для варіантів А і Б.

Варіант А:

, (13.5)

де — вага окремого цільового показника, що розраховується відповідно до визначеної ваги напрямів дослідження та груп цільових показників (табл. 13.6).

Таблиця 13.6

РОЗРАХУНОК ВАГИ ЦІЛЬОВИХ ПОКАЗНИКІВ

			Напрями дослідження
			Ліквідність wi = 0,34	Рентабель- ність wi = 0,22	Ділова активність wi = 0,34	Фінансова стійкість wi = 0,22
Цільові показники	1 група	wj = 0,4	0,136 = 0,34 × 0,4	0,088	0,088	0,088
2 група	wj = 0,2	0,068	0,044	0,044	0,044
3 група	wj = 0,2	0,068	0,044	0,044	0,044
4 група	wj = 0,2	0,068	0,044	0,044	0,044

Використовуючи дані табл. 13.6 та формулу 13.5, отримаємо значення інтегрованого показника: .

Варіант Б.

Інтегрований показник комплексного фінансового аналізу відповідно до другого варіанта розраховують за формулою 13.6.

, (13.6)

де — кількість напрямів дослідження; — кількість груп цільових показників.

Здійснивши розрахунки, отримаємо значення інтегрованого показника: .

Результати розрахунку інтегрального показника комплексного аналізу дають змогу ідентифікувати фінансово-економічний потенціал як такий, що становить 0,58527 від ідеального варіанта за умови оптимальності абсолютних значень усіх цільових показників (за другою формою — варіант Б — розрахунку інтегрованого показника). Для варіанта інтегрального показника, який ураховує важливість тих чи інших елементів фінансово-господарської діяль­ності підприємства — об’єкта дослідження (варіант А), кількісне визначення фінансово-економічного потенціалу дорівнює 0,64524. За такої ситуації можна стверджувати, що підприємство забезпечує порівняно адекватне (вище від середнього рівня) дотримання критеріїв організації фінансово-господарської діяльності за напрямами, що визначені пріоритетними та наділені більшою вагою при розрахунку інтегрованого показника комплекс­ного аналізу.

Загалом використання моделі розрахунку інтегрального показ­ника як форми організації та проведення КФА можна рекомендувати в разі:

· визначення факту виконання пріоритетних напрямів забезпечення фінансової стійкості підприємства;

· однозначної кількісної оцінки (одне числове значення) економічного потенціалу підприємства — об’єкта дослідження з метою використання у подальших розрахунках;

· оцінки рівня виконання плану (дотримання планових показників) у випадку використання замість матриці оптимальних значень цільових показників матрицю планових величин цільових показників .

13.2.3. Порівняння розрахункових
показників з еталонними величинами

Відправною точкою проведення КФА шляхом обробки вхідної інформаційної бази на основі здійснення порівняльної характерис­тики розрахункових показників із її еталонними величинами є визначення рамок інформаційної бази, збір необхідної інформації та визначення її достовірності (зокрема, на основі аудиторського висновку за результатами аудиторської перевірки). Ураховуючи, що основними користувачами даної форми КФА є треті особи (потенційні інвестори, кредитори тощо), джерелом інформації у даному випадку виступає, як правило, публічна фінансова звітність, яка офіційно оприлюднюється і в обов’язковому порядку підтверджена незалежним аудитором.

При цьому метою такої форми КФА буде не тільки визначення фінансово-економічного потенціалу підприємства, а також його порівняння із певним ринковим еталоном — сукупністю інших підприємств, середньогалузевими показниками, конкурентами тощо. Звичайно, порівняльний аналіз може використовуватися і самим підприємством з відповідною корекцією інформаційної бази, маючи за мету ідентифікацію ринкового положення підприємства з позицій ефективності його діяльності у порівнянні з іншими підприємствами, співставлення результативності господарської діяльності окремих структурних підрозділів підприємства, інвестиційної привабливості альтернативних проектів.

Однією із форм порівняльного аналізу є бенчмаркінг (bench­marking) як форма динамічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства — об’єкта аналізу. У практиці порівняльного аналізу найчастіше використовують бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів, коли за еталонні величини прийнято відповідні дані по інших підприємствах, які є прямими його конкурентами.

Особливості практичної реалізації алгоритму (процедури КФА) порівняльної характеристики розрахункових показників з її еталонними величинами доцільно розглянути на такому прикладі (рис. 13.5).

Рис. 13.5. Процедура КФА на основі порівняння
розрахункових показників з еталонними величинами

Для цього введемо такі припущення.

Об’єктом дослідження комплексного фінансового аналізу є підприємство «Альфа-3».

Для цілей комплексного фінансового аналізу за еталонні показ­ники взято дані про фінансово-господарську діяльність підприємств «Бета», «Гамма» та «Дельта».

Визначено напрями проведення КФА та сукупність цільових показників, необхідних для виконання завдань цього дослідження1.

· Ліквідність — коефіцієнт покриття загальний, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття запасів.

· Рентабельність — рентабельність продажу, період окупності власного капіталу, рентабельність підприємств.

· Ділова активність — обертання готової продукції, загальне обертання капіталу, обертання власного капіталу.

· Фінансова стійкість — коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт маневреності власних коштів, коефіцієнт структури залученого капіталу.

Усі цільові показники розглядаються як рівнозначні із ціною ваги у .

Усі підприємства вибірки належать до однієї галузі, що дає змогу забезпечити повну зіставність фінансових показників та коефіцієнтів без додаткових перетворень відповідно до специфіки їх операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

На основі вхідних даних по кожному підприємству розраховують абсолютні значення цільових показників, а результати формують у матриці, по рядках якої відображуються абсолютні значення сукупності цільових показників по окремому підпри­ємству, які формують стовпчики матриці (табл. 13.7). Крім того, необхідно ввести додатковий стовпчик щодо форми нормалізуючої функції, яка б відображала напрям впливу зміни цільового показника на кінцевий результат.

Наступним етапом є нормалізація порівняльної матриці на основі таких формул відповідно до форми нормалізуючої функції:

для нормалізуючої функції max () — (13.7)

для нормалізуючої функції min () — (13.8)

Таблиця 13.7

ПОРІВНЯЛЬНА МАТРИЦЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
І КОЕФІЦІЄНТІВ ПО ВИБОРЦІ ПІДПРИЄМСТВ

Цільовий показник ki	Показник kj
Нормалізуюча функція	«Альфа»	«Бета»	«Гамма»	«Дельта»
Коефіцієнт покриття загаль­ний	max ()	0,990	1,050	0,850	1,120
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	max ()	0,011	0,008	0,015	0,013
Коефіцієнт покриття запасів	max ()	0,310	0,420	0,350	0,490
Рентабельність продажу	max ()	18,500	21,100	12,500	8,900
Період окупності власного капіталу	max ()	8,210	9,010	6,110	8,090
Рентабельність підприємства	max ()	14,100	18,100	5,100	7,900
Оборот готової продукції	max ()	1,050	1,250	1,220	1,340
Загальний обіг капіталу	max ()	0,860	0,990	1,020	0,890
Обіг власного капіталу	max ()	1,980	2,910	1,990	1,620
Коефіцієнт фінансової залеж­ності	max ()	2,300	2,940	1,950	1,820
Коефіцієнт маневреності влас­них коштів	max ()	0,760	0,710	0,810	0,790
Коефіцієнт структури залученого капіталу	max ()	0,510	0,480	0,590	0,630

Пропонована нормалізація коефіцієнтів дає змогу забезпечити зіставність різних показників, що використовуються при дослідженні, та врахувати різнонаправленість їх впливу на фінансову ситуацію на підприємстві. Здійснивши трансформацію порів­няльної матриці на основі нормалізуючих функцій (13.7) та (13.8), отримаємо такі дані (табл. 13.8). Скориставшись формулою (13.9), визначимо абсолютне значення цільової функції комплексного фінансового аналізу, яке змінюється у проміжку (0; 1]. Максимальне значення цільової функції відповідає абстрактному підприємству, значення цільових показників якого сформовано на основі їх найкращих значень для підприємств вибірки, що досліджується. Звичайно, можливий варіант, коли вся сукупність цільових показників одного із підприємств вибірки відповідатиме критичним значенням, тоді абсолютне значення цільової функції такого підприємства дорівнюватиме 1.

, (13.9)

де — кількість цільових показників .

Таблиця 13.8