Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
1. Натуральна форма організації виробництва:
· сутність і риси натурального виробництва;
· домашня промисловість;
· історичне значення натурального господарства.
2. Товарна форма організації суспільного виробництва:
· виникнення товарного виробництва і його сутність;
· основні риси товарного виробництва;
· суб’єкти та об’єкти товарних відносин;
· товар і його властивості.
3. Вартість і ціна: альтернативні теорії:
· теорія трудової вартості;
· суб’єктивно-психологічна теорія вартості (цінності);
· неокласична теорія вартості. Загальний закон вартості.
4. Проста і розвинена форми товарного виробництва (фіксований виступ):
· проста форма товарного виробництва;
· розвинена (капіталістична) форма товарного виробництва;
· закони товарного виробництва.
 |
Навчальна література
1. Політична економія: Навч. посібник / За ред. К. Т. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. — Тема 5.
2. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посібник — К.: КНЕУ, 2001. — Тема 5.
3. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. — К.: Вища шк. — Знання, 1997. — Розд. 10.
4. Семюелсон П. А., Нордгауз В. Д. Макроекономіка: Пер. з англ. — К.: Основи, 1995. — Розд. 2. — С. 55—62.
Наукова література
5. Батура О., Головата І. Теорія цінності в оцінках українських економістів на зламі ХІХ—ХХ ст. // Економіка України. — 2002. — № 7.
6. Гриценко А. Еволюція вартості // Економіка України. — 2001. — № 4.
7. Кириленко В., Кириленко Л. Теорія ціни та сучасне ціноутворення // Економіка України. — 2002. — № 8.
8. Кривенко К. Т. Категорія вартості в контексті неокласичної теорії: позитивні аспекти // Вчені записки: Наук. зб. — Вип. 3. — К.: КНЕУ, 2001.
9. Маркс К. Капитал: Т. 1: Отдел первый // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. — 2-е изд. — Т. 23.
10. Маркс К. Капітал: Т. 1. Розділ перший // Маркс К., Енгельс Ф. — Твори: Пер. з 2-го рос. вид. — К.: Держполітвидав УРСР, 1963.
11. Маршалл А. Принципы экономической науки: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1994. — Т. 1. — Кн. 3. — Гл. 6; Т. 2. — Кн. 5. — Гл. 3, §§ 6—7.
12. Павлишенко М. Модифікація вартості товару // Економіка України. — 2001. — № 7.
13. Покритан А. Про еволюцію товарної форми продукту // Економіка України. — 2001. — № 11.
Вартість — економічна категорія, яка синтезує в собі вартість утрачених можливостей у зв’язку з виробництвом будь-якого товару.
Вартість трудова — уречевлена в товарі загальнолюдська (суспільна) праця.
Вартість утрачених можливостей — вартість товару чи ресурсу, від яких відмовились.
Домашня промисловість — виробництво в селянському господарстві готових продуктів для особистого і виробничого споживання.
Другий великий суспільний поділ праці — відділення ремесла від сільського господарства.
Загальний закон вартості: якщо чинники виробництва використовуються оптимально щодо платоспроможних потреб суспільства, забезпечують обсяг випуску товарів на межі виробничих можливостей країни, то вартість кінцевого продукту буде найнижчою з усіх можливих варіантів організації виробничого процесу.
Мінова вартість — кількісне відношення або пропорція, в якому один товар обмінюється на інший.
Натуральне виробництво — тип господарства, в якому виробництво спрямоване безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва.
Перший великий суспільний поділ праці — відділення тваринницьких племен від племен, що займалися переважно земле-
робством.
Просте товарне виробництво — товарне господарство, в якому товари виробляються дрібними виробниками — ремісниками, кустарями, селянами тощо.
Розвинена форма товарного виробництва — товарне господарство, в якому майже все виробляється не для себе, а на ринок і в якому масовим товаром стає робоча сила людини (праця); капіталістичне товарне виробництво.
Товар — продукт, що виробляється не для особистого споживання, а для обміну на гроші.
Товарне виробництво — організаційна форма суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку.
Товарні економічні відносини — система зв’язків і відносин між людьми, які пов’язані з виробництвом товарів та їх обміном на ринку.
Тема 6. Гроші
(Тема вивчається самостійно)
1. Гроші: сутність та функції:
· становлення та еволюція грошових відносин;
· сутність грошей;
· функції грошей;
· концепції грошей.
2. Грошовий обіг та його закони:
· грошова маса;
· сталість грошового обігу;
· грошові реформи;
· інфляція.
3. Сучасна грошова система:
· еволюція грошей;
· сучасні зміни в грошовому обігу.
| |
Навчальна література
1. Політична економія: Навч. посібник / За ред. К. Т. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. — Тема 6.
2. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — Тема 6.
3. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. — М.: Республика, 1992. — Т. 1. — Гл. 15.
4. Основи економічної теорії / За ред. С. В. Мочерного. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. — Тема 3, § 5—7.
5. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. — К.: Вища шк. — Знання, 1997. — Розд. 14.
Наукова література
6. Величко О. Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України // Економіка України. — 2001. — № 5.
7. Гальчинський А. Теорія грошей. — К.: Основи, 1996. — Теми 2, 8, 10.
8. Гриценко А. Гроші: сутність, функції та агрегати. // Економіка України. — 1999. — № 2. — С. 62—71.
9. Ковальчук Т., Іванов Е. Монетарний протекціонізм в Україні // Економіка України. — 1997. — № 8.
10. Ковальчук Т., Коваль М. Основні чинники інфляції в Україні // Економіка України. — 1996. — № 3—4.
11. Лукінов І. Інфляційна політика, її руйнівні наслідки і шляхи їх подолання // Економіка України. — 1994. — № 1.
12. Маркс К. Капітал: Т. 1 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: Пер. з 2-го рос. вид. — К.: Держполітвидав УРСР, 1963. — Т. 23. — Відділ перший.
13. Мельник О. Інфляція: теорія і практика регулювання. — К.: Знання, 1999. — Розд. 1.
14. Полозенко Д. Регулювання грошового обігу в ринкових умовах // Економіка України. — 1997. — № 11.
15. Ушаков П. Современная дискуссия по теории денег // Экономические науки. — 1991. — № 2.
16. Федченко П., Козуб Д. Жорстка монетарна політика та рівень монетизації в Україні // Економіка України. — 1998. — № 5.
17. Чухно А. Природа сучасних грошей // Економіка України. — 1991. — № 12; 1992. — № 1.
18. Чухно А. Створення грошової системи України // Економіка України. — 1994. — № 11.
| |
Банкнота — боргове зобов’язання (вексель) банку.
Біметалізм — система грошового обігу, яка ґрунтувалась на використанні як повноціних грошей двох різних металів.
Вексель— боргове зобов’язання, яке передбачає сплату певної суми грошей певною особою у визначений строк.
Галопуюча інфляція — інфляція, за якої ціни зростають темпом від 10 до 100 % на рік.
Гіперінфляція — інфляція, за якої ціни зростають темпом більшим ніж 100 % на рік.
Гроші — товар, який є загальним еквівалентом вартості.
Грошова реформа — перебудова наявної в країні грошової си-
стеми.
Грошовий обіг — процес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного продукту.
Деномінаційна грошова реформа — реформа, за якої разом зі зміною зразка купюри відбувається зміна існуючого масштабу цін (зменшення кількості нулів на купюрах).
Депозит— внесок клієнтом банку певної суми грошей на свій рахунок у цьому банку.
Загальна, чи грошова, форма вартості — форма вартості, за якої безлічі товарів, які перебувають у відносній формі вартості, відповідає один товар, що перебуває в еквівалентній формі, внаслідок чого цей товар перетворюється в загальний еквівалент та набуває властивості загальної обмінюваності.
Закони грошового обігу — закони, що визначають кількість грошей, яка необхідна для нормального функціонування суспільного виробництва за різних умов:
1) за умов нерозвинутості кредитних відносин і виконання грішми лише функції засобу обігу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться в обігу, визначається сумою цін усіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, та швидкістю обігу грошової одиниці.
2) за умов розвитку кредитних відносин і виконання грішми ще й функції засобу платежу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться в обігу, визначається сумою цін усіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, за вирахуванням суми цін товарів, проданих у кредит цього року, та суми взаємопогашених платежів; та з додаванням суми цьогорічних платежів за борговими зобов’язаннями, строк сплати за якими настає цього року. І все це ділиться на швидкість обігу грошової одиниці; у західній економічній літературі активно використовується така формула цього закону:
,
де М — кількість грошей або їх пропонування; Q — фізичний обсяг товарів і послуг; Р — середня ціна, за якою продається кожен товар; V — швидкість обігу грошей протягом року.
Засіб збереження вартості (засіб утворення скарбів, засіб заощадження, засіб нагромадження) — засіб збереження у грошовій одиниці тієї купівельної сили, яка характеризує її як одиницю вартості тоді, коли гроші тимчасово випадають з обігу.
Засіб обігу — засіб придбання необхідного товару та покриття боргових зобов’язань.
Інфляція — процес зменшення купівельної спроможності грошової одиниці.
Конфіскаційна грошова реформа — реформа, за якої відбувається безоплатне вилучення державою частини грошей суб’єктів економіки.
Кредитна картка — пластиковий носій, на якому записана в електронній формі інформація про величину суми грошей, якою може розпоряджатись її власник.
Кредитні гроші — гроші, які являють собою боргові зобов’язання суб’єктів економіки і завдяки цьому виконують роль знаків вартості в обігу.
Металеві гроші — гроші, матеріальне тіло яких виготовлено з певного металу, а загальним еквівалентом вони стають завдяки великим витратам виробництва на видобуток цього металу.
Міра вартості — засіб визначення вартості іншого товару в обміні.
Монета — певна кількість металу визначених форми, ваги та проби з відповідним державним клеймом.
Монометалізм— система грошового обігу, яка ґрунтувалась на використанні як повноцінних грошей лише якогось одного металу.
Неповноцінні гроші — гроші, витрати на виготовлення яких є значно меншими ніж той номінальний знак вартості, який на них позначений.
Паперові гроші — гроші, які являють собою лише знаки вартості, виготовлені з паперу, заміщують в обігу певну кількість повноцінних грошей і випускаються в обіг державою з примусовим курсом.
Повзуча інфляція — інфляція, за якої ціни зростають темпом до 10 % на рік.
Повна, або розгорнута, форма вартості — форма вартості, за якої одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає безліч інших товарів, що перебувають в еквівалентній формі вартості.
Повноцінні гроші — гроші, що є загальним еквівалентом завдяки витратам виробництва на виготовлення їх матеріалу на рівні номінального знаку вартості, який на них позначений.
Продуктові гроші — гроші, які крім основної споживчої цінності як предмета споживання, мають і додаткову цінність, вони є загальним еквівалентом.
Проста, одинична, чи випадкова, форма вартості — форма вартості, за якої одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає тільки один інший товар, що перебуває в еквівалентній формі вартості.
Формальна грошова реформа — реформа, за якої упроваджується новий зразок купюри з одночасним або поступовим вилученням тієї, що функціонує.
Ціна— вираз вартості товару у грошовій формі.