Тема 14. Підприємництво в аграрній сфері

(Тема вивчається самостійно)

1. Аграрне виробництво — особлива сфера вкладення капіталу:

· особливості сільськогосподарського виробництва;

· аграрні відносини та їх структура.

2. Земельна рента та її форми:

· сутність ренти. Рента і орендні відносини;

· абсолютна земельна рента. Особливості економічних витрат у землеробстві і попиту на продукцію землеробства;

· диференціальна земельна рента та її форми й особливості.

3. Розвиток підприємництва в сільському господарстві:

· різноманітні форми господарювання;

· державна підтримка аграрної сфери та аграрних перетворень.

 
 


Навчальна література

1. Політична економія: Навч. посібник / За ред. К. Т. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. — Тема 14.

2. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер.с англ.— М.: Республика, 1992. — Т. 2. — Гл. 31 — С. 176—179.

3. Основы экономической теории. / Под общ. ред. С. В. Мочер­ного. — К.: Знання, 2000. — Тема 13.

4. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. — К.: Вища шк. — Знання, 1997. — Розд. 26.

Наукова література

5. Дем’яненко С. Спільна аграрна політика ЄС: суть, тенденції та значення для України // Економіка України. — 2003. — № 3.

6. Земельний Кодекс України. — К.: атіка, 2001. — Розд. 3—4.

7. Кащенко О. Про ринок землі та його інфраструктуру // Економіка України. — 2000. — № 2.

8. Кривенко К. Т. До питання про абсолютну земельну ренту // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвідом. наук. зб. — Вип. 9 — К.: КНЕУ, 2001. — С. 37—43.

9. Маркс К. Капітал: Т. 3.: Ч. 2 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: Пер з 2-го рос. вид. — К.: Держполітвидав УРСР, 1965. — Т. 25. — Ч. 2. — Розд. 38—40, 45.

10. Онищенко О. Завершення початкового етапу формування нової організаційної структури аграрного сектору // Економіка України. — 2001. — № 7.

11. Онищенко О. Нові форми господарювання та її результативність у сільськогосподарському виробництві Словаччини // Економіка України. — 2000. — № 1.

12. Онищенко О. Особливості сучасних земельних відносин в Україні // Економіка України. — 2001. — № 4.

13. Пасхавер Б. Продовольча доступність // Економіка України. — 2002. — № 7.

14. Пасхавер Б. Цінова ситуація і цінова політика в агросфері // Економіка України. — 2001. — № 1.

15. Самуельсон П. А., Нордгауз В. Д. Мікроекономіка: Пер. з англ. — К.: Основи, 1998 — Розд. 16. — С. 364—386.

16. Юрчишин В. До аналізу причин і наслідків занепаду сільського господарства // Економіка України. — 2001. — № 2.

17. Якименко М., Краснікова О. Торгівля землею в Україні та її соціально-економічні наслідки // Економіка України. — 1999. — № 9.

 
 


Абсолютна земельна рента — рента, яка сплачується з усіх видів земельних ділянок.

Агропромислова інтеграція — посилення взаємозв’язків і органічне поєднання сільського господарства і пов’язаних галузей, які обслуговують сільське господарство, постачають йому ресурси і доводять його продукцію до споживача.

Агропромисловий комплекс (АПК) — сукупність галузей, зайнятих виробництвом продукції сільського господарства, її зберіганням, переробкою і доведенням до споживача.

Диференціальна земельна рента — додатковий чистий дохід, який одержують у землеробстві на відносно кращих (за природною родючістю чи місцезнаходженням) сільськогосподарських угіддях. У сільському господарстві такий дохід є більш-менш постійним.

Земельна рента — економічна категорія, що виражає економічні відносини, пов’язані з формами власності та її використанням, економічна форма реалізації права власності на землю. Це ціна, що сплачується за використання землі, кількість якої (запаси) строго обмежена.

Земельний кадастр— сукупність відомостей про природний, господарський та правовий стан земель. Включає дані щодо реєстрації зем­лекористувань, обліку родючості та якості земель, бонітування ґрунтів та економічної оцінки землі.

Земельні відносини — економічні відносини в суспільстві, пов’язані з володінням і користуванням землею як головним засобом виробництва в сільському господарстві.

Землеволодіння — володіння землею на праві власності, що історично виступає в різних формах.

Землекористування— умови, порядок і форми господарського використання землі особами або колективами, які не мають на неї права землеволодіння.

Земля в сільському господарстві — головний засіб сільськогосподарського виробництва, його активний елемент. Земля є предметом, на який спрямована праця (обробіток, сівба тощо), і водночас знаряддям виробництва.

Нееластичне пропонування ресурсів землі — сумарне пропонування землі як невідтворювального дару природи, кількість якої строго обмежена самою природою, тобто неекономічним чинником.

Оренда землі — форма землекористування, за якою власник ділянки землі передає її на певний строк іншій особі (організації) для ведення господарства за винагороду (орендну плату).

Орендна плата — грошові суми, що їх сплачують орендарі за користування орендованою землею та майном за договором оренди.

Сільське господарство — одна з основних сфер матеріального виробництва; вирощування сільськогосподарських культур і розведення сільськогосподарських тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною.

Суспільні економічні витрати в землеробстві — витрати, які фор­муються у господарствах, що використовують відносно гірші земельні ділянки, тоді як інші чинники виробництва (праця, капітал, підприємництво) такі самі, як і на кращих та середніх землях. Причиною таких витрат у землеробстві є суспільний попит на його продукцію, який вимагає залучати до виробництва землеробської продукції відносно гірші землі (наприклад, для вигідного експорту в інші країни світу).

Ціна землі — грошова сума, що її одержує власник землі під час реалізації земельної ділянки. Величина ціни землі залежить від розміру земельної ренти і рівня позичкового відсотка; ціна землі є капіталізованою земельною рентою.

Якісна неоднорідність землі — різна гранична продуктивність окремих ділянок землі в грошовому виразі, зумовлена їх різною родючістю (чи місцезнаходженням).