Облік зносу та ремонтів необоротних активів

Як уже зазначалося, мінімальним терміном експлуатації необоротних активів є один рік. Термін очікуваної експлуатації таких об’єктів визначається у відповідному порядку з огляду на показники практики та характеристики об’єктів. Однак установлений (запланований) термін експлуатації є порівняно умовним, оскільки він безпосередньо залежить від багатьох факторів, а саме: фактичної міцності об’єкта, інтенсивності його використання, якості сервісного обслуговування, ставлення до нього персоналу, рівня розвитку технічного прогресу тощо.

У процесі експлуатації необоротних активів відбувається їх поступове спрацювання (знос), що являє собою поступове зниження первісної вартості зазначених об’єктів обліку. Знос поділяється на фізичний — матеріальне спрацювання об’єктів — та моральний, який відбиває старіння необоротних активів на фоні розвитку виробництва нових, ефективніших аналогів. У бухгалтерському обліку зазначені процеси відображаються за допомогою нарахування зносу на об’єкт. Знос нараховується на всі необоротні активи, що перебувають на балансі установи. Виняток становлять такі групи об’єктів:

· земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення
земель;

· будинки й споруди, які є унікальними пам’ятниками архітек­тури та мистецтва;

· обладнання, експонати, зразки, діючі та недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що містяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються з навчальною та науковою метою;

· продуктивна та племінна худоба, службові собаки, декоративні та піддослідні тварини;

· багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку;

· сценічно-постановні засоби;

· документація з типового проектування;

· фільмофонди;

· експонати тваринного світу (у зоопарках та інших аналогічних установах);

· бібліотечні фонди;

· музейні та художні цінності;

· малоцінні необоротні матеріальні активи;

· білизна, постільні речі, одяг і взуття;

· природні ресурси;

· тимчасові нетитульні споруди;

· матеріали довготривалого використання для наукових потреб;

· необоротні матеріальні активи спеціального призначення.

Знос не визначається також за необоротними активами установ, які розташовано за кордоном.

Нарахування зносу здійснюється щорічно в останній день грудня. Розмір зносу виражається у відсотках до первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів і називається нормою зносу. Для нарахування зносу необоротні активи розподіляються на три групи, кожна з яких об’єднує відповідні об’єкти за субрахунками:

· групу 1 утворюють необоротні активи, що обліковуються
на субрахунках № 103, 106 (підгрупа 4). Це будинки, їхні структурні компоненти та передавальні пристрої, зокрема житлові будинки та їхні частини (квартири й місця загального користування);

· групу 2 складають основні засоби, що обліковуються на субрахунку № 104 (крім підгруп 1, 2), автомобільний транспорт і запчастини до нього, що обліковуються на субрахунку № 105, інструменти та інвентар на субрахунку № 106 (крім підгрупи 4), необоротні активи на субрахунку № 117. Це автомобільний транс­порт та вузли (запасні частини, вартість яких за одиницю становить понад 500 грн), меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до нього, інвентарна тара;

· до групи 3 відносяться необоротні активи, що обліковуються на субрахунках № 104 (підгрупи 1, 2), № 105 (крім автомобіль-
ного транспорту й запчастини до нього), № 107 (підгрупа 1), № 108 (стосовно багаторічних насаджень, які досягли експлуатаційного віку), № 121, 122. Це будь-які інші необоротні активи, не включені до груп 1 і 2.

Норми зносу визначаються відповідно до ідентифікації об’єк­та щодо наведених груп і становлять:

· для групи 1—5 %;

· для групи 2—25 %;

· для групи 3—15 %.

Розмір зносу в сумарному виразі визначається множенням пер­вісної (відновлювальної) вартості необоротних активів на кінець року на встановлену норму зносу.

Зауважимо, що нарахування зносу в розмірі 100 % не є підставою для списання відповідного об’єкта необоротних активів, але за таких умов нарахування зносу на об’єкт припиняється.

Для розрахунку зносу в бухгалтерії на підставі даних інвентарних карток відкривається Відомість нарахування зносу ф. № ОЗ-12 (бюджет) (табл. 5.8). На загальну суму зносу в гривнях без копійок в останній робочий день грудня складається меморіальний ордер № 16.

У системі рахунків бухгалтерського обліку зазначена операція відображається за рахунком № 13 «Знос необоротних активів» за субрахунками:

· № 131 «Знос основних засобів»;

· № 132 «Знос інших необоротних активів»;

· № 133 «Знос нематеріальних активів».

Процес зношення необоротних активів відбувається нерівномірно. Це означає, що окремі частини об’єкта втрачають свої первинні якості та властивості неодночасно. Для підтримання необоротних активів у робочому стані до моменту їх списання, а також для запобігання передчасному вибуттю необоротних активів через нероботоздатність періодично здійснюється обслуговування об’єктів, а за потреби проводяться ремонтні роботи чи роботи з модернізації об’єкта необоротних активів. Ремонти залежно від складності та характеру їх обслуговування поділяються відповідно на поточні, капітальні та господарські і підрядні.

У разі поточного ремонту здійснюється заміна окремих частин, деталей, ліквідація ушкоджень і т. ін. Капітальний ремонт передбачає заміну конструкцій споруд і будівель, а також заміну чи поновлення поношених вузлів. Капітальний ремонт може проводитись підрядним способом, тобто з залученням спеціалізованих підрядних організацій, і господарським — силами самої установи.

У разі господарського способу ведення ремонтних робіт ремонт проводиться власними силами установи. При цьому початку ремонтних робіт передує огляд об’єкта, складання дефектної відомості на об’єкт та складання кошторису ремонтних робіт. Підставою для початку робіт ремонтної бригади установи є наряд на відрядну роботу, в якому визначається комплекс завдань, умови оплати та склад виконавців ремонтних робіт.


Таблиця 5.8

ф. № ОЗ-12 (бюджет)

ВІДОМІСТЬ НАРАХУВАННЯ ЗНОСУ НА ОСНОВНІ ЗАСОБИ

за _____________________ 2002 р.

№ з/п Інвентарний номер Номер субрахунка Найменування основних засобів Первісна (балансова) вартість Річна норма зносу Нараховано знос (грн, коп.)
на початку року за 2002 р. на кінець року (гр. 7 + гр. 8)
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Будівля головного корпусу 708990-00 5 % 120100-00 35450-00 155550-00
Будівля адміністративного корпусу 306780-00 5 % 60824-00 15339-00 76168-00
Будівля корпусу № 1 820310-00 5 % 123048-00 41016-00 164064-00
Будівля гуртожитку № 1 530250-00 5 % 76539-00 26513-00 103052-00
      Усього 2366330-00   380516-00 118318-00 498834-00
Монітор «Samsung» 1230-00 25 % 500-00 307-00 887-50
Принтер HL Packard 1500-00 25 % 640-00 375-00 1015-00
Системний блок 1600-00 25 % 750-00 400-00 1150-00
Ксерокс KL-3 2100-00 25 % 420-00 525-00 945-00
      Усього     2390-00 1607-50 3997-00
Автомобіль ГАЗ-3111 20400-00 25 % 9825-00 5100-00 14925-00
Автомобіль ВАЗ-2114 LADA 114 18200-00 25 % 4350-00 4550-00 8900-00


У бухгалтерії здійснюється облік фактичних видатків за кожним об’єктом за статтями витрат. У разі підрядного способу ведення ремонтних робіт витрати з проведення ремонту несе підрядчик, з яким укладається письмова угода на виконання відпо­відного комплексу робіт. Бюджетна установа здійснює розрахунки з підрядчиком у міру виконання встановлених етапів, із письмовим підтвердженням цього факту, віднесенням суми на фактич­ні видатки. Прийняття виконаного ремонту об’єкта оформлюється Актом прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів ф. № ОЗ-2 (бюджет).

Основні бухгалтерські проведення з обліку зносу та ремонтів наведено в табл. 5.9.

Таблиця 5.9

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ
З ОБЛІКУ ЗНОСУ ТА РЕМОНТІВ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ