Атака, способи атаки механізованих підрозділів.
Атака- це стрімкій і безупинний рух танкових та мех. підрозділів у б/порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, БМП (БТР), а по мірі зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.
Атакамех. підрозділів у пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на різкоперехресній та недоступній для танків та БМП (БТР) місцевості. 0/с мех підрозділів при цьому атакує противника в цепу безпосередньо за бойовою лінією танків на відстані, яка забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку руху танків вогнем стрілецької зброї. БМП (БТР) в цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) рухаються за своїми відділеннями на відстані, що забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танків та о/с, який атакує, а БМП із стабілізованим озброєнням - безпосередньо в цепу своїх відділень. Атака мех. підрозділів на БМП (БТР) застосовується, коли оборона противника надійно придушена, зі знищенням більшої частини його ПТ-х засобів, а також при наступі на поспішно зайняту оборону. При цьому танки атакують вслід за розривами снарядів своєї артилерії, а мех. підрозділи на БМП (БТР)- в бойовій лінії за танками на відстані 100-200 м, ведучи вогонь зі всіх своїх вогневих засобів.
Особливості організації та ведення воєнних дій у наступі
Напад може здійснюватися тільки на конкретні військові об’єкти.
Військовий об’єкт повинен бути розпізнаним, для його ураження слід мати чіткі дані цілевказання.
Слід вибирати такий напрямок і час нападу, при якому людські втрати та зруйнування цивільних об’єктів будуть найменшими (наприклад, нанесення вогневого ураження військовому заводу противника після закінчення робочого дня).
Якщо дозволяє бойова обстановка, слід зробити завчасне ефективне повідомлення про наступальні воєнні дії, які можуть торкнутися цивільного населення (наприклад, відкрити попереджувальний вогонь зі стрілецької зброї, щоб спонукати цивільних осіб зайняти сховища).
Командувач, командир (начальник) і штаб повинні постійно уточнювати характер (статус) об’єктів (цілей), які заплановані до вогневого ураження та місця розташування об’єктів (зон), що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права. У разі коли стало очевидним те, що обрана ціль не є військовим об’єктом, її ураження відміняється, а завдання підлеглим уточнюються.
У ході вогневого ураження противника необхідно:
постійно вести розвідку цілей та уточнювати їх статус із метою недопущення невиправданих руйнацій, які не впливають на результати виконання поставленого завдання;
дотримуватись запобіжних заходів відносно осіб і об’єктів, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права (пункти та Керівництва).
Торгові судна, що йдуть під конвоєм кораблів противника та цивільні літальні апарати, що супроводжуються військовими літаками, можуть піддаватися нападу.
Переміщення військових частин (підрозділів) других ешелонів (загальновійськових резервів) за бойовими порядками першого ешелону, по можливості, здійснюється в обхід населених пунктів та об’єктів (зон), що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права.
Механізоване відділення в наступі: бойове завдання і бойовий порядок відділення в наступі. Дії особового складу і підрозділів в ході наступу. Способи відбиття контратаки противника і переслідування.
Механізоване відділення в пішому порядку наступає на фронті до 50 м.
Механізованому відділенню в наступі вказується об'єкт атаки і напрямок продовження наступу.
Об'єктом атаки мех. відділення, як правило, є противник в окопах або в інших фортифікаційних спорудженнях опорного пункту, а також окремо розташовані на напрямку наступу танки, гармати, кулемети та інші вогневі засоби противника.
Бойовий порядок механізованого відділення, який наступає в пішому порядку складається із цепу з інтервалом між солдатами 6-8 м (8-12 кроків) і бойових машин піхоти (БТР). Для зручності ведення вогню та кращого використання місцевості солдати в цепу можуть висуватись трохи вперед або в бік, не порушуючи загального напрямку фронту наступу цепу і не заважаючи діям сусідів, БМП (БТР) діє за цепом відділення, на його фланзі або безпосередньо в цепу.
До початку наступу, відділення потай займає вихідну позицію (вказане командиром взводу місце). У вихідному положенні особовий склад мех. відділення, як правило, розташовується в траншеї, а БМП (БТР) - на вогневій позиції з траншеєю або в глибині вихідного району разом з іншими машинами взводу.
Із заняттям вихідної позиції (вказаного місця) відділення готується до відбиття можливої атаки противника (розташовується на місці). З одержанням бойового завдання командир відділення організовує наступ.
Бойовий наказ командир відділення віддає на місцевості, а при неможливості - по схемі (на макеті місцевості) і уточнює бойове завдання на місцевості під час висування до РПА або з початком атаки.
Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником відділення починає з вихідної позиції (із траншеї, окопу). З початком вогневої підготовки атаки командир відділення веде спостереження за об'єктом атаки і про все помічене у противника, а також про результати вогню своєї артилерії та інших ВЗ доповідає командиру взводу. Відділення вогнем своєї зброї знищує виявлені кулемети, гранатомети та інші вогневі засоби, а також живу силу противника.
Під час атаки в пішому порядку за командою (сигналом) командира взводу, командир відділення подає команду "Відділення, приготуватися до атаки!". За цією командою особовий склад дозаряджає зброю, приєднує багнет-ножі, готує до дії ручні гранати і встановлює, якщо необхідно, пристрої для швидкого вистрибування із траншеї. За командою (сигналом) командира взводу про початок руху в атаку командир відділення подає команду "Відділення, в атаку – ВПЕРЕД!", за якою відділення швидко вистрибує із траншеї (окопу) і прискореним кроком або бігом слідом за танком або самостійно при підтримці вогнем БМП (БТР) атакує противника і продовжує наступ в глибину. В атаці рівняння повинно бути тільки на передніх, ніхто не має права відставати. Успішне висунення вперед хоча б тільки одного солдата повинно бути негайно підтримано іншими солдатами та відділенням в цілому.
Під час наступу з ходу командир МВід з початком розгортання взводу у бойовий порядок виводить БМП (БТР) на свій напрямок, уточнює навіднику-оператору (кулеметнику БТР) і МВ (водію) об'єкт атаки (цілі), напрямок продовження наступу (напрямок наступу) місце і номер проходу в загородженнях і управляє вогнем відделення.
Під час атаки на БМП (БТР) відділення після розгортання взводу в бойову лінію слідом за танком або самостійно продовжує рух до ПКО противника, знищуючи уцілілі ПТта інші ВЗ вогнем зі зброї, встановленої на машині, та із стрілецької зброї через бійниці (поверх борту). Під час атаки в пішому порядку з виходом БМП (БТР), танки з десантом до встановленого місця спішування відділення за командою свого командира "До машини!" швидко вистрибує (спішується) і за командою "Відділення, в напрямку такого-то предмета, напрямний - такий-то - до бою, вперед!" або "Відділення, за мною - до бою!" розгортається у цеп і прискореним кроком або бігом, здійснює інтенсивний вогонь на ходу, продовжує атаку.
Атака ПКО противника та розвиток наступу в глибині відділення здійснюється в такому ж порядку, як і під час наступу із положення безпосереднього зіткнення з противником.
Порядок роботи командира відділення
По організації наступу
Командир відділення, одержавши бойове завдання, повинен:
- зрозуміти завдання взводу, відділення, а також завдання сусідів, час готовності до виконання завдання, порядок і терміни його виконання;
- з'ясувати, де противник і що він робить, а також місце розташування його вогневих засобів;
- вивчити місцевість, її захисні і маскуючи властивості, вигідні підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню;
- визначити завдання особовому складу і віддати бойовий наказ;
- після віддання бойового наказу командир відділення організовує підготовку відділення для виконання завдання: поповнення ракет, боєприпасів, технічне обслуговування, бойові машини піхоти (бронетранспортера), виконання встановлених робіт щодо інженерного забезпечення;
- перевіряє знання завдань особовим складом, його забезпеченість усім необхідним для бою;
- доповідає командиру взводу про готовність відділення до бою.
У бойовому наказі командир відділення вказує:
1. Орієнтири.
2. Склад, положення і характер дій противника, зображення переднього краю оборони і місця розташування його вогневих засобів.
3. Завдання взводу та відділення (об'єкт атаки і напрямок продовження наступу).
4. Завдання сусідів, танка, за яким буде наступати відділення, його номер (пізнавальний знак), а також порядок використання вогню артилерії та інших вогневих засобів.
5. Завдання особовому складу:
- всьому особовому складу – місце і порядок спішування, місце кожного солдата в цепу відділення, порядок подолання загороджень і перешкод;
- навіднику – оператору (кулеметнику БТР), кулеметнику і гранатометнику, а при необхідності і решті особового складу – цілі для ураження і порядок ведення вогню;
- механіку-водію (водію) – напрямок, порядок руху в атаку, подолання загороджень і перешкод;
6. Сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними.
7. Час готовності до наступу і заступника.