Психологічне консультування старшокласників та студентів у важких життєвих ситуаціях. Особливості побудови довірливих стосунків з підлітками та юнаками на консультації.

Дослідження становлення життєвого шляху старшокласників здобуває активність у теперішній час за такими причинами: збільшилася кількість старшокласників у центри зайнятості, які з певних причин не змогли повністю отримати середню освіту; збільшилася кількість суїцидальних спроб серед учнівської молоді; збільшилася кількість правопорушень; збільшилася кількість молодих людей, які страждають алкогольною чи наркотичною залежністю; зростає кількість учнівської молоді з ВІЛ/СНІД.

Ефективність роботи школи, до цих пір, оцінюється кількістю учнів, які поступили у вищі навчальні заклади. При цьому: організація виховної роботи з учнівською молоддю в ЗНЗ зводиться, в більшості випадків, до екскурсій, класним годинам та бесідам із профорієнтації; програма з психології, сприяє скоріш за все просвітницьку, чим корекційну роботу з молоддю; практичні психологи, в більшості випадків, працюють над „образом теперішнього”, упускаючи при цьому роботу над образом „реального майбутнього”; на даний час не відпрацьовані механізми впливу психологів на реалістичність життєвих програм старшокласників

Готовність психолога-практика до консультативної діяльності залежить від рівня розвитку психологічної культури та рівня загальнолюдської культури взагалі, від отриманої загальної і професіональної освіти. За словами В.В.Рибалки: «В цьому плані розвиток особистості практичного психолога як суб’єкта професійного систематичного, дієвого засвоєння психологічних знань, умінь, навичок, розвитку відповідних психічних здібностей та їх реалізації у плідній психологічній діяльності дійсно означає і визначає підвищення рівня прояву психологічної культури як у психологічному товаристві, так і в суспільстві»[11,c.29].

В основі діяльності психолога-практика – знаходиться певний функціональний стандарт, пов’язаний з наданням конкретних видів психологічної допомоги як особистості, так і різноманітним групам. Тобто, професійна діяльність практичного психолога спрямована на підтримку, розвиток особистості людини[13].

 

Учнівська молодь, як значна соціально-демографічна група, займає в суспільстві специфічне становище. ЇЇ недостатньо розуміти у традиційному змісті, тобто в якості майбутнього суспільства. ЇЇ необхідно оцінювати як органічну частину сучасного суспільства, яка несе в собі особливу, притаманну тільки їй функцію відповідальності за збереження і розвиток країни, за спадковість її історії, її культури, життя старших і відтворення нових поколінь, в решті-решт – за виживання народу як культурно-історичної спільноти. Вірогідність реалізації тієї чи іншої концепції розвитку держави у великій мірі залежить від того, наскільки вона підтримується молодим поколінням, його свідомою частиною, який спосіб думок, сподівань і життя молодих людей[6].

Загальна модель психологічного консультування учнівської молоді повинна містити відповідні компоненти такі як:

1) мотиваційний компонент – визначення рівня мотивації адміністрації, педагогічного колективу, учнівського колективу та батьків щодо психологічного консультування старшокласників із нагальних психологічних проблем та формування в них вираженої позитивної мотивації щодо отримання такого виду допомоги;

2) когнітивно-смисловий компонент – психологічний аналіз основних запитів адміністрації, педагогічного колективу, батьків та учнівської молоді на психологічне консультування психологом-практиком та здійснення їх типології;

3) операційно-технологічний компонент – обґрунтування доцільності використання практичними психологами ЗНЗ різних стратегій, методів і форм психологічного консультування учнівської молоді, введення його основних етапів залежно від специфіки запитів учасників навчально-виховного процесу;

4) особистісний компонент – визначення основних особистісно-професійних утворень психолога-практика, необхідних для ефективного консультування старшокласників із різноманітних проблем;

5 організаційний компонент – аналіз використання практичними психологами можливих організаційних форм психологічного консультування старшокласників залежно від виду організації навчально-виховного процесу ЗНЗ взагалі, типу запиту тощо.

Як відомо із соціально-психологічних досліджень щодо особистостей дітей старшого шкільного віку, у них в процесі взаємодії з іншими людьми (однокласниками, педагогами, адміністрацією ЗНЗ, батьками, однолітками та іншими) суб’єктивно виникають труднощі, протиріччя, конфлікти, які мають психологічну основу. Таким чином, потреба у психологічному консультуванні старшокласників існує. Але консультативна діяльність із старшокласниками може здійснюватися лише тоді, коли учні старших класів (або інші учасники навчально-виховного процесу, батьки тощо) звертаються до шкільного психолога-практика, роблять певний запит, для того щоб у старшокласника з’явилося спонукання, мотив щодо психологічного консультування з певних проблем.

Л.Карамушка зосереджує свою увагу на тому, що «…психологічне консультування є свого роду діалогом між психологом та клієнтом, який може здійснюватися за механізмом мотивації з обох боків»[5,с.41]. Мотивом до психологічного консультування є внутрішнє спонукання конкретної особистості – старшокласника як усвідомлення потреби звернення до психолога-консультанта щодо розв’язання відповідних проблем, які є в наявності. Але для появи такого спонукання необхідно створити відповідні зовнішні сприятливі умови:

1 формування у старшокласників відповідного рівня психологічної культури у навчально-виховному процесі. Психологічна просвіта учнів, розкриття можливостей сучасної наукової психології, і зокрема різних видів надання психологічної допомоги: психологічна діагностика, психологічна корекція, психологічна терапія та психологічне консультування, сприятимуть усвідомленню ними психології в успішному становленні своєї особистості;

2 розвиток у старшокласників психологічної компетентності, тобто здатності виявити психологічну проблему, психологічний аспект у формуванні своєї особистості;

3 формування в учнівських колективах творчого середовища, пов’язаного з виникненням потреби в інноваційних технологіях у шкільній та позашкільній діяльності учнівської молоді».

Важливою передумовою формування у старшокласників мотивації до психологічного консультування є наявність кваліфікованого психолога-практика, який спроможний допомогти особистості учня розв’язати відповідні проблеми.

Когнітивно-смисловий компонент моделі психологічного консультування учнівської молоді передбачає психологічний аналіз практичними психологами основних запитів учасників навчально-виховного процесу ЗНЗ та батьків старшокласників. Консультант на цьому етапі має вміти збирати потрібну інформацію, визначати проблемні ситуації та формулювати основні проблеми, будувати їх структуру та актуалізувати пріоритетні протиріччя. На думку Л.Карамушки: «Під час такої роботи не тільки формується проблемне поле, воно також осмислюється клієнтом і створюються установки на необхідність конструктивних змін»[5,с.47].

Таким чином, професійна готовність психолога-практика до успішної консультативної діяльності із старшокласниками пов’язана з адекватністю наявного професійного та особистісного інструментарію конкретним завданням і структурі діяльності щодо надання психологічної допомоги. У залежності від типу психоконсультативного процесу профіль потрібних компетенцій може суттєво змінитися, однак можна узагальнити такі професійно-особистісні утворення, які є необхідними в будь-якому спрямуванні консультативного процесу: глибоке розуміння предмету діяльності, професійний досвід і знання; навики системного мислення, вміння проблематизувати, висока креативність і здатність знаходити нестандартні рішення, й можливо, висока динамічність мислення; орієнтація на досягнення мети, готовність долати труднощі, стремління до максимілізації результату, уміння спроектувати процес майбутньої діяльності, визначити потрібні ресурси та проаналізувати можливі сценарії розвитку ситуації; гнучкість та адаптованість в комунікації, вміння доносити свої думки до клієнта, знаходити взаємоприйнятні рішення; уміння навчатися безпосередньо в межах діяльності, швидко адаптовуватися до змінних умов, наполегливість, самостійність у постановці цілей.

Эмоциональное развитие подростка

Подростковый возраст считается периодом бурных внутренних переживаний и эмоциональных трудностей. По результатам опроса, проведенного среди подростков, половина 14-летних временами чувствуют себя настолько несчастными, что плачут и хотят бросить всех и все.

Четверть сообщила, что им кажется иногда, что люди смотрят на них, говорят о них, смеются над ними. Каждому 12-му в голову приходили идеи самоубийства. Типичные школьные фобии, которые исчезли в 10-13 лет, теперь снова появляются в слегка измененной форме. Преобладают социальные фобии. Подростки становятся застенчивыми и придают большое значение недостаткам своей внешности и поведения, что приводит к нежеланию встречаться с некоторыми людьми. Иногда тревожность парализует социальную жизнь подростка настолько, что он отказывается от большинства форм групповой активности. Появляются страхи открытых и закрытых пространств.

Элементы психотерапии в консультировании подростков и старшеклассников

Способность справиться с напряжением в течение нескольких минут и даже секунд - это основное условие эмоционального выживания и физического здоровья.

Применение психодиагностических методик при консультировании подростков и старшеклассников http://vashpsixolog.ru/counseling-psychologist/136-counseling-psychologist-in-the-school/800-the-use-of-psychodiagnostic-methods-when-advising-teens-and-seniors

Довольно часто к психологу обращаются учащиеся, учителя и родители с проблемами, требующими психотерапевтической помощи. К ним относятся: конфликты в межличностных отношениях, экстремальные и кризисные ситуации, поиски способов разрешения острых личных проблем.

Приходящие на консультацию клиенты, как правило, находятся в напряженном, депрессивном и тревожном состояниях. В таких случаях в ходе консультации психолог обязан "поработать над состоянием" своего клиента: успокоить его, снять внутреннее напряжение, выявить его возможности более оптимистичного взгляда на жизненную ситуацию.

Молодые люди испытывают потребность в психотерапевтической помощи относительно трех основных групп проблем: неумения владеть собой и сдерживать свои агрессивные эмоции, неспособности справиться с переживанием депрессивных состояний, стремления избавиться от неуверенности в себе, скованности и зажатости.

 

Ситуация Дмитрия Н.

На консультацию к психологу обратился старшеклассник Дмитрий H. Он рассказал, что периодически у него возникают состояния внутренней напряженности и агрессии, при которых он не может затормозить самого себя. В эти периоды ему хочется что-то ломать, быть сверхактивным, и он не может сдержать себя.

Юноша стремится бороться со своими проблемами, но часто испытывает неудачу. Возникающие у него внутренние состояния напряжения прорываются наружу, и он без всякого повода может нагрубить матери, учительнице, совершить асоциальный поступок. После таких действий испытывает чувство стыда, вины и раскаяния.

Первая консультация имела две фазы. На первой фазе психолог и Дима обсуждали конкретные ситуации, в которых у юноши возникали состояния внутреннего напряжения и агрессии. Было выявлено, что чаще всего такие состояния юноша переживал после переутомления, недосыпания и астенизации. Первая группа рекомендаций, высказанных психологом, содержала советы следить за своим здоровьем и не допускать моментов переутомления.

На второй фазе консультации психолог провел непродолжительный релаксационный сеанс. Были опробованы психотехнические упражнения "Фокусировка", "Пресс".

Упражнение "Фокусировка"

Необходимо удобно расположиться в кресле или на стуле. Отдавая самому себе команды, следует сосредоточить внимание на определенном участке своего тела и почувствовать его тепло. Например, по команде "Тело!" надо сосредоточиться на своем теле, по команде "Рука!" - на правой руке, "Кисть!" - на кисти правой руки, "Палец!" - на указательном пальце правой руки и, наконец, по команде "Кончик пальца!" - на кончике указательного пальца правой руки. Команды самому себе следует подавать с интервалами 10-12 секунд. Общая продолжительность упражнения - 5-7 минут.

Упражнение "Пресс"

Упражнение способствует нейтрализации и подавлению отрицательных эмоций гнева, раздражения, агрессии.

Упражнение состоит в следующих действиях. Молодой человек представляет внутри себя, на уровне груди, мощный пресс, который движется сверху вниз, подавляя и вытесняя возникающую отрицательную эмоцию и внутреннее напряжение, связанное с нею. При выполнении упражнения следует добиться отчетливого ощущения физической тяжести внутреннего пресса, подавляющего и как бы выталкивающего вниз нежелательную отрицательную эмоцию и энергию, которую она с собой несет.

"Заземление" отрицательной энергии выполняется 3-4 раза. Общая продолжительность упражнения - 5-7 минут.

После каждого упражнения проводилось обсуждение его эффективности: насколько оно было положительно воспринято клиентом, показалось ли оно ему полезным и удобным, какие ощущения он испытывал, снизилось ли внутреннее напряжение.

Психолог высказал пожелание, чтобы в житейских практических ситуациях, при возникновении напряженных состояний, молодой человек пользовался психотехническими упражнениями, и обсудил с клиентом основные условия, способствующие успешности их применения.

Консультант обсуждает условия эффективной психотехники

Необходимо, чтобы молодой человек научился вовремя чувствовать в самом себе нарастание внутреннего напряжения. Обычно период нарастания внутренней нестабильности и агрессии имеет определенную протяженность во времени: в среднем от 10-15 минут до 1,5-3,0 часов. В это время важно правильно оценить свое состояние и, замедлив внутренние ритмы при помощи упражнения "Дыхание", применить одно из предложенных психотехнических упражнений.

Если же по тем или иным причинам момент нарастания внутреннего напряжения пропущен, усиление энергетики происходит спонтанно, подчиняясь строго объективным законам, не зависящим от сознательной воли молодого человека. Разбушевавшаяся эмоциональная стихия сметает все на своем пути и не дает почти никакой возможности для выстраивания "плотины" - эффективного самоконтроля.

Остановить "бурю в самом себе" в этот момент действительно очень трудно, и, пожалуй, для юношей существуют некоторые ограничения в выборе способов, эффективных в такой ситуации. Прежде всего, это интенсивная физическая нагрузка, до пота, до изнеможения.

Если дома или в школьном спортивном зале есть боксерская груша, 40-50 минут следует поработать с этим спортивным снарядом. Постепенно возникает расслабляющая усталость и уровень внутреннего напряжения снижается.

В спорах и конфликтах, почувствовав нарастание напряжения, полезно вовремя выйти из комнаты, спуститься в спортивный зал и поиграть в игры с мячом (волейбол или баскетбол).

Если молодой человек находится в общественном месте, где нет возможности для занятия спортивными упражнениями или играми, желательно найти спокойный уголок и отжаться на руках несколько десятков раз. Главное - добиться физической усталости и внутреннего расслабления.

Важное условие - регулярность. Психотехника срабатывает только в том случае, если ею пользоваться ежедневно.

Если в стрессовой ситуации молодой человек применил то или иное упражнение и оно помогло ему погасить эмоциональное напряжение, желательно и дальше практиковать именно это упражнение. Оно может стать индивидуальным средством самоконтроля молодого человека в тяжелые моменты.

Работа человека над собой - трудный и длительный путь. На этом пути могут быть и победы, и поражения. Бывают дни, когда все получается: вовремя сдержал себя, успокоился, сохранил самообладание. Но случаются и такие ситуации, когда не получилось, не смог сосредоточиться на себе, "прорвало" помимо желания и воли.

Важно не отчаиваться и верить, что завтра опять все получится, верить, что завтра будет лучше, чем сегодня!

Повторная консультация со старшеклассником назначается через неделю. На второй встрече обсуждаются конкретные жизненные ситуации, в которых молодой человек опробовал показанные ему психотехнические упражнения. Психолог направляет свои усилия на коррекцию опыта юноши, полученного при применении психотехнических упражнений: в каких ситуациях упражнения были наиболее целесообразными и в течение какого времени упражнение "сработало".

Через месяц желательно провести контрольную консультацию, чтобы удостовериться, научился ли юноша подавлять свои негативные состояния, останавливаться в нужный момент и не допускать проявления внешней агрессии.

Источник: Самоукина Н. "Практический психолог в школе: лекции, консультирование, тренинги". М.: ИНТОР, 1997

 

Психологическое консультирование подростков и старших школьников

Психологическое консультирование - Консультирование психолога в школе