Абсолютиських централізованих монархій Європи

Тема 6. Господарство та економічна думка

(ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Зміст теми: тема присвячена розгляду основних аспектів господарського розвитку та економічної думки країн Західної Європи у XVІ — першій половині XVII ст. В ній з’ясовується, як зміна форми державного устрою – встановлення абсолютистської централізованої монархії – вплинула на господарство суспільств західноєвропейських країн. Розглядаються зміни, що відбувалися в цей період в господарській сфері західноєвропейських суспільств. Аналізуються процеси розкладу феодальних відносин та формування передумов виникнення ринкового господарства. Висвітлюється роль великих географічних відкриттів у первісному нагромадженні капіталу, аналізуються їх наслідки для економічного розвитку західноєвропейських країн. Розглядаються процеси виникнення мануфактурного виробництва, становлення фермерського господарства, формування ринку праці та становлення світового ринку. Надається характеристика економічної думки, що віддзеркалювала економічні явища та процеси періоду розпаду феодального господарства і формування передумов виникнення ринкової економіки в Західній Європі.

Метою вивчення та центральною проблемою теми є з’ясування причин зміни господарської системи натурального виробництва системою товарного господарства, формування розуміння суті товарного господарства в процесі аналізу передумов його виникнення в надрах натурального, розгляд особливостей виникнення товарно-грошового (капіталістичного) ринкового господарства.

Основним завданнямтеми є аналіз впливу цивілізаційних факторів суспільного розвитку, зокрема таких, як зміни в державі, соціальній структурі, духовно-культурній сфері та інших, на господарське життя суспільств Західної цивілізації на завершальному етапі її формування, характеристика еволюції господарської системи в бік ринкової моделі. Іншими завданнями є з’ясування особливостей господарства суспільств пізньофеодальної доби, аналіз факторів, що викликали зміни в феодальному устрої держав Європи, відповідно, вплив цих змін на господарське життя, а також з’ясування форм проявів розкладу феодального господарства, особливостей формування передумов для виникнення і становлення ринкових інститутів.

Предметом аналізу в темі є процеси розкладу феодальних відносин, що відбувалися в період пізнього феодалізму, та формування передумов для становлення ринкового господарства.

План

6.1. Зміни у феодальному устрої європейських держав пізньофеодальної доби та їх (змін) вплив на господарське життя.

6.2. Формування товарного господарства в західноєвропейських країнах.

6.3. Формування товарно-грошового (капіталістичного) господарства: передумови переходу від простого товарного до грошового (капіталістичного) ринкового господарства. Зародження інститутів ринкової економіки.

Зміни у сфері матеріального виробництва.

Зростання ролі середньовічних міст у зародженні ринкової економіки. Еволюція цехового господарства.

Нові форми організації господарства в Західній Європі.

Нові господарські форми у промисловості. Мануфактура та її види.

Зміни у сільськогосподарському виробництві.

Подальший розвиток обміну. Зміни у фінансовій сфері.

Логіка викладу т.6 «Господарство та економічна думка абсолютиських централізованих монархій Європи (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)»

Зміни у феодальному устрої європейських держав пізньофеодальної доби та їх (змін) вплив на господарське життя.

Вплив політичних, соціальних, духовно-культурних та економічних факторів на господарське життя.

Зовнішня експансія як наслідок функціонування абсолютистських монархій.

Формування товарного господарства та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.

Формування товарного господарства в країнах Європи

„Революція цін” та її вплив на господарський розвиток країн Європи.

Перші колоніальні імперії.

Значення великих географічних відкриттів для зародження товарного господарства в Європі.

Процес первісного нагромадження капіталу. Первісне нагромадження капіталу в Англії

Соціальні зрушення як результат первісного нагромадження капіталу.

Особливості переходу до товарного господарства в Голландії.

Економічна думка періоду первісного нагромадження.

Формування грошового господарства: передумови переходу від товарного до грошового (капіталістичного) ринкового господарства. Зародження інститутів ринкової економіки.

Розпад феодального господарства. Передумови переходу від товарного до грошового господарства та зародження інститутів ринкової економіки.

Абсолютистська монархія - остання форма феодальної держави, характерною ознакою якої стає здійснення законодавчої та виконавчої влади главою держави, який одноосібно управляє державою, визначає і приймає закони, розподіляє ресурси, встановлює податки, розпоряджається державними фінансами, наймає та утримує армію.

Опорою верховного правителя у захисті своєї влади стає наймана масова армія, а не феодальне ополчення, що зберігало залежність королівської влади від великих феодалів. За таких умов сеньйори перетворюються на офіцерів королівської армії, стають чиновниками королівського адмінапарату.

Для абсолютизму принципово відмінним було насамперед те, що ієрархічна особиста залежність від феодалів змінилася на залежність усіх членів суспільства від короля, коли всі стають підданими верховного правителя.

Держава перетворюється на централізовану монархію, в якій уся верховна влада належить монарху, вона має необмежений, безумовний характер, він є її самодержцем. Здійснення державної влади забезпечують органи державного управління на чолі з адміністрацією монархічного двору. Адміністративні органи управління стають централізованими.

Господарське життя на різних етапах суспільного розвитку знаходиться під впливом особливостей здійснення влади, соціального стану різних верств, рівня духовно-культурного розвитку людей тощо, притаманних кожному з етапів.

У пізньофеодальну добу періоду пізнього середньовіччя в суспільствах західноєвропейських країн відбувалися глибинні зміни, що були проявом розкладання феодалізму і формування передумов для виникнення та становлення ринкових інститутів.

Відбулося утвердження нової форми державного устрою — абсолютистської централізованої монархії. Абсолютизм покінчив із феодальною роздробленістю і прийшов на зміну монархії представницького типу.

Централізована влада має економічні функції та адміністративні органи, що їх забезпечують.

Покінчивши із феодальною роздробленістю, абсолютизм створив постійну потребу у величезних коштах на утримання та озброєння маси найманців, що повинні захищати інтереси королівського двору.

Утворення тісного союзу між державною владою і купецтвом знайшло відображення у політиці меркантилізму, характерною ознакою якої був яскраво виражений протекціонізм.

Для державної політики, яка утверджується в цей період, характерним стає яскраво виражений протекціонізм.

Функції влади змінюються в напрямі виконання нею об’єднавчої ролі. Зусилля влади спрямовуються на утримання цілісності суспільства. Основною з владних функцій стає об’єднання індивідів в суспільство як одне ціле, запобігання його розпаду, утримання всіх у суспільно-культурній сфері.

Влада та органи, що її здійснюють, отримують привілеї законного примусу, застосування сили без згоди людей.

Із формуванням державних органів рішення, що приймаються владою, її відокремленими владними органами, набувають політичного характеру, стають обов’язковими і важливими для всіх членів суспільства.

Державні органи здійснюють об’єднання сукупності людей у цілісну спільноту. Уособлюючи цілісність суспільства, держава реалізує спільні інтереси всіх її членів через форму писаних соціальних норм, що набувають форми законів.

(продовження схеми)

ідеї звільнення людини від особистої залежності

Вплив політичних, соціальних, духовно-культурних та економічних факторів на господарське життя.

національному світогляду притаманні

Складаються нації

З’являється носій національної сідомості - інтелігенція

Зміни у духовній сфері

поява протестантизму як модифікації християнства

Зміни в духовно-культурній сфері

Ренесанс

Реформація

Буржуазія проти всіх проявів та пережитків феодалізму

Формування протестантської етики

Культурний рух просвітництва

Зміна підходів до політики і права

Переосмислення світогляду античності, в центрі якого природа, людина, ідеї гуманізму, що проявилось у Ренесансі, відродженні античних традицій

Культурний рух до ідей осьового часу, особливо античного

специфічне мистецтво

архітектура

література

філософія тощо

Зміни у політичній сфері

формування національних держав

перехід до державної централізації

поділ влади

законодавча

судова

виконавча

зміни соціальної системи

зміна політичної системи

спільна мова, культура, етнічна належність

солідарність, що прийшла на зміну становим відносинам

буржуазно-демократичні революції

Формування у людей нових цінностей;

Політичні фактори

Утвердження нової форми державного устрою – абсолютистської централізованої монархії

Перетворення держави на централізовану монархію

- верховна влада належить монарху, має необмежений, безумовний характер

Самодержавність -

Забезпечення державної влади органами державного управління на чолі з адміністрацією монархічного двору

Адміністративні органи управління стають централізованими

Заміна ієрархічної особистої залежності від феодалів на залежність усіх членів суспільства від короля, коли всі стають підданими верховного правителя

Подолання феодальної роздробленості

Посилення потреби у коштах на утримання та озброєння маси найманців-захисників інтересів королівського двору

Общинна за характером влада змінюється на верховну

Формуються надобщинні органи влади

Утворюється постійно діючий владний центр суспільства в особі верховної влади та органів. що її здійснюють

Виконання владою об’єднавчої функції по забезпеченню цілісності суспільства та утриманню всіх в суспільно-культурній сфері

Реалізація державою спільних інтересів всіх її членів через закони як писані форми соціальних норм

Концентрація економічної сили в руках королівської влади

Виникнення економічної основи для трансформації станово-представницької монархії в абсолютизм

Формування підґрунтя для появи національних економік

Розвернення владних і групових інтересів в один бік

Формування союзу інтересів купецтва з державною владою

Політичні фактори

Вплив політичних чинників на економічне життя

В результаті утвердження абсолютистської централізованої монархії як нової форми державного устрою:

Органи, що здійснюють владу, набувають характеру надобщинних, стають над суспільством і починають функціонувати самостійно.

- Утворюється постійно діючий владний центр суспільства в особі верховної влади та органів, що її здійснюють.

Влада стає верховною за характером (замість тієї общинної, якою вона була раніше, до формування держав).

- Із формуванням держави функції влади змінюються в напрямку виконання об’єднавчої ролі, її зусилля спрямовуються на утримання цілісності суспільства.

Основною з владних функцій стає об’єднання індивідів в суспільство як одне ціле, запобігання від його розпаду, утримання всіх в суспільно-культурній сфері.

- Держава реалізує спільні інтереси всіх її членів через писані форми соціальних норм, що набувають форми законів.

Королівська влада сконцентровує в своїх руках економічну силу, в результаті чого складається економічна основа для трансформації станово-представницької монархії в абсолютизм.

Об’єднання країн та формування абсолютистських монархій заклало підгрунтя для появи національних економік (об’єднання Франції, складання єдиної держави в Англії, розвиток процесу об’єднання на околицях Європи).

Державна влада і купецтво утворюють тісний союз, який знайшов відображення у політиці меркантилізму, характерною ознакою якої був яскраво виражений протекціонізм.

Наприкінці XV ст. в Західній Європі утворюються перші централізовані монархії - Іспанія і Португалія, в яких ліквідовується феодальна роздробленість. Подолання феодальної роздробленості забезпечило економічне піднесення й інших європейських держав, зокрема Франції, Англії, Нідерландів.

Із ліквідацією роздробленості утворилася основа для одновекторності владних і групових інтересів.

Для державної влади стає важливим розвиток торгівлі і зміцнення позицій купецтва, оскільки воно створювало можливості задовольняти зростаючі потреби королівської влади у грошах для утримання армії й королівського двору.

Починається становлення господарства ринкового типу

Економічні фактори

неадекватність форм організації феодального господарства умовам відтворення

Зміни в економічній сфері

Передумови господарства ринкового типу

криза натуральної системи

причини переродження

Витіснення натуральної форми господарства товарною

зароджуються нові форми господарювання

розвивається промислове виробництво

формується приватна власність

формуються великі капітали

набуває розвитку товарне господарство

земля стає об’єктом купівлі-продажу

розвивається торгівля

використання найманої робочої сили

формуються матеріальні умови промислової революції

формується внутрішній ринок

формуються ринкові інститути

виникають поза сімейні господарства

створюються акціонерні товариства

Розвивається дрібнотоварне виробництво

виникають нові господарські форми

відбувається витіснення сімейних фірм

закриті, командитні

відкриті, акціонерні

Реформація виявилася одним з важливих факторів, що прискорили розшарування у ХУІ-ХУП століттях європейських держав на економічно розвинені – Англія, Голландія, Швеція, Швейцарія і такі, що економічно відстали – Іспанія, Австрія, південно-німецькі землі, Польща, Османська імперія.

З встановленням і запровадженням державних податків в руках короля концентрується економічна сила, яка утворила економічну основу для трансформування станово-представницької монархії в абсолютну.

З ХУІ століття земля стала переходити до непрямих спадкоємців, що започаткувало рух в бік формування приватної власності на землю.

Витіснення натуральних форм господарства, їх розклад під впливом проникнення в них товарно-грошових елементів в процесі розвитку товарообігу, поглиблення товарно-грошових відносин і розширення торговельних зв’язків були серед головних передумов виникнення ринкової економіки.

Розвиток міст як осередків нових господарських відносин, швидке зростання міського населення

виникають біржі як місця для щоденних зустрічей суб’єктів торгової діяльності

Зростає роль грошей

активізуються виробництво, торгівля і обмін

Розвиток товарно-грошових відносин у містах вирішально зруйнував феодальну систему

Середньовічні міста

вільні люди, що не перебували в особистій залежності

розвиток торгівлі розвиток промислового виробництва

розвиток товарообміну

становлення приватної власності як економічної бази самостійної діяльності

викликають

переростання ремісничого господарства у дрібнотоварне

зростання продуктивності праці, якості товарів

перетворення міст з адміністративних і релігійних центрів на економічні та культурні центри прогресу

пожвавлення товарообміну між містом і селом

вирішальна перевага міст над феодальним селом

Втягуючись у торгівлю, феодальне господарство втрачає свою замкненість і натуральність, набуває рис товарного характеру, стає дедалі менш феодальним

зростає торгівля

розвивається обмін

починає переважати грошова рента

відбуваються зміни у фінансовій сфері

розширюється торговий оборот

збільшуються масштаби торгових операцій

ускладнюються торгові операції у сфері транзиту і оптових закупівель

набувають розвитку банківські контори і утворюються банки

розвиваються кредитно-позичкові операції

Саме міське середовище сприяло подальшому розвиткові суспільного поділу праці, відносин власності, об’єднанню індивідів та засобів виробництва в такому суспільному середовищі, формуванню нових господарських утворень (форм господарств).

Ліквідація політичної роздробленості у країнах Західної Європи, бурхливий процес становлення централізованих національних держав сприяли поглибленню ринкових засад функціонування національних економік та піднесенню великих середземноморських міст, які стали осередками розвитку торговельно-купецького капіталу.

В результаті виникнення нового способу виробництва в європейських країнах відбувалось ускладнення структури суспільства. Поряд з основними класами феодального суспільства - феодалами, селянами, ремісниками - виникають нові - наймані робітники і капіталісти.

Соціальні фактори

Соціальні фактори:

Зміни у формах суспільної залежності.

Населення Європи починає стрімко, хоча і дуже нерівномірно, зростати.

Швидке зростання міського населення на фоні розвитку міст як осередків нових господарських відносин.

В містах відбувався процес диференціації й розшарування населення на власників та найманих працівників.

В країнах Європи відбуваються зрушення у соціальній структурі населення, формується так званий європейський тип шлюбу, який характеризується різким зменшенням народжуваності.

Починає зароджуватися індивідуалізм, формуються умови для підприємницької діяльності, яка поступово стає головною рисою господарювання.

Особиста залежність людей змінювалася на економічну залежність.

Формування націй як суспільного суб'єкту, їх вихід на історичну арену.

Формування націй було нерозривно пов’язане із виникненням національних держав.

Відповідно формування націй, виникнення національних держав закладало грунт для появи національних економік.

пролетаріат

Зміни в соціальній структурі суспільства

робітничий клас

середній клас

інтелігенція, науковці, освітяни

фабриканти

Зміни у духовній, культурній, освітньо-науковій, релігійній сферах вилилися у масовий протестантський рух, що охопив багато держав Західної Європи.

Духовно-культурні фактори

Період XV – середини XVII ст. в Європейській цивілізації отримав назву епохи Відродження.

Успішно розвиваються гуманітарні, природничі науки, література, мистецтво. Все це сприяє формуванню у людей нових цінностей, зміненню їх культурного та духовного рівня.

З винаходом техніки друкарства створюються, паралельно з церковними, світські школи: муніципальні, торгівельні, ремісничі.

Зростає вплив релігійних факторів.

Падає престиж католицької церкви.

Суспільна свідомість європейців повстає проти католицької церкви.

Найбільш визначною подією того часу стає розкол у католицькій церкві.

Навколо королівської влади, що спиралася на римське право й фінансову підтримку третього стану, відбувається консолідація.

Майже 80 років протягом ХVI століття Західна Європа була охоплена соціальними потрясіннями, які були викликані трансформаційними змінами суспільної свідомості й увійшли в історію під загальною назвою Реформації.

Реформація захопила й Англію, король якої проголошується главою християнської церкви. Відміняється церковне мито, закриваються монастирі та конфіскуються їхні землі.

Формуються соціально-політичні умови розвитку ринкової економічної системи

втрата традиційних сухопутних торгівельних шляхів через Золоту Орду

розпад Візантії у 1453 році та утворення на її місці Османської імперії, що обумовило зміщення основних торгівельних шляхів

Причини і наслідки Великих географічних відкриттів кінця XV – початку XVI ст.

Епохою Великих географічних відкриттів прийнято називати строго визначений історичний період. Його хронологічні рамки звичайно обмежують серединою XV - серединою XVII ст.

криза левантійської торгівлі

Жодна інша епоха не була настільки насичена географічними відкриттями, ніколи вони не мали такого виняткового значення для долей Європи й усього світу

початок розкладу феодальної та зародженням у її надрах нової, капіталістичної системи

зрушення у розвитку продуктивних сил у Західній Європі

передумовами відкриттів були

Європейські монархи прагнули розширення своїх володінь, їм потрібні були великі кошти для утримання війська, чиновників, двору. Їх також вабили мотиви навернення невідомих народів до християнства.

створили передумови для організації великих морських експедицій, для захоплення колоній у зв'язку з істотним збільшенням потреб абсолютистських монархій на утримання державних структур та двору

Формування та розвиток абсолютизму в Західній Європі

Значного розвитку в Західній Європі до XVI ст. досягли виробництво і торгівля, що зумовило зростання потреби у грошах як загальному засобі обміну.

Європейські джерела срібла та золота стали значною мірою виснажені

Посилення ролі торговельних бірж та ускладнення грошового обігу вимагали більшої кількості дорогоцінних металів

Все це спричинило пошук європейцями нових джерел дорогоцінних металів, для поповнення їх у обігу

Вони визначили два головні напрямки європейських колоніальних загарбань: через Атлантичний океан до Америки і навколо Африки, через Індійський океан, в Азію

Великі географічні відкриття дали великий поштовх розвиткові колоніалізму

У цьому були зацікавлені королівська влада цих країн, церква, купці і особливо дворяни

та

Епоха Великих географічних відкриттів

Першими західноєвропейськими країнами, що розпочали пошуки нових морських шляхів до Африки, Азії та Індії,

Пошуки швидкого збагачення сприяли тому, що саме з дворянського середовища у XV-XVI ст. вийшли сміливі мореплавці, жорстокі завойовники конкістадори, колоніальні чиновники

Італійські купці через їх монопольне положення на Середземному морі не були зацікавлені у цьому, адже середземноморська торгівля продовжувала приносити їм великі прибутки

Купці фінансували морські експедиції, оскільки сподівалися оволодіти новими торговельними шляхами

Португалію та Іспанію охопила криза феодальної системи господарювання, що призвела до дроблення феодальних володінь

були

Іспанія

Португалія

позитивно вплинули на Великі географічні відкриття:

поява у Європі нових типів кораблів, збільшення їх вантажопідйомності (від 500 до 2000 т).

створення протягом XV ст. нового типу швидкохідних та легких парусників – каравел, місткий трюм яких давав змогу здійснювати великі морські переходи

удосконалення компасу, який з початку XVI ст. входить у загальне користування

значне зростання безпеки мореплавання завдяки використанню морських карт, приладів (барометрів, гідрометрів) та обладнання,

відродження античної ідеї про кулеподібність Землі

Зародження світової колоніальної системи прискорило виникнення у Західній Європі капіталістичного виробництва і сприяло нагромадженню у буржуазії великих грошових сум.необхідних для організації великих капіталістичних підприємств.

Наслідки Великих географічних відкриттів

Піднесення Іспанії та Португалії було відносно недовгим

Отримані від колоній багатства феодали використовували непродуктивно, тоді як в Англії та Франції заохочувався розвиток промисловості та торгівлі

Великі географічні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства

Виникнення світового ринку - ще один поштовх до зародження і розвитку капіталістичних відносин у Західній Європі.

Новий світ став ринком збуту для мануфактур Європи і монопольне володіння ним забезпечило швидке нагромадження капіталу в країнах Західної Європи

Позиція Англії, Франції, Нідерландів на колоніальних ринках зміцнювалась. Ці країни змогли більш ефективно використати географічні відкриття для розвитку ринкової економіки і створення власних колоніальних імперій.

Завдяки сміливим експедиціям мореплавців багатьох країн світу починається формування світового ринку. Європу, Америку, Африку, Австралію зв’язали нові торговельні шляхи

Створюються торгові компанії, які регулювали торгівлю купців з певним ринком світу

Найбільш могутні Ост-Індійські компанії в Голладії та Англії монополізували індійський ринок

“Революція цін” - зумовлена ввезенням з Америки до Європи великої кількості золота та срібла.

За XVI ст. загальна кількість “дзвінкої монети”, що перебувала в обігу в західно-європейських країнах, зросла більш ніж у 4 рази.

Великий приплив відносно дешевого золота і срібла призвів до різкого падіння їх вартості та значного підвищення цін на продукцію сільського господарства та промисловості.

“Революція цін” сприяла зміцненню позиції міської та сільської буржуазії, що зароджувалась; підвищенню її доходів і збільшенню кількості мануфактурних робітників.

Розорювались великі землевласники-феодали, потерпали від збитків найбідніші селяни і наймані робітники, збагачувалась буржуазія.

Зовнішня експансія як наслідок функціонування абсолютистських монархій

Відкриття Нового світу та утворення володінь Іспанії і Португалії на Американському континенті припинило самостійний розвиток його народів і поклало початок їх колоніальної залежності.

Колоніалізм консервував феодалізм у колоніях, множив податки, повинності. Місцеві феодали перетворилися на агентів колонізаторів.

Великі географічні відкриття і період первісного нагромадження капіталу складають у часі цілу епоху – приблизно трьохсотрічний період від кінця ХV ст. до кінця ХVIII ст. Протягом цього періоду відбувалися суттєві зміни ідей, кордонів, суспільних інститутів.

Великі географічні відкриття відіграли надзвичайно велику роль в цьому процесі, оскільки були пов’язані з відкриттям європейцями нових земель та континентів, активним освоєнням інших частин світу, встановленням економічних зв`язків між окремими регіонами земної кулі.

Зовнішня експансія стає одним з наслідків функціонування абсолютистських монархій.

Наслідки колонізації

Значення Великих географічних відкриттів для зародження товарного господарства в Європі

Розширилася територіальна сфера обігу

На етапі переходу до товарності господарства в результаті здійснення ВГВ

В результаті нових відкриттів площа відомої європейцям поверхні Землі збільшилася на кінець ХVI ст. в шість разів.

Розширився торгівельний асортимент за рахунок нових товарів.

Боротьба за оволодіння новими ринками викликала створення в ряді країн монопольних торгівельних об`єднань

Величезні масштаби колоніальної експансії реалізували завдання первісного нагромадження капіталу.

Центр світової торгівлі переміщується із Середземного моря в Атлантичний, Індійський, а пізніше - Тихий океани (головна роль у світовій торгівлі припадає на Голландію, Англію і Францію)

Завдяки цьому зовнішня торгівля в XVI-XVIII ст.ст. сягає рівня світової.

Змінюється техніка торгівлі, розповсюдження набуває торгівля за зразками. Зростання товарної маси диктувало зміни в механізмі торгівлі.

У XVI ст. виникають спеціальні місця для огляду зразків і укладання угод - торгівельні біржі.

Виникає потреба в кредитах для кредитування торгівлі, що сприяє заснуванню великих банків.

Відбувається становлення світового ринку, виникає світове господарство.

Великі географічні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. Кордони європейського світу суттєво розширилися й охопили майже всю планету.

Головним висновком є те, що з утворенням абсолютистської централізованої монархії виникає нова якість держави, яка обумовила зміни у господарській сфері. Об’єднання країн та формування абсолютистських монархій як прообразу національних держав заклало підгрунтя для появи національних економік. Цивілізаційні фактори здійснили вплив на становлення національного господарства як цілого. Зміни політичної системи, формування абсолютистської централізованої монархії забезпечили формування передумов ринкової моделі господарювання.

Отже, наслідками впливу цивілізаційних чинників на господарства країн західноєвропейської цивілізації в період розпаду феодалізму були: у політичній сфері — перетворення держави на централізовану монархію, виникнення централізованої влади та формування її державних органів, забезпечення влади державним апаратом; виникнення адміністративних органів як якісно нових форм впливу центру; здійснення економічних функцій централізованою владою — адміністрацією монаршого двору; у соціальній сфері — утвердження вільного індивіда; здійснення підготовки умов для виникнення національної держави та утвердження нації як її суб’єкта; формування цілісного суспільства зі своєю структурою, між елементами, структурними частинами якої, а також із державою в цілому, здійснюється їх взаємодія; зміни у соціальній структурі; в духовно-культурній та релігійній сфері — зміни в напрямі орієнтації на індивіда, у відношенні до праці та багатства; виникнення протестантизму; в економічній сфері — зміни у самому розвиткові суспільства, механізмах, що його забезпечують; диференціація суспільних сфер, зокрема, відокремлення власності від влади, набуття власністю аристократії ознак приватної;утвердження економічної діяльності вільного індивіда на засадах приватної власності; посилення впливу з боку суспільства на кожну господарську одиницю; формування та посилення залежності кожної господарської одиниці від суспільної системи, від центру; зміна типу суспільної залежності індивідів через подолання особистісної залежності й формування економічної, майнової залежності.

В економічних поглядах та думках ці зміни відображаються у формуванні першої теоретичної системи економічних поглядів – меркантилізму як найповнішого відображення процесів політичної та економічної централізації.

Поряд із цим, посилення елементів товарності в господарстві, поява нових форм господарств, орієнтованих на товарно-грошові форми взаємодії; формування та загострення потреби у коштах, їх акумуляція в руках монарха (короля) для забезпечення функціонування держави, що виступило внутрішньоюпотребою пошуку нових джерел збагачення; посилення експансії та процесу колонізації під впливом та внаслідок здійснення великих географічних відкриттів; потужнийрозвиток продуктивних сил монархічних держав, їх господарств, викликаний припливом нових коштів, наслідком чого стало посилення інфляції та «революція цін».