Формування та сутність ринкового господарства

На кінець першої половини ХVІІ ст. у всіх сферах суспільного життя країн Європейської цивілізації в другій половині ХVІІ – першій половині ХІХ століть відбулися суттєві зміни, які вплинули на формування ринкового господарства. Ці зміни найбільш повно проявилися у ході демократичних, промислових та освітніх революцій. Передумови, сутність та наслідки цих революцій для формування ринкового господарства змінили політичну та соціальну системи суспільства, сприяли переходу від особистої до економічної залежності, утвердженню національних держав і забезпечили умови для формування ринкової економіки. Серцевиною цих змін стало Просвітництво.

Представники: - Дж. Лок (Англія); - Вольтер, Ж.Ж.Руссо, Д.Дідро, Д¢Аламбер (Франція); - Г.Е.Лесінг, Ф.Шіллер, І.В.Гйоте (Німеччина); - Б.Франклін, Т.Пейн (США).

П Р О С В І Т Н И Ц Т В О (XVIІІ – початок ХІХ ст.)

Просвітництво

Просвітництво - це широке використання людського розуму для реалізації соціального прогресу (Е.Кант).

Просвітництво – це раціоналістичний рух ХVІІІ ст. в області культурного і духовного життя, що базувався на запереченні тогочасного способу управління, державного устрою, політичної ідеології, права і судовиконавства, релігії, мистецтва і моралі (Гегель).

Просвітництво послужило ідеологічною підготовкою до буржуазно – демократичних революцій.

 

Ринкове господарство – це консолідований результат демократичної, промислової та освітньої революцій. Процес його формування та розвитку займає доволі тривалий історичний період.

 

 

Демократична революція

Освітня революція

Промислова революція

Результати європейських революцій

 

Французька буржуазно-демократична революція	Англійська буржуазно-демократична революція	Німецька буржуазно-демократична революція	Буржуазно-демократична революція в США
Велика Французька революція 1789 року задекларувала свободу і рівність всіх громадян. Теоретичною основою та ідеологічним обґрунтуванням стали погляди Ж.-Ж. Руссо. Він вважав що нерівність можна усунути за допомогою революційних заходів. Історію Французької революції можна поділити на 3 періоди: § 1789-1794 від початку роботи генеральних штатів до страти Робесп’єра. Франція стала республікою, стратили Людовіка ХІІ. § 1794-1799 до приходу до влади Наполеона. § 1799-1804 до відновлення монархії. Проголошення французької імперії.	Англійська громадянська війна – процес переходу в Англії від абсолютної до конституційної монархії. Поступово протягом 16-17 ст. обмежувався вплив монарха. Приводом війни були неконституційні акти короля, а причиною боротьби за владу між королем і парламентом. 3 листопада 1640 був скликаний парламент. 1641 парламент змусив короля скасувати податки, усунути від влади прихильників абсолютизму. Карл І в серпні 1642 р став на шлях збройної боротьби.	Головною метою революції 1848 було перетворення Німецького союзу у конституційну федеративну монархію, лібералізація економіки та захист інтересів технічних верств населення. Але феодальна роздробленість країни, неузгодженість дій політичних сил, боротьба між королями Прусії і Австрії призвели до придушення. Наслідком стало створення конфедеративної монархії яка спиралася на юнкерів.	На відміну від держав Західної Європи революція в США проходила у 2 етапи: перший був пов'язаний з війною за незалежність (1775-1783). Згідно з конституцією була утворена федерація штатів з республіканською формою правління а також створена правова система. Другий етап припав на громадянську війну 1861-1865 коли було скасовано рабство на Півдні. Причини – акт про гербовий збір.

Промисловий переворот – перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного дрібнотоварного виробництва до великого машинного фабрично-заводського виробництва

Впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, парових двигунів

Створення самостійної машинобудівної галузі

Утворення національного ринку

Окрім особистого споживання

виникає виробниче споживання

виникає нова форма зв’язку між виробництвом і споживанням

Ринок засобів виробництва

Ринок робочої сили

Ринок капіталів і цінних паперів

Ринок предметів споживання

з’являється масове виробництво і масове споживання

виробництво матеріальних благ здешевлюється

Створюється система економічних інститутів та організацій ринкової економіки

банки

біржі

приватна власність

Утверджується національне господарство

Формується ринкова економіка

відбувається становлення систем

грошової

фінансової

кредитної

Ринок забезпечує його цілісність

Як певна цілісність, відносно відокремлена сфера суспільства

Виникають демократичні держави, де втрачено монопольне право держави представляти суспільство

Утворення національного ринку

 

 

Передумови, джерела та наслідки промислового перевороту

Передумови

Джерела

Наслідки

технічні

соціально

-

економічні

подетальний розподіл

праці в мануфактурах

·

Винахід летючого ткацького

станка (1733), прядильної

машини Харгривса

(1765),

механічного ткацького

станка Картрайта (1776)…

використання парової

машини Дж.Уатта

винахід і упровадження

паровоза Стеферсона і

парохода Фултона на

початку ХІХ ст.

підвищення

технічн

ого оснащення

і продуктивності

суспільної праці

індустріалізація

урбанізація

концентрація

промислового

пролетаріату і

зростання його

політичної свідомості

підвищення якості і

рівня життя суспільства

експлуатація колоній і

напівколоній

контрибуції і репарації з

переможених у війні держав

займи, кредити і прямі

інвестиції іноземного капіталу

нагромадження у приватних

осіб значних грошових коштів,

необхідних для створення

великих підприємств

формування маси найманих

робітників

зміна світогляду

 

В економічній сфері, господарській структурі виникає складне поєднання державних структур, незалежних економічних суб’єктів і різних корпоративних об’єднань

Основні суб’єкти господарювання

Позасімейні господарства

- ферми - фабрики

приватні

- партнерства - асоціації - акціонерні товариства

колективні

Капіталістичні утворення

у формах:

Нові форми господарства

Ферма

Акціонерне товариство

Банк

Фабрика

Біржа

 

 

 

 

Економічна думка

Меркантилізм

Фізіократи

У.Петті та П.Буагільбер

Класична школа політичної економії

Критичний напрям політичної економії

Утопічний соціалізм

Німецька історична школа

Марксизм

 

 

Корифеї:

В.Зомбарт (1863-1941), Р.Штаммлер (1856-1938), Р.Штольцман (1852-1930)

представники

Г.Шмоллер (1838-1917), Л.Брентано (1844-1931), К.Бюхер (1877-1930)

представники

В.Рошер (1817-1894), Б.Гільдебрант (1812-1878), К.Кніс (1821-1898)

представники

Класична школа політичної економії

Основоположники: У.Петті та П.Буагільбер

А.Сміт (1723 – 1790)

Основна праця: “Дослідження про природу і причини багатства народів” (1776)

Д.Рікардо (1772 – 1823)

Основна праця: “Основи політичної економії та оподаткування”

Послідовники (завершення класичної традиції):

Г.Ч.Кері (США)

Ж.Б.Сей та Ф.Бастіа (Франція)

Дж.С.Мілль (Англія)

Німецька історична школа

СТАРА (1840 – 1850 рр.)

НОВА (“МОЛОДА”) (1870-1880)

НОВІТНЯ АБО СОЦІАЛЬНИЙ НАПРЯМ

 

 

Теоретична система марксизму

Марксизм

Філософське вчення

Економічне вчення

Вчення про соціалізм

ТЕОРІЯ ВАРТОСТІ А.СМІТА (три визначення)

Вартість визначається витратами праці

Вартість визначається працею, що купується, тобто кількістю праці, за яку можна отримати певний товар

Вартість визначається Доходами (прибуток, рента, заробітна плата)

 

 

Теорія вартості К. Маркса

Закон вартості: вартість товару походить з суспільно необхідних витрат праці, що витрачається на його виробництво при середньому рівні інтенсивності

ВИДИ ВАРТОСТІ

Споживна вартість - здатність товару задовольняти потреби

Мінова вартість – здатність товару обмінюватися на інший товар

Додаткова вартість – вартість продукту неоплаченої праці робітників. (Введення цього поняття дозволило показати, як без порушення закону вартості робітник отримує тільки частину оплати своєї праці. Реальна заробітна плата ніколи не зростає пропорційно збільшенню продуктивної силипраці, тобто проявляються ознаки експлуатації).

 

 

Перетворення Англії в майстерню світу

Зубожіла країна, що була експортером вовни, стає піонером могутньої Європейської – індустріальної - цивілізації

Більша частина експорту припадала на вивіз вовни

Виробництво вовни означало збільшення землі під пасовища («Вівці пожирали людей»)

Зменшення площ під зерновими та виробництва хліба обумовлювало пошук шляхів та засобів зростання і і інтенсивності землеробства, накопичення знань

Свободи

завдяки

Хартії вольності ХІІІ ст. Революції ХУІІ ст.

під впливом таких факторів

Релігії

Торгівлі

Затвердили парламентаризм

Відкрили шлях підприємництву

Зумовили перетворення країни на майстерню світу

особистості

діяльності

світогляду

Поява людини, яка по-новому подивилася на земне життя

Пуританізм, що славить працю перед Богом

Догма протестантизму про те, що людина працею наближається до Всевишнього

Релігійні війни покінчили з лендлордами, з’явилися нові “барони», які займалися підприємницькою діяльністю

З’явилися нові лендлорди, фермери-підприємці, власники землі, що мали певну долю в інвестиціях

Принесла досвід, знання, ринки, гільдійський рівень промислового розвитку

Викликала розвиток природничих наук, фізики, астрономії, географії, математики, мореплавства

ХУІ-ХУІІ століття для Європи – затвердження нової науки

Знання-сила (Декарт), рушійна сила – спостереження, узагальнення, пізнання загального через пізнання окремого

З’являється філософія із протилежними вихідними основами – матеріальне та духовне, первинне та вторинне, буття та свідомість

З’являються індуктивний та дедуктивний методи

На основі досвіду, набутого у виробництві парових машин був створений двигун внутрішнього згорання

Формулювання законів, реалізація досягнень природничих наук, поява системи машин як формування в Англії умов для втілення досягнень науки

Англія в кінці ХУІІІ ст. починає своє входження в індустріальну революцію

Розвиток природничих наук як одна з особливостей прогресу Європейської цивілізації

Досвід підприємницької діяльності в сільському господарстві переноситься в промисловість – туди, де немає гільдійських та цехових регламентацій

Місце мануфактури займає фабрика

Підприємець в умовах вільної боротьби сміливо виходить на зовнішні ринки

Захист приватної власності як необхідність

Народжується класична економічна теорія, представлена А.Смітом з його «невидимою рукою», що регулює ріст багатства народу, аналізом поділу праці та мотивацією діяльності людини розумної

Промислова революція – перехід від мануфактурного ручного виробництва до машинного

Отримала своє завершення із створенням універсального двигуна, незалежного від місця розташування джерела енергії

Парова машина винайдена у ХУІІІ ст. Перетворює енергію пари в механічну роботу. Поставила нові вимоги до технології металообробки, сприяла становленню і розвитку машинобудування – виробництва машин що виготовляють машини

 

 

Чому саме в Англії починає розгортатися індустріальна технологічна революція

Розвиток природничих наук стає особливістю прогресу Європейської цивілізації

1769 р.

Парова машина Д.Уатта - тепловий поршневий двигун як універсальне енергетичне джерело, яке визначало рівень енергетики машинного виробництва і транспорту протягом майже всього 19 ст.

1867 р.

Поява електромотору (динамо-машини) – справжній прорив, що ознаменував господарювання індустріальної технологічної революції

З появою машин для виробництва предметів масового попиту спостерігається відмінність у цивілізаціях Заходу та Сходу

Вік машин настає тоді, коли існує підприємець, ринок попиту та пропозиції, кредит, є вільно наймані робітники із технічними знаннями

Втілення ткацького станка в текстильну промисловість

Машина, машинне виробництво як спосіб вирішення проблеми збільшення попиту

Відродження на новій основі римської травопільної системи землеробства

Утворюється англійська система землеробства, що різко збільшила продуктивну силу землі, джерело накопичування

Фермери-арендатори мали вільний вибір засобів ведення господарства

Свобода є складовою реалізації технологічної революції

Свобода людини праці, свобода підприємця, вільна конкуренція

Відродження на новій основі кредитних відносин як способу примноження інвестиційних вкладень

Нова організація праці – вільнонаймана праця на основі договору, норм права

Сили природи – енергетичне джерело (вітер, вода, вогонь) – вивчення природи стає необхідним

 

Промисловий переворот у Франції

особливості

Сприятливі чинники

велика чисельність населення

розвинута зовнішня торгівля

Етапи промислового перевороту у Франції

1815 - 1830

1830 - 1840

1840 - 1860

Створення внутрішніх і зовнішніх передумов для початку промислового перевороту

Використання парових двигунів в текстильній промисловості

Виникнення машинного бавовнопрядіння, папероткацтва, ситцедрукування, використання машинних технологій в металургійній промисловості, розвиток машинобудування і транспорту

Несприятливі чинники

незавершеність аграрної революції;

війни і революції

малий об”єм внутрішнього ринку:слабі фінансові стимули;

 

Пруський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві – це процес обезземелення селян, що отримали особисту свободу, і створення великихюнкерських господарств.

Промисловий переворот в Німеччині

Виникнення великого машинного виробництва в Німеччині проходить тільки в другій половині ХІХ ст.

Основною причиною такого стану було збереження політичної роздробленості і феодального режиму в сільському господарстві і ремеслі.

Передумови для процесу індустріалізації були створені:

французькою революцією 1789 – 1794 рр.;

наполеонівськими війнами, що привели до часткової відміни феодальних повинностей на загарбаних територіях;

аграрними реформами початку ХІХ ст., в результаті яких виник особливий пруський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.

Особливе значення для промислового перевороту мав початок економічного об”єднання німецьких князівств в рамках Таможенного союзу, який зміцнив їх внутрішні зв”язки і міжнародні позиції

Етапи промислового перевороту в Німеччині

Кінець ХУІІІ – середина ХІХ ст.

50 – 70-ті роки ХІХ ст.

70 – 80-ті роки ХІХ ст.

Начальний підготовчий етап.

Промисловий переворот в текстильній, бавовняній і шовковій галузях.

Розвиток вугледобування, важкої промисловості і залізничного транспорту

Розвиток фабричної промисловості.

Виникнення хімічної і електротехнічної промисловості.

Завершення промислового перевороту.

Тісне переплетення фабричного виробництва і формування монополій.

 

 

Загальні висновки по темі: таким чином, в останній третині ХVІІ — першій половині ХІХ ст. в Англії, Франції, Німеччині та США відбулися буржуазно-демократичні, технічні й освітні революції, які посприяли подальшому розвиткові ринкової економіки з відповідними інститутами (держава, банки, біржі, приватна власність, кредит тощо) та формами господарювання (фабрика, фермерські господарства, акціонерні та командитні товариства тощо). Розвиток ринкової економіки на етапі промислового перевороту отримав узагальнення та відоб­раження в теоріях і концепціях представників класичної економічної школи, їхніх послідовників та опонентів. Рекомендації, прогнози та критичні погляди цих економістів-теоретиків відносно тогочасного стану господарської системи зазначених країн широко використовувалися в економічній політиці країн Європи та світу.

Промисловий переворот в США

величезна малозаселена територія (25 чол. на 1 кв. км; для порівняння: у Франції – 100 чол.);

значний зріст населення (1790 – 4 млн.; 1840 – 17 млн.; 1850 – 50 млн.), що сприяло швидкому створенню нових ринків збуту;

організаційно – економічний рівень структури економіки представлений ремісничим виробництвом, переважно металообробкою;

дешева робоча сила, що було зв¢язано із збереженням рабства;

Розвиток промислового перевороту в США відбувався в умовах, що значно відрізнялися від європейських:

нееквівалентна торгівля з Англією;

чітко виражена сільськогосподарська орієнтація економіки.

Етапи розвитку промислового перевороту в США

20 – 40-ві роки ХІХ ст.

40 – 50–ті роки ХІХ ст.

60 – 70–ті роки ХІХ ст.

Початок технічного перевороту в сільському господарстві, що сприяло переходу від екстенсивного до інтенсивного методу ведення господарства

Поява нафтової і хімічної промисловості

Підготовчий етап.

Технічна революція в бавовняній промисловості.

Створення передумов для автоматизації виробництва

Створення вітчизняного машинобудування.

Розвиток промисловості в південних штатах.