Спр$імоеан.ість на формування вищих психічних функцій

Педагогічний процес у допоміжній школі, вирішуючи задачі корекції пізнавальної діяльності (і в цілому особистості) учнів, повинний бути переважно спрямований на формування у дітей вищих психічних функцій.

Зазначена закономірність заснована на загально психологічних принципах розвиваючого навчання і має, звичайно, загально

дефектологічне значення. її наявність орієнтує олігофренопедагогіку як в цільових настановах корекційної роботи з розумово відсталими, так і у виборі найбільше ефективних засобів такої роботи.

Для обгрунтування зв'язку даного положення із соціальними цілями допоміжної школи згадаємо наступне висловлювання Л. С Виготського: "Говорячи про те, що колишнє орієнтування лікувальної педагогіки на тренування переважно елементарних функцій повинне бути замінене розумовим розвитком вищих функцій у силу максимальної їхньої виховуваності, я мав на увазі ті високі вимоги, що пред'являються політехнічним вихованням"¹.

Дійсно, підготувати розумово відсталого до самостійного суспільно корисного життя можна, тільки забезпечивши розвиток його здатності саморегуляції поведінки і діяльності, що досягається лише шляхом виховання його логічного мислення, розуміння й оперування інформацією у вербальних формах, як соціально найбільш розповсюджених, довільного характеру вчинків і дій і т.п., тобто усього, що відноситься саме до вищих психічних функцій.

Підкреслимо також практично вкрай важливі положення теорії Л. С Виготського про те, що "вищі психічні процеси найбільше підлягають вихованню, тому що джерелом розвитку їхньої структури є колективне виховання дитини"², що розвиток нормальної дитини відбувається головним чином за рахунок вищих процесів. Те ж спостерігається й у розумово відсталих дітей.

Вище ми приводили обґрунтування принципу корекційної роботи (який можна було назвати "принципом корекції, що йде зверху вниз"), що належить Г. М. Дульнєву. У багатьох експериментальних дослідженнях в галузі спеціальної психології та корекційної педагогіки був реалізований саме такий підхід, орієнтований, насамперед, на формування у розумово відсталих школярів вищих пізнавальних процесів, серед яких провідне місце, на нашу думку, належить причинному мисленню. Забезпечення розуміння олігофренами причинно-наслідкових зв'язків у

¹ Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т.5. Основы дефектологии под ред. Т. А. Власовой.-М.: Педагогика. 1983. - 368 с. - С. 133.

" Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. T.5. Основы дефектологии под ред. Т. А. Власовой. -М.: Педагогика. 1983. - 368 с. - С. 132.

навчальному матеріалі, у власній практичній діяльності, особливо з опорою на продуктивні інтелектуальні дії, помітно покращує і ансамбль якостей знань школярів, і діяльнісні, і особистісні параметри функціонування розуму учнів у навчальному пізнанні.

Дослідження показали перспективність орієнтації на виховання вищих психічних функцій вже в роботі з розумово відсталими дошкільниками. Зокрема, у експериментальній роботі, що проводилася під нашим керівництвом Т. П. Литвиненко, з'ясовано, що, розумово відсталим дітям старшого дошкільного віку у певній мірі доступне здійснення елементарних логічних умовиводів при пред'явленні завдань у предметно-наочній формі, зі спеціальною орієнтацією на необхідність зробити висновок з використанням корекційних прийомів виправлення помилок і допомоги на шляху до правильного висновку.

Говорячи про корекційний вплив на психіку олігофрена, що йде "зверху вниз", не можна, як зазначалося, виключити і необхідність впливу "знизу вверх", обумовлену недорозвиненням більш елементарних функцій, що при окремих варіантах дефекту виступає особливо сильно.

Особливе значення в корекції розвитку розумово відсталих школярів з опорою на формування їх вищих психічних функцій має забезпечення усвідомлення ними власної діяльності. Характеризуючи вищі психічні процеси, Л. С Виготський підкреслював, що їх "основними і відмітними рисами є саме інтелектуалізація й оволодіння, тобто усвідомлення і довільність."¹

Отже спеціальною, дуже відповідальною, хоча і нелегкою в роботі з розумово відсталими дітьми (у зв'язку з порушеннями їхньої самосвідомості в цілому) задачею корекційно орієнтованого навчально-виховного процесу є формування в них здатності усвідомлення власної інтелектуальної діяльності. Тільки на цій основі можна забезпечити самоконтроль, саморегуляцію, самокорекцію її здійснення.

¹ Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т. 2. Проблемы общей психологии / Под ред. В. В. Давыдова. - M.: Педагогика, 1982. - 504 с. - С. 214.

Ключ до вирішення даної задачі дає олігофренопедагогіці теоретична спадщина Л. С Виготського. Інтроспекція розвивається як "внутрішнє смислове (а значить, як випливає з контексту автора, омовлене - B.C.) сприйняття власних психічних процесів. Смислове сприйняття, що б воно не відбивало - зовнішні чи внутрішні явища -не означає нічого іншого ніж узагальнене сприйняття. Отже -підкреслює Л. С Виготський, - перехід до словесної інтроспекції не означає нічого, крім початкового узагальнення внутрішніх психічних форм активності. В основі усвідомлення лежить узагальнення власних психічних процесів, що приводить до оволодіння ними"¹.

Отже, власні психічні процеси, здійснювані розумово відсталими дітьми, повинні стати в корекційній навчально-виховній роботі об'єктами, які спеціально і постійно виділяються для їх сприйняття й узагальнення. Але, "щоб усвідомити що-небудь і опанувати чим-небудь, треба спершу мати це"². Отже, розумово відсталим дітям потрібно надати в розпорядження моделі правильного здійснення цих дій, створити адекватну, розгорнуту і міцну орієнтовну основу їхнього виконання.

Так само, як і внутрішня психічна діяльність виникає з зовнішньої, предметно-матеріальної, її усвідомленню передує усвідомлення і довільність виконання предметно-практичної діяльності на основі причинних обґрунтувань власних дій і їх цілеспрямованої планомірності. Певною мірою "зовнішньою" для учня (хоча і здійснюваною в прихованому вигляді) по відношенню до своєї власної виступає розумова діяльність інших осіб, що може бути об'єктивізована у відповідях на запитання, рішеннях пізнавальних задач тощо, і в цих варіантах може стати предметом аналізу для олігофренів. У якості "зовнішніх", стосовно процесу власної розумової діяльності, можуть бути розглянуті її результати, тобто сформовані знання. Тому забезпечення усвідомлення учнями якостей знань із з'ясування підстав їх оцінки також виступає як один з важливих шляхів, що сприяє усвідомленню власної інтелектуальної

'Там же. - С. 219-220.

² Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т. 2. Проблемы обшей психологии / Под ред.

В. В. Давыдова. -М.: Педагогика, 1982. - 504 с. -С. 21».

діяльності. Тут особливо важливо виділити такі результати навчального пізнання, як системи наукових понять, що формуються в організованому навчанні, на відміну від життєвих понять, що складаються в спонтанному досвіді дитини. У зв'язку з тим, що наукові поняття не заучуються пам'яттю дитини, а утворюються у її свідомості завдяки активності її власної думки, Л. С. Виготський вважав, що саме організований процес їхнього формування найбільш важливий для розвитку у дитини нових структур узагальнення усвідомлення власних інтелектуальних процесів.

Необхідно спеціально виділяти для усвідомлення розумово відсталими школярами і внутрішні мотиви їхньої власної пізнавальної діяльності. Ця проблема у сучасній олігофренопедагогіці вивчена недостатньо, але матеріали досліджень показують, що в структурі мотивації навчальної діяльності розумово відсталих школярів присутні як неусвідомлювані, так і усвідомлені спонукання, здатні виступати як мотиви-цілі пізнання. Є дані про те, що в розумово відсталих осіб навіть у юнацькому і першому молодіжному віці вкрай важко здійснюється процес усвідомлення мотивів власної соціальної (асоціальної^-) поведінки, однак деякі успіхи при спеціальній корекційній роботі можуть бути досягнуті. В будь-якому випадку ясно, що усвідомлення мотивів своєї діяльності і поведінки є необхідною умовою самоконтролю і самокорекції і, в цілому, самовиховання особистості.