SWOT-аналіз у процесі формування корпоративної стратегії

 


 

Для того, щоб провести SWOT-аналіз, необхідно правильно визначити внутрішні (сильні і слабкі сторони фірми) та зовнішні фактори (можливості та загрози), оцінити їх важливість та порівняти.

Сильні та слабкі сторони фірми доцільно розглядати за окремими розділами (маркетинг, виробництво, фінанси, організація, кадри), кожен з яких повинен містити низку факторів.

Наприклад, аналітики можуть вважати перевагою високу ринкову частку фірми, можливість економії на масштабах виробництва чи наявність значного власного капіталу.

 

Перелік сильних та слабких сторін підприємства (приклад)  
 
   
Сильні сторони Слабкі сторони  
1.Маркетинг  
Висока ринкова частка фірми Низький рівень сервісного обслуговування покупців  
2.Виробництво  
Можливість економії на матабах виробництва Застаріле обладнання і високо затратні технологи  
3.Фінанси  
Наявність значного власного капіталу Низька рентабельність  
4.Організація  
Раціональна організація структури фірми Неефективний менеджмент  
5.Кадри  
Висока кваліфікація виробничого персоналу Неадекватна система оплати і стиулювання праці  
                   
                   
Перелік зовнішіх можливостей та загроз для підприємства (приклад)  
 
                   
                   
Можливості Загрози  
1.Економика  
Еономічне зростання країни Інфляція  
2.Політика/Законодавство  
Зростання законодавчої стабільності Посилення податкового тиску  
3.Науково-технічний прогрес  
Розвиток інформаційних технологій Зростоння залежності від інновацій  
4.Природне середовище  
Формування ринку екологічно безпечних товарів Негативна екологічна ситуація  
5.Соціальна сфера  
Підвищення культурно-освітнього рівня населення Зменшення народжуваності  

 

Можливості і загрози зовнішнього середовища необхідно оцінювати за аналогічною методикою, поділяючи їх на окремі розділи, наприклад, економіка, політика, законодавство, науково-технічний прогрес, природне середовище, соціальна сфера.

Сильні та слабкі сторони, можливості та загрози позиціонуються на полях матриці SWOT-аналізу. Кожне поле цієї матриці має певні позначення:

· поле СіМ – поєднання сильних сторін і можливостей;

· поле СлМ – поєднання слабких сторін і можливостей;

· поле СіЗ – поєднання сильних сторін і загроз;

· поле СлЗ – поєднання слабких сторін ізагроз.

Фактори, які складають матрацу SWOT-аналізу, обов`язково перевіряються на предмет наявності ефекту синергії (взаємного впливу), внаслідок чого вони можуть бути або посилені, або послаблені. Наприклад, впровадження нових витрат, що, в свою чергу, робить підприємство більш вразливим до коливань попиту на продукцію.

 

  Матриця SWOT-аналізу  
   
Загрози Поле СІМ Поле СлМ  
 
 
Можливості Поле СІЗ Поле СлЗ  
 
 
  Сильні сторони Слабкі сторони  
 

 

Після перевірки взаємного впливу факторів за допомогою матриці SWOT-аналізу можна визначити чотири різновиди корпоративної стратегії фірми:

1) стратегія, яка використовує сильні стороні сторони фірми дія реалізації зовнішніх, можливостей (стратегії «Максі-Максі»);

2) стратегія, яка використовує сильні сторони фірми для знешкодження зовнішніх загроз (стратегія «Максі-Міні»);

3) стратегія, спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми на основні використання зовнішніх можливостей (стратегія «Міні-Максі»);

4) стратегія, спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми та уникнення зовнішніх загроз (стратегія «Міні-Міні»).

 

  Стратегічні рекомендації SWOT-аналізу
 
П>С С>П
M>3 Стратегія Стратегія
"Максі-Міні" "Міні-Максі"
I II
З>M Стратегія Стратегія
"Максі-Міні" "Міні-Максі"
III IV
   
П>С - переваг більше, ніж слабки сторін;
С>П - слабких сторін більше, ніж переваг;
М>З - можливостей більше, ніж загроз;
3>M - загроз більше, ніж можливостей

 

Для того, щоб визначити, який саме різновид стратегії необхідно вибрати, потрібно порівняти внутрішні переваги та слабкості, а також зовнішні можливості та загрози. Якщо сильні сторони фірми переважають слабкі, а ринок надає більше можливостей, ніж створює загроз (клітинка І), рекомендується стратегія «Максі-Максі». У цій ситуації фірма повинна вживати активні дії для зміцнення своєї позиції на ринку шляхом збільшення своєї частки,диверсифікації продуктів, виведення на ринок товарів-новинок.

 

Стратегія «Міні-Максі» (клітинка ІІ) рекомендується для фірм, у яких переважають слабкі сторони, але які мають сприятливі ринкові можливості. Фірма повинна прагнути посилити конкурентні позиції у тих галузях, де це можливо, з одночасною ліквідацією (продажем) слабких господарських підрозділів. Доцільно концентрувати увагу на зниженні рівня затрат і підвищенні конкурентоспроможності продукції.

Стратегію «Максі-Міні» застосовують ті фірми, які опинилися у досить поганій ситуації (клітинка ІІІ). Вони повинні використовувати свої сильні сторони, які переважають, для нейтралізації зовнішніх загроз, а не для зростання, тобто переходити до позиційної оборони. Ці фірми можуть вибірково здійснювати «контакти» - завойовувати окремі ринкові ніші, але більшість зусиль має спрямовуватися на стримування наступу конкурентів і підготовку до активних дій у майбутньому, коли можливості будуть переважати загрози.

Найгірша доля очікує фірми, що перебувають у клітинці ІV. Вони вимушені застосовувати стратегію «Міні-Міні», зміст якої – поступове згортання діяльності, перепрофілювання, реінвестування коштів в інші галузі тощо. Лише в окремих випадках фірма може ризикнути залишитися, наприклад, з допомогою об`єднання з іншою фірмою.