Література спеціальна до змістового модуля третього

Джерела

1. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах /Упоряд.: С.О.Павленко. – К., 2007.

2. Величко С. Літопис: у 2-х т. – К., 1991. – Т. 2.

3. Вивід прав України. – Львів. 1991 .

4. Гетман Иван Мазепа: Документы из архивных собраний Санкт-Петербурга: В 2 вып. – Вып. 1.1687-1705 гг./Сост. Т.Г.Таирова-Яковлева. – СПб., 2007.

5. Кресін О.В. “Пакти й конституції законів і вольностей Запорізького Війська” 1710 // Укр. істор. Журн. – 2005. – №2. – С.192-203.

6. Літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки. – К., 1992.

7. Листи Івана Мазепи. 1687-1691./ Упорядник та автор передмови В.Станіславський. – К., 2002. – Т. 1.

8. Мицик Ю. Гетьманські документи як джерело (з документів гетьманів

9. І.Самойловича та І.Мазепи) // Козацька скарбниця. Гетьманські читання, присвячені десятій річниці Музею гетьманств. – К., 2003.

10. Оглоблин О. Договір Петра Іваненка (Петрика) з Кримом 1692 р. // Київ. старовина – 1994. – №6.

11. Пріцак О. Договори Пилипа Орлика з Туреччиною // Український археографічний щорічник. – К., 1992. – Вип.1.

12. Станіславський В. З епістолярної спадщини Івана Мазепи. – К., 1996.

13. Універсали Івана Мазепи (1687 – 1709 ). – К, Львів, 2002. – Частини І і ІІ.

 

Монографії, статті

1. Андрусяк М. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч // Мазепа: 3б.ст. – Т.ІІ. – Варшава, 1939. – С.69-87.

2. Андрусяк М. Мазепа і Правобережна Україна. – Львів, 1938.

3. Біднов В. Марія Магдалина, мати гетьмана Мазепи // Мазепа: 3б.ст. – Т.ІІ. –Варшава. 1938. – С.35-52.

4. Біднов В. Церковна анафема на гетьмана Івана Мазепу // Мазепа: Зб.ст. – Т.ІІ. – Варшава, 1939. – С.38-56.

5. Борщак І., Мартель Р. Іван Мазепа: життя й пориви великого гетьмана. – К., 1991.

6. Борщак І. Орликіяна // Стара Україна. – Львів, 1924.

7. Боряк Г., Бузало В., Дмитрієнко М., Репринцев В. Клейноди Івана Мазепи // Спец. історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірник наук. праць: У двох частинах / Відповід. ред. М. Ф Дмитрієнко, – К., 2005. – Число/2. – Част.І. – С.390-406.

8. Вінтоняк О. Анафема на гетьмана Мазепу //Дніпро. – 1990. – №8.

9. Гоголь М. “Роздуми Мазепи” / Упорядкував Я.І.Дзира // Укр. істор. журн. – 2002. – №2. – С.76-83.

10. Гончарук П. Провісник української конституційної державності (до 335-річчя від дня народження Пилипа Орлика) // Київ. старовина. – 2007. – №6. – С.11-29.

11. Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини XVІІ-першої чверті XVIIIст. – К., 1995.

12. Горобець В.М. “Волимо царя східного…”. Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. – К., 2007.

13. Горобець В.М. Політичні реформи на Україні в першій чверті XVIIIст. //Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку – К., 1991.

14. Горобець В. Політичний устрій українських земель другої половини XVII-XVIIІ століть: Гетьманщина, Запорожжя, Слобожанщина, Правобережна Україна (спроба структурно-функціонального аналізу). – К., 2000.

15. Горобець В.М. Українська політика Петра І// Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. – К., Черкаси. – 1995.

16. Горобець В.М., Струкевич О.К. Українсько-російські відносини другої половини XVII-XVIIIст.: тенденції, характер, етапи // Укр. істор. журн. – 1997. – № 1. С.22-42.

17. Грушевський М. Шведсько-український союз 1708р. //З політичного життя старої України. – К., 1918. – С.102-116.

18. Грушевський М. Ще до портрета Мазепи // Записки НТШ. – Т.94. – Львів, 1910. – С.162.

19. Грушевський М. Глухів і Лебедин (1708-1709) // Записки НТШ. – Т.92. – Львів, 1909. – С.61-65.

20. Грушевський О. По катастрофі 1708р. Воєнні роботи //Записки НТШ. – Т.80. – Львів, 1907. – С.19-36.

21. Грушевський О. По катастрофі 1708 р. Конфіскація земель у мазепинців // Записки НТШ. – Т. 75. – КН. І. – Львів, 1907. – С.85-95.

22. Заруба В. “Українське питання” в системі європейської політики останньої чверті XVII століття // Київ. старовина. – 2003. – №1. – С.3-12.

23. Єнсен А. Мазепа: Історичні картини. – К., 1994.

24. Іван Мазепа і Москва: Історичні розвідки і статті. – К., 1994.

25. История Северной войны. 1700-1721гг. – М., 1987.

26. Карлссон О. Карл ХІІ. – Трелеборг, 2002.

27. Ковалевська О. До питання атрибуції портретів І. Мазепи // Сіверянський літопис. – №1. – 2006. – С.102-108.

28. Ковалевська О. Іван Мазепа у запитаннях і відповідях. – К., 2008.

29. Ковалевська О. Нові підходи до пошуку достовірних зображень гетьмана Івана Мазепи // Укр. істор. журн.. – 2007. – №3. – С.152-167.

30. Ковалевська О. Образ Івана Мазепи у творах митців української діаспори //Історичний журнал. – 2007. – С.63-68.

31. Ковалевська О. Приречений на вічне прокляття: Доля образу “ Мазепи” на театральній сцені // Сіверянський літопис. – 2007. – №1. – С.74-86.

32. Костомаров М.І. Історія України в життєписах визначних її діячів. – Львів,1918.

33. Костомаров Н.И. Мазепа – М., 1992.

34. Костомаров М.І Мазепа // Укр. істор. журн. – 1990. – №1,3,4,5,6.

35. Костомаров М.І Мазепинці //Укр. істор. журн. – 1990. – №8,9,10,11,12.

36. Кресіна І., Кресін О. Гетьман Пилип Орлик і його Конституція. – К., 1993.

37. Кресін О. Мазепинці. – К., 1994.

38. Крупницький Б. Гетьман Мазепа та його доба – К., 2003.

39. Крупницький Б.Д. Гетьман Пилип Орлик (1672-1742): його життя і доля. – К.,1991.

40. Мацьків Т. Гетьман І.Мазепа в західноєвропейських джерелах (1687-1709рр.). – Мюнхен, 1988.

41. Мацьків Т. Мазепа – творець українсько-шведського союзу // Мазепа; Збірн. ст. – К., 1993.

42. Мацьків Т. Справа княжого титулу І. Мазепи // Київ. старовина. – 1993. – №6.

43. Мицик Ю. Іван Мазепа. – К., 2007.

44. Мицик Ю. Три сюжети про гетьмана Івана Мазепу // Сіверянський літопис. – 2006. – №3 – С.15-31.

45. Мельник Л.Г Гетьманщина першої чверті XVIIIст. – К., 1997.

46. Мельник Л.Г Конституція 1710р. Пилипа Орлика// Вісник Київ. університету. Істор.-філолог. науки. – К., 1991. – Вип.2.

47. Мельник Л.Г. Остання битва за Гетьманщину (П.Орлик і запорожці проти Петра І) // Київ. старовина. – 1994. – №4.

48. Наливайко Д. Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі ХІ-ХVIIIст. – К., 1999.

49. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Розп’ятий Мазепа/ Упорядн., автор передмови і коментарів М.Тимошик. – К., 2003.

50. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. – Нью-Йорк, 1960.

51. Павленко С. Загибель Батурина 2 листопада 1708 року. – Чернігів, 1994.

52. Павленко С. Іван Мазепа. – К., 2003.

53. Павленко С. Іван Мазепа як будівничий української культури. – К., 2005.

54. Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. – К., 2004.

55. Павленко С. Міф про Мазепу. – Чернігів, 1998.

56. Пеленська Х. Польска легенда про Мазепу// Віднова. – 1985. – Ч.3. – С.79-86.

57. Пінчук Ю., Ковалевська О. Про маловідомі сторінки з життєпису гетьмана України Івана Мазепи // Історія України. – 1998. – №3.

58. Пріцак О. Іван Мазепа і княжна Анна Дольска // Мазепа: Збірн. статей. – Т.ІІ. – Варшава, 1939. – С.102-117.

59. Пуцко В. Гетьман І.Мазепа і розвиток українського мистецтва // Київ. старовина. – 1995. – №1.

60. Радишевський Р., Свербигуз В. Іван Мазепа в сарматсько-роксоланському вимірі високого бароко. – К., 2006.

61. Радовський В. Допит А.Войнаровського – небожа І.Мазепа // Дзвін. – 1992. – №7,8.

62. Ричка В. У пошуках поховання гетьмана // Київ. старовина. – 1995. – №3.

63. Різниченко В. Пилип Орлик ( Гетьман-емігрант). Його життя і діяльність. – К., 1918.

64. Русіна О., Горобець., Чухліб Т. Незнайома Кліо. Українська історія в таємницях і курйозах. – К., 2002.

65. Салій К. Іван Мазепа і Українська Православна Церква кінця XVII-початку XVIII ст. // Київ. старовина. – 1999. – №4. – С.159-163.

66. Сергійчук В. Заради всієї України // Всесвіт – 1992. – №12.

67. Сергійчук В. Кого зрадив гетьман Мазепа. – К., 1991.

68. Січинський В. Зиждитель храмів і скарбів духовних // Пам’ятки України. – 1991. – №6. – С.21-26.

69. Січинський В. Іван Мазепа: людина і меценат. – Філадельфія, 1951.

70. Смолій В. Іван Мазепа // Володарі гетьманської булави: історичні портрети. – К., 1994. – С.385-402.

71. Смолій В., Степанков В. Українська державна ідея. – К., 1997.

72. Станіславський В. До питання про зовнішність Івана Мазепи // Сіверянський літопис. – 2006. – №3. – С.21-22.

73. Станіславський В.В Запорозька Січ та Річ Посполита, 1686-1699. – К., 2004.

74. Станіславський В. Гетьман Андрій Могила і запорозькі козаки // Київ. старовина. – 1999. – №3. – С.155-162.

75. Станіславський В.В. Гетьман Правобережної України Андрій Могила // Укр. істор. журн. – 2002. – №4 і 5.

76. Станіславський В.В Політичні відносини Запорозької Січі з Річчю Посполитою та Правобережною Україною в 1686-1699 рр. // Укр. істор. журн. – 1999. – №1. – С.18-31.

77. Ступак Ф.Я Доброчинна діяльність гетьмана І. Мазепи // Укр. істор. журн. – 2005. – №1. – С.138-147.

78. Соловьев С.М. Мазепа // Соловьев С.М. Чтения и рассказы по истории России. – М., 1990.

79. Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIIIст. – К., 1994.

80. Субтельний О. Порівняльний підхід у дослідженні постаті Мазепи // Укр. істор. журн. – 1991. – №2. – С.125-129.

81. Ульяновський В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави. – К., 1994.

82. Черняховська Г. Меценатство гетьмана Івана Мазепи // Пам’ять століть. –2000. – №4. – С.39-50.

83. Чухліб Т. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714рр. – К., 2003.

84. Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663-1713). – К., 2004.

85. Чухліб Т. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть XVII ст.). – К., 1992.

86. Чухліб Т. Московський протекторат і зовнішня політика урядів І.Самойловича й І.Мазепи // Історія України. – 2003. – №47. – С.1-10.

87. Чухліб Т.В. Україна та Польща під час правління короля Яна ІІІ Собеського:

88. пошуки втраченого миру // Укр. істор. журн. – 2009. – №6. – С.38-52.

89. Шендрик Л., Янович О. Карл ХІІ і Петро. Боротьба за панування // Київ. старовина. – 1995. – №3.

90. Шендрик Л., Янович О. Мазепа. Дослідження портретів гетьмана. – Полтава, 2006.

 

Змістовий модуль 4

 

Семінарське заняття №9 (2 години)

Українська державність у першій половині XVIII ст.

 

1. Глухівська рада 6(17)листопада 1708 року: «зведення» Івана Скоропадського на гетьманство.

2. «Решетилівські статті» 1709 року: прохання гетьмана – «Рішительний указ» царя.

3. Політико-правовий статус Української держави за гетьманування І.Скоропадського (1708-1722 роки).

4. Перше скасування гетьманства: наказний гетьман Павло Полуботок і президент першої Малоросійської колегії Степан Вельямінов.

5. Відновлення гетьманства. Діяльність Данила Апостола (1727-1750) задля відродження автономних прав України.

6. «Генеральне слідство про маєтності» (1729-1730 роки): причини та наслідки проведення.

7. Друге скасування гетьманства. «Правління гетьманського уряду» (1734-1750 роки).

 

Опорні терміни і поняття для засвоєння матеріалу: «Решетилівські статті»; міністр-резидент при гетьмані; «Рішительний указ» Петра І; ландміліція; царські коменданти; перша Малоросійська колегія, «Рішительні пункти» 1728 року; «Правління гетьманського уряду»; «Генеральне слідство про маєтності»; «Інструкція українським судам» 1730 року; Олешківська Січ; «Слово і діло государеве»; російсько-турецька війна 1735-1739 років; «виборні козаки»; «підпомічники»; «Канцелярія комісії запровадження слобідських полків».

 

Семінарське заняття №10 (4 години)

Українська автономія у другій половині XVIIІ ст.

 

1. Гетьман Кирило Розумовський та його діяльність (1750-1764 роки).
2. «Українська» політика катеринівського уряду: витоки, сутність, механізм реалізації.
3. Друга Малоросійська колегія (1764-1786 роки): остаточна ліквідація гетьманства і решти українських автономних інститутів.
4. Слобожанщина в середині XVIIIст.
5. Поетапна характеристика українсько-російських взаємовідносин упродовж другої половини XVII-XVIII століть.

 

Опорні терміни і поняття для засвоєння матеріалу: «освічений абсолютизм»; друга Малоросійська колегія; «Уложенна комісія» 1767-1768 років; реформи К.Розумовського; старшинська чолобитна 1763 року; «Записка…» Г.Теплова 1763 року; «Румянцевський опис» Гетьманату 1765-1769 років; Слобідсько-Українська губернія; указ «Про новий поділ на губернії» від 1796 року; Харківське, Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське й Катеринославське намісництва; покріпачення селянства Лівобережжя та Слобожанщини (1783 рік); карабінерні полки Лівобережжя; «одворянення» української старшини та шляхетства (1785 рік).

 

Семінарське заняття №11 (2години)

Ліквідація останньої Запорозької Січі та подальша доля українського козацтва

1. Запорозьке козацтво за часів Нової Січі (1734-1775 роки). П.Калнишевський.
2. Наступ Царату на права та вольності Війська Запорозького Низового.
3. Знищення останньої Запорозької Січі: чинники, хід, наслідки.
4. Доля козацтва після ліквідації Нової Січі.
5. Наслідки російсько-турецьких воєн для України. Бєлградський (1739 рік), Кючук-Кайнарджійський (1774 рік) та Ясський (1791 рік) договори.
6. Приєднання Криму до Росії. Колонізація Північного Причорномор’я.

 

Опорні терміни і поняття для засвоєння матеріалу: «Нова Січ»; «Задунайська Січ»; «Чорноморське козацтво»; «Кубанське козацтво»; «Азовське козацьке військо»; «Новоросійське козацтво»; «Бузьке козацтво»; «Бєлградський мир (1739 рік)»; «Кючук-Кайнарджійський мир (1774 рік)»; «Ясський мир (1791 рік)».