КРЕДИТНО-ФІНАНСОВИЙ ІНСТРУМЕНАРІЙ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ В УКРАЇНІ

Розглянуто особливості застосування кредитно-фінансового інструментарію стимулювання експорту, досліджено законодавчо-правові умови створення державної підтримки експортної діяльності вітчизняних виробників

Вступ. Стратегічна роль ефективного експорту, як одного з вагових чинників розвитку економіки, полягає в розширенні кордонів торгівлі на основі реалізації конкурентних переваг, стимулювання розширеного відтворення, формування додаткових ринків збуту, отже забезпечення отримання додаткового прибутку і збільшення національного доходу. Надзвичайно важливе|поважне| значення для виходу підприємств на міжнародні ринки, як підтверджує практика господарювання розвинених країн, має їх фінансова підтримка з боку держави шляхом формування системи стимулювання експорту. З огляду на сказане, актуальність дослідження визначеної проблеми обумовлена необхідністю розширення можливостей|спроможності| використання національних ресурсів для зростання|зросту| експорту в умовах подальшої інтеграції України у світову економіку.

Метоюдослідження є визначення проблем формування кредитно-фінансового інструментарію стимулювання експорту вітчизняних виробників.

Завданнямидослідження є характеристика основних кредитно-фінансових інструментів державного стимулювання експорту розвинених країн та аналіз нормативно-правової бази створення ефективної системи державної фінансової підтримки вітчизняних експортерів.

У навчальній і науковій літературі питанням стимулювання зовнішньої торгівлі приділено|наділяти| багато уваги. Вивченню суті|єства| експортних взаємин і проблемам управління ними присвячені роботи В. |ст.|Рогова, К. Клеутіна, Н. Шалашової, І. Бураковського, І. Тивончука та|низка| інших зарубіжних і вітчизняних учених. Так, В. Роговим досліджено політику і практику державної підтримки експорту у зарубіжних країнах [9]. Н. Шалашовою та І. Тивончуком досліджено зарубіжну практику будування механізмів управління зовнішньоекономічною діяльністю та пошуку відповідних фінансово-економічних механізмів стимулювання експортного виробництва [10,11]. К. Клеутіним була запропонована система державного стимулювання експорту, яка включає|слідуючий| інструменти, що складаються з організаційних, кредитно-фінансових, податкових і митних інструментів, законодавчого й інфраструктурного забезпечення. До основних кредитно-фінансових інструментів стимулювання експорту цим автором віднесено: надання кредитів експортерам, гарантування і страхування експортних кредитів [7]. Практично всі вчені підкреслюють необхідність подальших досліджень |уявляти|саме кредитно-фінансових інструментів як найважливіших в системі державного стимулювання експортної діяльності вітчизняних підприємств-виробників.

Основна частина. Як відомо, кредитно-фінансові інструменти стимулювання експорту призначені для розширення кола|кола| експортерів і географії постачань за допомогою освоєння нових ринків, посилення конкурентоспроможності товарів (робіт, послуг), що реалізовуються за кордоном.

Відставання будь якої країни в сфері кредитно-фінансового стимулювання експорту ослабляє|послаблює| міжнародну конкурентоспроможність національних виробників та можливості|спроможності| ефективного використання ресурсів для зростання|зросту| економіки і підвищення рівня добробуту населення в цілому.

Кредитно-фінансове стимулювання експорту досягло високого рівня в багатьох високорозвинених країнах світу, і відбувається шляхом кредитування експорту та/або його страхування. Процес кредитування експорту іноземними державами здійснюється двома засобами. Перший засіб|дорога| - за рахунок створення кредитно-фінансових|створіння| бюджетних фондів|фундацій|, кошти|кошти| з|із| яких через спеціалізовані державні або напівдержавні установи - так звані експортні кредитні агентства|агенції| (ЕКА) - передаються вітчизняним експортерам. На ЕКА покладено також завдання|задачу| здійснювати страхування і гарантування експортних кредитів, щоб|аби| забезпечити успішне просування продукції підприємств на міжнародні ринки і підтримку інвестицій за кордоном. Такими установами в США є|з'являються| Експортно-імпортний банк, в Австрії "Контрольбанк". Другий засіб: з|із| держбюджету виділяються певні суми для рефінансування банкам-кредиторам різниці між ринковими і пільговими процентними|відсотковими| ставками за експортні кредити (використовуючи досвід Франції і Польщі) [11, 10, 9 ]. Таким чином, експортери отримують|одержують| кредитні ресурси на вигідніших умовах, ніж комерційні кредити на внутрішньому ринку, отже, можуть надавати імпортерам кредити у вигляді відстрочень|відстрочок| платежів, що є|з'являється| вагомою|вагомою| підтримкою в конкурентній боротьбі за міжнародні ринки збуту.

Страхування експортних кредитів покликане захищати майнові інтереси експортерів як від економічних, комерційних ризиків (нездатність або банкрутство|банкрутство| імпортера, тривале прострочення або відмова від платежу, несплата боргу|обов'язку| у встановлений|установлений| договором термін й ін.), так і політичних ризиків (неможливість платежу або його тривалі затримки внаслідок|внаслідок| зміни валютного регулювання, невідновлення|поновлення| або відзив|відкликання| ліцензії іноземного покупця, порушення громадського порядку, або рішення уряду країни - іноземного партнера, які перешкоджають виконанню контракту). В одних розвинених країнах функції страхування експортних кредитів закріплені за ЕКА, в інших - покладені на спеціальні державні або напівдержавні установи, такі, наприклад, як Французька компанія страхування зовнішньої торгівлі (КАФАСЕ), Управління страхування експорту (Японія), Департамент гарантій експортних кредитів (Великобританія), "Гермес" (Німеччина). Державні гарантії захищають комерційні банки, що беруть безпосередню участь у процесі кредитування експорту, від збитків і полегшують доступ експортерів до фінансових ресурсів.

Страхування експортних кредитів покликане захищати майнові інтереси експортерів від різних ризиків, як комерційних (нездатність або банкротство|банкрутство| імпортера, тривале прострочення або відмова від платежу, несплата боргу|обов'язку| у встановлений|установлений| договором термін й ін.), так і політичних (неможливість платежу або його тривалі затримки внаслідок|внаслідок| зміни валютного регулювання, невідновлення|поновлення| або відзив|відкликання| ліцензії іноземного покупця, війна, порушення громадського порядку, дії або рішення уряду країни - іноземного партнера, які перешкоджають виконанню контракту). В одних розвинених країнах функції страхування експортних кредитів закріплені за ЕКА, в інших - покладені на спеціальні державні або напівдержавні установи, такі, наприклад, як Французька компанія страхування зовнішньої торгівлі (КАФАСЕ), Управління страхування експорту (Японія), Департамент гарантій експортних кредитів (Великобританія), "Гермес" (Німеччина). Державні гарантії захищають комерційні банки, що беруть безпосередню участь у процесі кредитування експорту, від збитків і полегшують доступ експортерів до фінансових ресурсів.

Отже, в кожній країні існує власна модель державного стимулювання експорту, що включає певний набір кредитно-фінансових інструментів, який має розглядатися як система. Під системою (від грец. – утворення, складення) розуміється, зазвичай, визначений порядок і зв'язок частин, пов’язаних спільною функцією. Інструмент (від лат. instrumentum – знаряддя) визначається як засіб для досягнення, застосування певної задачі, завдання. |уяЗа допомогою фінансово-кредитного інструментарію (сукупності кредитно-фінансових інструментів) держава фінансово підтримує і стимулює експорт, компенсуючи підприємствам підвищені ризики і витрати в процесі реалізації товарів і послуг за кордоном в порівнянні з ризиками і витратами підприємств, що працюють на внутрішньому ринку. В результаті підвищується зацікавленість підприємств в експортній діяльності, яка дає можливість|спроможність| ефективно використовувати виробничі ресурси країни.

Основними напрямами системи державної фінансової підтримки вітчизняного експорту є створення сприятливих умов для поліпшення експортних можливостей вітчизняних підприємств, забезпечення захисту українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, підвищення конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках. На сьогодні Україна залишається майже єдиною країною в Східній Європі, яка не має належної системи державної фінансової підтримки стимулювання експортної діяльності, і ця обставина негативно|заперечний| впливає на просування товарів і послуг українських підприємств на міжнародні ринки. Іноземні конкуренти мають безперечні|незаперечні| переваги перед українськими експортерами з врахуванням|з урахуванням| дешевших кредитів, компенсованих державами, а також захист від політичних і частково комерційних ризиків.

Автором статті доповнено набір інструментів системи державного стимулювання експорту, запропонованого К. Клеутіним, новими інструментами: стимулювання банківських структур й інших фінансово-кредитних установ, що кредитують експортерів; встановлення пільгового оподаткування та надання фінансових компенсацій за ризики суб'єктам експортної діяльності; створення|створіння| нормативно-правовий бази і фінансових інститутів для підтримки і стимулювання експорту; захист прав та інтересів підприємств-експортерів, шляхом створення|створіння| відповідних фінансово-кредитних, страхових фондів|фундацій| і організацій (Українська компанія страхування експорту, Українська корпорація розвитку експорту). Вважаємо доцільним запропонувати нову схему інструментаріїв державного стимулювання експорту (рис. 1). Для захисту вітчизняного експорту від зовнішньоекономічних ризиків пропонується впровадити заходи щодо страхування експортних кредитів комерційними банками і забезпечення їх захисту від ризиків неплатежу іноземного покупця; введення|запроваджувати| механізму надання гарантії українським експортерам під час участі в тендерах за кордоном, частково компенсуючи процентні|відсоткові| ставки експортних кредитів.

Впровадження законів про державну фінансову підтримку і стимулювання експортної діяльності сформує нормативно-правову базу реалізації запропонованого автором кредитно-фінансового інструментарію, а саме: забезпечить надання експортерам середньо- і довгострокових кредитів через кредитні установи, гарантування, страхування і перестрахування експортних кредитів і тендерних пропозицій, стимулювання банківських структур, спеціальних фондів, використання |фундації| пільгового оподаткування. Для того, щоб в Україні означені традиційні і нові кредитно-фінансові інструменти, представлені на рис.1, запрацювали, необхідна відповідна нормативно-правова база. В Україні підготовлено цілу низку законопроектів, які передбачали поліпшення умов господарювання вітчизняних експортерів.

Етапи формування законопроектів відображають історію розв’язання важливих питань державної фінансової підтримки експорту. У 1992 р. з метою обслуговування зовнішньоекономічної діяльності держави був створений Державний експортно-імпортний банк України, який у 2000р|. змінив|зраджував| організаційно

фінансовий інструментарій

митний і пільговий інструментарій інструментарій фін|. – кредит. Кредитно -

Податковий,

Інструментарій законодавчого й інфраструктурного забезпечення

Організаційний

Інструментарії державного стимулювання експорту

консультаційні послуги

інформаційне забезпечення

зарубіжні представництва

виставки, ярмарки,тендери

Форми кредитування експорту

гарантування експортних кредитів і тендерних пропозицій

Страхування й перестрахування експортних кредитів

відміна імпортного мита на високо - технологічні виробничі засоби|кошти|

акциз, ПДВ, податок з обігу|звороту| на імпортні товари

звільнення|визволення| експортерів від сплати|виплати| деяких прямих і непрямих податків

встановлення пільгового оподаткування

стимулювання банківських структур та ін. установ, що кредитують експортерів

створення|створіння| нормативно-правової бази і фінансових інститутів для стимулювання| експорту

створення|створіння| фінансово-кредитних, страхових фондів та організацій|фундацій|

захист прав і інтересів підприємств-експортерів

ліцензування експортної діяльності

надання фінансових компенсацій за ризики суб'єктам експортної діяльності

Делегації, зустрічі, на високому рівні, конференції

Рис. 1. Інструментарії державного стимулювання експорту

де ____ - інструменти стимулювання експорту, визначені К. Клеутіним;

- - - - - запропоновані інструменти державного стимулювання експорту.

- правову форму на відкрите|відчиняти| АТ "Державний експортно-імпортний банк України" ("Укрексімбанк"). На цей банк покладалися функції, аналогічні функціям західних банків, що спеціалізуються на фінансуванні зовнішньої торгівлі, включаючи кредитування експортерів. Одночасно Міністерством економіки України спільно|сумісне| з|із| Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України, Міністерством закордонних справ України, НБУ і Державним експортно-імпортним банком України було розроблено проект Закону України "Про державну підтримку страхування і кредитування експорту" [1]. Цей законопроект передбачав ввести|запроваджувати| механізм державної підтримки експорту в Україні за рахунок коштів|коштів| держбюджету: частково компенсувати українським експортерам процентну|відсоткову| ставку за кредити; надавати гарантії під час участі українських експортерів в тендерах за кордоном; страхувати експортні кредити, пропоновані українським експортерам банками-кредиторами.

В Україні першим кроком у напрямі запровадження|вступу| системи державного фінансового стимулювання експорту стало Послання Президента до Верховної Ради "Україна: Кроки в XXI століття|вік|. Стратегія економічної і соціальної політики на 2000-2004 роки", в якому першочергова роль відводилася підтримці експорту продукції шляхом розробки і здійснення програми стимулювання експорту з врахуванням|з урахуванням| комплексу державних заходів сприяння, що передбачають використання механізмів кредитування експорту, страхування експортних кредитів, надання державних гарантій [8].

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. була схвалена Програма стимулювання експорту продукції, в якій визначено, по-перше, важливе|поважне| місце в стимулюванні експорту мають зайняти|позичати| різні форми кредитування, що забезпечуватиметься наданням експортерові середньо - і довгострокових кредитів через кредитні установи; по-друге, для захисту від зовнішньоекономічних ризиків держава прийматиме заходи до страхування експортних кредитів комерційними банками і фінансовими установами, здійснюватиме розвиток страхування експортних кредитів від ризику неплатежу іноземного покупця [6].

Формування інфраструктури для забезпечення реалізації державної політики з підтримці експортної діяльності - одна з головних|чільних| відзнак|відмінностей| законопроектів. Так, проектом від 2005 р. передбачалося створення|створіння| Української корпорації розвитку експорту, у складі якої діяв би Уповноважений страховик [2]|страхувальник|; У серпні 2008 р. Міністерством економіки України було представлено проект закону "Про експортне страхування і кредитування",в якому передбачалося створення|створіння| Української компанії страхування експорту і призначення ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" уповноваженим банком із реалізації державної підтримки кредитування і гарантування національного експорту. Проектом було передбачено, що збитки через невиконання зарубіжними покупцями контрактних зобов'язань компенсуватимуться на основі державної або банківської гарантії, та було заплановано збільшити щорічні обсяги експорту українських товарів в середньому на 3%, або на 500 млн. дол. Але не було визначено механізму оцінки кредитоспроможності зарубіжних покупців українських товарів, не було конкретизовано процедуру подачі і відбору заявок, порядок затвердження і функціонування наглядової ради та ін. [3]. Цим проектом не були визначені також роль і місце українських банків при кредитуванні експорту, не розроблено механізм рефінансування українським банкам експортних кредитів, при цьому відсутні гарантії участі в тендерах за кордоном підприємств недержавної форми власності.

У березні 2009 р. було запропоновано законопроект "Про систему державної підтримки експорту товарів (робіт, послуг) українського походження" [4], в якому пропонувалося створити державну акціонерну компанію ("Українська компанія страхування експорту"), а також уповноважену державну установу з реалізації державної підтримки національного експорту, які повинні здійснювати кредитування експортерів та їх клієнтів, страхування і перестрахування експортних кредитів, гарантування незмінності тендерних пропозицій|речень| українських експортерів, а також частково компенсувати процентну|відсоткову| ставку експортних кредитів. Даний проект передбачав резервування коштів|коштів| в державному бюджеті для забезпечення операцій страхування експортних контрактів і кредитів обсягів|обсязі| 700 млн. грн. (що на 350 млн. грн. більше, ніж у попередньому законопроекті); створення|створіння| і забезпечення поточної діяльності компанії пропонується виділити 50 млн. грн. Крім того, законопроектом визначено витрати, необхідні для компенсації процентних|відсоткових| ставок, у розмірі 200 млн. грн. (тобто|цебто| на 100 млн. грн. більше, ніж у попередньому законопроекті). Запропоновано витрати, необхідні для фінансового забезпечення участі українських підприємств в тендерах за кордоном, встановлювати у розмірі 150 млн. грн. В цілому,|загалом| здійснення заходів системи державної фінансової підтримки експортної діяльності, вимагало 1100 млн. грн. (на 450 млн. грн. більше, ніж в попередньому законопроекті). За рахунок реалізації норм проекту щорічні обсяги|обсяги| експорту українських товарів передбачалося збільшити в середньому на 1%, або на 670 млн. дол. [4]. Проектом від 2009 р. також запропоновано організувати окрему установу із|із| статусом уповноваженого державного, яка повинна була реалізувати державну підтримку національного експорту. Але створювати фінансову установу, яка надаватиме експортні кредити і рефінансуватиме українські банки, недоцільно, адже такі функції може виконувати Державний експортно-імпортний банк України.

У листопаді 2010 р. на засіданні Ради підприємців при Кабміні основною темою обговорення була національна стратегія розвитку експорту України, де Головою Ради Ліги страхових організацій України О. Філонюком було заявлено, що «…здійснення страхування експортних кредитів можливо і без створення державної страхової компанії». У рамках засідання було розглянуто проект Закону України «Про державну фінансову підтримку експортної діяльності», впровадження якого передбачається з 01 січня 2012р.

Державна фінансова підтримка національного експорту, згідно останньої редакції Закону, може здійснюватися шляхом: надання експортних кредитів, захисту українських експортерів від комерційних і некомерційних ризиків (85 % і 90%), страхування експортних кредитів, наданих банками кредиторами, надання гарантій виконання зобов’язань українських експортерів під час їх участі в тендерах за кордоном, часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами за порядком відбору проектів та напрямами, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно законопроекту, формування інфраструктури для реалізації державної підтримки національного експорту передбачає створення та забезпечення спеціалізованої фінансової установи страхування експорту, тобто страхової компанії. Страхову компанію буде створено державою в особі Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства України у формі публічного акціонерного товариства, контрольний пакет якого належитеме державі. Уряд уповноважує страхову компанію діяти на основі статуту, затвердженого Кабміном, пропонувати розмір видатків на відповідний рік, здійснювати від свого імені операції з кредитування, страхування експортних кредитів, експортних контрактів, а також страхування від некомерційних та комерційних ризиків.

Новий проект Закону України «Про державну фінансову підтримку експортної діяльності» (2010р.) передбачатиме формування інфраструктури для реалізації державної підтримки національного експорту - створення та забезпечення спеціалізованої фінансової установи страхування експорту - страхової компанії, контрольний пакет якої буде належить державі. Новим проектом цього Закону будуть передбачені фінансові механізми страхування, кредитування і гарантування експорту, але відсутні заходи державного стимулювання, які запропоновані в інструментарії авторами цієї статті, а саме – встановлення пільгового оподаткування, перестрахування експортних кредитів, стимулювання банківських структур та інших фін|ансово – кредитних установ, що кредитують експортерів.

Висновки.Проведене дослідження дає нам підставу стверджувати, що доцільно впровадити фінансово-кредитний інструментарій для стимулювання підприємств – експортерів, які будуть отримувати державну фінансову підтримку; створити державні органи, діяльність яких направлятиметься на гарантування, страхування і контроль експорту та терміново прийняти Закон України «Про державну фінансову підтримку експортної діяльності» у новій редакції, передбачивши в ньому державне стимулювання і пільгове оподаткування вітчизняного експорту.

У ході дослідження визначено, що в законопроектах 2001-2009р.р не було в повному обсязі розроблено механізм відбору пропозицій|речень| і напрямів|направлень| здійснення державної підтримки національного експорту, встановлення плати за страхування і кредитування експортної діяльності, обґрунтування розмірів необхідних фінансових коштів|коштів|, визначення величини щорічного збільшення в державному бюджеті сум для фінансування заходів з реалізації державної підтримки експорту. Проблеми державної системи фінансової підтримки не вирішені не лише повністю|цілком|, але й частково, отже надалі необхідно на законній основі визначати реальні джерела формування фондів|фундацій| для фінансування і впровадження стимулювання національних експортерів.

Список літератури:

1. Проект Закону України "Про державну підтримку страхування та кредитування експорту" № 2349 от 28.10.2002. http://gska2.rada/gov.ua/pls/zwsb_ii/webproc4_2?id=&pf3516^:=2349&skl.

2. Проект Закону України "Про державну підтримку страхування та кредитування експорту" № 7353 от 18.11.2005. http://gska2.rada/gov.ua/pls/zwsb_ii/webproc4_l?id=&pf3511=24299.

3. Проект Закону України "Про експортне страхування та кредитування" від
11.08.2008.http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/all_news.printnews?dat=11082008&num=67812.

4. Проект Закону України "Про систему державної підтримки експорту товарів (робіт, послуг) українського походження" № 4145 від 03.03.2009. http://gska2.rada/gov.ua/pls/zwsb_n/ webproc4_1?id=&pf3511=34627.

5. Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про систему державної підтримки експорту товарів (робіт, послуг) українського походження" № 4145 від 03.03.2009. http://gska2.rada/gov.ua/pls/zwsb_n/webproc4_1?id=&pf3511=34627.

6. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Програми стимулювання експорту продукції" № 498-р от 26.10.2001.

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bіn/lаws/mаіп.cgі.

7. Клеутин К. М. Система стимулирование экспортного производства на региональном уровне / К. М. Клеутин. - «Регіональні перспективи» №5, 2000, С. 100-101.

8. Ковальчук М.Б. Система стимулювання експорту: стан та перспективи / М.Б. Ковальчук. "Вісник" № 547. - Львів, 2005, C. 161-162.

9. Рогов В.В. Политика и практика зарубежных стран в области государственной поддержки экспорта / В.В. Рогов. "Внешнеэкономический бюллетень" № 1, 2002, C. 52-61.

10. Тивончук І.О. Фінансово-економічні механізми стимулювання експортного виробництва / І.О. Тивончук. "Наукові записки". Вип. 9, ч. 2. Острог, 2007, C. 514-523.

11. Шалашова Н.Т. Зарубежная практика построения механизмов управления внешнеэкономической деятельностью / Н.Т. Шалашова. "Внешнеэкономический бюллетень" № 2 (февраль), 2001, C. 47—53.

АНОТАЦІЇ