Порядок розгляду і затвердження кошторисів
У двотижневий строк з дня прийняття закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування.
Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувача), помісячних планів використання бюджетних коштів і подають їх головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів і складення проектів зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету та зведених планів спеціального фонду, а також проектів зведених планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувача) і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів.
Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками.
Проекти кошторисів і планів асигнувань установ у разі потреби розглядаються головним розпорядником.
Головні розпорядники після одержання лімітних довідок подають Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду, а головні розпорядники коштів, через які отримують бюджетні призначення вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, також уточнені проекти зведених планів використання бюджетних коштів і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів для складання і затвердження згідно з бюджетними призначеннями, встановленими у відповідному бюджеті для загального і спеціального фонду в розрізі головних розпорядників, розпису відповідного бюджету
Мінфін надсилає Казначейству для реєстрації, обліку та виконання затверджений розпис державного бюджету.
Казначейство протягом трьох робочих днів після затвердження зазначеного розпису доводить до головних розпорядників витяги з його складових частин, які є підставою для затвердження в установленому порядку:
кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів - усіма розпорядниками;
планів використання бюджетних коштів - одержувачами.
Мінфін надсилає для реєстрації, обліку та виконання помісячний розподіл міжбюджетних трансфертів за кодами бюджетів відповідним місцевим бюджетам згідно із затвердженим розписом державного бюджету Казначейству, яке доводить показники розподілу до органів Казначейства, які, в свою чергу, доводять їх до Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, головних фінансових управлінь обласної, Київської міської та фінансового управління Севастопольської міської державної адміністрації.
Зазначений розподіл є підставою для перерахування органами Казначейства таких трансфертів з державного бюджету до відповідного місцевого бюджету та враховується під час складання помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідного місцевого бюджету.
Міністерство фінансів АРК, місцеві фінансові органи доводять до відповідних органів Казначейства затверджені розписи відповідних місцевих бюджетів, а до головних розпорядників - витяги із зазначених розписів, які є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету - розпорядниками, планів використання бюджетних коштів - одержувачами.
44. Видатки бюджету на освіту, їх склад і структура.
Фінансування державних закладів освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей н/г, держпідприємств, організацій , а також додаткових джерел. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому 10% НД, а також валютні асигнування на основну діяльність.
Кошти закладів і установ освіти та науки, які повністю або частково фінансуються з бюджету одержані від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами, не вважаються П і не оподатковуються.
Додаткові джерела фінансування.
-кошти одержані на навчання , підготовку підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів;
-плата за надання додаткових освітніх послуг;
-кошти одержані за науково-дослідні роботи та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян;
-доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
-дотації з місцевих бюджетів;
-кредити і позички банків, дивіденди від ЦП та доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів;
-добровільні грошові внески , матцінності одержані від підприємств, установ, організацій, громадян.
Розрахунковий обсяг видатків на освіту визначається залежно від загального обсягу ресурсів місцевих бюджетів на освіту, розрахункового нормативу видатків на одного учня, приведеного контингенту учнів різних типів загальноосвітніх навчальних закладів
Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування загальноосвітніх шкіл.
Видатки на фінансування освіти включають витрати на заходи щодо середньої освіти, виховання дітей і підлітків, підготовки кадрів у професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах.
Видатки на освіту здійснюються за такими групами закладів і заходів:
Дошкільна освіта (дошкільні заклади освіти).
Загальна середня освіта:
- загальноосвітні школи (в т.ч. школа-дитячий садок, інтернат при школі), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми;
- вечірні змінні школи.
Заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації:
- загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати санаторного типу;
- загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків;
- дитячі будинки (в тому числі сімейного типу, прийомні сім’ї);
- спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи та інші заклади освіти для дітей з вадами у фізичному чи розумовому розвитку;
- загальноосвітні школи соціальної реабілітації;
- допомога на дітей, які знаходяться під опікою, піклуванням.
Позашкільна освіта (позашкільні заклади освіти, заходи зі позашкільної роботи з дітьми).
Професійно-технічна освіта:
- професійно-технічні заклади освіти;
- професійно-технічні училища соціальної реабілітації.
- Вища освіта:
- вищі заклади освіти І-ІІ рівнів акредитації;
- вищі заклади освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації.
Післядипломна освіта:
- заклади післядипломної освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації (академії, інститути, центри підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення);
- інші заклади в галузі післядипломної освіти.
Інші заклади та заходи в галузі освіти:
- придбання підручників;
- методична робота, інші заходи з народної освіти;
- служба технічного нагляду за будівництвом і капітальним ремонтом;
- централізовані бухгалтерії;
- групи з централізованого господарського обслуговування;
- інші заклади освіти.
Основними оперативно-виробничими показниками для планування бюджетних видатків у навчальних закладах є:
по школах - кількість класів й учнів;
по дитячих установах - число місць;
по школах-інтернатах - кількість груп і вихованців;
по професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах - кількість навчальних груп, учнів, студентів.
45. Оперативно-сітьові показники діяльності шкіл, порядок їх визначення.
Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування загальноосвітніх шкіл.
В основі визначення обсягів фінансування лежать два показники:
Вихідний (об’єктивно існуючий наданий момент)- кількість учнів.
Похідний (визначається за певними нормами) – кількість класів.
Ці показники відображаються на дві дати – 1 січня і 1 вересня планового бюджетного року.Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Наприклад, кількість учнів 2-х класів на 1 вересня дорівнює кількості учнів 1-х класів на 1 січня. Кількість учнів перших класів на 1 вересня поточного року встановлюється на основі перепису дітей в районі функціонування школи. Кількість учнів десятих класів визначається з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів випускників 9-х класів.
Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу. Вони встановлені на такому рівні:
· 1-9 класи – 35 учнів;
· 10-11 класи – 25 учнів.
При визначенні розміру витрат за кошторисом використовують середньорічні показники. Їх розраховують самі установи виходячи з даних на початок планового року і середньорічного приросту (зниження). Показники на початок планового року визначають за даними на останню звітну дату з урахуванням їхніх змін у періоді, що залишився до кінця року. Середньорічний приріст розраховують за формулою:
Rc =Kn +KkM1 –KnM2
Rc =Kn + Mk(Kk –Kn) ,