Загальні положення розрахунку

1.Площа зволоження нетто (Азв.г), га – підсумок в гр. 3 (табл. 6.1)

Азв.г = 546 га

2.Площа зволоження в гектарополивах (Ага-пол.), га – значення останньої декади періоду зволожень в рядку „Площа зволоження всіх культур наростаючим підсумком”

Ага-пол. = 1595 га

3.Потреба господарства у воді за весь період зволоження в тис. м3 – підсумок гр. 11 табл. 6.1 (Vw)

Vw = 671.71 тис. м3

4.Середньодекадна потреба господарства у воді на зволоження, тис. м3

тис. м3

де: nдек. – кількість декад, в які проводяться зволоження впродовж вегетаційного періоду.

5.Середньозважена зрошувальна норма, м3/га

м3/га

6.Середня кількість зволожень

План забору і розподілу води на осушувально-зволожувальній системі

Складається по формі табл. 7.1 на основі внутрішньогосподарських планів проведення зволожень (табл. 6.1) і плану осушувальної системи (рис. 2.1).

В перших трьох графах (гр.1-3) розписується схема транспортування і розподілу води по системі від джерела зволоження (водосховища чи річки) по магістральному, провідних, зволожувальних, ловильних каналах і лотках до точок виділу її у внутрішньогосподарські осушувально-зволожувальні канали. При цьому передбачається пропуск транзитних витрат, що враховують скид надлишкових вод, потребу у воді господарств розміщених нижче, за межами даної системи, і санітарні витрати річки.

Площа нетто, яку обслуговують окремі провідні і зволожувальні канали (гр. 4), визначається за планом системи (рис. 2.1).

Наприклад: 10-Д при зволоженні обслуговує осушувані землі ПСП „Сонячне”, площа брутто яких складає 1000 га; 3Дз обслуговує безпосередньо землі ПСП „Промінь”, площа яких брутто 1500 га, а також подає воду в канал 3 Дл, який обслуговує інші господарства II ЕД.

Площа нетто виписується із табл. 2.1 „Відомість експлуатаційних дільниць”.

Коефіцієнт співвідношення площ Кі (гр. 5) визначається як відношення площі нетто, яка обслуговується окремими каналами (гр. 4) до площі нетто типового господарства (Antr) для якого складений господарський план зволоження.

, (7.1)

Втрати води при транспортуванні її від джерела зволоження по магістральному, ловильних і зволожувальних каналах (гр. 6) визначаються в процесі експлуатації системи за даними гідрометричних постів. В даній роботі їх можна прийняти рівними: по ГД – 3-5%, по ловчих і зволожувальних каналах – 5-10% від витрат.

В наведеному прикладі (табл. 7.1) втрати води (гр. 6) на ділянці ГД від водосховища до РШ-3 прийняті рівними 3%; від РШ-3 до РШ-2 – 5% і записані в відповідні строчки: „РШ-3 брутто” і „РШ-2 брутто”. Втрати по ловильних каналах 1 Дл, 2 Дл і 3 Дл прийняті відповідно рівними 5, 8 і 10% і записані в строчки „брутто” відповідних каналів.

Втрати води по провідних каналах і колекторах-зволожувачах враховуються при складанні внутрішньогосподарських планів зволоження.

Після заповнення перших п’яти граф табл. 7.1 приступаємо до визначення середньо декадних витрат води на зволоження (гр. 7 і далі).

Оскільки в даній роботі внутрішньогосподарський план зволоження (табл. 6.1) складено тільки для одного господарства (ПСП „Зоря”), спочатку виписуються середньо декадні витрати води в голові збирача (11 Д), який обслуговує площу даного господарства, а потім пропорційно відповідним площам визначаються витрати в головах інших провідних каналів.

Так, середньо декадні витрати в голові 11-Д будуть рівні:

для II декади червня – 0,012 м3/с;

для III декади червня – 0,089 м3/с;

для I декади липня – 0,104 м3/с;

для II декади липня – 0,112 м3/с;

для III декади липня – 0,122 м3/с;

для I декади серпня –

У відповідні декади в голови всіх інших провідних каналів подаються такі витрати:

для II декади червня в канали 10 Д, 9 Д, 8 Д, 6 Д – 0,012 x 1,118 = 0,014 м3/с;

3 Дз – 0,012 x 1,765 = 0,108 м3/с;

2 Дз – 0,012 x 1,529 = 0,019 м3/с;

4 Д – 0,012 x 0,559 = 0,007 м3/с;

1 Дз – 0,012 x 0941 = 0,058 м3/с;

5 Д – 0,012 x 1,059 = 0,065 м3/с;

3 Д – 0,012 x 0,824 = 0,050 м3/с.

Таким же чином визначають витрати води в головах збирачів-зволожувачів і в інших декадах періоду зволоження (табл. 7.1).

Після цього ведуться підрахунки знизу таблиці вгору з врахуванням втрат води, визначаються витрати в головах ловчих каналів, потім витрати ГД по шлюзах-регуляторах і величина водозабору із джерел зволоження – р. Вир і водосховища.

Витрати річки для року 75% забезпеченості, а також величина транзитних витрат, які враховують потреби нижче розташованих господарств і санітарні витрати річки, подані у вихідних даних до завдання по місяцях вегетаційного періоду.

Таблиця 3.5

Системний план

проведення зволожень для року 75% забезпеченості по опадах

Номер шлюза-регулятора Звідки поступає вода Куди направляється вода при розподілі Площа обслуговування, га Коефіцієнт спів-відношення площ Кі Втрати води в % Витрати води, м3/с
Червень Липень
II III I II ІII
Водозабірний вузол Із водосховища РШ-3 брутто     -       1,381
РШ-3 Від водозабірного вузла нетто       -       1,341
Із річки Вир нетто       0,600 0,600 0,300 0,300 0,300
Сумарна витрата на зволоження       0,414       1,641
  РШ-2 брутто     0,236       0,821
3 Дл Всього бр     0,178       0,820
нт       0,162       0,745
3 Дз 1,765   0,108       0,215
11 Д 1,000   0,012 0,089 0,104 0,112 0,122
10 Д 1,118   0,014       0,136
9 Д 1,118   0,014       0,136
8 Д 1,118   0,014       0,136
РШ-2 Від РШ-3 РШ-2 нетто       0,225       0,782
2 Дл Всього бр     0,043       0,421
нт       0,040       0,390
2 Дз 1,529   0,019       0,186
6 Д 1,118   0,014       0,136
4 Д 0,559   0,007       0,068
1 Дл Всього бр     0,182       0,361
нт       0,173       0,344
1 Дз 0,941   0,058       0,115
5 Д 1,059   0,065       0,129
3 Д 0,824   0,050       0,100
    Транзит брутто       0,586 0,400 0,400 0,400 0,400

В прикладі, який розглядається тут, витрати р. Вир в червні дорівнюють 1,0 м3/с, в липні – 0,7 м3/с, санітарні витрати – 0,4 м3/с.

В другій декаді червня витрати нетто ловильного каналу 1 Дл дорівнюють сумі витрат каналів 3-Д, 5-Д і колекторів, які беруть воду безпосередньо із 1-Дз:

0,050 + 0,056 + 0,058 = 0,173 м3/с;

Витрати брутто: м3/с.

Аналогічно визначаємо витрати в голові ловильних каналів 2 Дл і 3 Дл, які відповідно дорівнюють 0,043 і 0,178 м3/с.

Загальна витрата води на зволоження в головах ловильних каналів 1 Дл і 2 Дл складає:

0,182 + 0,043 = 0,225 м3/с (записано в рядок РШ 2 нетто).

Витрати на зволоження РШ 2 брутто – м3/с.

Сумарна витрата на зволоження складається з витрат брутто в каналі 3 Дл та витрат брутто на РШ 2 (0,178 + 0,236 = 0,414 м3/с).

Враховуючи те, що санітарна витрата р. Вир становить 0,4 м3/с, на зволоження із річки можуть бути забрані наступні витрати:

в червні – 1,0 - 0,4 = 0,6 м3/с,

в липні – 0,7 - 0,4 = 0,3 м3/с.

В другій декаді червня зволоження може бути забезпечено повністю із р. Вир (0,6 – 0,414 = 0,186 м3/с), а різниця – 0,186 м3/с додається до санітарної витрати і направляється транзитом (0,4 + 0,186 = 0,586 м3/с).

В третій декаді червня сумарна витрата на зволоження становить 1,151 м3/с. Із річки Вир можна забрати на зволоження тільки 0,6 м3/с, а решту (1,151 – 0,6 = 0,551 м3/с) необхідно забирати із водосховища. З врахуванням втрат, які прийняті в розмірі 3%, витрати із водосховища на РШ 3 брутто становлять:

м3/с.

Аналогічно визначаються витрати за кожну декаду періоду зволоження.

 

 

Основні показники системного плану забору і розподілу води

1.Площа системи нетто, га

2.Площа зволоження , га (див. табл. 5.1, сума графи 3).

га

3. Площа зволоження в гектарополивах , га

га

де: - середня кількість зволожень, приймається з показників господарського плану зволоження.

4. Загальна кількість води, яка забирається з джерел зволоження за вегетаційний період , тис. м3

,

де: - середньодекадні витрати води на зволоження, м3/с (табл. 7.1).

Або можна визначити на основі середньодекадної витрати, яка забирається із джерел зволоження за декаду з середньою потребою у воді ( ). В даному прикладі це третя декада червня місяця (табл. 7.1).

,

де: - кількість декад впродовж яких проводили зволоження (табл. 6.1).

тис. м3.

4. Норма (ліміт) водозабору L, м3/га

м3/га.