Частина ІІ. ПРАКТИКУМ: СИТУАЦІЙНІ І ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

З ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ373

Ситуаційне завдання 1. Формування етапів і процедури

проведення логістичного дослідження 375

Ситуаційне завдання 2. Інтеграція системи стратегічного

управління підприємством з системою управління 380

логістичними процесами

Ситуаційне завдання 3. Менеджмент виробничо-логістичного

ланцюгу "Управління закупкою матеріальних ресурсів" 382

Ситуаційне завдання 4. Виділення на підприємстві

логістичних процесів 385

Тести390

ГЛОСАРІЙ406

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК417

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ421

 
 


Реструктуризація організації більше не може вважатися однократною подією. Більш за все це процес, який постійно триває, визначається змінюваними вимогами ділового середовища. Кен Бланчард Террі Вегхорн  
ВСТУП

 

 

Сучасний менеджмент постійно знаходиться у пошуку можливості побудувати підприємство лідера у своїй галузі. Витримати випробування ринком може лише те підприємство, керівництво якого встановлює високі стандарти ключових цінностей та ефективності, що мотивують персонал на зосередження всіх зусиль у досягненні кінцевого результату – набуття стійких у часових і просторових параметрах виробничо-економічних від-носин конкурентних переваг. На перший план виходить здатність менеджменту до безперервних внутрішніх змін, що має забезпечити формування та розвиток "чутливого до споживача" підприємства, де всі функції виробництва, маркетингу та логістики об’єднуються з метою інтегрованого управління створенням споживчого попиту та його задоволення.

За тим, що становлення вітчизняної логістики ще далеке від завершення, очевидно, що вже сьогодні існують ефективні методи і інструменти, які відкривають нові перспективи логістичного управління. До їх числа відносять процесний підхід до форсування системи логістичного менеджменту, який передбачає виділення мережі логістичних процесів та управління ними для досягнення максимальної ефективності діяльності підприємства у цілому. Конкурентні переваги отримує той виробник, який, не зосереджуючись на плануванні і управлінні своїми ресурсами, переносить центр своєї уваги на безперечне задоволення потреб і вимог кожного споживача у кінці інтегрованого логістичного ланцюга.

Поряд з цим, найбільшою проблемою менеджменту більшості підприємств є не відсутність нових управлінських ідей – сьогодні їх більш ніж достатньо. У першу чергу відчувається недостатність розуміння вітчизняними менеджерами базових принципів логістичного менеджменту підприємства, і, що найбільш гірше, їх неспроможність послідовно та максимально ефективно перетворювати такі принципи у життя. Більшість керівників вищого рівня принесуть значно більше користі своєму підприємству, якщо допомогти їм звернутися до базових основ логістичного менеджменту, що базуються на системному підході, що охоплює всі види діяльності пов’язані з плануванням, управлінням, контролем ефективно діючого механізму управління етапами, структурами та елементами внутрішніх і зовнішніх потокових процесів.

Проблема недостатньо чіткого визначення місця і ролі логістики у менеджменті вітчизняних підприємств ускладнюється значним дефіцитом дипломованих спеціалістів, насамперед, у сфері бізнес-адміністру-вання, які б були здатні вже на первинних посадах забезпечити:

реалізацію загальних функцій управління шляхом здійснення переважно евристичних та адміністраторських i частково операційних процедур роботи;

прийняття стратегічних рішень в межах своєї компетенції;

визначення основних складових стратегічного управління організацією в цілому, и лінійними (основна діяльність) або функціональними (кадри, комерційний, транспортний, постачання та збут, зберігання, господарське забезпечення тощо) підрозділами, функціями, відділеннями;

забезпечення ефективного управління підлеглими, організація підвищення їх кваліфікації;

виконання науково-педагогічних функцій.

Вимоги, що виставляються до професіональних компетенцій бізнес-адміністраторів у області знань логістики, обумовлюють необхідність формування багатоступінчатої ієрархічної структури підготовки та перепідготовки бізнес-персоналу.

1. Перший рівень логістичного менеджменту (топ-менеджмент). Це вищий управлінський персонал: віце-президент підприємства з логістики, директор з логістики (директор департаменту "Служба логістики"), інтегральний менеджер логістики, начальник відділу (служби) логістики, члени виконавчої дирекції підприємства, які виконують функції логістичних менеджерів вищого рівня, тощо.

2. Другий рівень логістичного менеджменту (функціональний рівень). Це керівники структурних підрозділів служби логістики підприєм-ства, менеджери функціональних логістичних з великим досвідом роботи, супервайзери (координатори) функціональних областей логістики підприємства чи ключових логістичних функцій, аналітики, консультанти, провідні логістичні менеджери і т. д.

3. Третій рівень логістичного менеджменту (операційний рівень). Це нижчий лінійно-функціональний персонал логістичної служби підприємства: логісти-операціоністи (персонал транспортних і складських підрозділів), інженери-логісти, аналітики-статистики нижчої ланки, допоміжний персонал тощо.

Для фахівця з бізнес-адміністрування, орієнтованого на роботу у функціональних областях логістики, невід’ємними складовими його компетенцій є такі:

розв’язання проблем, що пов’язані з визначенням і обґрунтуванням корпоративної стратегії логістичного управління;

вибір та практична реалізація сучасних логістичних концепцій і технологій;

вміння професійно прийняти оптимальні управлінські рішення у різ-них областях логістичного менеджменту підприємства;

вибір інформаційних систем і відповідних програмних продуктів, що підтримують функціонування на підприємстві системи логістичного менеджменту;

вміння моделювати логістичні бізнес-процеси тощо.

Сьогодні до переліку найбільш важливих завдань сучасного бізнес-адміністратора відносять його здатність чіткого бачення ролі логіс-тичного менеджменту у підтримці реалізації корпоративної стратегії з найменшими витратами ресурсів при управлінні внутрішніми й зовнішніми потоковими процесами, пов’язаними з цим інформаційними і фінансовими потоками. Тільки стратегічно вивірений логістичний підхід до розвитку інтеграції ключових бізнес-процесів підприємства дозволяє отримати відповіді на питання: "Чим зумовлюється потреба підприємства у реорганізації своєї діяльності?"; "Як далеко підприємство знаходиться від стану, коли воно здатне у повній мірі задовольняти потреби і вимоги кожного споживача?".

Для забезпечення прийнятної професійної підготовки магістрів із спеціальності "Бізнес-адміністрування" напряму підготовки "Специфічні категорії" кваліфікації "Магістр з бізнес-адміністрування" у ХНЕУ розроблений і викладається навчальний курс "Логістичний менеджмент". Він базується на загальних знаннях теорії економіки, менеджменту та логістики і взаємопов’язана з такими дисциплінами: "Економіка підприємства", "Основи менеджменту", "Управління персоналом", "Логістика" і т . ін.

Даний курс націлений на оволодіння основами теоретичних знань з питань логістичного менеджменту: – функції органів управління підприємств з використання логістичного підходу до доцільного і цілеспрямованого управління сукупністю внутрішніх і зовнішніх потокових процесів у визначених часових і просторових параметрах середовища сукупних виробничо-економічних відносин та набуття практичних вмінь й навичок щодо використання принципів і методів логістичного менеджменту у загальній системі менеджменту підприємства з метою підвищення його ринкової стійкості, координації та розв’язання конфліктних ситуацій.

На підставі вище викладеного головна мета підручника – це допо-могти читачам, насамперед фахівцям з різних напрямів підприємницької діяльності, оволодіти знаннями наукових основ логістичного менеджменту, сформувати у них розуміння системного підходу до вирішення проблем ефективного управління внутрішніми і зовнішніми потоковими процесами, а також набути відповідних навичок з встановлення і підтримки умов сумісності завдань логістичного менеджменту із загальними завданнями підприємницької діяльності підприємства. Стосовно управління знаннями персоналу у області логістики у підручнику викладені основні положення нових напрямів бізнесу – управління ланцюгами поставок (Supply Chain Management SCM) і виробничо-логістичними ланцюгами підприємств.

Пропонований широкому колу читачів підручник спирається на узагальнення досвіду викладання на кафедрах логістики і бізнес-адміні-стрування ХНЕУ навчальної дисципліни "Логістичний менеджмент" за відповідними магістерськими програмами, включаючи другу вищу освіту та дистанційне навчання. Значимість видання підтверджується тим, що представлені у ньому основні методологічні положення логістичного менеджменту підприємства знайшли відображення у численних наукових публікаціях авторів та написаних навчально-методичних виданнях з менеджменту і логістики.

 

 

 
 

 

 


Еволюція логістики як сучасного напряму економічних досліджень та потужного практичного інструменту удосконалення планування, управління і контролю потокових процесів у економіці досить тісно пов’язується з еволюцією ринкових відносин і насамперед у перегляді відносин підприємств-виробників з покупцями і кінцевими споживачами їх продукції.

Поряд з цим досить повільне просування логістики до провідних позицій у галузях народного господарства України можна пояснити такими причинами.

По-перше, логістика знаходиться на стику декількох суміжних чи близьких за призначенням областей сучасних загальнотеоретичних, технічних і економічних наук. На початкових етапах формування і розвитку логістика досить активно використовувала результати, що були отримані у сферах маркетингу, фінансів, операційної діяльності і корпоративної стратегії. Тому можна зустріти трактування логістики, яка у форматі підприємства визначається як наскрізний бізнес-процес, що проходить через функціональні границі внутрішньої структури підприємства, максимально використовуючи отриманні результати у досягненні мети – задоволення споживчих потреб при найбільш оптимальному рівні необхідних для такої діяльності витрат.

По-друге, у своєму сучасному призначенні логістика виходить за межі підприємства, будуючи логістичний ланцюг створення вартості. За таких умов логістика має вирішувати досить складні питання узгодження руху матеріальних, інформаційних і фінансових потоків між численними бізнес-процесами. А відтак, усвідомлення органами управління підприємства надсистемного характеру логістики, встановлення можливості використання ними оптимізаційних властивостей логістики у процесах доцільного у просторових і часових параметрах середовища формування та розвитку внутрішніх і зовнішніх відносин дається їм дуже складно.

Виробничі підприємства, транспортно-експедиційні чи комерційні організації, маючи певні навички та досвід у сфері логістичного управління, зобов’язані зважено та коректно аналізувати всі етапи такої діяльності, елементи внутрішньої логістичної структури та досвід їх взаємодії із зовнішнім середовищем. Це дозволяє їм найбільш оптимально адаптувати свої внутрішні можливості до нових постійно змінюваних зовнішніх впливів, виявляти й реалізувати прогресивні теорії та практичний досвід логістичного менеджменту, які фокусуючись на способах ефективного обслуговування споживача, збільшують конкурентні можливості.

Незважаючи на те, що становлення логістичного менеджменту як самостійної дисципліни ще далеке від завершення, автори підручника вважають, що вже сьогодні існує комплекс нових досліджень у сфері теорії і практики логістичного управління підприємствами різних галузей народного господарства. Починають ефективно працювати інструменти і концепції, які дозволяють комплексно залучати у сферу логістичного управління все більшу частину етапів, структур і елементів виробничих, транспортно-складських та комерційних процесів. Конкурентні переваги отримує те підприємство, яке не зосереджуючись на плануванні і управлінні своїми ресурсами переносить центр уваги на безперечне задоволення потреб і вимог споживача у кінці інтегрованого логістичного ланцюга.

Успіх логістичного управління підприємством визначається створенням його міжфунціональної моделі (підприємство як "бізнес-система") і усвідомленням необхідності інтеграції бізнес-процесів у вздовж всього логістичного ланцюга. Основоположну парадигму логістики сьогодні складає переконаність у можливості виявлення й реалізації сучасних теорій та ефективного досвіду менеджменту, які дозволяють оптимізувати внутрішні і зовнішні виробничо-економічні відносини, інтегрувати і адаптувати у часових і просторових параметрах їх середовища види діяльності і викликані ними потокові процеси, капітал, засоби праці і предмети праці, необхідні для до створення споживчої цінності з отриманням стійких конкурентних переваг.

На підставі вище викладеного головна мета першої частини підручника – допомогти читачам оволодіти знаннями наукових основ логістичного менеджменту, сформувати у них розуміння системного підходу до вирішення проблем ефективного управління внутрішніми і зовнішніми потоковими процесами, а також набути відповідних навичок з встановлення і підтримки умов сумісності завдань логістичного менеджменту із загальними завданнями підприємницької діяльності підприємства. Це дасть широкому колу читачів можливість отримати відповіді на питання: – "Чим зумовлюється потреба підприємства у реорганізації своєї діяльності на основі концепцій логістики?"; "Як далеко підприємство знаходиться від стану, коли воно здатне у повній мірі задовольняти потреби і вимоги кожного споживача?".

Основною характерною особливістю змісту і структури першої частини підручника є системне викладення теоретичного матеріалу від загальних положень формування та розвитку логістики як сучасного інструменту управління потоковими процесами до розгляду стратегії логістичного менеджменту, що спрямовано на оволодіння мистецтвом встановлення управлінських проблем логістичного характеру і на пошук та реалізацію у подальшому стратегічних напрямів їх найбільш ефективного розв’язання насамперед на рівні підприємства.

 

 

Розділ 1